Перейти до вмісту

Західна стіна

Матеріал з Хабадпедії
Західна стіна
Західна стіна з висоти пташиного польоту

Західна стіна (скорочено — «Котель») — одна з чотирьох підпірних стін, що оточують Храмову гору вже близько двох тисяч років, від кінця періоду Другого Храму й до наших днів. Західна стіна має особливу святість. Стіна вважається другим за значенням єврейським місцем у світі після Храмової гори. Звідси й далі починається святість Храму за різними ступенями.

Ніколи не віддалялася Шхіна від Західної стіни — каже святий «Зогар»[1].

Святість Храму в наш час

Думка Рамбама — що й сьогодні діє заборона, за порушення якої карають карет[2], оскільки первісне освячення освятило місце й на майбутнє. Однак думка Раавада — що сьогодні заборони, за яку карають карет, немає.

А «Хатам софер» пише, що ця суперечка не стосується вищої святості, яка перебуває на місці Храму і в наш час на думку всіх, і Шхіна не віддалялася й ніколи не віддалиться від Західної стіни, навіть у її зруйнованому стані[3].

Заборона просовувати руку між каменями Стіни

Нечистому[4] заборонено входити на Храмову гору, тому слід остерігатися просовувати руку між каменями Стіни, адже є нечисті, наприклад зав і зава, ніда й породілля[5], яким заборонено входити на Храмову гору забороною «не роби»[6]. І це стосується також того, хто сам не має цих видів нечистоти, адже й той, хто доторкнувся до зава — або до неєврея, який за постановою мудреців має статус зава[7], — або до ніди й породіллі, також стає нечистим нечистотою зава[8]; і так само щодо бааль кері[9]. Заборона поширюється й на введення руки в Стіну; дехто каже, що це заборона з Тори[10], оскільки мовою мудреців це називається «частковим входженням», а за галахою встановлено, що часткове входження вважається входженням; інші ж не погоджуються й вважають, що це заборона мудреців, а покарання за неї — макат мардут[11].

Молитовне зібрання біля Стіни за цілісність Землі Ізраїлю

А товща стіни Храмової гори має святість Храмової гори, і її статус — як внутрішнього простору[12].

Тому, хто нечистий нечистотою від мертвого і точно знає, що він не нечистий жодним із усіх перелічених видів нечистоти, не заборонено входити на Храмову гору загалом[13], а лише в певні місця на Храмовій горі, частина з яких — від хеля й далі — заборонена постановою мудреців, а частина пов'язана з покаранням карет[14]. Але оскільки сьогодні ми не знаємо точно цих місць, усі великі мудреці нашого покоління заборонили вхід на Храмову гору[15].

Однак слід зазначити, що загалом щодо питання, чи святі щілини між каменями, існує суперечка законовчителів. Думка Хазон Іша та інших законовчителів — що це заборонено, і вони написали: «горе їм і їхнім душам», а є й такі, що дозволяють[16]. Також слід остерігатися, вкладаючи записки між каменями Стіни, щоб не просунути туди й пальці.

Місце піднесення молитов — через Стіну чи через Хеврон

У розмові з рабі Шимоном-Натаном-Нетою Бідерманом з Лелова[17] Ребе вказав на суперечність: Мітлер Ребе пише[18], що молитви підносяться через Хеврон, і це дивно, оскільки в «Шулхан арусі»[19] є пряма постанова щодо молитви: якщо людина стояла за межами Землі Ізраїлю, нехай оберне обличчя до Землі Ізраїлю, а якщо стояла в Землі Ізраїлю, нехай оберне обличчя до Єрусалима, як сказано: «і помоляться Тобі, звернувшись до міста, яке Ти обрав»; якщо стояла в Єрусалимі, нехай оберне обличчя до Храму, як сказано: «і помоляться, звернувшись до дому цього».

Рабі Шимон хотів розв'язати це тим, що, можливо, є відмінність між часом Храму й нашим часом, але Ребе відкинув його слова, адже постанова стосується й нашого часу, і так чинять як за межами Землі Ізраїлю, обертаючи обличчя до Землі Ізраїлю, так і в Землі Ізраїлю, обертаючи обличчя до Єрусалима. Тому Ребе сказав, що можна з натяжкою пояснити, що молитви приходять спершу до Хеврона, а звідти — до Єрусалима, святість якого вища.

Далі в розмові рабі Шимон сказав від імені свого діда, рабі Давида з Лелова, що праотці перебувають у ніч святої суботи біля Західної стіни.

На слова рабі Шимона про те, що Калев ходив молитися біля могил у Хевроні, Ребе відповів просто: можливо, Хеврон був на шляху розвідників, і тому він пішов туди, не кажучи вже про те, що ця особлива властивість могил праотців є саме в Хевроні.

Відвідини Стіни Ребе Раяцем

Ребе Раяц під час свого візиту до Країни у 5689 році (1928/1929) відвідав Стіну. Це було наступного дня після його прибуття до Країни.

Під час відвідин було присутньо багато людей, і описи відвідин містяться в щоденнику рава Шимона Гліценштейна[20]:

О шостій годині з'явилася постать Ребе, що наближалася. Його святе обличчя палало, як вогонь, хоча зовні не було видно особливих ознак хвилювання. Лише палаюче обличчя видавало, що Ребе «горить» усередині. Підійшовши, Ребе здійснив «крію» — надрив на своєму верхньому одязі.

Не гаючи часу, присутні почали молитву мінха. «Еліягу був почутий лише в молитві мінха», і до амуду підійшов хасид р. Йосеф Шмоткін. Це була особлива молитва, що залишила глибокий слід у всіх присутніх. І сам Ребе записав у своєму щоденнику, що в ній було «велике пробудження, подібне до пробудження напередодні Йом Кіпуру».

«У тиші й священному трепеті, що панували серед присутніх, почувся тихий плач, який ішов із глибини серця. Усіх присутніх приголомшила молитва праведника», — написав рав Гліценштейн у своєму щоденнику.

А Ребе занурений у роздуми. Перед його духовним зором стоять члени його родини, наче стоять разом із ним у цю годину — здалеку, але зблизька — і моляться разом із ним, виливаючи серця, кожен відповідно до свого розуміння, вдачі й характеру: одні — мовчки, інші — подумки, наче кажучи Владиці світу: поглянь, подивися й допоможи нам у всьому, про що ми Тебе благаємо, святий Б-же. «Відкрилися в мене потоки сліз благання», — пише Ребе у своїх спогадах, згадуючи своїх хасидів-учнів-улюблених хасидів, їхніх дружин і дітей, що залишилися за залізною завісою, стражденних і гнаних. «І, знаючи, що цієї години всі вони згадують святе місце Храму, це викликало в мене криваві сльози, німі слова, вогняні блискавки душі і промені надії на Самого Святого, благословенного Він: Ти Сам, Владико світу, маєш прийняти всі прохання й виконати бажання в усьому доброму.

По закінченні молитви Ребе почав читати псалми Тегілім приємним наспівом і з дивовижним двейкутом. Присутні стояли, наче прикуті до своїх місць, довго вдивляючись, щоб не пропустити жодного руху цього дивовижного двейкуту.

Закінчивши молитву, Ребе повернув голову до присутніх довкола й запитав, чи заведено цілувати ці святі камені. Отримавши ствердну відповідь, «Ребе підвів свої очі, повні сліз і сповнені безмежної скорботи, на простір Західної стіни, схилив голову, і почувся звук святого поцілунку на залишку нашого Храму».

«У ті кілька годин, — підсумовує Ребе, — я жив, забув про все, став на долоню вищим, скуштував миті життя»[21]...

Ставлення Ребе до розкопок біля Стіни

Лист Ребе раву Гецу про розкопки біля Стіни
Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

Мівцо тфілін біля Стіни

Стійка тфілін біля Стіни
Танк мівцоїм біля Стіни

Після визволення Стіни 28 іяра 5727 року (7 червня 1967), під час Шестиденної війни, хасиди Хабаду почали накладати тфілін людям, які туди приходили, у межах мівцо тфілін, яке Ребе оголосив напередодні початку війни.

Невдовзі після цього, 21 сівана, надійшла телеграма від секретаріату Ребе з вказівкою:

Пропозиція Адмора шліта: якщо тільки можливо, облаштувати біля Стіни постійну будку для накладання тфілін, зрозуміло, з дозволу відповідних установ. І варто надрукувати в малому форматі благословення на тфілін і Шма та роздавати їх безкоштовно. А також продавати там перевірені тфілін за мінімальною ціною

Разом із телеграмою — що надійшла того самого дня — було надіслано й докладніший лист від секретаря рава Хаїма-Мордехая-Айзика Ходакова, у якому він додав кілька вказівок із цього приводу. Серед іншого він написав, що навіть якщо зараз не потрібен особливий дозвіл для роботи стійки тфілін, слід подбати про такий дозвіл, щоб запобігти претензіям у майбутньому.

Отримавши вказівку, хасиди Хабаду взялися за її виконання й відкрили постійну стійку тфілін. У перші дні її роботи стійку обслуговували переважно хасиди з Кфар-Хабада під керівництвом Цеірей Агудат Хабад на чолі з равом Ісраелем Лейбовим. Але через тиждень від Ребе було надіслано телеграму до єрусалимського відділення Цеірей Хабад, яке очолював рав Товія Блой, у якій Ребе написав: «Чи зробили що-небудь Цеірей Агудат Хабад і анаш Єрусалима в мівцо тфілін? Скільки людей займалися цим і скільки годин присвятили цьому всі разом? Будьте ласкаві телеграфувати докладно й імена учасників — терміновим листом, і просто: перебільшення в такій справі заборонене. Тямущому досить. Секретаріат». З отриманням телеграми серед хасидів Єрусалима почалося пробудження в цьому питанні, і вони створили «Штаб мівцо тфілін», який дбав про те, щоб стійка була укомплектована людьми. Членами штабу були, крім рава Блоя, рави Бен-Ціон Шейнбергер, Єгошуа Йозевич, Іссахар-Дов Волес.

Через кілька місяців, у місяці тішрей, рав Блой поїхав до Ребе і під час святкової трапези в ніч другого святкового дня Сукот у присутності Ребе удостоївся того, що Ребе висловився про нього: «Він керує мівцо тфілін біля Західної стіни, і там уже наклали тфілін десятки тисяч разів». Потім Ребе пояснив перевагу числа «ревава» (десять тисяч)[22].

Ця стійка працює безперервно донині й слугує Бейт Хабадом в усіх відношеннях. Від 5765 року (2004/2005) стійкою керують рав Йосеф Гальперін і р. Шмуель Вайс[23]

Рабин Стіни, рав Шмуель Рабінович, — хасид Хабаду.

На цьому місці відбуваються хабадські заходи, наприклад: бар-міцва для тисячі дітей, організована Колель Хабад, завершення і внесення «Сувою Тори для єврейських дітей».

Див. також

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Шмот, 5б.
  2. ^ Рамбам, закони Бейт га-бхіра, розд. 6, закон 14.
  3. ^ Листок «Турей Єшурун» з посиланням на шут «Хатам софер», частина «Йоре деа», розділ 234. Див. також відповідь «Адах» 7, «Ціц Еліезер», частина 11, 15(3); «Мішне галахот», частина 5, 25.
  4. ^ Частину джерел у цьому фрагменті взято з «Оцар га-шут».
  5. ^ Рамбам, закони Біат га-мікдаш, розд. 3, закон 3.
  6. ^ Там само, закон 8.
  7. ^ Рамбам, закони Метамеей мішкав у-мошав, розд. 2, закон 10.
  8. ^ Рамбам, закони Метамеей мішкав у-мошав, розд. 1, закон 1.
  9. ^ «Мішне ле-мелех», закони Бейт га-бхіра, розд. 7, закон 15
  10. ^ Гасагот Раавада, закони Біат га-мікдаш, розд. 3, закон 18.
  11. ^ Рамбам, там само.
  12. ^ Рамбам, закони Бейт га-бхіра, розд. 6, закон 9.
  13. ^ Рамбам, закони Біат га-мікдаш, розд. 3, закон 4.
  14. ^ Євамот 5, б. Рамбам, закони Біат га-мікдаш, розд. 3, закон 12.
  15. ^ Див. також «Ємей Йосеф батра» 19, б. «Ціц Еліезер», частина 10, 1 (49–70), частина 11, розд. 9, 7, частина 11, 15, частина 12, 47. «Мінхат Іцхак», частина 6, 132. «Діврей Ісраель», частина 3, 134. «Ябіа омер», частина 5, «Йоре деа» 26.
  16. ^ Шут «Діврей Ісраель», частина 3, розділ 161, 3. Див. також «Діврей хахамім», розд. 38.
  17. ^ «Гітваадуйот» 5745, частина 1, с. 684.
  18. ^ «Ігрот кодеш» Мітлер Ребе, с. 307.
  19. ^ «Орах хаїм», початок розділу 94.
  20. ^ Далі — за обробкою, зробленою р. Менахемом Зігельбоймом у тижневику «Бейт Мошіах»
  21. ^ Хабад Інфо, з «Бейт Мошіах», за щоденником рава Шимона Гліценштейна
  22. ^ Шнеур-Залман Бергер, Мівцо, що випередило свій час на десять років קישור לשבועון בית משיח
  23. ^ Західна стіна: Бейт Хабад без перерви Шаліах у найнесподіванішому місці у світіקישור לאתר בית חב"ד

Повідомити про помилку на цій сторінці