Перейти до вмісту

Давід Йосеф

Матеріал з Хабадпедії
Рав Давід Йосеф
Основна інформація
Відомий якРішон ле-Ціон
Дата народження14 ава 5717 (1957)
Місце народженняЄрусалим
КраїнаІзраїль[В]
Місце проживанняквартал Гар-Ноф, Єрусалим
Місце діяльностіЄрусалим
НалежністьСефардські рабини
Рід діяльностірабин[В]
Освітаєшива «Ор Ісраель ла-цеірім», єшива «Поневеж», єшива «Хеврон» в Єрусалимі
ПосадаРішон ле-Ціон і головний сефардський рабин Ізраїлю (з 5784), голова бейт-мідрашу та рабинського суду «Єхаве даат», член Ради мудреців Тори Шас, рабин кварталу Гар-Ноф (до 5780)
Інші посадиГолова бейт-мідрашу «Єхаве даат»
УчителіЙого батько — рав Овадья Йосеф
ПраціСерія книг «Галаха брура». «Торат га-моадім». «Орхот маран». «Шут Оцрот Йосеф». «Агада шель Песах».
Сім'я
БатькоОвадья Йосеф
МатиМаргаліт
ДружинаСофія
Брати й сестриЯаков Йосеф, Аврагам Йосеф, Іцхак Йосеф
Родовід
Нагороди
Премія за торанічну літературу в Єрусалимі (за серію «Галаха брура»)
Медіафайли у Вікісховищі

Рав Давід Йосеф (народився 14 ава 5717 (11 серпня 1957)) — Рішон ле-Ціон і головний сефардський рабин Ізраїлю, голова бейт-мідрашу «Єхаве даат», голова рабинського суду «Єхаве даат» і автор серії книг «Галаха брура». У минулому був членом Ради мудреців Тори ШАС і рабином кварталу Гар-Ноф в Єрусалимі.

Біографія

Народився в Єрусалимі 14 ава 5717 (11 серпня 1957), дев'ятим сином рава Овадьї Йосефа і ребецн Маргаліт.

У юності навчався в єшиві «Ор Ісраель ла-цеірім», рік в єшиві «Понєвеж», а потім в єшиві «Хеврон» в Єрусалимі.

Рав Йосеф очолює синагогу і бейт-мідраш «Єхаве даат», що готує рабинів, які служать в Ізраїлі та в інших країнах, від дня його заснування.

Його головна літературна праця, розпочата в 5759 році (1998/1999), — серія галахічних книг «Галаха брура», що удостоїлася премії за торанічну літературу в Єрусалимі.

Рав Йосеф дає урок, який його батько мав звичай давати протягом десятків років у своєму бейт-мідраші «Єхаве даат» щонеділі.

На жалобному зібранні за його батьком по завершенні шиви рав Шалом Коген оголосив про включення рава до Ради мудреців Тори ШАС.

У тішреї 5780 року (2019/2020) був змушений залишити посаду рабина кварталу Гар-Ноф унаслідок позову, поданого реформістським рухом і організацією «Жінки Стіни» через образливі висловлювання, які рав Йосеф виголосив проти них. Рішення за позовом ухвалив Верховний суд 21 іяра 5781 (3 травня 2021).

Одружений зі своєю дружиною, ребецн Софією, сестрою колишнього міністра внутрішніх справ Еліягу Суїси. Мешкає в кварталі Гар-Ноф в Єрусалимі. Батько дев'ятьох.

У 5780 році (2019/2020) відкрив кашрут на м'ясо і птицю під назвою «Бадац Єхаве даат».

Рішон ле-Ціон і головний рабин Ізраїлю

6 адара 5783 (27 лютого 2023) оголосив про свій намір балотуватися на посаду Рішон ле-Ціона і головного рабина Ізраїлю.

В елулі 5784 року про підтримку його кандидатури оголосили члени Ради мудреців Тори, його брат рав Іцхак Йосеф, рав Шломо-Моше Амар, рав Бен-Ціон Моцафі, рабини родини Бен-Шимон, рабини єменської громади, адмори «Агудат Ісраель», рабини «Дегель га-Тора» на чолі з равом Довом Ландо, рав Меїр Мазуз і рабини єшиви «Кісе рахамім», родина Йосеф; сини, зяті та онуки його батька — рава Овадьї Йосефа, серед них такі, що обіймають різні рабинські посади.

20 елула 5784 (23 вересня 2024) — подав свою кандидатуру на посаду Рішон ле-Ціона і головного рабина Ізраїлю і отримав підтримку приблизно 70 членів виборчого органу.

26 елула 5784 року (29 вересня 2024) був обраний на посаду Рішон ле-Ціона і головного рабина Ізраїлю більшістю голосів.

Зв'язки з Хабадом

Рав Шмуель Бутлер вручає збірку сіхот Ребе раву Давіду Йосефу під час мівцоїм у Бейт Хабаді в аеропорту JFK
Рав Давид Йосеф із шаліахом Ребе і головним рабином Росії равом Берлом Лазаром
Рав Давід Йосеф з особливим візитом в єшиві гдола Бейт-Шемеш (5783)

В елулі 5776 року брав участь у дінері для закладів Хабаду в Ор-Єгуді як почесний гість; у виголошеній промові говорив з великою повагою про Ребе і про самопожертву шлухім Ребе. У своїй промові він висловився: «Нам потрібно вчитися в Хабаду»[1][2][3].

У тамузі 5779 року припав до могили Ребе Раяца[4].

В іярі 5783 року відвідав єшиву «Томхей Тмімім» Бейт-Шемеш (гдола) і екзаменував учнів[5].

У сівані 5783 року розмовляв з равом Моше Гурвіцем і отримав від нього книги з хасидуту[6].

У нісані 5784 року виступив на «Кінус Тора», що відбувався в будівлі «770» Кфар-Хабад; перед своїм виступом оглянув будівлю і похвалив проведення «Кінус Тора» за вказівкою Ребе[7].

У сівані 5784 року втішав рава Йосефа Красика з приводу відходу з життя його сина[8].

Коли рав Менахем-Мендл Азгаві вручив йому книгу «Двар малхут — Хідушім у-веурім бе-гілхот мелахім», він спитав його, чи вказував Ребе вивчати жертвоприношення за звичаєм людей Бриська, і висловився: «Я дуже-дуже радий, йішар коах вам, піднімайтеся вище й вище, хай поширяться ваші джерела назовні, амен, хай буде така воля»[9].

У ніч на 11 хешвана брав участь разом зі своїм колегою, головним рабином Ізраїлю равом Калманом Баром, у вітальному фарбрейнгені від Рабинського суду Хабаду в «770» у Кфар-Хабаді.

У хешвані 5785 року виголосив надгробну промову за шаліахом равом Цві Коганом на похороні в Кфар-Хабаді[10] і випустив послання до шлухім Хабаду: немає нічого більшого за справу шлухім Хабаду, які всюди звіщають ім'я Святого, благословенний Він[11].

19 кислева 5786 (9 грудня 2025) був запрошений на захід у Москві і відвідав установи Москви.

Підтримує мікву «бор аль габей бор»

Коли його спитали про мікву за методом «бор аль габей бор», він відповів, що така міква придатна лехатхіла.

Під час церемонії в Ган-Явне кілька місцевих активістів і член ради від ШАС Шай Таєб звернулися до рава гаона Давіда Йосефа щодо басейну для занурення за методом «бор аль габей бор»: чи слід у нових міквах, які будуть збудовані в Ган-Явне, просувати басейни для занурення за цим методом? І рав Давід Йосеф рішуче відповів: «Батько (Рішон ле-Ціон гаон рабі Овадья Йосеф, праведної пам'яті) уже постановив у книзі „Тагарат га-баїт“, що це лехатхіла».

Адвокат р. Цлі Мізрахі з Нахалат-Гар-Хабада, сусіднього з Ган-Явне, який був присутній на зустрічі, знову звернувся до рава Давіда Йосефа, і той рішуче відповів, що це міква лехатхіла і що безумовно слід будувати так[12].

Родинно-хабадські спогади

В інтерв'ю «Кі каров» розповів, наскільки його батько, гаон рав Овадья Йосеф, шанував Ребе.

Так само розповів про зв'язок його батька, гаона рава Овадьї Йосефа, і родини з равом Хаїмом Нае[13].

«Шулхан арух га-Рав»

Рав Давід Йосеф надає дуже великого значення «Шулхан арух га-Рав» як центральному опорному стовпу в ухваленні галахічних рішень у наші дні, як він розповів в інтерв'ю «Кі каров»: «Я удостоївся того, що в усякій справі й питанні галахи, які розбирав автор „Танії“, я завжди вникаю в його слова. Я намагаюся добре вчитуватися і вчитися тому, що написано й між рядків, і яким був його святий намір. Він був віхою серед великих ахаронім, і велику важливість визнано за поглибленим вивченням його твору». У книгах рава Давіда Йосефа «Шулхан арух га-Рав» згадується дуже часто: в усякій справі й питанні, до яких Алтер Ребе звертається галахічно, рав Давід Йосеф наводить його слова, чи то в «Шулхан арусі», чи в «Кунтрес ахароні», чи в «Піскей га-сідур», і встановлює, що неможливо ухвалювати галахічне рішення без «Шулхан арух га-Рав»: «Неможливо ухвалювати рішення, не вивчивши поглиблено автора „Танії“. Він — замикаючий для всіх таборів, і він — віха для ухвалення галахічних рішень».

Рав Йосеф пояснив перевагу й важливість «Кунтрес ахарона» Алтер Ребе і підкреслює, що тому, хто бажає вивчати «Шулхан арух га-Рав», заборонено вчитися без «Кунтрес ахарона»: «Тому, хто хоче по-справжньому вивчати „Шулхан арух га-Рав“ і хоче знати галаху і глибину галахи, заборонено вчитися без „Кунтрес ахарона“, повного, як гранат, великими і ясними основами в підходах рішонім. Це має найвищу важливість. Коли аврех чи бахур, син Тори, хоче знати корінь речей і питання чи заперечення — це мусить прийти через поглиблене вивчення „Кунтрес ахарона“»[13].

Встановлення вивчення Рамбама

Рав Давід Йосеф хвалить постанову Ребе про вивчення «Рамбам йомі», і в даному ним інтерв'ю розповів, наскільки його батько любив вивчення Рамбама і постанову про щоденне вивчення: «Щодня наприкінці молитви Шахаріт батько читав перед публікою з Рамбама одну чи дві галахи і пояснював з добрим глуздом. Після того як Ребе встановив цю постанову, батько дуже зрадів і дуже полюбив цю справу, бо ж це не дрібниця: „Шулхан арух“ Марана, автора „Бейт Йосеф“, заснований на Рамбамі; усі великі Ізраїлю спираються на Рамбама у вивченні та ухваленні галахічних рішень. Тому постанова про регулярне щоденне вивчення його книги була надзвичайно важливою в очах мого вчителя і наставника, батька, праведної пам'яті»[13].

Слова на похвалу постанови, а також про її престиж в очах його батька він повторив і на центральній церемонії «Сіюм Рамбама» у Кфар-Хабаді у 5786 році (2025/2026)[14].

Його книги

  • «Галаха брура» — на «Шулхан арух» «Орах хаїм». Досі вийшло 20 томів, що охоплюють частини 1, 2 «Мішна брура», і зараз він пише на закони Шабату (досі написав до сімана 308 і особливий том на сіман 318). Наприкінці кожного тому надруковано «Шут Оцрот Йосеф», у якому він розбирає питання на актуальні теми.
  • «Галаха брура — Аміра ле-акум», аміра ле-акум у Шабат і партнерство з акумом у Шабат, 3 томи.
  • «Шут Пеер га-дор ле-Рамбам» — примітки й посилання, що супроводжують респонси.
  • «Торат га-моадім» — закони свят, 5 томів.
  • «Ціюним ве-гаарот» — на слова Рамбама в «Шут „Пеер га-дор“». Надруковано «Махон Єрушалаїм», і отримало схвалення від його батька і від рава Еляшіва.
  • «Торат га-тагара» — закони сімейної чистоти, скорочення постанов його батька, написаних у серії книг «Тагарат га-баїт». Сьогодні книгу оновлено, і вона називається «Тагарат га-баїт га-кацар».
  • «Орхот маран» — свідчення про поведінку його батька, за порядком «Шулхан аруху». Досі вийшло три томи на розпорядок дня і частину законів Шабату.
  • «Агада шель Песах» — сіхот і роз'яснення, з додаванням слів, які він чув від свого батька. Підготовлено равом Яаковом Позеном.
  • «Ямім нораїм» — сіхот і роз'яснення, з додаванням сіхот, які він чув від свого батька, а також «Орхот маран» — поведінка його батька в Грізні дні. Підготовлено равом Яаковом Позеном.
  • «Кі ва га-шемеш» — роз'яснення сугії «бейн га-шмашот» і підходу Рабейну Тама та зміцнення підходу його батька в цьому питанні (5777). Містить кунтрес на тему «тосефет Шабат».

Додаткова література

  • Менахем Коген, «Ребе поставив єврейський світ на ноги», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2081, сторінка 62 (5785)
  • Іцхак-Єгуда Гольцман, Шлухім Ребе — джерело натхнення для кожного єврея, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2086, сторінка 48

Зовнішні посилання

Попередник:
рав Іцхак Йосеф
Рішон ле-Ціон — головний сефардський рабин Ізраїлю
починаючи з 3 хешвана 5785 (4 листопада 2024)
Наступний:
-

Примітки

  1. ^ Почесний гість на дінері в Ор-Єгуді: рав Давід Йосеф
  2. ^ Великий успіх хабадського дінера в Ор-Єгуді
  3. ^ Рав Давід Йосеф: «Шлухім зобов'язують усіх нас» קישור לאתר חב"ד אינפו קובץ וידאו
  4. ^ Рав Давід Йосеф відвідав святий Огель — на сайті 8 тамуза 5779 (11 липня 2019)
  5. ^ Історичний візит: член Ради гаон рав Давід Йосеф в єшиві гдола в Бейт-Шемеші
  6. ^ Цафрія: рава Давіда Йосефа помічено в бесіді з шаліахом Ребе
  7. ^ Особливий репортаж з центрального «Кінус Тора» в «770» у Кфар-Хабаді — на сайті 16 нісана 5784 (24 квітня 2024)
  8. ^ Фотографії дня — на сайті 15 сівана 5784 (21 червня 2024)
  9. ^ Відео «Що сказав Рішон ле-Ціон гаон рав Давід Йосеф, шліта, про книгу „Двар малхут“?» на ютуб-каналі DVAR MALCHUS HILCHOS MOSHIACH Двар малхут Мошіах
  10. ^ Шлухім жертвують собою за життя, а на наш жаль — і в смерті. «Хабад он-лайн».
  11. ^ Після вбивства: Рішон ле-Ціон зміцнює руки шлухім Хабаду у світі. «Аруц 2000».
  12. ^ Рабі Давід Йосеф: «Батько постановив, що міква „бор аль габей бор“ — це лехатхіла» — на сайті 16 елула 5784 (19 вересня 2024)
  13. ^ 1 2 3 Інтерв'ю «Кі каров»
  14. ^ Повідомлення на
Давід Йосеф згадується ще в 14 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 2600529500

Повідомити про помилку на цій сторінці