Перейти до вмісту

«Году ла-Шем кру бі-шмо»

Матеріал з Хабадпедії
Молитва «Оду ла-Шем кру бі-шмо»

Дякуйте Г-споду, закликайте ім'я Його, сповіщайте серед народів діяння Його: співайте Йому, оспівуйте Його, говоріть про всі чудеса Його: хваліться святим іменем Його, хай зрадіє серце тих, хто шукає Г-спода: шукайте Г-спода й силу Його, шукайте лиця Його завжди: пам'ятайте чудеса Його, які Він сотворив, знамення Його й суди уст Його: нащадки Ізраїлю, раба Його, сини Яакова, обранці Його: Він — Г-сподь, Б-г наш, по всій землі суди Його: пам'ятайте повіки завіт Його, слово, заповідане Ним на тисячу поколінь: який Він уклав з Аврагамом, і клятву Його Іцхаку: і поставив це Яакову законом, Ізраїлю — завітом вічним: кажучи: тобі дам Я землю Кенаан у наділ спадку вашого: коли ви були нечисленні, малочисельні й прибульці в ній: і ходили вони від народу до народу й з царства до іншого народу: не дозволив Він нікому утискати їх і карав за них царів: «Не торкайтеся помазанців Моїх і пророкам Моїм не робіть зла»: співайте Г-споду, вся земле, сповіщайте день у день спасіння Його: розповідайте серед народів про славу Його, серед усіх народів — про чудеса Його: бо великий Г-сподь і вельми прославлений, і страшний Він понад усіх богів: бо всі боги народів — ідоли, а Г-сподь сотворив небеса: слава й велич перед Ним, сила й радість у місці Його: віддайте Г-споду, родини народів, віддайте Г-споду славу й силу: віддайте Г-споду славу імені Його, несіть дар і приходьте перед Нього, поклоняйтеся Г-споду у величі святості: тремтіть перед Ним, вся земле, і утверджено всесвіт, не похитнеться: хай веселяться небеса й хай тішиться земля, і хай скажуть серед народів: Г-сподь царює: хай шумить море й усе, що наповнює його, хай радіє поле й усе, що на ньому: тоді заспівають дерева лісу перед Г-сподом, бо прийшов Він судити землю: дякуйте Г-споду, бо Він добрий, бо повіки милість Його: і скажіть: спаси нас, Б-же спасіння нашого, і збери нас, і визволи нас від народів, щоб дякувати святому імені Твоєму, славитися хвалою Твоєю: благословенний Г-сподь, Б-г Ізраїлю, від віку й до віку, і сказав увесь народ: амен, і хвала Г-споду: підносьте Г-спода, Б-га нашого, і поклоняйтеся підніжжю ніг Його — святий Він: підносьте Г-спода, Б-га нашого, і поклоняйтеся на святій горі Його, бо святий Г-сподь, Б-г наш: а Він, милосердний, прощає гріх і не губить, і багаторазово відвертає гнів Свій і не пробуджує всієї люті Своєї: Ти, Г-споди, не стримуй милосердя Твого від мене, милість Твоя й істина Твоя хай оберігають мене завжди: згадай милосердя Твоє, Г-споди, і милості Твої, бо вони одвічні: віддайте силу Б-гу, над Ізраїлем велич Його, і сила Його в небесах: страшний Ти, Б-же, зі святилищ Твоїх, Б-г Ізраїлю — Він дає силу й міць народу, благословенний Б-г: Б-же відплати, Г-споди, Б-же відплати, явися: піднімися, Судде землі, віддай за заслугами гордим: у Г-спода спасіння, на народі Твоєму благословення Твоє, повіки: Г-сподь воїнств із нами, твердиня наша — Б-г Яакова, повіки: Г-споди воїнств, щасливий чоловік, що покладається на Тебе: Г-споди, спаси, Цар відповість нам у день, коли ми закличемо: спаси народ Твій і благослови спадок Твій, паси їх і підноси їх повіки: душа наша чекає Г-спода, Він допомога наша і щит наш: бо Ним веселиться серце наше, бо на святе ім'я Його ми покладаємося: хай буде милість Твоя, Г-споди, на нас, як ми сподіваємося на Тебе: яви нам, Г-споди, милість Твою і спасіння Твоє дай нам: устань на допомогу нам і визволи нас заради милості Твоєї: Я — Г-сподь, Б-г твій, що вивів тебе із землі Єгипетської, відкрий уста твої, і Я наповню їх: щасливий народ, у якого так, щасливий народ, у якого Г-сподь — Б-г його: а я на милість Твою покладаюся, зрадіє серце моє спасінню Твоєму, заспіваю Г-споду, бо Він облагодіяв мене:

Сідур «Тегілат Гашем»

«Оду ла-Шем кру бі-шмо» — молитва, яку вимовляють між вимовлянням порядку жертвоприношень і благословенням «Барух ше-амар», що складається з пісні левітів, яку вони вимовляли під час принесення корбан тамід, джерело якої — книга Діврей га-ямім, і з добірки віршів із проханням про милосердя, джерело яких — книга Тегілім.

Ця молитва — початок молитви Шахаріт із громадою.

Джерела частин молитви та встановлення її вимовляння

Молитва «Оду» загалом поділяється на 2 частини-джерела: 1) молитва, яку встановив Давид для левітів, щоб співати перед Ковчегом Завіту під час принесення корбан тамід, — вона записана в книзі Діврей га-ямім[1]. 2) добірка віршів із книги Тегілім[2], зміст яких — прохання про милосердя до Святого, благословенний Він, про Геулу, з упованням і радістю, що Всевишній дослухається до нашого голосу.

Джерело вимовляння «Оду ла-Шем» та інших віршів милосердя в молитві наведено в «Коль бо»[3] від імені книги «Га-Ешколь».

Оскільки джерело цієї молитви — пісня левітів, яку вони вимовляли під час принесення корбан тамід, встановили вимовляти її в порядку молитви між порядком жертвоприношень і ранковою молитвою, і вона слугує вступом і переходом до молитви[4].

Згідно з нусахом Арізаля, встановлено вимовляти цю молитву перед благословенням «Барух ше-амар», бо оскільки її було встановлено в поколіннях після мужів Великих зборів, то якщо її вимовити між благословенням «Барух ше-амар» та «Іштабах» — це буде як перерва[5].

Зміст молитви

Від слів «Оду ла-Шем» до — «Ве-галель ла-Шем» — це молитва, яку встановив Давид[6] для левітів, щоб вони вимовляли її половину під час принесення ранкового корбан тамід, а половину — під час принесення передвечірнього корбан тамід.

Цю молитву цар Давид передав левітам після того, як переніс Ковчег Завіту до шатра, який він збудував у Єрусалимі[1].

Її перша частина («Оду» до — «У-ві-нвіай аль тареу») цієї молитви — яку співали левіти під час ранкового корбан тамід — присвячена хвалі й подяці за чудеса, що привели до повернення Ковчега Завіту з полону в пліштім[7], і в продовження цього — подяка і згадка про чудеса Всевишнього та Його обіцянку нашим праотцям успадкувати землю, коли вони були «нечисленні», і про Його захист їх, коли вони ще ходили й блукали «з царства до іншого народу[8]».

Її друга частина («Шіру ла-Шем» до — «Лішпот ет га-арец'») цієї молитви — яку співали левіти під час передвечірнього корбан тамід — присвячена вказівці псалмоспівця синам Ізраїлю прославляти Ім'я Святого, благословенний Він, і розповідати про Його чудеса, і вказує народам світу залишити своїх ідолів і вірити у Всевишнього, причому кінець молитви спрямований на кінець днів, час, коли розкриється царство Святого, благословенний Він, над усім світом[9].

На завершення, («Оду ла-Шем» до — «Ве-галель ла-Шем») Давид велить вимовляти вірші, пов'язані зі змістом ранкової пісні[10] (блукання праотців країнами), і просить у Святого, благословенний Він, про майбутнє, щоб Він зібрав нас із народів, і при всьому цьому Ім'я Святого, благословенний Він, благословенне завжди[11].

Потім, від слів «Ромему Гашем Елокейну» до — «Гамаль алай», — це добірка віршів із книги Тегілім.

У цій молитві ми звертаємося до Всевишнього, щоб Він помилував нас і визволив нас негайно, з упованням на те, що милосердя Всевишнього, благословенний Він, до Його народу вічне. І завершує словами хвали й подяки за те, що ми — народ Святого, благословенний Він, і за наше уповання на Нього[11].

Про закони перерви й пропуску в цій молитві

Згідно з думкою тих, хто вимовляє молитву «Оду» після благословення «Барух ше-амар», у «Шулхан арух га-Рав» написано щодо законів перерви й пропуску в молитві:

Щодо вітання з поваги й відповіді на вітання будь-якій людині (яка буде за це ображена) між розділами — це між групами віршів, з'єднаних і суміжних один з одним у своїх джерелах, а саме: від «Оду» до «Ве-галель ла-Шем» вважається одним розділом, і так само інші добірки віршів, з'єднані або суміжні один з одним[12]

Про того, хто пропускає частини своєї молитви, щоб вимовити «Шмоне есре» разом із громадою, зазначено, що він може перескочити з «Ве-гу рахум» молитви «Оду» на «Ве-гу рахум» наприкінці молитви «Єгі хавод»[13].

У хасидуті

Ребе Цемах Цедек сказав р. Перецу Хену з Чернігова, що перш ніж його дід — Алтер Ребе — починав молитву, він перебував чверть години й говорив:

«Не бажаю я осягнення офаним' не бажаю осягнення серафимів' не потрібен мені Твій Ган Еден, не хочу я Твого прийдешнього світу; „Хто мені на небесах? І з Тобою не бажаю я“ — і з Тобою: те, що лише з Тобою (а не Ти Сам), не бажаю я цього; „Виснажується плоть моя і серце моє“ — хочу я лише й виключно Тебе (Твою Сутність)!»

І тоді починав: «Оду ла-Шем кру бі-шмо»...

Щоб досягти Б-жественності й наблизитися до неї, необхідно [мдарф мен] спершу «служіння людини», служіння власними силами. І тому саме молитва починається з низьких речей, таких як «Моде ані» тощо; у цьому і сенс «Оду» — починають із подяки й завдяки цьому досягають Б-жественності[14].

«Оду» — це поняття подяки; однак відомо, що подяка — не просто вдячність, а віддавання себе Б-жественності, як людина, що визнає правоту товариша: хоча вона не розуміє, що говорить, — усе ж віддає себе товаришу; так і в Б-жественності: спочатку кажуть «Моде ані», але ще не знають ясно, що кажуть, а потім, вимовляючи «Оду», починають розуміти суть тощо[15].

Примітки

  1. ^ 1 2 Діврей га-ямім I, початок розділу 16
  2. ^ Розділ 99, 5, 9. 78, 38. 40, 12. 25, 6. 68, 35-36. 94, 1-2. 3,9. 46, 8. 84, 13. 20, 10. 28, 9. 33, 20-22. 85, 8. 44, 27. 81, 11. 144, 15. 13, 6.
  3. ^ Параграф 4. Наведено також у «Шаар га-колель» розділ 5 параграф 1.
  4. ^ Там само.
  5. ^ «Шаар га-колель» там само. Загалом щодо вищесказаного див. «Сідур Алтер Ребе» («Кегот» 5785) том 1 с. 197 примітка 239 та зазначені там джерела.
  6. ^ І див. Раші (Діврей га-ямім, там само, вірш 35), який наводить із «Берешит раба», що це ті псалми, які співали корови, коли везли Ковчег від пліштім до Бейт-Шемеша
  7. ^ Раші там само, вірш 12.
  8. ^ Раші там само, 20.
  9. ^ Там само, Раші й «Мецудот» 31.
  10. ^ Раші там само, вірш 34.
  11. ^ 1 2 Див. «Ва-ані тфілаті» (ч. 1) р. Нісана Мінделя про молитву «Оду».
  12. ^ «Шулхан арух га-Рав», «Орах хаїм», параграф 51, пункт 5.
  13. ^ «Шулхан арух га-Рав», «Орах хаїм», параграф 52, пункт 1. І не так, як за звичаєм Хабаду, згідно з яким не пропускають.
  14. ^ Гемшех «Йом тов шель Рош га-Шана» 5666, сторінка 418.
  15. ^ «Торат шалом», сторінка 61.

Повідомити про помилку на цій сторінці