Трактат «Гітин»
У трактаті «Гітин» 9 розділів і 89 аркушів.
Трактат присвячений законам гету. Тобто документа, який чоловік пише своїй дружині у випадку, коли вони дійшли до розлучення, хай мине нас таке. Трактат розглядає, серед іншого, закони написання гету, закони посланця і закони набуття. У трактаті є багато відомих єшивських сугій.
Цей трактат — один із трактатів Гмари, які вивчають у єшивах Хабаду.
Рабі Йосе — його обґрунтування при ньому
У трактаті[1] наводиться особлива властивість рабі Йосе щодо всіх інших танаїв, а саме: «рабі Йосе — його обґрунтування при ньому» — «його пояснення при ньому, щоб дати підставу всім своїм словам, бо він обґрунтовував свої слова»[2], тобто спосіб його вивчення всієї Тори [адже він отримав посвячення від людини до людини аж до Моше Рабейну, тобто отримав усю Тору цілком] — шляхом обґрунтування і пояснення (біна), «його обґрунтування при ньому» (на відміну від інших танаїв: хоча вони, безсумнівно, намагалися вчити шляхом обґрунтування і пояснення, проте в багатьох питаннях у них був підхід «якщо це галаха — приймемо»[3]). І як ми знаходимо в Єрусалимському Талмуді[4]: відколи помер р. Йосе, припинилася біна.
Шетар
Основна стаття – Шетар
Гет — єдиний документ, прямо згаданий у Торі, і з нього виводять усі закони гету. Гет — це акт набуття за допомогою документа, суть якого: а. дія написання гету; б. доказ, що полягає в тому, що документ перебуває в руках позичальника. Є суперечка танаїв: або «свідки підпису розлучають», і головне набуття здійснюється через свідків, які підписалися на документі й свідчать про те, що власник документа — той, хто написав документ, а не інший, — оскільки це головний доказ документа на їхню думку; або «свідки вручення розлучають», і головне набуття здійснюється через свідків, які свідчать про те, що документ було передано з волі того, хто бере на себе зобов'язання, до рук того, хто тримає його як доказ, — що є головним доказом документа на його думку.
Агадот га-хурбан
Агадот га-хурбан — це збірка аркушів із трактату «Гітин», розділ 5, аркуш 55б, які розповідають і свідчать про руйнування (руйнування Другого Храму, руйнування міста Бейтар і руйнування міста Гар га-Мелех).
Розповідь Гемари
Ця збірка аркушів починається висловом рабі Йоханана:
«Сказав раббан Йоханан: що означає написане „Щасливий чоловік, який завжди боїться, а хто ожорсточує своє серце, впаде в біду“? Через Камцу і Бар-Камцу був зруйнований Єрусалим, через півня і курку був зруйнований Тур-Малка, через вісь воза був зруйнований Бейтар.»
— Вавилонський Талмуд, трактат «Гітин», аркуш 55бПереклад: про що написано «Щасливий чоловік, який завжди боїться, а хто ожорсточує своє серце, впаде в біду»? Через Камцу і Бар-Камцу був зруйнований Єрусалим, через півня і курку був зруйнований Гар га-Мелех, і через вісь воза був зруйнований Бейтар.
Ці аркуші поділені на 4:
«Через Камцу і Бар-Камцу зруйновано Єрусалим» — перша розповідь: через Камцу і Бар-Камцу було зруйноване місто Єрусалим.
«Через вісь воза зруйновано Бейтар» — друга розповідь: через дерев'яний брус (вісь воза?) було зруйноване місто Бейтар.
«Через півня і курку зруйновано Тур-Малка» — третя розповідь: через півня і курку було зруйноване місто «Гар га-Мелех».
Між центральними розповідями (і головним чином наприкінці) розповідаються приголомшливі історії, які, серед іншого, стали причиною руйнування Другого Храму.
В ученні Хабаду
Прийнято вивчати ці аркуші в Дев'яте ава[5].
Протягом місяця менахем-ав Ребе писав багатьом людям щодо їхніх особистих справ, що оскільки справа «Камци і Бар-Камци...», то треба поводитися навпаки і в протилежний бік:
Благословенний Всевишній, 7 менахем-ава, 5713 (19 липня 1953)
Бруклін.
Мир вам і благословення!
Із приємністю отримав його листа, у якому він повідомляє, що його син, хай живе він, уже повернувся до своєї сили і старанно навчається, і хай буде воля Всевишнього, благословенний Він, щоб незабаром він повідомив також добрі звістки про поліпшення здоров'я його дружини, хай живе вона. А в ці дні, причиною яких є Камца і Бар-Камца і т. д., служіння — у протилежній крайності (і подібно до того, що написав Рамбам у «Законах про риси характеру», розділ 2, — і навіть більше), тобто любов до Ізраїлю, безпричинна любов; і трохи про це говорилося в сіхі святого Шабату благословення місяця сівана, яку він, звісно, бачив. І Всевишній, благословенний Він, оберне ці дні на веселощі й радість і на добрі звістки в матеріальному і в духовному.
З благословенням.
— «Ігрот кодеш», т. 7, лист 2189
Роз'яснення Ребе до трактату «Гітин»
- Порядок трактату «Гітин» перед трактатом «Кідушин». «Торат Менахем», частина 26, с. 181 (с. 181)
- Початок трактату. «Торат Менахем», частина 26, с. 156 (с. 156)
- 2а. Тосафот, що починається словами «Га-меві». Завбільшки 12 розділових рядків і т. д. «Торат Менахем», частина 26, с. 180 (с. 180)
- 25а. Записуються і відкликають свої руки від нього, доки не буде зарізаний. «Шаарей га-моадім», Песах, частина 1, с. 258 (с. 246)
- 37б. Сказав йому: попри це хай прийме від нього. «Шаарей галаха у-мінгаг», с. 282 (с. 274)
- 52б. І не будь-яка річ, що не має встановленої міри. «Лікутей сіхот», т. 38, с. 111 (с. 222)
- 59б. «І освяти його» — у кожній справі святості відкривати першим і благословляти першим. «Лікутей сіхот», частина 18, с. 206 (с. 215)
- 64а. Визнання сторони в суді (лише в майнових справах, а не в справах про життя). «Лікутей сіхот», т. 34, с. 106 (с. 118
- 83б. Мудрець дозволяє лише через каяття. «Лікутей сіхот», т. 33, с. 187 (с. 199)
- 90а. Якщо в серці його розлучитися з нею, а вона живе з ним і прислуговує йому. «Лікутей сіхот», частина 34, с. 138 (с. 150)
- 90а. Хай не розлучається чоловік зі своєю дружиною, хіба що знайшов у ній щось непристойне. «Торат Менахем», частина 26, с. 157 (с. 157)
- 90а. Хай не розлучається чоловік зі своєю дружиною, хіба що знайшов у ній щось непристойне. «Лікутей сіхот», частина 18, с. 55 (с. 64)
- 90б. Кожен, хто розлучається з першою дружиною, — навіть жертовник проливає за ним сльози. «Торат Менахем», частина 26, с. 163 (с. 163)
Роз'яснення Ребе Цемах Цедека
- Розділ перший
- Розділ другий
- Розділ третій
- Розділ четвертий
- Розділ п'ятий
- Розділ шостий
- Розділ сьомий
- Розділ восьмий
- Розділ дев'ятий
Зовнішні посилання
| Трактати Шасу | ||
|---|---|---|
| Зраїм | Брахот (В Є) • Пеа (Є) • Демай (Є) • Кілаїм (Є) • Швіїт (Є) • Трумот (Є) • Маасрот (Є) • Маасер шені (Є) • Хала (Є) • Орла (Є) • Бікурім (Є) | |
| Моед | Шабат (В Є) • Ерувін (В Є) • Псахім (В Є) • Шкалім (Є) • Йома (В Є) • Сука (В Є) • Бейца (В Є) • Рош га-Шана (В Є) • Таанит (В Є) • Мегіла (В Є) • Моед катан (В Є) • Хагіга (В Є) | |
| Жінки | Євамот (В Є) • Ктубот (В Є) • Недарім (В Є) • Назір (В Є) • Сота (В Є) • Гітін (В Є) • Кідушин (В Є) | |
| Незікін | Трактати Незікін: Бава кама (В Є) • Бава меція (В Є) • Бава батра (В Є) • Санедрин (В Є) • Макот (В Є) • Швуот (В Є) • Едуйот • Авода зара (В Є) • Авот • Горайот (В Є) | |
| Кодашім | Звахім (В) • Менахот (В) • Хулін (В) • Бхорот (В) • Арахін (В) • Тмура (В) • Крітот (В) • Меїла (В) • Тамід (В) • Мідот • Кінім | |
| Тогорот | Келім • Огалот • Негаїм • Пара • Тогорот • Мікваот • Нида (В Є) • Махшірін • Завім • Твуль йом • Ядаїм • Укцін | |
В – трактат, до якого є Вавилонський Талмуд Є – трактат, до якого є Єрусалимський Талмуд
| ||
Примітки
- ^ Гітин, 67а.
- ^ Раші там само.
- ^ Подібно до мішни Євамот, 76б. Крітот, 15б.
- ^ Кінець трактату «Сота».
- ^ Мій пан, батько, учитель і наставник [Ребе Рашаб] щороку в Дев'яте ава вивчав «Ейха раба» і сугію рава Йоханана в розділі «Га-нізакін». Уранці, після кінот, — які він промовляв усі, — він промовляв «Ейху». Він підіймався до Тори і на мафтір, іноді і в Шахаріт, і в Мінху. –– «Гайом йом» 9 менахем-ава.