«Коль нідрей»

«Коль нідрей» — особливий уривок молитви, який промовляють у ніч Йом Кіпуру як відкриття молитов святого дня, перед молитвою Арвіт. Значення молитви — скасування обітниць між людиною і Небесами, яких вона не виконує, як частина процесу тшуви в цей день.
Згідно з ученням хасидуту, це пов'язано з тшувою з великої любові, яка проривається крізь усі обітниці та зв'язки, якими людина пов'язана протягом року зі справами матеріальності світу.
Галахічне тло
Значення тексту та його джерело
Джерело молитви «Коль нідрей», її галахічне значення і точний текст молитви якнайдокладніше обговорюються в книжках гаоним, рішонім і ахаронім. Загалом існують три основні підходи до значення промовляння «Коль нідрей»:
Перший — підхід Рабейну Тама і Рана. На їхню думку, промовляння «Коль нідрей» призначене для того, щоб поставити умову про скасування майбутніх обітниць, і тому в тексті виправляють, щоб промовляти його в майбутньому часі: «від цього Йом Кіпуру до Йом Кіпуру, що прийде до нас». Джерело цього промовляння, на їхню думку, — у Мішні в трактаті «Недарім»[1]: «Той, хто хоче, щоб його обітниці не виконувалися весь рік, хай стане в Рош га-Шана й скаже: кожна обітниця, яку я дам у майбутньому, хай буде скасована». І так само це правильно для Йом Кіпуру.
Другий — підхід Роша і «Тосафот Рід». На їхню думку, промовляння «Коль нідрей» призначене для скасування минулих обітниць, і тому текст буде: «від минулого Йом Кіпуру до цього Йом Кіпуру». На їхню думку, джерело цього промовляння — у простому законі про скасування обітниць, і не більше. «Тосафот Рід» пояснює причину промовляння «Коль нідрей» саме в Йом Кіпур тим, що Йом Кіпур спокутує всі провини людини, крім обітниць, які вона дала на цдаку тощо. «Задля цього встановили перші гаоним промовляти це» саме в Йом Кіпур, щоб завершити її спокуту.
Подібне наводить «Шита мекубецет» від імені Ріца, і ось його слова[2]: «Безсумнівно, корінь нашого звичаю .. мужі Великих зборів установили для нас усунути перешкоду, бо є чимало людей, які дають обітниці й забувають обітницю, і не приходять до мудреця, щоб скасувати, і порушують свою обітницю ненавмисно. І встановили, щоб на початку Йом Кіпуру, при відкритті своїх молитов, вони сповідалися й каялися у своїх обітницях, щоб не забули про це. А в Сфараді було заведено, що шаліах ціббур тримає сувій Тори біля грудей і промовляє „Коль нідрей“ уголос, і вся громада промовляє разом із ним. А причина — щоб Шхіна погодилася з ними у скасуванні».
Третій — підхід «Німукей Йосеф». На його думку, промовляння «Коль нідрей» — заради молитви і сповіді, а не галахічне скасування обітниць. І ось його слова: «І правильнішим видається сказати, згідно зі звичаєм і прийнятим у ньому висловом та написаним у „Седер рав Амрам“, благословенної пам'яті, що кажуть так не в порядку минулих обітниць і не в порядку умови для майбутніх обітниць, а кажуть так у порядку молитви до Святого, благословенний Він, щоб не спіткнулися й не були покарані за обітниці та за клятви, які дали минулого року, і щоб вони були скасовані й залишені перед Ним, благословенним, так ніби їх не було, і тому заведено промовляти наприкінці: „І буде прощено всій громаді Ізраїлю...“»
У тексті, який промовляють у наш час, у частині громад Ізраїлю заведено промовляти згідно з усіма думками — і про скасування минулих обітниць, і про умову щодо майбутніх обітниць. У тексті Алтер Ребе в його сідурі вислів — лише про майбутнє: «від цього Йом Кіпуру до Йом Кіпуру, що прийде до нас на добро».
Щодо того, чому заведено промовляти «Коль нідрей» 3 рази, рішонім навели кілька причин. На думку частини з них[3], це як будь-яке скасування обітниць, при якому треба сказати 3 рази «дозволено тобі». На думку частини: «повторюють це 3 рази на зразок сповіді в громаді»[4]. А на думку частини — «щоб той, хто не звернув уваги першого разу, спрямував своє серце другого разу»[5].
«Аль даат га-Маком»
Перед промовлянням «Коль нідрей» кажуть: «З відома Всевишнього і з відома громади, в Небесній єшиві та в земній єшиві, ми дозволяємо молитися з порушниками». Джерело цього, за «Мордехаєм», — від його вчителя, Магарама з Ротенбурга. За його словами, причина дозволу молитися з порушниками на початку «Коль нідрей» у тому, що в Йом Кіпур мають право брати участь у молитві й ті, хто порушив постанови громади і тому був підданий херему. На цей день херем знімали, і вони могли ввійти до громади. Народний переказ пов'язує промовляння «Аль даат га-Маком» разом з усім скасуванням обітниць як звернене до іспанських анусім, яким потрібен був особливий дозвіл молитися після того, як вони весь рік виглядали «порушниками», але цей переказ історично неточний, оскільки промовляння «Аль даат» було запроваджене в Ашкеназі ще до вигнання з Іспанії, а в згаданих джерелах Тори знаходимо, що промовляння «Коль нідрей» було встановлене мужами Великих зборів і навіть раніше.
Вірш «Ве-ніслах»
Після тексту «Коль нідрей» промовляють вірш «І буде прощено всій громаді синів Ізраїлю .. через помилку». Значення промовляння вірша в цей момент тлумачать по-різному згідно зі згаданими думками про причину та джерело тексту. На думку частини, він пов'язаний зі скасуванням обітниць або слугує спокутою за сам факт складання обітниці[6], а на думку частини, його промовляють окремо, як такий, що говорить про саму гідність святого дня.
Благословення «Шегехеяну»
Насамкінець хазан і громада промовляють благословення «Шегехеяну», яке промовляють на сам прихід святого дня. За самою суттю справи це благословення слід було б промовляти над келихом, але, звісно, оскільки це день посту, цього не роблять[7].
Хазан промовляє «Шегехеяну» вголос. Кожен із громади хай промовить «Шегехеяну» про себе пошепки і хай постарається закінчити раніше, ніж закінчить хазан, щоб міг відповісти «амен» після благословення хазана[8].
Слід оголосити в синагозі, що ті, хто вже промовив «Шегехеяну» під час запалювання свічок, — не промовляють його зараз (і це заповідь — сповістити про це, адже багато жінок помиляються в цьому)[9].
У вченні хасидизму
Алтер Ребе пояснює в «Лікутей Тора»[10] суть промовляння «Коль нідрей» у Йом Кіпур:
І ось що написано: «і почує батько її обітницю її» тощо, «заборонив їй батько її» — що батько скасовує обітницю, бо з аспекту великої любові він скасовує, як перекладає Таргум, — скасовує всі заборони та зв'язки, якими громада Ізраїлю зв'язана й оплутана, і немає в'язня, що звільняє сам себе, інакше як за допомогою якості великої любові, аспекту «її батька». А щодо заборон, якими вона зв'язана й оплутана, — слід сказати, що це слабкість сили душі, яка не має сили вийти зі своїх піхов і зі свого ув'язнення тощо, речовинність тіла і тваринна душа... Бо ці зв'язки називаються «сірхот» у «Раая меемна», у яких душа заплутується, і через це вона не може піднятися тощо... І слід сказати, що скасування обітниць у Йом Кіпур — це те, що за допомогою тшуви сходить аспект скасування й анулювання зв'язків і розкриття великої любові в душі.
Душа єврея сама по собі прагне бути анульованою перед своїм джерелом і коренем, як свічка перед смолоскипом, але через своє вбрання в тіло людини вона тягнеться за пожаданнями тіла та його численними потребами, і важко їй відокремитися від них. Грубість тіла і його речовинність огортають душу з голови до ніг, і це вбрання називається іменем «сірхот га-реа», подібно до того як легеня приростає, злипається і вкорінюється так, що не може обвівати серце. І навіть якщо серце людини збагне істину, що світ, який перебуває під часом і місцем, анульований у своєму бутті перед світлом Ейн Соф, яке вище за рамки часу і місця, усе ж важко їй вийти з ув'язнення тіла. Зв'язана й скута вона з ним тисячами ниток і мотузок. Сила тшуви здійснює скасування й анулювання всіх зв'язків, заборон і «сірхот», у яких заплутується душа. Душа звільняється від своїх кайданів. «Обітниці наші — не обітниці, і заборони наші — не заборони». За допомогою тшуви відбувається розкриття великої любові в душі, яке здійснює анулювання всіх зв'язків зі справами цього світу, як батько, що скасовує обітниці своєї доньки.
Порядок молитви та звичаї Хабаду
Не дотримуються суворо того, щоб промовляти «Коль нідрей» ще засвітла[11]. Перед «Коль нідрей» промовляють дев'ять псалмів Тегілім 115-123, про які Алтер Ребе отримав від свого вчителя (рава Магіда), який отримав від свого вчителя (Бааль-Шем-Това) від імені його відомого вчителя, промовляти їх перед «Коль нідрей»[12].
До «Коль нідрей» відчиняють арон кодеш і виймають щонайменше три сувої Тори[13]. І велика заповідь — купити право тримати «перший сувій»[14]. Ребе зазвичай тримав перший сувій.
Двоє гідних людей прямують зі сувоями Тори до місця шаліаха ціббура (який приєднується до рабинського суду). Стоять зі сувоями Тори поруч із ним, і не обходять біму, і не стоять із ними на бімі.
Починають промовляти псалом «Г-сподь царює, хай радіє земля». Вірш «Ор заруа» промовляють один раз і вголос. «Аль даат га-Маком... в Небесній єшиві» шаліах ціббур (лише він) має промовляти тихим голосом, але так, щоб ті, хто стоїть довкола нього і складає рабинський суд, чули[15].
І громада теж промовляє молитву «Коль нідрей» пошепки (але так, щоб було чути тим, хто стоїть поруч), разом із шаліахом ціббуром[16]. Після цього промовляють вірш «І буде прощено всій громаді синів Ізраїлю і прибульцеві, що живе серед них, бо весь народ — через помилку» на відомий нігун. «І сказав Г-сподь: простив Я за словом твоїм» — громада промовляє 3 рази, а потім шаліах ціббур 3 рази[17].
Шаліах ціббур промовляє благословення «Шегехеяну» вголос, а в громаді кожен благословляє для себе пошепки, і хай остерігаються закінчити раніше, ніж закінчить шаліах ціббур, щоб змогли відповісти амен після його благословення[18]. Слід оголосити в синагозі, що ті, хто промовив благословення «Шегехеяну» під час запалювання свічок, — не промовляють його тепер[19].
Повертають сувої Тори до ковчега, зачиняють ковчег, а після цього починають молитву Арвіт.
Див. також
Зовнішні посилання
- «Від „Коль нідрей“ до „Неїли“» — текст молитви у виконанні рава Мордехая-Цві Берковича, кантора в «Бейт хаєйну» — 770
- Молитва «Коль нідрей» у виконанні рава Цві Лідера та його родини

- «Коль нідрей» у лісі — історія, яка сталася насправді. «Сіхат га-шавуа», випуск 1081
- Аврагам Фрід виконує молитву «Коль нідрей»
- Мордехай Бен-Давид виконує молитву «Коль нідрей»
- Шнеур Ашкеназі, Що змушує євреїв плакати на «Коль нідрей»?
Примітки
- ^ Аркуш 23б після виправлення «хасурей мехасра» Гемари
- ^ «Шита мекубецет», Недарім 22
- ^ Рош і «Тур» (розділ 619)
- ^ «Німукей Йосеф»
- ^ «Тосафот Рід»
- ^ «Мордехай» і Гра
- ^ «Шулхан арух га-Рав», розділ 619, пункт 2
- ^ «Шулхан арух» Адмора, «Орах хаїм», розділ 619, пункт 8 .
- ^ «Сефер га-мінгагім — Хабад», с. 63.
- ^ «Лікутей Тора», недільна глава «Матот», 85а
- ^ «Оцар мінгагей Хабад», с. 202, на відміну від «Шулхан арух га-Рав», розділ 619, пункт 4
- ^ Календар «Гайом йом», 1 елула
- ^ «Га-Мелех бі-мсібо», т. 2, стор. 21
- ^ Сидур Алтер Ребе. А в «Га-Мелех бі-мсібо», стор. 22 — що можна влаштувати «публічний продаж» і для решти сувоїв
- ^ Збірник «Ягділь Тора» (Н.-Й.), випуск 2, с. 52, від імені Ребе
- ^ «Шулхан арух га-Рав», розділ 619, пункт 3
- ^ «Сефер га-мінгагім», с. 63
- ^ «Шулхан арух га-Рав», там само, пункт 8
- ^ «Сефер га-мінгагім», с. 63