Ашер Сасанка
| Рав Ашер Сасанка | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5668[1] |
| Місце народження | Дніпропетровськ, Україна |
| Дата смерті | 5 хешвана 5748 (28 жовтня 1987) |
| Місце смерті | Нью-Йорк |
| Місце поховання | кладовище Монтефіоре |
| Місце проживання | Самарканд, Єрусалим, Франція, Краун-Гайтс |
| Місце діяльності | Росія, Нью-Йорк |
| Належність | Хасид Хабаду |
| Освіта | «Томхей Тмімім» |
| Посада | шамаш синагоги «770» |
| Інші посади | Шамаш синагоги 770 |
| Учителі | Ребе Рашаб, Ребе Раяц і Ребе |
| Сім'я | |
| Батько | Нахум-Шмар'я Сасонкін |
| Мати | Фейгл |
| Дружина | Сара (першим шлюбом), Фрейда-Меня, дочка р. Ефраїма-Шмуеля Левіна (другим шлюбом) |
| Діти | Йосеф-Іцхак Сасанка, Рахель та інші |
| Брати й сестри | Моше Сасонкін, Хаїм Сасонкін |
| Родовід | |
Рав Ашер Сасонкін (Сасанка) (на прізвисько Ашер Батумер; 5668[1] – 5 хешвана 5748 (28 жовтня 1987)) був хасидом Хабаду, якого схопила й заслала радянська влада за звинуваченням у поширенні юдаїзму. Після звільнення з Росії, переїхавши жити до Сполучених Штатів, в останні свої роки служив шамашем у синагозі в 770.
Біографія

Народився в місті Дніпропетровську в Україні в 5668 році (1907/1908)[1] у батька, хасида рава Нахума-Шмар'ї Сасонкіна, і Фейгл.
Між 5684 (1923/1924) і 5691 роками (1930/1931) навчався в різних філіях єшив «Томхей Тмімім».
Після того як у нього і його першої дружини, Сари, народилося троє дітей, його дружина захворіла на тиф і померла від своєї хвороби. Його донька Рахель росла в домі свого діда, рава Нахума-Шмар'ї Сасонкіна. Другим шлюбом одружився зі своєю дружиною Фрейдою-Менею, донькою рава р. Ефраїма-Шмуеля Левіна з Липовиць. У пари народилися хлопчик і дівчинка. Після того як р. Ашера схопив КДБ і заслав до Сибіру, його дружина пішла по покупки й залишила дітей удома, а повернувшись, виявила, що діти загинули в пожежі, яка спалахнула через гру із сірниками. Приблизно через півтора року після його звільнення з ув'язнення в них народився син Йосеф-Іцхак.
У Росії
Р. Ашер дотримувався Тори і заповідей у Росії із самопожертвою. Його було ув'язнено й заслано до Сибіру, але й там він продовжував дотримуватися Тори і заповідей із самопожертвою, доки начальство не зрозуміло, що не варто примушувати його працювати в Шабат і свята, щоб не стати посміховиськом і ганьбою[2]. Частину років жив із сім'єю в Самарканді.
3 хешвана 5724 (21 жовтня 1963) його родичка[3] була на єхідуті в Ребе і просила благословення на звільнення р. Ашера і членів його сім'ї, які просять дозволу на виїзд уже три роки й отримують відмову. Ребе відповів: «Гадаю я, що вони отримають дозвіл на виїзд незабаром, оскільки зараз пом'якшують у справі дозволів на виїзд. Згадаю про нього знову на святій могилі». Ребе навіть прямо висловився про р. Ашера: «Він виїде незабаром».
І справді, того ж року р. Ашер і його сім'я виїхали з Росії і прибули до Святої Землі, де він оселився в Єрусалимі поруч зі своїм батьком, равом Нахумом-Шмар'єю. Ще до свого приїзду він повідомив Ребе. Ребе відгукнувся, що нагорода його буде «ле-фум цаара агра»[4].
У Святій Землі
На прохання Ребе, щоб він побув із сім'єю кілька років, він прожив кілька років у Єрусалимі (з батьком і сім'єю), а потім у Франції (з дружиною Фрейдою і сином). Його батько, рав Нахум-Шмар'я, жив у Шикун га-Рабаним, за десять хвилин ходьби від Шикун Хабад. По суботах він приходив молитися до синагоги Шикун Хабад, хоча його батько молився в синагозі «Бааль га-Танія» в Меа-Шеарім. Р. Ашер, як людина, що віддала душу за дотримання Тори і заповідей у Росії, не міг бачити, як люди там живуть собі спокійно, а крім того, спілкування між ним і ними не було вдалим, оскільки вони не говорили однією мовою. Але все ж усі із задоволенням слухали й бачили хасидський образ. Через кілька років він поїхав до Нью-Йорка, де оселився поблизу двору Ребе в кварталі Краун-Гайтс.
У Ребе
На першому єхідуті, який він мав у Ребе в тішреї 5725 року (1964/1965), він вручив Ребе пачку сигар із Росії, і Ребе подякував йому й сказав: «Узагалі-то я не курю», але все ж узяв одну сигару з пачки й вказав йому роздати решту сигарет у залі внизу[5].
На Сукот 5725 (21 вересня 1964)[6] відбувся перший фарбрейнген після виїзду з Росії в суці рава Ісраеля Духмана. У фарбрейнгені брали участь товариші всім серцем і душею, р. Ашер і р. Мендл Футерфас[7]. З усієї округи приїхали взяти участь у цьому особливому фарбрейнгені. Р. Ашер, за своїм святим звичаєм, вимагав від учасників фарбрейнгену вивчати щотижня «Лікутей Тора» тижневої глави і молитися неквапливо. І навіть додав, що відчуває розчарування, бо очікував, що кожен тамім у Святій Землі знає всю «Танію» напам'ять. Р. Мендл дорікнув йому, щоб він перестав перебувати в меланхолії, і уподібнив це до історії про те, як одна людина скаржилася, що весь час відчуває неприємний запах, доки їй не відкрили, що в неї під носом прилипла грязюка. Р. Ашер негайно відгукнувся власною історією і уподібнив це до того, як мандрівники, що збилися з дороги, раптом знаходять дороговказ, який показує шлях: хоч би який вигляд він мав, вони підуть за ним, бо він каже правду. Фарбрейнген тривав годинами, і старші хасиди його не забули[8].
У 5726 році (1965/1966) зайшов на єхідут до Ребе, під час якого він представив Ребе запитання до коментаря «Тіферет Ісраель» і сказав, що якщо Ребе не заглядає в «Тіферет Ісраель», то він зачитає Ребе його слова з книги. Ребе взяв книгу й розглянув запитання, а потім сказав, що «в минулому були хасиди, які не заглядали в „Тіферет Ісраель“», і запитав р. Ашера, чи заглядає той у книгу, зазначивши: «я в неї заглядаю, бо це добрий і зручний коментар». Р. Ашер відповів, що якщо Ребе заглядає в книгу, то й він у неї заглядатиме[9].
Поголос каже[10], що після його прибуття до 770 Ребе дуже наблизив його й говорив із ним з великою приязню. Він входив до тієї групи хасидів, з якими Ребе розмовляв безпосередньо, як із друзями. Р. Ашер попросив Ребе ставитися до нього як до хасида нарівні з усіма. Ребе прийняв це, і наближення припинилися.
Після прибуття до 770 він попросив у габаїв дозволу бути «шамашем» 770. Габаї, щоправда, рішуче відмовили[10] через приниження його честі, але, побачивши, наскільки це для нього важливо, залишили його в спокої, і відтоді він став шамашем 770.
Багатьом пам'ятне благословення на запалювання свічок у свято Ханука, яке він промовляв щороку перед Ребе. Воно не було переплетене з канторськими руладами тощо, але було сповнене великого хвилювання, яке хвилювало кожного, хто його чув[11].
Рав Ашер Сасанка помер 5 хешвана 5748 (28 жовтня 1987) і був похований на кладовищі Монтефіоре.
Родина
Його дружина (другим шлюбом), Фрейда-Меня, — померла 14 нісана 5758 (10 квітня 1998).
Його брати:
- Його брат, рав Моше Сасонкін
- Його брат, рав Хаїм Сасонкін
Сини
- Його син, рав Йосеф-Іцхак Сасанка — машпіа хабадської громади в Маямі, Флорида
- Його донька Рахель, дружина рава Аврагама Дуніна — шаліах Ребе в Мейтаві, Таанах
Додаткова література
- Йосеф Ашкеназі, «Оцар га-хасидім» — особистість і хасидське вчення машпіїм Хабаду на Святій землі, видавництво «Хазак», 5772
Зовнішні посилання
- Листи хасида — листи р. Ашера
- Палаючий погляд самопожертви: фотографії р. Нісана і р. Ашера у в'язниці

- Рав Сасанка запалює ханукію в бейт-мідраші Ребе, у відеопрограмі «Торат хаїм» компанії jem
30 кислева 5747 (1 січня 1987)
- «П'ятеро»? Ханука в замерзлому трудовому таборі в Сибіру / розповів рав Ашер Сасанка, на сайті «Бейт Хабад»
- Уперто ходив із мітлою, колонка спогадів рава Айзенбаха

- Один проти двохсот

Примітки
- ^ 1 2 3 Так згідно з карткою, яку заповнили для нього для «Сефер га-хасидім». За словами його дочки Рахель Дунін, помер у віці 76 років[потрібне джерело], і якщо так, то народився в 5671–5672 роках (1910–1912). Друга думка (71-72), вочевидь, краще узгоджується з урахуванням співвідношення з віком його батька — див. статтю рав Нахум-Шмар'я Сасонкін.
- ^ Вогонь у снігу: ханукія, що горіла в сибірському трудовому таборі
- ^ Пані Рахель Замір
- ^ Лист Ребе «Ігрот кодеш» 5724.
- ^ Див. Ставлення Ребе до куріння
- ^ Рік події орієнтовний (за зв'язком років).
- ^ Були дні
- ^ «Хасидський фарбрейнген для дітей», частина 1, сторінка 203 і далі.
- ^ З приватного запису одного з тмімім зими 5726 року (1965/1966), опубліковано в «Гіткашрут», випуск 1444, стор. 10.
- ^ 1 2 Від імені рава Шимона-Бен-Ціона Айзенбаха, одного зі шлухім Ребе в Ейлаті.
- ^ Див. Рав Сасонкін запалює ханукію в Ребе
Код особи: № 1777686800
- Хабадпедія: статті, що потребують джерела
- Хасиди часів Ребе Раяца
- Хасиди часів Любавицького Ребе
- Родина Сасонкіних
- Служки синагоги «770»
- Хасиди, заарештовані в Радянському Союзі
- Хасиди, що виїхали з Росії в 5680-ті роки
- Особистості, що народилися в 5668 році (1907/1908)
- Особистості в Самарканді
- Особистості Краун-Гайтс
- Родина Гуркових
- Особистості, що померли в 5748 році (1987/1988)