Перейти до вмісту

Хупа

Матеріал з Хабадпедії
Фотографія хупи

Перехід від кідушин жінки до шлюбу здійснюється під хупою і завершується входом нареченого і нареченої до «кімнати усамітнення».

Під час церемонії хупи заздалегідь розтягують полотнище на жердинах (хупа) і підводять до нього нареченого обличчям на схід; заведено проводити хупу у вечірні години, після заходу сонця або безпосередньо перед ним. За нашим звичаєм[1] хупу ставлять саме під відкритим небом, і це знак плодючості й розмноження — «як зорі небесні численністю»[2].

Заповідь

У Торі ми не знаходимо прямої згадки про здійснення хупи перед тим, як заручений візьме свою заручену, сказано лише: «І хто заручився з жінкою і не взяв її»[3] — це і є взяття при шлюбі. І за основним законом, якщо він вступив з нею в близькість заради шлюбу, вона стає заміжньою.

Однак у синів Ізраїлю не заведено вступати в близькість публічно, а є свідки цього усамітнення, і навіть якщо сказати, що для цього свідки не потрібні, все ж це має бути публічно, оскільки перед шлюбом треба виголосити благословення і приєднати до цього Шева брахот. Тому мудреці встановили, що хупа має бути на місці шлюбу, і так було завжди, і також за часів пророків, як написано: «як наречений, що виходить зі своєї хупи»[4] і «наречена — зі своєї хупи»[5], і безсумнівно, що так запровадив це в Ізраїлі Моше, наш учитель[6].

Наш звичай

Хупа Ребе була вночі, після появи зірок[7].

Одяг, який наречений і наречена вдягають на хупу, має бути новим[8].

Наречений має вдягти на хупу новий «кітл» (білий одяг), а поверх кітла слід вдягти пальто[9].

Під час хупи на нареченому (у кишені чи в руках) не повинно бути нічого зі срібла, чи золота, чи коштовного каміння тощо. А також перед тим як іти до хупи, наречений розв'язує всі вузли на своєму одязі, зокрема вузол шнурків взуття і краватки.

Нареченого і наречену супроводжують до хупи, із запаленими свічками в руках, «шушвінім» — дві подружні пари. Заведено, що шушвінім нареченого — обидва батьки, а шушвініот нареченої — обидві матері.

Якщо одна з матерів вагітна або якщо батько чи мати перебувають у другому шлюбі, — бажано, щоб на додачу до них як шушвінім ішла ще одна подружня пара.

Місце хупи

Хупу здійснюють просто неба, на знак того, щоб їхнє потомство примножилося, як зірки небесні. Навіть узимку, коли холодно тощо, хупу проводять просто неба, а не в залі. Однак у залі, у стелі якої є спеціальний отвір для хупи, можна від самого початку проводити хупу, без жодних побоювань[10].

Під хупою наречена і всі шушвінім, чоловіки й жінки, обходять навколо нареченого сім кіл.

Від покриття нареченої і до закінчення семи обходів грають нігун «Арба бавот».

Дехто має звичай, щоб когени і батьки благословляли нареченого і наречену, але Ребе заперечував проти благословення когенів під час хупи[11].

Звичай анаш — показувати відео Ребе під час хупи.

Потім співають «Хто могутній тощо, Він благословить тощо» («Мі адір ве-хулей, Гу єварех ве-хулей»).

Наречена стоїть праворуч від нареченого. А той, хто виголошує «Шева брахот», стоїть збоку, обличчям на схід[12].

Під хупою наречений і наречена мають думати чисті та святі думки трепету перед Небесами і молитися Святому, благословенний Він, щоб удостоїтися виростити благословенне покоління праведних[13].

У хасидуті

Хупа — це «макіф» для нареченого і нареченої (того, хто дає, і того, хто отримує, які щодо аспекту макіфу цілком рівні), що дає їм силу для внутрішнього єднання.

Пояснення цього[14]: за будь-якого впливу від того, хто дає, до того, хто отримує (який із ним непорівнянний), необхідно (перед самим впливом) «підняти» того, хто отримує, доки він не стане співмірним, щоб прийняти вплив. Це початкове зближення і піднесення здійснюється аспектом, який вищий і за того, хто дає, і за того, хто отримує, разом (і це — хупа). Це початкове зближення уможливлює потім внутрішнє поєднання між ними. Початковий вплив (що підносить того, хто отримує) іде від зовнішнього боку того, хто дає, до зовнішнього боку того, хто отримує, і саме він уможливлює потім сам вплив від внутрішнього боку того, хто дає, до внутрішнього боку того, хто отримує.

(Докладніше, є два види впливу: духовний і матеріальний, і в кожного з них є свій аспект «хупи».

А ще докладніше, у кожному з аспектів самої хупи є два ступені: слава і хупа, як ми вчимо з написаного: «бо над усякою славою — хупа». Тобто: два аспекти слави, і в кожного з них — свій аспект «хупи». А у вченні хасидуту пояснюється ще докладніше і докладніше[15])

І ось, у кожному з видів впливу (зовнішньому і внутрішньому) є перевага, якої немає в іншому: аспект «сутності» розкривається саме через внутрішній вплив (обмежений), але внутрішнє неможливе без передування зовнішнього (піднесеного і необмеженого).

Див. також

Додаткова література

  • Рав Йосеф-Єшая Браун, «Хабадська хупа», у тижневику «Бейт Мошіах», випуск 1095
  • Про закони і звичаї хупи та кідушин, у тшурі з весілля Менахема-Мендла і Стерни-Сари Мінцберг, 14 кислева 5783 (8 грудня 2022), сторінка 11

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ «Ігрот кодеш», т. 19, с. 413.
  2. ^ Дварім 1, 10. Так постановив Рама в «Шулхан арух», «Евен га-езер», 61, 1.
  3. ^ Дварім 20, 7.
  4. ^ Тегілім 19, 6.
  5. ^ Йоель 2, 16.
  6. ^ «Арух га-шулхан» 55, 14.
  7. ^ «Ємей мелех», частина 1, с. 303.
  8. ^ Переказ, який його святість Ребе Раяц сказав на єхідуті раву А. Й. Г.
  9. ^ «Ігрот кодеш», т. 5, с. 87.
  10. ^ «Ігрот кодеш», т. 19, с. 413; т. 12, с. 117. «Торат Менахем», т. 2, с. 246.
  11. ^ Зі слів секретаря рава Єгуди-Лейба Гронера, книга «Га-Мазкір».
  12. ^ «Беер гейтев», «Евен га-езер», глава 61, пункт 7. І див. «Вічна будова» (Бруклін, 5751, Ліфш), що так чинив Ребе.
  13. ^ «Лікутей Леві-Іцхак — Ігрот», с. 206.
  14. ^ Згідно з «Хасидут мевоерет», «Ємей сімха», маамар, що починається словами «Леха доді» 5714
  15. ^ І див. про все це місця, вказані в попередній примітці.
Згадується також у статті «Бадекен».

Повідомити про помилку на цій сторінці