Аврагам-Елкана Кахана-Шапіро
| Аврагам-Елкана Кахана-Шапіро | |
|---|---|
Рав Шапіро | |
| Основна інформація | |
| Ім'я в оригіналі | אברהם אלקנה שפירא[В] |
| Дата народження | 14 іяра 5671 (12 травня 1911) |
| Дата смерті | 15 тішрея 5768 (27 вересня 2007) |
| Місце поховання | кладовище на Оливковій горі |
| Країна | Ізраїль, Османська імперія[В] |
| Місце проживання | Єрусалим |
| Рід діяльності | рабин[В] |
| Освіта | талмуд-тора єшиви «Ец хаїм», єшива «Хеврон» |
| Посада | головний ашкеназький рабин Ізраїлю (5743—5753), голова єшиви «Мерказ га-Рав» у Єрусалимі, голова рабинського суду в Єрусалимі, член ради Головного рабинату |
| Інші посади | Головний рабин Ізраїлю, голова єшиви «Мерказ га-Рав» в Єрусалимі і один із помітних лідерів релігійного сіонізму. |
| Сім'я | |
| Батько | Шломо-Залман Кагана-Шапіро |
| Мати | Гена-Рейзл Кагана-Шапіро |
| Дружина | Пніна, уроджена Раанан |
| Діти | Шломо-Залман Шапіро, Бенціон Шапіро, Яаков-Ельазар Кахана-Шапіро, Шмуель-Цві Шапіро |
| Родовід | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Рав Аврагам-Елкана Кахана-Шапіро (14 адара 5671 (14 березня 1911) – 15 тішрея 5768 (27 вересня 2007)) був головою єшиви «Мерказ га-Рав», головним рабином Ізраїлю в 5743 — 5753 роках (1982–1993) і одним із помітних лідерів релігійного сіонізму.
Біографія


Народився 14 іяра 5671 (12 травня 1911) в Єрусалимі в родині Шломо-Залмана і Гени-Рейзл Кахана-Шапіро. Роки свого дитинства провів у талмуд-торі місцевої єшиви «Ец хаїм», а потім був відправлений учитися в єшиву «Хеврон», і вже тоді почав листуватися з галахічних питань із великими рабинами Землі Ізраїлю того часу, такими як Хазон Іш, рав Цві-Єгуда га-Коген Кук, рав Іцхак-Зеєв Соловейчик і рав Іссер-Залман Мельцер.
Після одруження з Пніною, уродженою Раанан, у 5704 році (1943/1944) почав викладати в єшиві «Мерказ га-Рав» в Єрусалимі, а в 5716 році (1955/1956) був призначений равом Герцогом членом рабинського суду в Єрусалимі, а в 5731 році (1970/1971) був призначений головою рабинського суду.
У 5734 році (1973/1974) був призначений членом ради Головного рабинату, а 1 нісана 5743 (15 березня 1983) був обраний на посаду головного ашкеназького рабина замість рабина, що йшов із посади, рава Шломо Горена. На цій посаді він служив згідно з державним законом в Ізраїлі протягом десяти років, паралельно з головним сефардським рабином, равом Мордехаєм Еліягу. Після завершення його терміну на посаді головного рабина його змінив рав Ісраель-Меїр Лау.
Після відходу з життя голови єшиви «Мерказ га-Рав» рава Цві-Єгуди Кука в 5742 році (1981/1982) був призначений стати замість нього на чолі єшиви. Рав Шапіро обіймав цю посаду і під час свого служіння головним рабином Ізраїлю і продовжував на ній після свого відходу з посади.
Протягом років рішуче обстоював питання «Шлемут га-арец» і приєднався до галахічної постанови, що передача територій до рук арабів суперечить цінностям Тори і заповідей, заборонена за законами Тори і наражає на смертельну небезпеку мешканців Землі Ізраїлю. Унаслідок своєї категоричної думки з цього питання він закликав у 5765 році (2004/2005) людей армії і сил безпеки відмовитися виконувати наказ про евакуацію євреїв із Гуш-Катіфа.
Рав Шапіро продовжував обіймати посаду до свого відходу з життя вранці першого дня свята Сукот, 15 тішрея 5768 (27 вересня 2007). У його похороні, що відбувся наступного дня, взяли участь багато його учнів з єшиви «Мерказ га-Рав» і юрби людей релігійного сіонізму, які бачили в ньому свого духовного наставника. Після завершення похоронної процесії був похований на кладовищі на Оливковій горі, поруч із могилами лідерів релігійного сіонізму рава Аврагама-Іцхака га-Когена Кука, рава Цві-Єгуди га-Когена Кука і рава Шломо Горена.
Згідно з його заповітом, його син рав Яаков-Елазар був призначений на посаду голови єшиви.
Його зв'язки з хасидизмом Хабад і Ребе

В інтерв'ю тижневику «Кфар-Хабад»[1] рав Шапіро розповів про свій первинний зв'язок із хасидизмом Хабад:
«Я по суті з родини „міснагдім“, однак серед моїх товаришів в єшивах було багато хасидів, і атмосфера між нами була дуже приємною. У середовищі талмідей-хахамім в Єрусалимі не було нічого, що розділяло б. Тому в моєму дитинстві, коли я багато років жив у кварталі Бейт-Ісраель, я ходив разом із татом, благословенної пам'яті, часто молитися в хабадській синагозі в кварталі, і там я удостоївся познайомитися з равами-гаонами і громадськими діячами з хасидів Хабаду, і я дуже з ними товаришував. Хасидизмові краще вдавалося утримувати молодь у трепеті перед Небесами.. Оскільки Єрусалим — місто вивчення Тори і він повний талмідей-хахамім, і ніколи не відчувалося в ньому особливої протидії хасидизмові, адже талмідей-хахамім примножують мир у світі».
У період служіння головних рабинів — рава Шапіро і рава Мордехая Еліягу — відбувалися офіційні візити рабинів разом із членами їхнього почту до рабинів Америки, причому вінцем візиту був єхідут рабинів у кімнаті Ребе.
Перший візит, що відбувся 1 кислева 5744 (7 листопада 1983), почався о першій годині ночі, і рабини пробули в Ребе разом із дев'ятьма членами свого почту близько двох годин, причому головною темою розмови була необхідність вивчення внутрішньої частини Тори, яка дає силу подолати тяжкі випробування і спокуси, які пропонує світ[2]. Наприкінці Ребе попросив, що він бажає поговорити з рабинами наодинці. Присутні вийшли, і рабини пробули поруч із Ребе ще близько сорока п'яти хвилин, протягом яких Ребе розмовляв із ними про питання «керівництва» і давав свої поради[3]. Слова Ребе стосувалися всіх сфер зміцнення релігії та її дотримання, причому Ребе переходив від теми до теми (як-от: чистота сім'ї, кашрут і виховання), практично зупиняючись на кожній із них[4]. Після закінчення єхідуту Ребе провів їх до входу в коридор у 770. В інтерв'ю тижневику «Кфар-Хабад» після візиту рав Шапіро сказав, що вважав своїм обов'язком відвідати Ребе, оскільки той — великий в Ізраїлі, і розповів, що це було для нього зовсім особливим переживанням — удостоїтися зустрітися з Ребе, який із найвеличніших у Торі в цьому поколінні[5].
27 адара II 5746 (7 квітня 1986) відбувся ще один візит, близький до свята Песах, і Ребе вимагав від головних рабинів, щоб вони влаштовували громадські столи «ночі седеру» на вулицях міста з ініціативи Головного рабинату[6]. А 11 іяра 5749 (16 травня 1989), коли йшлося, серед іншого, про потребу і необхідність ухвалення постанови про те, що Мошіах має прийти негайно[7].
Насправді рав Шапіро ухилився в той момент від постанови, попри звернення до нього рава Мордехая Еліягу: «Адже тут є троє»... Згодом його син рав Яаков-Елазар розповів під час свого візиту до Бейт Хабаду на Балканах: «На зворотному шляху я запитав батька, чому він ухилився, але він відповів мені коротко: Ребе не може судити в цьому... Я на мить злякався. На що натякають його слова, — але він відповів мені чи то з усмішкою, чи то всерйоз: у постанові про Мошіаха Мошіах не може бути серед суддів...»[8].
Після візиту в 5746 році (1985/1986) рав Мордехай Еліягу і рав Шапіро взялися діяти задля просування пропозиції Ребе щодо проведення громадських седерів і одразу після повернення до Країни провели збори за участю рабинів Хабаду, щоб порадитися, як утілити її в життя.
Рав Шапіро був палким прихильником Постанови про вивчення Рамбама Ребе, кілька разів брав участь в урочистостях завершення, що відбувалися у Святій Землі, і виступав про велику важливість цієї постанови.
Також рав Шапіро підтримував думку Ребе з питання «Шлемут га-арец» і багато разів приєднувався до заклику зберігати єврейське володіння територіями Землі Ізраїлю й утримуватися від передачі територій в обмін на удаваний мир.
До з'їзду шлухім у країнах СНД, що відбувся в 5752 році (1991/1992) після краху залізної завіси Радянського Союзу, надіслав вітального листа, у якому написав: «Мої благословення з'їздові шановних рабинів, які присвячують себе святій роботі в СНД. Є особливість у діяльності рабинів Хабаду в цих країнах, бо в дні зла і страшних указів там проти єврейського життя рабини Хабаду та їхні громадські діячі діяли з самопожертвою, щоб берегти святу варту. А нині, коли настало полегшення, вони продовжують наближати і навчати пізнання Всевишнього відкинутих і загублених і повертати їх до твердині Тори. І я подвоюю благословення шанованому з'їздові, щоб вони удостоїлися звеличити Тору і прославити її та наблизити Ізраїль до Отця їхнього на небесах»[9].
У 5755 році (1994/1995) брав участь у написанні збірника з Тори на честь Ребе[10], а також дав кілька схвалень книгам хасидів Хабаду, серед них книгам рава Шалом-Дов-Бера Вольпо («Єхі га-Мелех») і книзі рава Алтера-Еліягу Фрідмана «Ве-кіпер адмато амо»[11].
Родина
- Рав Шломо-Залман Шапіро
- Рав Бенціон Шапіро — голова інституту «Га-Рацья»
- Рав Яаков-Елазар Шапіро — голова єшиви «Мерказ га-Рав»
- Рав Шмуель-Цві Шапіро — директор єшиви «Мерказ га-Рав»
З його книг
- «Шіурей маран га-гаон рав Аврагам Шапіро» — загальні уроки, які він давав в єшиві «Мерказ га-Рав» (шість томів. Редактор: рав Біньямін Раковер).
- «Мінхат Аврагам» — галахічні постанови рава Шапіро (чотири томи).
- «Мораша» — бесіди і статті на різні теми, зібрані з промов, які він виголошував протягом років (два томи — ч. 1: статті світоглядні та про віру, ч. 2: про свята і пам'ятні дні).
Зовнішні посилання
- Мітка:Рав Аврагам Шапіро на сайті

- Особлива зйомка: візит головних рабинів до Ребе

- Вчення Рамбама: захопливий єхідут равів Еліягу і Шапіро

- Рідкісна зйомка візиту головних рабинів до Ребе

| Попередній: Рав Шломо Горен |
Головний ашкеназький рабин 1 нісана 5743 (15 березня 1983) — 29 адара 5753 (22 березня 1993) |
Наступний: Рав Ісраель-Меїр Лау |
Примітки
- ^ Випуск 123
- ^ Інші теми, про які йшлося: виїзд за кордон «І вийшов Яаков» — спуск заради підйому. Слова Раші «Насі — це все» і вислів Рамбама «серце всієї громади Ізраїлю». Скромність і твердість у Моше, нашого вчителя. Відкидання думки, згідно з якою в Моше, нашого вчителя, від народження була небажана вдача. Дивовижність того, що дім наповнився світлом, коли він народився. Хасидське роз'яснення вірша «бо з води я витягла його». У Торі не існує поняття «демократія». Мошіах прийде, щоб привести праведників до каяття. Промовляння відую праведниками через поруку за весь Ізраїль. Кого стосуються звичаї Арізаля. Чи дозволено змінювати нусах Ашкеназ на Сфарад. Чи дозволено одинакові молитися за своїм нусахом, коли він перебуває в іншій синагозі. Завершення книжки «Ец хаїм» темою вигнання і кліпот, попри те що треба «закінчувати чимось добрим». Роз'яснення слів мудреців «Тора, яку людина вивчила в цьому світі, — марнота порівняно з Торою Мошіаха». Перевага зібрання євреїв: «Коли волатимеш — нехай урятують тебе зібрані тобою». Очікування Мошіаха в дусі «на спасіння Твоє чекаємо весь день» — буквально. Обговорення слів «Бен Іш Хай» про те, що в майбутньому принесуть усі жертви мусафу новомісяч, які вже минули. Благословення когенів у діаспорі. Роз'яснення теми «Хай оберне Гаває лик Свій до тебе». Недолік у наш час у способі навчання в єшивах — що не встигають пройти багато за кількістю.
- ^ Рав Мордехай Еліягу в інтерв'ю тижневику «Кфар-Хабад» за місяць тевет 5744 (грудень 1983 – січень 1984) — випуск 123
- ^ Рав Аврагам Шапіро у вищезгаданому випуску «Кфар-Хабад»
- ^ Той самий випуск
- ^ Додаткові теми, що обговорювалися під час бесіди: пояснення виразу «скасовують вивчення Тори заради читання Мегіли». Ахашверош — чи був він царем мудрим чи царем дурним. «Серце царів у руці Всевишнього» — чи немає в царя свободи вибору. Заповідь пам'ятати Амалека покладено на кожну окрему людину, а знищення Амалека — головним чином на царя, який має робити це і наказувати про це громаді. Відмінності звичаїв у читанні гафтари тижневої глави «Захор». Агават Ісраель пророка Шмуеля в його ставленні до Шауля. Прилягання Геули до Геули. Пояснення слів мудреців про те, що сини Ізраїлю зробили обрізання тієї самої ночі виходу з Єгипту, адже обрізання має бути саме вдень. Чи можна сказати, що сини Ізраїлю були долучені до пасхальної жертви Моше, вчителя нашого. Пояснення слів мудреців про те, що сказав Моше, вчитель наш: «близько півночі». Чи можна сказати, що під час виходу з Єгипту вже була святість в Єрусалимі. Як збудував Аврагам жертовник на горі Морія, яка належала тоді кнаанеям. Пояснення тексту Агади Рамбама: «Поспіхом вийшли ми з Єгипту». У майбутньому — «не втікаючи вийдете». Дивовижність того, що євреї бачили начиння єгиптянина під час «і стане відчутною темрява». Чи досяг Моше, вчитель наш, щабля брами 50. Дивовижність того, що «немовлята і грудні діти» бачили Шхіну під час розступання Ям Суф. Зміцнення в постанові про вивчення Рамбама.
- ^ «Необхідно постановити, що Мошіах має прийти»
.
- ^ «Га-Пенсаїм», випуск 8, хешван 5777 (листопад 2016), інститут «Мамаш», сторінка 12
- ^ Надруковано в журналі «Мі-хаїль ель хаїль» Союзу рабинів країн СНД, сторінка 6.
- ^ «Ор олам», сторінка 394, у виданні інституту «Любавич» при «Цеірей Агудат Хабад» у Святій Землі, 5755 (частина 2).
- ^ Цфат, 5747.
Код особи: № 1457851700