Трактат «Горайот»
У трактаті «Горайот» 3 глави і 14 аркушів.
Трактат присвячений законам про бейт дін, що помилився у своїй постанові, і про жертву, яку мають принести ті, хто вчинив гріх за його постановою. У трактаті пояснюються також закони принесення жертв насі, Первосвящеником і простою людиною.
У трактаті — велика суперечка між танаями: чи є кожне коліно Ізраїлю окремою громадою, чи громадою називається саме весь Ізраїль разом. Є роз'яснення Ребе до цієї суперечки[1].
«Синай» і «той, хто викорчовує гори»
Наприкінці трактату наводиться питання, яке було поставлене: хто кращий — «Синай», людина, обізнана в багатьох трактатах, чи «той, хто викорчовує гори»; і висновок такий, що «Синай» кращий.
Ребе[2] пояснює зміст сусідства з тим, що написано в цьому трактаті на сусідньому, попередньому аркуші: що рабі Меїр і рабі Натан були зачеплені за честь своєї Тори тим, що шанували гідність головування Рашбага більше, ніж гідність їхньої Тори, і тому вирішили, що треба усунути раббана Шимона бен Гамліеля з його головування, і це — поставивши йому запитання з трактату «Укцин», в якому він не обізнаний, а коли він не зуміє відповісти, сказати йому: «Хто вимовить могутність Г-спода, звістить усю хвалу Його?» — кому личить вимовляти могутність Всевишнього? — тому, хто може звістити всю Його хвалу.
«Той, хто викорчовує гори»
Один із мудреців у бейт мідраші почув про це і, побоюючись, щоб, не дай Б-г, не було завдано ганьби раббану Гамліелю, сів біля входу в дім раббана Шимона бен Гамліеля і голосно вчив трактат «Укцін», і раббан Гамліель зрозумів із цього, що в бейт мідраші виникла якась проблема, пов'язана з цією темою, і почав учити цей трактат, і так, коли рабі Меїр і рабі Натан поставили йому питання з трактату, він зумів відповісти.
Після цієї історії в Гемарі наводиться, що раббан Гамліель і мудреці розійшлися в думках, хто кращий — «Синай» чи «той, хто викорчовує гори». Ребе досліджує, хто з них дотримувався методу «Синаю» (широких знань), а хто — методу «того, хто викорчовує гори» (поглибленого вивчення).
На перший погляд, слід сказати, що з цієї історії видно, що рабі Меїр мав перевагу «Синаю», будучи обізнаним у трактаті «Укцін», і як випливає з простого змісту Гемари, він не вчив цей трактат саме тоді, щоб поставити йому питання, тоді як раббан Гамліель більшою мірою мав перевагу «того, хто викорчовує гори», і йому бракувало переваги «Синаю», адже він не знав одного трактату.
«Синай»
Однак Ребе ставить запитання: адже в Гемарі наводиться, що хоча «кожен, хто бачив Реш Лакіша в бейт-мідраші, — ніби викорчовує гори», той, хто бачив рабі Меїра в бейт-мідраші, — ніби викорчовує найвищі гори й перемелює їх одну об одну; а якщо так, виходить, що рабі Меїр мав не лише гідність того, хто викорчовує гори, але був на найвищому щаблі — того, хто викорчовує найвищі гори. У трактаті «Ерувін» наводиться, що мудреці не могли осягнути глибину його думки через її надзвичайну глибину, а в іншому місці наводиться, що в нього був учень, який міг оголосити шерец чистим 150 доводами.
Тому необхідно сказати навпаки: раббан Шимон бен Гамліель був «Синаєм», і він стверджував, що це більша перевага, ніж перевага «того, хто викорчовує гори» рабі Меїра, і в цьому полягала суперечка між ним і мудрецями. І цим пояснюється також те, що він не знав саме трактату «Укцін», бо про рава Єгуду наводиться, що головним у його вивченні був розділ Незікін, а коли він вивчав трактат «Укцін», він казав: «Ми бачимо тут суперечки Рава і Шмуеля», — і звідси випливає, що суть і наголос трактату «Укцін» — це його навчальна, поглиблена частина, і саме цієї частини — «того, хто викорчовує гори» — бракувало раббану Шимону бен Гамліелю.
Ребе пояснює також, що питання, чи «Синай» кращий, чи «той, хто викорчовує гори», — це те саме відоме дослідження про якість і кількість: що з них краще.
Роз'яснення Ребе
- 4б. Суперечка тани кама і рабі Єгуди, чи називається коліно громадою. «Лікутей сіхот», т. 23, с. 43 (с. 58)
- 8а. Яка заповідь рівноцінна всім заповідям? Скажи: це ідолопоклонство. «Лікутей сіхот», т. 38, с. 53 (с. 74)
- 10а. Немає над ним нікого, крім Г-спода, Б-га його. «Лікутей сіхот», т. 30, с. 98 (с. 111)
- 12б. «І освяти його» — для всякої святої справи: відкривати першим і благословляти першим. «Лікутей сіхот», т. 18, с. 206 (с. 215)
- 13б. Як маслина змушує забути навчання сімдесяти років, так оливкова олія повертає навчання сімдесяти років. «Гітваадуйот» 5742, т. 4, с. 2042 (с. 296)
- Гадран. 19 кислева 5732 (7 грудня 1971) («Лікутей сіхот», т. 12). 10 швата 5741 (15 січня 1981).
- Єрусалимський Талмуд, глава 3, галаха 20. Ті шість місяців, коли Давид тікав від Авшалома, він отримував спокуту козою, як проста людина. «Лікутей сіхот», т. 30, с. 98 (с. 111)
| Трактати Шасу | ||
|---|---|---|
| Зраїм | Брахот (В Є) • Пеа (Є) • Демай (Є) • Кілаїм (Є) • Швіїт (Є) • Трумот (Є) • Маасрот (Є) • Маасер шені (Є) • Хала (Є) • Орла (Є) • Бікурім (Є) | |
| Моед | Шабат (В Є) • Ерувін (В Є) • Псахім (В Є) • Шкалім (Є) • Йома (В Є) • Сука (В Є) • Бейца (В Є) • Рош га-Шана (В Є) • Таанит (В Є) • Мегіла (В Є) • Моед катан (В Є) • Хагіга (В Є) | |
| Жінки | Євамот (В Є) • Ктубот (В Є) • Недарім (В Є) • Назір (В Є) • Сота (В Є) • Гітін (В Є) • Кідушин (В Є) | |
| Незікін | Трактати Незікін: Бава кама (В Є) • Бава меція (В Є) • Бава батра (В Є) • Санедрин (В Є) • Макот (В Є) • Швуот (В Є) • Едуйот • Авода зара (В Є) • Авот • Горайот (В Є) | |
| Кодашім | Звахім (В) • Менахот (В) • Хулін (В) • Бхорот (В) • Арахін (В) • Тмура (В) • Крітот (В) • Меїла (В) • Тамід (В) • Мідот • Кінім | |
| Тогорот | Келім • Огалот • Негаїм • Пара • Тогорот • Мікваот • Нида (В Є) • Махшірін • Завім • Твуль йом • Ядаїм • Укцін | |
В – трактат, до якого є Вавилонський Талмуд Є – трактат, до якого є Єрусалимський Талмуд
| ||
Примітки
- ^ «Лікутей сіхот», т. 23, с. 43 (с. 58).
- ^ «Сіхот кодеш» 19 кислева 5732 (7 грудня 1971).