Перейти до вмісту

Прозбул

Матеріал з Хабадпедії

Прозбул — галахічна постанова, покликана дозволити стягувати борги за позиками так, щоб заповідь скасування боргів, що діє наприкінці року шміти, не призводила до анулювання боргу. Прозбул було встановлено Гілелем га-Закеном наприкінці епохи Другого Храму, і він широко використовується і в наші дні.

Передісторія

Основна стаття – Скасування боргів

Згідно з Торою, усі борги, строк стягнення яких настав і які не були стягнені в рік шміти або до нього, — скасовуються, і є навіть заборона намагатися їх стягнути. Ця заповідь називається скасуванням боргів:

Наприкінці семи років чини відпущення. І ось яке відпущення: нехай відпустить кожен позикодавець борг, який він дав ближньому своєму, нехай не стягує з ближнього свого і з брата свого, бо проголошено відпущення заради Г-спода

Тора прямо застерігає власників грошей не відмовлятися давати в борг через побоювання, що рік шміти скасує нестягнений борг, а також обіцяє благословення позикодавцям, які продовжуватимуть давати в борг, попри ризик, що скасування боргів скасує борг за їхньою позикою[1].

Починаючи з вигнання десяти колін наприкінці епохи Першого Храму і до наших днів, скасування боргів діє лише за постановою мудреців, оскільки воно залежить від шміти земель, яка сама в наші дні діє лише за постановою мудреців.

Наприкінці епохи Другого Храму власники грошей утримувалися від того, щоб давати в борг бідним, побоюючись, що їхні гроші не буде повернено після року шміти. Унаслідок цього вони порушували веління Тори, що забороняє утримуватися від позики через побоювання, що шміта скасує позику. Склалося становище, за якого через побоювання людей перед заповіддю скасування боргів, яка була за постановою мудреців, — народ порушував веління Тори.

Гілель га-Закен, насі Синедріону наприкінці епохи Другого Храму, встановив постанову про прозбул, що дозволяє стягувати позику, навіть якщо скасування боргів мало її скасувати, шляхом передачі позики для стягнення бейт-діну, що запобігає її скасуванню. Постанова про прозбул — одна з групи постанов, причина яких — «заради виправлення світу». Згідно з деякими думками, установити цю постанову можна було лише тоді, коли заповідь скасування боргів діє за постановою мудреців, але не тоді, коли вона була заповіддю Тори. Однак згідно з іншими думками, постанова про прозбул буде дієвою, навіть якщо скасування боргів діятиме як заповідь Тори.

Сила постанови про прозбул

Постанова про прозбул винятково гостра. Це, щоправда, постанова мудреців, але на перший погляд вона виглядає як постанова, що докорінно викорінює явну заповідь. Амора Шмуель сказав про це: «Га прозбула — улбана де-даяней гу, і їшар хейлі авательней!» (у перекладі: цей прозбул є образою для суддів, якщо зберуся із силами — скасую його!). Водночас упродовж поколінь цю постанову було прийнято. Адже йдеться не про скасування заповіді Тори, адже сила шміти, що дотримується сьогодні, перебуває на рівні обов'язку за словами мудреців, а не обов'язку за Торою.

Причина, що стоїть за встановленням прозбулу, хоча він фактично викорінює всю заповідь скасування боргів за постановою мудреців, полягає в тому, що, коли мудреці встановили скасування боргів як заповідь мудреців, вони не мали на увазі, що через неї люди порушуватимуть веління Тори про утримання від позик напередодні року шміти, і тому, якщо люди утримуються від того, щоб давати в борг напередодні року шміти, можна буде встановити постанову, яка фактично обійде заповідь скасування боргів за постановою мудреців.

Час складання прозбулу

Ребе вказав робити прозбул як на початку року, так і наприкінці його:

Оскільки є ті, хто вважає[2], що сьомий рік скасовує борги лише наприкінці, тому той, хто дав у борг своєму товаришеві в самому сьомому році, стягує свій борг увесь рік. З цієї причини Ребе в 5747 році (1986/1987) закликав складати прозбул також наприкінці сьомого року.

Але й у 5746 році (1985/1986) Ребе закликав усюди повідомляти про рік шміти і складати прозбул перед Рош га-Шана сьомого року й запропонував, щоб це було одразу після скасування обітниць.

Заповіддю є поширювати думку Алтер Ребе в його «Шулхан арусі»[3], і ось його святі слова: «А час прозбулу спочатку — наприкінці шостого року, перед Рош га-Шана сьомого... щойно проголошено відпущення заради Г-спода, нехай не стягує»[4]. Хоча «нині в цих країнах не заведено робити прозбул»[5], усе ж із того, що він написав там[6] «А час прозбулу спочатку — наприкінці шостого року», можна зрозуміти, що не лише «кожен богобоязливий нехай буде суворим до себе і зробить прозбул»[7], а слід чинити так від самого початку[8]. А щоб не забути зробити прозбул, найкраще складати його одразу після скасування обітниць, коли перед ним у будь-якому разі перебувають троє гідних людей, що становлять бейт-дін, і він може сказати перед ними текст прозбулу «Я передаю вам усі свої борги, щоб я стягнув їх, коли захочу»[9].

Порядок складання прозбулу

Можна запровадити порядок, щоб рабин приєднав до себе двох гідних людей і написав текст прозбулу, і тоді можна буде приєднатися до прозбулу через підпис і через посланця для підпису тощо[8].

З огляду на любов до слів софрім (у нашому випадку — постанови про прозбул) і з огляду на любов до ходіння шляхами Алтер Ребе та його постанов (у складанні прозбулу загалом і напередодні сьомого року зокрема), варто постаратися дати в борг гроші ближньому, щоб можна було виконати справу прозбулу наприкінці сьомого року[10].

Перевага прозбулу

Хоча, здавалося б, постанова про прозбул з'явилася внаслідок занепаду поколінь і побоювання порушити заборону Тори, у ній є перевага створення огорожі для Тори, адже вона спричинила зміцнення у справі позик одне одному, яка ослабла, — а коли зміцнюють ослаблу справу, вона стає міцнішою. Ще одна перевага є в постанові про прозбул у тому, що вона спирається на частку кожного єврея в Землі Ізраїлю — і тим самим розкриває частку кожного єврея в Землі, подібно до того, що розкриється в істинній і повній Геулі[11].

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Книга Дварім, розділ 15, вірші 9–10.
  2. ^ Рамбам.
  3. ^ Закони позики, 38.
  4. ^ Примітка Ребе, надрукована в «Сефер га-мінгагім», с. 86.
  5. ^ «Шулхан арух» Адмора, Закони позики, 35.
  6. ^ У параграфі 36.
  7. ^ Як сказано там у параграфі 35.
  8. ^ 1 2 «Лікутей сіхот», 24, с. 316.
  9. ^ «Лікутей сіхот», 7, с. 356. І такий звичай Ребе в переддень Рош га-Шана років шміти — вимовляти текст прозбулу після скасування обітниць (крім переддня Рош га-Шана 5712 (30 вересня 1951), коли він вимовив текст прозбулу — за «Шулхан арухом» Алтер Ребе — перед скасуванням обітниць).
  10. ^ «Лікутей сіхот», там само
  11. ^ Сіха Шабату тижневої глави «Емор» 5749 («Сефер га-сіхот», ч. 2, с. 440).

Повідомити про помилку на цій сторінці