Езра-книжник
| Езра-книжник | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Місце поховання | гробниця, яку приписують Езрі, — у Вавилоні |
| Місце діяльності | Єрусалим |
| Рід діяльності | книжник, провідник Ізраїлю |
| Посада | один із провідників Ізраїлю в епоху Повернення до Сіону, один із засновників і членів Мужі Великих зборів |
| Учителі | Барух бен Нерія |
| Сім'я | |
| Батько | Серая |
Езра-книжник (за деякими думками, помер 9 тевета або 10 тевета) був одним із провідників Ізраїлю в епоху Повернення до Сіону та початку періоду Другого Храму, одним із засновників і членів Великих зборів.
Його називають також «Езра-книжник», бо він був «книжником, обізнаним у Торі Моше, яку дав Г-сподь, Б-г Ізраїлю»[1].
Біографія
Батьком Езри був Серая, і він вів свій родовід по лінії коганства на двадцять три покоління, аж до Агарона-когена[2].
Езра піднявся до Єрусалима 1 ава 4218 року (це 457 рік до християнського літочислення), який був сьомим роком правління Артаксеркса, царя Персії, після подорожі з Вавилона до Єрусалима, що тривала близько чотирьох місяців – від місяця нісана до місяця ава. З Езрою піднялися близько тисячі восьмисот людей в алії, яка була другою в епоху Повернення до Сіону, після першої алії приблизно за шістдесят років до того під проводом Зрубавеля.
Після прибуття Езра подбав про відновлення влади Ізраїлю в Землі Ізраїлю, міста Єрусалима та служіння Всевишньому в Храмі, а також видав кілька постанов для народу, щоб зміцнити його перед труднощами покоління. Езру супроводжував у його посаді й діяльності вельможа Нехемья, намісник царя Персії, який стояв на його боці.
За деякими думками, Езра написав наявний у нас переклад Тори[3].
За словами рабі Єгошуа бен Корхи, пророк Малахі — це Езра[4].
Езра був учнем Баруха бен Нерії[5].
Під час сходження Езри сини Ізраїлю були гідні того, щоб для них сталося чудо, як сталося для них за днів Єгошуа бін Нуна, але гріх спричинив, і вони пішли лише з дозволу Кореша і були поневолені йому та його нащадкам у наступних поколіннях[6].
За однією думкою, ассирійське письмо, яке є в нас сьогодні, запровадив Езра, на відміну від первісного єврейського письма, яким була дана Тора[7].
Езра був одним із засновників і перших членів Великих зборів.
Про Езру сказано в Тосефті, що Тора була гідна бути даною через нього, але прийшов Моше Рабейну і випередив його.
Постанови Езри
Езра-книжник запровадив кілька постанов для зміцнення віри та свого покоління, і в мудреців є переказ, що постанов десять:
- Щоб читали Тору в громаді в понеділок, у четвер і в Шабат під час мінхи, щоб сини Ізраїлю не залишалися три дні без Тори.
- Щоб читали прокляття (докори) з тижневої глави «Бехукотай» перед Шавуотом, а з тижневої глави «Кі таво» — перед Рош га-Шана[8].
- Щоб суди засідали в понеділок і четвер, у час, коли народ збирається з містечок до великих міст[9].
- Щоб прали одяг у четвер на честь Шабату, оскільки в переддень Шабату зайняті приготуваннями до Шабату.
- Щоб їли що-небудь у переддень Шабату.
- Щоб жінка вставала рано й пекла, щоб хліб був доступний для бідних.
- Щоб жінка підперізувалася фартухом заради скромності.
- Щоб жінка розчісувала волосся й занурювалася, щоб усунути бруд, щоб не було хаціци, і через відразу.
- Щоб торговці-рознощики ходили містечками, щоб продавати жіночі прикраси, і щоб жінки не стали гидкими своїм чоловікам.
Занурення Езри
- Занурення для бааль кері заради слів Тори[10], адже до Езри занурення вимагалося лише для споживання святинь і труми[11].
Ця постанова мала на меті піднести рівень святості й чистоти тих, хто займається Торою.
Водночас постанову було скасовано ще за часів мудреців, і занурення для бааль кері вважається сьогодні лише звичаєм благочестя.
У хасидизмі Хабад, попри скасування постанови, дуже підкреслюється чеснота занурення в мікві, особливо як підготовки до молитви та служіння Всевишньому. Водночас ідеться не про суворе дотримання постанови Езри, а про загальний хасидський звичай.
Постанови для його покоління
Окрім згаданих постанов для поколінь, Езра домігся віддалення жінок-чужинок і чистоти родин в Ізраїлі, розслідування та з'ясування родоводів[12]
Книга Езри
У книзі Езри описано його сходження до Країни, події його життя та життя народу Ізраїлю в Землі Ізраїлю та в Єрусалимі в той період, відбудову Єрусалима і Храму та постанови, які він запровадив для очищення народу й родоводу когенів і левітів.
Сувій Тори, який вивірив Езра
Ребе Раяц свідчив[13], що бачив у Празі стародавній сувій Тори, написаний Езрою-книжником, і, згідно з його свідченням, у ньому було написано вірш «Не ввійде той, у кого розчавлені.. до громади Г-сподньої»[14], причому слово «дака» написано через алеф, на відміну від прийнятого в низці громад Ізраїлю писати його через гей.
Також Ребе Раяц свідчив, що в місті Вормсі (Вормайза, Німеччина) бачив сувій Тори, який, згідно з переказом, написав Магарам із Ротенбурга, і в ньому теж так написано, згідно з думкою Алтер Ребе.
Зовнішні посилання
| Книги Танаху | ||
|---|---|---|
| Тора | Берешит • Шмот • Ваїкра • Бемідбар • Дварім | |
| Невіїм (Пророки) | Єгошуа • Шофтім • Книга Шмуеля • Млахім • Єшаягу • Ірміягу • Єхезкель •
Трей асар (Гошеа ⁃ Йоель ⁃ Амос ⁃ Овадья ⁃ Йона ⁃ Міха ⁃ Нахум ⁃ Хавакук ⁃ Цфанья ⁃ Хагай ⁃ Зхарья ⁃ Малахі) | |
| Ктувім (Писання) | Тегілім • Мішлей • Іов • Шір га-Ширім • Рут • Ейха • Когелет • Естер • Даніель • Езра і Нехемья • Діврей га-ямім | |
Примітки
- ^ Езра 7, 6
- ^ Діврей га-ямім I, 6
- ^ І названий на ім'я Онкелоса-прозеліта, оскільки той оновив його й навчив йому Ізраїль
- ^ Мегіла, 15
- ^ «Шир га-ширім раба» 2
- ^ Брахот, 4
- ^ Сангедрін 21
- ^ Мегіла 31
- ^ Ктубот 3
- ^ Брахот 22
- ^ Бава кама 82
- ^ Див. також Кідушин, 69
- ^ Книга «Гайом йом», 7 елула. І там зазначено джерела, які займаються цим: «І див. „Шеерит Єгуда“ (Йоре деа, розділ 16) і „Діврей Нехемья“ (Йоре деа, розділ 22). А в книзі „Мішнат Аврагам“ (розділ 32) вказує кілька книг, що обговорюють це»
- ^ Дварім 23, 2
Код особи: № 1557329500