Тижнева глава «Їтро»
| Тижнева глава «Ітро» | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Відомий як | П'ята тижнева глава в книзі Шмот (від розділу 18, вірша 1 до розділу 20, вірша 22) |
| Сім'я | |
| Діти | Ципора |
| Родовід | |
Тижнева глава «Їтро» — п'ята тижнева глава в книзі Шмот (від глави 18, вірша 1, до глави 20, вірша 22).
Глава коротко
Вступ: у попередній главі, главі «Бешалах», Тора розповідала про завершення Виходу з Єгипту, коли Червоне море розступилося і сини Ізраїлю пройшли посеред нього, а єгиптяни, навпаки, потонули. У главі «Їтро» Тора розповідає про Дарування Тори — подію, що сталася біля підніжжя гори Синай.
- Рішон — Їтро, який був тестем Моше (батьком його дружини — Ціпори), почувши про всі чудеса і знамення, які Всевишній учинив для Моше і синів Ізраїлю, приходить у пустелю, і з ним дружина Моше і двоє його синів. Моше Рабейну і всі провідники народу зустрічають Їтро. Моше розповідає тестеві про їхній вихід з Єгипту, про розсічення Червоного моря, про ману, що сходить з небес, про воду з колодязя Мір'ям і про їхню війну з Амалеком. Їтро із захопленням відповідає про велич Всевишнього.
- Шені — Їтро бачить, що Моше сидить перед тисячами людей з ранку до вечора і є суддею в суперечках між ними. Він каже їм закони Всевишнього щодо їхніх конкретних випадків. Їтро пропонує систему, яка делегує частину повноважень Моше: він призначить тисяцьких, сотників, п'ятдесятників і десятників, причому перша вимога — щоб вони були богобоязливими, і саме вони судитимуть народ у більшості випадків, а до Моше Рабейну доходитимуть тільки найскладніші випадки (згідно з Раші, ця подія фактично сталася після Дарування Тори).
- Шліші — Моше застосовує пораду Їтро і створює ієрархічно-єврейську систему. Їтро повертається до своєї країни (Раші зазначає, що він повернувся, щоб навернути в юдаїзм членів своєї родини).
- Ревії — Тора повертається до розповіді про події, коли народ Ізраїлю стоїть біля підніжжя гори Синай. Вони прийшли на це місце на третій місяць після виходу з Єгипту. Тора вживає слова «цього дня», і Раші зазначає, що вираз «цього дня» має навчити нас, що ми повинні бачити Тору щодня так, ніби сьогодні її дано нам із Синаю. Моше Рабейну піднімається на гору Синай сам, щоб говорити зі Всевишнім. Всевишній каже Моше, щоб він сказав народові Ізраїлю, що це вони бачили, що Він зробив Єгиптові і як виніс їх «на орлиних крилах», і щоб пам'ятали, що весь час, поки вони зберігатимуть союз зі Всевишнім, вони будуть скарбом Святого, благословенний Він, і обраним народом.
- Хаміші — Всевишній каже Моше звеліти синам Ізраїлю освятити себе. Їм належить зануритися в мікву, а чоловікові й дружині — відокремитися одне від одного на три дні. Також треба поставити огорожі навколо гори Синай, і будь-якій людині чи тварині заборонено переходити огорожі й підніматися на гору. На третій день (6 сівана) уранці почалися гуркіт грому, блискавки і важка хмара. Звук шофара дедалі посилювався. Уся гора Синай була видна в диму.
- Шіші — Святий, благословенний Він, заповідає Десять заповідей. Всевишній розкривається всьому світові, і в який би бік не дивилися сини Ізраїлю, вони буквально на власні очі бачать Б-жественність. При кожному речінні, що виходило від Всевишнього, у всього народу вилітали душі, і Всевишній повертав їх їм росою воскресіння (тією росою, якою Він підніме мертвих із могил при воскресінні мертвих). Десять заповідей: вірити в Єдиного Б-га. Не служити ідолам. Не клястися іменем Всевишнього неправдиво. Дотримуватися Шабату. Шанувати батьків. Не вбивати. Не перелюбствувати. Не красти. Не свідчити неправдиво. Не жадати того, що належить ближньому (звичай — вставати, коли читають Десять заповідей у Торі в Шабат).
- Швії — сини Ізраїлю тремтіли від страху перед світлом, звуком шофара і горою, огорнутою димом. Вони також боялися, оскільки при двох перших речіннях у них вилітали душі, бо вони не могли вмістити дивовижного розкриття. Унаслідок цього вони попросили Моше стояти між ними і Всевишнім та отримати від Нього решту речінь. Моше справді так і зробив і отримав усі інші 611 заповідей, дані йому на Синаї. Далі Тора докладно викладає заборону ідолопоклонства.
Визнання Їтро
У Торі розповідається, що після того, як Моше розповів Їтро про всі чудеса, які Святий, благословенний Він, учинив народові Ізраїлю, Їтро сказав:
Тепер знаю я, що великий Г-сподь понад усіх богів
— Шмот 18, 11
У «Зогарі»[1] роз'яснюється, що Дарування Тори було силою визнання Їтро. У хасидуті[2] пояснюється, що причина цього в тому, що Їтро був великим мудрецем у зовнішніх науках, через бірур яких і перетворення їх на святість виникла перевага й додавання в мудрості святості. Суть додавання, що виникло завдяки визнанню Їтро, в тому, що Тора сама по собі є лише притягненням згори, що не стосується служіння людини, а завдяки тому, що Дарування Тори було силою визнання Їтро, — в Тору було притягнуто Ацмут, який вищий за розмежування вищого і нижчого, і завдяки цьому було дано силу для нового в Торі[3].
Мудреці пояснюють[4], що Їтро раніше знав усі види ідолопоклонства у світі, і завдяки цьому міг засвідчити: «Великий Г-сподь понад усіх богів». Ребе пояснює, що під «усяким ідолопоклонством у світі» маються на увазі також усі щаблі в порядку сходження світів (адже початок ідолопоклонства — це надання значення посередникам, що виливають шефа у світ, і шанування їх[5], і заперечення цієї омани має бути навіть щодо всіх щаблів у порядку сходження світів), і що саме через їх досконале пізнання виникає усвідомлення і відчуття величі Всевишнього, Який вищий навіть за них[6].
Сіха Ребе про тижневу главу
Джерело — у главі «Їтро» розповідається про прибуття Їтро в пустелю, його повернення додому і Дарування Тори.
Запитання — як може бути, що така піднесена глава, яка говорить про Дарування Тори, називається «Їтро»? Там сталися явні чудеса, воскресіння мертвих, усі хворі зцілилися тощо. Хіба не можна було назвати її, наприклад, «Матан Торатейну»? Чому?
Відповідь — Тора відкриває нам дивовижну річ. Їтро міг би легко залишитися жерцем ідолопоклонства, у нього була пошана, багатство тощо. Але Їтро, щойно виявив, що це неістинне, одразу полишив усе!
Ми повинні вчитися в Їтро і знати, що навіть коли нам незручно, все ж трохи постаратися, накласти тфілін комусь, роздати «Нешек» якійсь жінці, і так ми приведемо Геулу незабаром, просто зараз. Амен. Лехаїм, лехаїм. Шабат шалом.
Див. також
Зовнішні посилання
- «Лікутей сіхот» за тижневими главами — глава «Їтро»

- Ідеї до глави «Їтро» на сайті
(посилання не працює) - Текст глави «Їтро» з коментарем Раші на сайті
(посилання не працює) - Глава «Їтро» коротко для дітей на сайті
(посилання не працює) - Читання глави «Їтро» з кантиляцією (Хабад), р. Міхаель Славін

| Тижневі глави Тори | ||
|---|---|---|
| Книга Берешит | Берешит • Ноах • Лех леха • Ваєра • Хаєй Сара • Толдот • Ваєце • Ваїшлах • Ваєшев • Мікец • Ваїгаш • Ваєхі | |
| Книга Шмот | Шмот • Ваера • Бо • Бешалах • Їтро • Мішпатім • Трума • Тецаве • Кі тіса • Ваякгель • Пкудей | |
| Книга Ваїкра | Ваїкра • Цав • Шміні • Тазрія • Мецора • Ахарей мот • Кдошім • Емор • Бе-гар • Бехукотай | |
| Книга Бемідбар | Бемідбар • Насо • Бегаалотха • Шлах леха • Корах • Хукат • Балак • Пінхас • Матот • Масей | |
| Книга Дварім | Дварім • Ваетханан • Екев • Ре • Шофтім • Кі теце • Кі таво • Ніцавім • Ваєлех • Гаазіну • Ве-зот га-браха | |
Примітки
- ^ Частина 2, глава Їтро, 67б
- ^ «Ор га-Тора», початок тижневої глави «Їтро». Маамар, що починається словами «Ва-їшма Їтро» 5647 («Сефер га-маамарім 5647», сторінка 72 і далі), і 5675 («Гемшех 5672», частина 2, сторінка 861 і далі). Маамар, що починається словами «Ва-йомер Моше» 5709, розділ 6 («Сефер га-маамарім 5709», кінець сторінки 56 і далі)
- ^ «Сефер га-маамарім — Мелукат», частина 3, сторінка 60.
- ^ «Мехілта», «Мехілта де-Рашбі», мідраш «Леках тов» та ін. на цей вірш. «Дварім раба» 1, 5. «Когелет раба», розділ 13, 1. Та ін.
- ^ Рамбам на початку Законів про ідолопоклонство. І див. «Дерех міцвотеха», заповідь міли (6б), заповідь єдності Всевишнього (60б) та ін.
- ^ «Сефер га-маамарім — Мелукат», частина 3, там само і далі, і в примітці 38. І див. також «Сефер га-маамарім — Мелукат», там само, сторінка 105 і далі
Код особи: № 7358519700