Перейти до вмісту

Кашрут

Матеріал з Хабадпедії
Символи різних кашрутів

Поняття кашрут позначає щось, що здійснюється правильним і придатним чином, дозволене за законами Тори.

Кашрут загалом поділяється на дві площини:

  • Кашрут предметів, з якими людина має справу, — оточення людини має бути «кошерним». Єврей має стежити за тим, щоб бачити й чути речі, дозволені за Торою.
  • Кашрут у питаннях їжі і пиття — їжа, яку єврей хоче з'їсти, має бути «кошерною». Тобто вона дозволена до вживання за законами Тори, що стосуються їжі та пиття.

Кашрут предметів і оточення

Друга площина стосується кашруту предметів, з якими людина має справу: те, що людина бачить або чує, атмосфера, що оточує людину протягом її життя, має бути кошерною, тобто відповідною Торі. Предмети, які використовувалися для ідолопоклонства, заборонено використовувати й мати з них користь.

У святій сіхі 20 хешвана 5744 року (27 жовтня 1983) Ребе приділив багато часу поясненню проблеми некошерних живих зображень і їхнього впливу на життя людини, особливо на маленьких дітей[1].

Ребе висловився: «Чистота й краса — це не лише прикраса. Вони стосуються кашруту»[2].

Кашрут їжі

Відповідь Ребе про суворість у кашруті і в скромності: суворість у кашруті їжі й пиття
суворість у питаннях скромності (аж до того, щоб «як зразок» була для багатьох)
Згадаю на святій могилі
Вивчення хасидуту обов'язкове, як пояснюється в багатьох і багатьох місцях
Вивчення в хевруті — з умов набуття Тори і корисне для багатьох і багатьох речей
У цьому випадку — хай примножить вивчення маамарів про служіння
Сторонні думки щодо віри приходять часто — через брак належної ретельності в кошерній їжі й питті. Тфілін, цицит — перевірені
На цдаку перед Шахарітом (і також перед Мінхою) блі недер

У кашруті їжі багато подробиць, які поділяються за видом їжі чи напою:

Тварини

Не всі тварини дозволені в їжу. Тора дала ознаки чистоти, за якими визначається, які з тварин дозволені:

  • Звірі й худоба — для звірів і худоби Тора дала три ознаки чистоти:

1. Має копита — ступні її ніг роздвоєні, розщеплені.

2. Роздвоєні копитом — копито й розріз продовжуються від ступні до місця з'єднання з ногою.

3. Відригує жуйку — після ковтання повертає їжу в рот і знову пережовує.

Тварина має бути зарізана за галахою і пройти різні перевірки (наприклад, перевірку легенів), що забезпечують її кашрут.

  • Риби — ознаки чистоти в риб такі

1. Плавець — орган збоку риби, що допомагає їй плавати

2. Луска — шорсткий шар на шкірі риби; іноді лусочки опадають, але риба все одно кошерна. Кожна риба, що має луску, має й плавець.

  • Комахи й плазуни всіх видів заборонені в їжу.

Фрукти й овочі

Слимак, знайдений у глибині цвітної капусти. Через таку зараженість цвітну капусту потрібно розрізати на чвертки, перевірити на зараженість і замочити в дезінфекційному засобі

Правила кашруту фруктів і овочів — це трумот і маасрот, заборона орла, рік шміти та інше.

  • Орла — від моменту посадки дерева й до того, як можна користуватися плодами, мають минути три роки, протягом яких заборонено мати користь із плодів. Додаткова проблема: якщо дерево посадили в розсаднику, і минуло два роки, а потім дерево перенесли в сад, є галахічні авторитети, які дозволяють зарахувати ці два роки як частину трьох. Однак якщо грудка землі навколо коренів розпалася під час пересадки, потрібно відраховувати три роки спочатку[3].
  • Нета реваї або керем реваї — протягом четвертого року від посадки дерева потрібно виділити замість плодів їхню вартість або піднести їх до Єрусалима і їсти їх там у святості й чистоті, але оскільки нині ми нечисті від мертвого, залишилася перша можливість.
  • Трумот і маасрот — після збору врожаю він називається тевель, і заборонено мати з нього користь до відокремлення трумот і маасрот:
  • Трума гдола — насамперед беруть невелику частину (приблизно одну соту) й відокремлюють для когенів. Нині цю частину знищують (оскільки немає чистих когенів, які б її їли).
  • Маасер рішон — потім відокремлюють десяту частину врожаю й відокремлюють для левітів. Нині власники можуть користуватися цією частиною (оскільки не потрібно їсти її неодмінно в чистоті).
  • Трумат маасер — з маасер рішон беруть десяту частину й відокремлюють для когенів. Нині й цю частину знищують.
  • Маасер шені — роки цього маасеру встановлюються за шмітою. Тому в перший, другий, четвертий і п'ятий рік відокремлюють цей маасер — десяту частину того, що залишилося після відокремлення маасер рішон. Цю частину потрібно їсти в Єрусалимі у святості й чистоті (як нета реваї), її або викуповували грошима й купували на ці гроші іншу їжу. Нині її викуповують грошима.
  • Маасер ані — у третій і шостий рік замість маасер шені відокремлюють маасер ані. Цей маасер віддається бідним Ізраїлю. У рік шміти в місцях за межами Землі Ізраїлю, де відокремлюють трумот і маасрот, — Сирія, відокремлюють маасер ані.
  • Шміта — у рік шміти плоди мають особливу святість, і тому заборонено ними торгувати, хіба що це з «оцар бейт дін», тоді дозволено продавати, і гроші теж мають статус «святості сьомого року».
Святість сьомого року означає, що заборонено викидати плоди зневажливо, і заборонено давати їжу людини худобі тощо.
Основна стаття – Рік шміти
  • Комахи й черв'яки — у багатьох фруктах і овочах трапляються види комах, заборонених у їжу; розмір їх дуже малий, але їх можна виявити різними способами. Час від часу різні організації кашруту публікують, які види фруктів і овочів заражені, чим вони заражені і як можна видалити комах.

Напої

У напоях є кілька проблем:

  • Вино — вино, яке було возлите для ідолопоклонства, заборонено пити й мати з нього користь, як приношення ідолопоклонства; мудреці постановили також щодо «стам єйнам», що воно заборонене, як вино возливання. І тому, якщо нееврей торкається вина або бачить його, вино стає «яїн несех», яке заборонено пити тощо, і тому дуже остерігаються, щоб нееврей не бачив вина й не торкався його.

Є 2 способи, щоб вино не стало «яїн несех»: 1. Якщо вино запечатане двома печатками — корком і кришкою поверх нього. 2. Якщо вино прокип'ятили до кипіння, тоді це вино вже непридатне для возливання, і, відповідно, не побоюються. Є ті, хто стверджує, що пастеризація має статус варіння, але більшість рабинів постановили, що потрібне саме варіння.

  • Халав Ісраель — усяке молоко, яке надоїв нееврей, і дорослий єврей не перебував поруч під час доїння, називається «халав нохрі». Це молоко було заборонене через побоювання, що його підмінили молоком нечистої тварини або підмішали його. Час від часу публікуються історії про різні способи, якими молоко нечистої тварини може опинитися й у пляшках коров'ячого молока[4].
Ребе вказує дотримуватися суворості щодо халав акум і для маленьких дітей, навіть у разі «сумніву в сумніві».
Ребе Раяц пише про «халав акум»: «Халав акум і подібне — цеЗброя лихого начала, яка пускає свої стріли здалека і вбиває, хай урятує нас Милосердний, або робить людину скаліченою в духовному"[5].
  • З розвитком технологій і винайденням різних способів приготування безалкогольних і газованих напоїв потрібно перевіряти склад продукту, оскільки серед смакових і ароматичних речовин і харчових барвників трапляються й такі, які отримують із тварин (і не завжди з кошерних тварин), і з рослин (і, можливо, у них є проблеми орли, трумот тощо).
  • Фруктові соки (натуральні) — 1. Іноді сік готують на тому самому підприємстві разом із натуральним виноградним соком, і є проблема «яїн несех». 2. Іноді в сік додають консерванти та інше, і потрібно перевіряти їхній кашрут.

Важливість дотримання кашруту

Ребе пояснює[6], що суворість у кашруті їжі й пиття випливає з того, що їжа й питво перетворюються на кров і плоть людини і, відповідно, передають людині ті властивості, які є в них. І тому ми не їмо їжу з хижих — нечистих — тварин, оскільки через заборонену їжу людина, яка її їсть, отримує природу жорстокості хижих тварин тощо.

Також щодо халав нохрі Ребе висловився, що потрібно суворо утримуватися від того, щоб його пити, оскільки воно викликає сумніви у вірі.

У книжках[потрібне джерело] наводиться притча про важливість дотримання кашруту: проста людина їсть грубу їжу, і вона їй анітрохи не шкодить, але син царської родини, звиклий їсти вишукану й ніжну їжу, якщо він з'їсть грубу їжу — їжа йому зашкодить. І чим вища людина, тим ніжніша й вишуканіша і її їжа. Так і сини Ізраїлю, які є синами Царя над царями царів, Святого, благословенний Він, не можуть їсти заборонену їжу, а зобов'язані їсти тільки кошерну їжу, щоб вона їм не зашкодила. І чим вища й піднесеніша людина, тим суворіше вона має дотримуватися кашруту їжі, яку кладе до рота, що виражається в додаткових суворостях і різних гідурім.

Ця притча в дещо іншому вигляді наводиться в коментарі Раші[7]: притча про двох хворих — в одного є шанс одужати, а в іншого шансу немає. І лікар каже тому, в кого є шанс, щоб він їв тільки певні речі, які йому не зашкодять, а другому каже, щоб їв усе, чого душа бажає, оскільки в нього в будь-якому разі немає шансу.

У книжках хасидуту наводиться також про вірш «і станете через них нечистими» (ונטמתם בם)[8], що причина, з якої це не написано з «алефом» (ונטמאתם), у тому, що некошерна їжа притуплює серце й розум людини.

Ребе висловився, що причина того, що, згідно з дослідженнями лікарів, євреї страждають від проблем зі шлунком більше, ніж неєвреї, у тому, що вже 30 поколінь, три тисячі років євреї дотримуються кашруту, і їхній шлунок звик до цієї їжі, і це передається в спадок від батька до сина, а коли починають їсти іншу їжу, некошерну, шлунку важко пристосуватися до змін[9].

Відповідальність єврейських жінок

З огляду на роль жінки як господині дому, на якій тримається основа ведення дому, серед її обов'язків — суворе дотримання кашруту, яке впливає на всю родину і на весь народ Ізраїлю.

Окрім відповідальності жінки за дотримання кашруту їжі вдома, у її силах впливати на членів родини і щодо їхнього харчування поза домом, оскільки, коли домочадці їдять удома кошерну їжу, це впливає на хід їхніх думок, і стає легше вплинути на них, щоб вони дотримувалися кошерної їжі й поза домом; і крім того, після того як вони звикають до кошерної їжі, їм легко зберегти цю звичку[10].

Харчування немовляти

У відповіді р. Овадьї Штерксу Ребе написав, що в харчуванні немовлят, яким потрібні різні пристосування щодо кашруту, слід чинити згідно з вказівкою рабина після того, як йому викладуть подробиці становища в усій точності, і це не з тих речей, у яких виявляють суворість і гідур понад постанову рабина[11].

Організації кашруту

В епоху сучасної промисловості, коли більша частина їжі виробляється або проходить через великі промислові підприємства, потрібен суворий нагляд протягом усього процесу виготовлення їжі. Для цього були створені організації кашруту, що відповідають за кашрут різних продуктів, — кожне підприємство й організація кашруту, що окремо відповідає за нього, дає гарантію.

Серед великих організацій кашруту в країні, які вважаються особливо мегадрін, — система кашруту «Еда гаредіт» і система кашруту під наглядом рава Ланди — рабина міста Бней-Брак.

Рабинський суд Хабаду за вказівкою Ребе видав печатку кашруту на вина «Єрусалимських виноробень» (виноробня Йони Мендельсона — «Головного виночерпія»). Після відходу з життя рава Зеєва-Дова Слоніма у 5778 році (2017/2018) гехшер від імені рабинського суду було припинено (після цього рав Юркович дав виноробні гехшер «Гейхал Любавич»)[12].

Нині Рабинський суд Хабаду взагалі не видає печатки кашруту на вино чи на будь-які міцні напої[13].

Інші рабини Хабаду здійснюють нагляд за різними продуктами, наприклад рав Ашкеназі — рабин Кфар-Хабада, рав Юркович — рабин Шикун Хабаду в Лоді і рав Бістрицький — рабин хабадської громади в Цфаті, які видають кашрут на різні продукти. Рав Гершон-Мендл Гарелік, шаліах Ребе в Італії, займався кашрутом їжі за прямою вказівкою Ребе і вважався шанованим і надійним гехшером; нині його шлях у видачі гехшерів продовжують його зять рав Аврагам Хазан у Європі та його син рав Йосеф Гарелік у Сполучених Штатах.

Ще одна велика організація кашруту, що діє переважно в інших частинах світу, перебуває у хабадській власності й під хабадським управлінням, називається організація кашруту OK.

У 5773 році (2012/2013) від імені Центру рабинів Європи було створено організацію кашруту EK, що діє в межах Європи у співпраці з усіма єврейськими громадами.

Різні організації кашруту користуються допомогою шлухім Хабаду, розсіяних по всьому світу, щоб наглядати за кашрутом харчових підприємств у віддалених країнах.

Мівцо «Кашрут»

Основна стаття – Мівцо «Кашрут їжі й пиття»

У 5735 році (1974/1975) Ребе розпочав мівцо «Кашрут».

У межах цього мівцо хасиди Хабаду приходять до єврейських домівок, кашерують кухонний посуд і розділяють м'ясне й молочне. Під час відкриття мівцо Ребе відкрив спеціальний фонд, що субсидує 50% витрат на кашерування й купівлю нового посуду.

Див. також

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Цю сіху було відредаговано Ребе й надруковано в додатках до «Лікутей сіхот», том 25.
  2. ^ Раву Мордехаю-Шмуелю Ашкеназі, щодо пекарні маци, «Оцар га-хасидім — Ерец га-Кодеш», с. 285.
  3. ^ Це основа вказівки рава Ісраеля-Йосефа Генделя утримуватися від напоїв, що виробляються компаніями «Спрінг» і «Прігат».
  4. ^ Див. статтю р. Ірміягу Когена в збірнику «Царфат — Парацта» 44 (вийшов до 10–11 швата 5773 (22 січня 2013)).
  5. ^ «Сефер га-маамарім» на їдиш, сторінка 57, у вільному перекладі з їдишу.
  6. ^ [потрібне джерело], наводиться також у багатьох книжках.
  7. ^ На тижневу главу Шміні, з Мідрашу Танхума
  8. ^ Що сказано у зв'язку з кашрутом їжі
  9. ^ Тижневик «Бейт Мошіах», випуск 1240, с. 29.
  10. ^ «Сіхот кодеш» 5735, том 2, с. 311.
  11. ^ Тшура Штракс — Гудман, с. 21.
  12. ^ https://chabad.info/news/492238/
  13. ^ https://chabad.info/news/474836/
Згадується також у статті «Мевушаль».

Повідомити про помилку на цій сторінці