Перейти до вмісту

Моше Закут

Матеріал з Хабадпедії
Моше Закут
Основна інформація
Відомий якРабин у Венеції
Місце проживанняВенеція
Рід діяльностіпоет, рабин, талмудист[В]
Посадарабин у Венеції
Сім'я
Батькорабі Мордехай

Рабі Моше Закут (або Закуто, на прізвисько Рамаз) був равом у Венеції, одним із найвизначніших коментаторів святого Зогару; його коментар згадується в книгах наших Ребе сотні разів. Уклав багато книг у нігле і в ністар.

Біографія

Народився в Амстердамі в родині рабі Мордехая; був відомий своєю величезною ерудицією в нігле і в ністар, бо знав увесь Шас напам'ять, і уклав безліч праць на Єрусалимський Талмуд, святий Зогар та інше. Помер у другий день Сукоту 5458 року (1 жовтня 1697)[1].

Алтер Ребе

Кедр

Рамаз пише в коментарі на Зогар, глава «Трума»[2]: «Про дерева посаджені, які вирвав Святий, благословенний Він, і пересадив їх в інше місце, і вони називаються кедрами ліванськими», тобто кедрові дерева, які Святий, благословенний Він, вирвав з одного місця й посадив в іншому місці, і Рамаз пояснив, що це ВАК Зеїр Анпіна, які були вирвані у світі Тогу і впали у світ Брія, а потім були посаджені й пересаджені у світі Тікун[3], і так само пояснив у книзі «Емек га-Мелех»[4]. А оскільки це так, виходить, що й іскри, які перебувають у розбитті посудин, теж називаються цим ім'ям. І такий намір мудреців у їхньому вислові «Завжди хай буде людина м'якою, як очерет, а не твердою, як кедр», бо у світі Тогу через силу і міць мідот не було взаємовключення однієї міди з її протилежністю, а це властивості людини, яка «тверда, як кедр» і стоїть на своїх властивостях з усією силою, тоді як у Тікуні, коли вони були виправлені, щоб бути в аспекті ліній і взаємовключення, така людина «м'яка, як очерет».

І в цьому суть кидання кедрового дерева та ісопу у вогонь, що спалює корову: адже ісоп — це приниження, смирення духу і бітуль, і також черв'як указує на це, як написано: «А я черв'як, а не людина»; і з'єднують кедр з ісопом червленою ниткою й кидають у вогонь, що спалює корову, — тобто щоб відбувся бірур мідот Тогу, які тверді, як кедр, за допомогою притягнення бітулю[5].

Відмінність між Атіка Кадіша та Атік Йомін

У писаннях Арі є кілька відмінностей між двома іменами Атіка Кадіша і Атік Йомін. Згідно з однією відмінністю, ім'я Атіка Кадіша є загальним ім'ям для світіння Кетера світу Некудім, яке після розбиття і виправлення поділилося на вищі Тлат рейшин світу Ацилут, що складаються з Атік Йоміна та зі сфіри Кетер і Хохма Аріх Анпіна[6], а згідно з іншою відмінністю — Рамаза — Атіка Кадіша є назвою Ацмуту Ор Ейн Соф, що поширюється всередині Тлат рейшин[7].

У «Лікутей Тора»[8] Алтер Ребе доводить відповідно до методу Рамаза і пояснює цим вислів мудреців «Моя святість вища за вашу святість», що мається на увазі Атіка Кадіша, який є внутрішнім світлом, що світить в Атік Йоміні.

Ребе Цемах Цедек

Адмор Цемах Цедек наводить слова Рамаза[9]: «Усі світи, що всередині порожнього простору, у трьох світах, відповідно до яких сказано „Святий, святий, святий“, і суть трьох світів: перший — світ Ейн Соф, другий — світ Ацилут, і третій — БЕА. І відповідно до них у людини є три світи: цей світ, Нижній Ган Еден і Вищий Ган Еден» .

Тобто святість стосується цих трьох аспектів, які піднесені над осягненням серафимів. Але ця святість проникає і вниз: «Однак „кадош“ з „вав“ указує також на притягнення, і це притягнення з аспекту Совев коль алмін у Мемале коль алмін. І тричі „кадош“ — це три види притягнень у три світи БЕА» [10]. Це притягнення відповідає світлу Мемале, світлу Совев та їхньому поєднанню разом. І так вони впливають на світи БЕА.

Ребе

Суть Мошіаха

Новизна і перевага Мошіаха є одним цілим із самою його сутністю — його переваги не додаються до самого його буття, а перебувають у ньому самому. І подібно до цього щодо його царства, яке буде найпіднесенішим чином: справа не в тому, що завдяки бітулю народу і його власному керівництву цим утворюється його царство, а в тому, що він «цар за сутністю» — його піднесеність є сутнісною і не залежить від дій і не спричиняється ними.

Причина цього: оскільки всі його переваги випливають з його душі, яка є щаблем єхіда, як роз'яснюється в коментарі Рамаза[11], і тому і його царство є «наслідком» його душі, яка перебуває на щаблі єхіда, суть якої не в тому, що вона підносить себе над усіма щаблями, а в тому, що вона «відокремлена за сутністю» від інших щаблів і від початку сама її сутність відокремлена від них і зовсім не перебуває в їхніх межах. І тому і його царство полягає в самій його сутності, у тому, що він піднесений і звеличений за сутністю над усім народом.

І тому в його царстві, що розкривається через його дії, не розкривається глибина його царства (бо в цьому розкривається лише царство з боку дій), і саме в тому, що «постане цар» — до дій, розкривається сама сутність царства. І завдяки цьому розкриттю суть інших його дій, що йдуть за цим, полягає в тому, щоб притягнути це у світ[12][13].

Евен га-шетія

Суть Евен га-шетія полягає у сфірі Малхут (а зокрема в самій Малхут її суть — Єсод, що в Малхут), і в цьому пояснення слів «Ялкуту»[14]: «Узяв Святий, благословенний Він, Евен га-шетія і сказав Йосефу: якщо ти доторкнешся до неї (до дружини Потіфера), ось Я кину його і зруйную світ», бо суть Йосефа — Єсод, а Малхут є парою сфіри Єсод[15].


Примітки

  1. ^ «Шем га-гдолім» Хіди, у статті про нього
  2. ^ Аркуш 127б
  3. ^ І не так, як у «Мікдаш мелех», де пояснено там і в главі «Пінхас» (аркуш 217б) в іншому сенсі
  4. ^ Брама 16, розділ 41
  5. ^ «Лікутей Тора», Хукат, 61а
  6. ^ «Оцрот хаїм», брама Атік, «Мево шеарім», брама 3, частина 2, розділ 10, «Шаар га-гакдамот», аркуш 29
  7. ^ «Шаар маамарей Рашбі» — коментар до «Сіфра де-цніута», розділ 1: «І знай, що хоча ім'я Атіка Кадіша включає три голови, мається на увазі сутність, що перебуває всередині цих трьох»
  8. ^ Друшім на Йом Кіпур, аркуш 71, 3
  9. ^ «Ор га-Тора», Бемідбар, частина 3, с. 980. І див. там на наступній сторінці, де він пояснює це також щодо світів Ейн Соф: Адам Кадмон, Ацилут і БЕА, див. там.
  10. ^ «Лікутей Тора», друшім на Йом Кіпур, аркуш 69, с. 2.
  11. ^ На Зогар, т. 3, 260б, надруковано в «Мікдаш мелех», 190б). «Лікутей Тора» Арізаля на вірш: (Берешит 5:22) І ходив Ханох. Та інші.
  12. ^ «Лікутей сіхот», том 27, сторінка 256, примітки 36 і 37.
  13. ^ «Гітваадуйот» 5752, сторінка 320. («Сефер га-сіхот» 5752, частина 1, сторінка 133, глава «Толдот»)
  14. ^ Наведено в коментарі Рамаза до Зогару, частина 3, 213б.
  15. ^ «Сефер га-маамарім» 5631 [потрібне джерело].
Моше Закут згадується ще в 15 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 6160396900

Повідомити про помилку на цій сторінці