Перейти до вмісту

Трактат «Гітин»

Матеріал з Хабадпедії

У трактаті «Гітин» 9 розділів і 89 аркушів.

Трактат присвячений законам гету. Тобто документа, який чоловік пише своїй дружині у випадку, коли вони дійшли до розлучення, хай мине нас таке. Трактат розглядає, серед іншого, закони написання гету, закони посланця і закони набуття. У трактаті є багато відомих єшивських сугій.

Цей трактат — один із трактатів Гмари, які вивчають у єшивах Хабаду.

Рабі Йосе — його обґрунтування при ньому

У трактаті[1] наводиться особлива властивість рабі Йосе щодо всіх інших танаїв, а саме: «рабі Йосе — його обґрунтування при ньому» — «його пояснення при ньому, щоб дати підставу всім своїм словам, бо він обґрунтовував свої слова»[2], тобто спосіб його вивчення всієї Тори [адже він отримав посвячення від людини до людини аж до Моше Рабейну, тобто отримав усю Тору цілком] — шляхом обґрунтування і пояснення (біна), «його обґрунтування при ньому» (на відміну від інших танаїв: хоча вони, безсумнівно, намагалися вчити шляхом обґрунтування і пояснення, проте в багатьох питаннях у них був підхід «якщо це галаха — приймемо»[3]). І як ми знаходимо в Єрусалимському Талмуді[4]: відколи помер р. Йосе, припинилася біна.

Шетар

Основна стаття – Шетар

Гет — єдиний документ, прямо згаданий у Торі, і з нього виводять усі закони гету. Гет — це акт набуття за допомогою документа, суть якого: а. дія написання гету; б. доказ, що полягає в тому, що документ перебуває в руках позичальника. Є суперечка танаїв: або «свідки підпису розлучають», і головне набуття здійснюється через свідків, які підписалися на документі й свідчать про те, що власник документа — той, хто написав документ, а не інший, — оскільки це головний доказ документа на їхню думку; або «свідки вручення розлучають», і головне набуття здійснюється через свідків, які свідчать про те, що документ було передано з волі того, хто бере на себе зобов'язання, до рук того, хто тримає його як доказ, — що є головним доказом документа на його думку.

Агадот га-хурбан

Агадот га-хурбан — це збірка аркушів із трактату «Гітин», розділ 5, аркуш 55б, які розповідають і свідчать про руйнування (руйнування Другого Храму, руйнування міста Бейтар і руйнування міста Гар га-Мелех).

Розповідь Гемари

Ця збірка аркушів починається висловом рабі Йоханана:

«Сказав раббан Йоханан: що означає написане „Щасливий чоловік, який завжди боїться, а хто ожорсточує своє серце, впаде в біду“? Через Камцу і Бар-Камцу був зруйнований Єрусалим, через півня і курку був зруйнований Тур-Малка, через вісь воза був зруйнований Бейтар.»

— Вавилонський Талмуд, трактат «Гітин», аркуш 55б

Переклад: про що написано «Щасливий чоловік, який завжди боїться, а хто ожорсточує своє серце, впаде в біду»? Через Камцу і Бар-Камцу був зруйнований Єрусалим, через півня і курку був зруйнований Гар га-Мелех, і через вісь воза був зруйнований Бейтар.

Ці аркуші поділені на 4:

«Через Камцу і Бар-Камцу зруйновано Єрусалим» — перша розповідь: через Камцу і Бар-Камцу було зруйноване місто Єрусалим.

«Через вісь воза зруйновано Бейтар» — друга розповідь: через дерев'яний брус (вісь воза?) було зруйноване місто Бейтар.

«Через півня і курку зруйновано Тур-Малка» — третя розповідь: через півня і курку було зруйноване місто «Гар га-Мелех».

Між центральними розповідями (і головним чином наприкінці) розповідаються приголомшливі історії, які, серед іншого, стали причиною руйнування Другого Храму.

В ученні Хабаду

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

Прийнято вивчати ці аркуші в Дев'яте ава[5].

Протягом місяця менахем-ав Ребе писав багатьом людям щодо їхніх особистих справ, що оскільки справа «Камци і Бар-Камци...», то треба поводитися навпаки і в протилежний бік:

Благословенний Всевишній, 7 менахем-ава, 5713 (19 липня 1953)

Бруклін.

Мир вам і благословення!

Із приємністю отримав його листа, у якому він повідомляє, що його син, хай живе він, уже повернувся до своєї сили і старанно навчається, і хай буде воля Всевишнього, благословенний Він, щоб незабаром він повідомив також добрі звістки про поліпшення здоров'я його дружини, хай живе вона. А в ці дні, причиною яких є Камца і Бар-Камца і т. д., служіння — у протилежній крайності (і подібно до того, що написав Рамбам у «Законах про риси характеру», розділ 2, — і навіть більше), тобто любов до Ізраїлю, безпричинна любов; і трохи про це говорилося в сіхі святого Шабату благословення місяця сівана, яку він, звісно, бачив. І Всевишній, благословенний Він, оберне ці дні на веселощі й радість і на добрі звістки в матеріальному і в духовному.

З благословенням.

— «Ігрот кодеш», т. 7, лист 2189

Роз'яснення Ребе до трактату «Гітин»

Роз'яснення Ребе Цемах Цедека

Зовнішні посилання


Примітки

  1. ^ Гітин, 67а.
  2. ^ Раші там само.
  3. ^ Подібно до мішни Євамот, 76б. Крітот, 15б.
  4. ^ Кінець трактату «Сота».
  5. ^ Мій пан, батько, учитель і наставник [Ребе Рашаб] щороку в Дев'яте ава вивчав «Ейха раба» і сугію рава Йоханана в розділі «Га-нізакін». Уранці, після кінот, — які він промовляв усі, — він промовляв «Ейху». Він підіймався до Тори і на мафтір, іноді і в Шахаріт, і в Мінху. –– «Гайом йом» 9 менахем-ава.

Повідомити про помилку на цій сторінці