Яаков Йосеф
| Яаков Йосеф | |
|---|---|
![]() Голова єшиви «Хазон Яаков» | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 23 тішрея 5707 (18 жовтня 1946) |
| Місце народження | Єрусалим |
| Дата смерті | 2 іяра 5773 (12 квітня 2013) |
| Місце поховання | кладовище Гар-га-Менухот |
| Країна | Ізраїль[В] |
| Місце діяльності | Єрусалим |
| Рід діяльності | рабин, політик[В] |
| Освіта | єшива «Порат Йосеф», єшива «Коль Тора (Єрусалим)», колель «Мосад га-Рав Кук» |
| Посада | голова єшиви «Хазон Яаков», рабин кварталу Гіват-Моше в Єрусалимі, депутат Кнесету 11-го скликання від Шас, член міської ради Єрусалима (5743–5744), член органу кашруту «Бадац Іса браха» |
| Сім'я | |
| Батько | Овадья Йосеф |
| Дружина | Ніцхія Азулай |
| Діти | Маргаліт, Овадья Йосеф, Моше Йосеф, Рахель, Амрам Йосеф, Єгонатан (Йоні) Йосеф, Аврагам-Біньямін Йосеф, Ціпора-Браха |
| Брати й сестри | Аврагам Йосеф, Іцхак Йосеф, Давід Йосеф |
| Родовід | |
Рав Яаков Йосеф (23 тішрея 5707 (18 жовтня 1946) — 2 іяра 5773 (12 квітня 2013)) був головою єшиви «Хазон Яаков» і рабином кварталу Гіват-Моше в Єрусалимі. У минулому був депутатом Кнесету від ШАС. Упродовж усіх днів свого життя віддавав душу заради трьох цілісностей, суворо дотримуючись слів Ребе в цих питаннях.
Біографія
Народився 23 тішрея 5707 року (18 жовтня 1946) у місті Єрусалим, другою дитиною рава Овадьї Йосефа та його дружини. Навчався в єшиві «Порат Йосеф» і в єшиві «Коль Тора (Єрусалим)», а також у колелі «Мосад га-Рав Кук» в Єрусалимі, і отримав сміху на посаду рабина.
У віці 26 років почав давати уроки для публіки, після того як його батька, гаона рава Овадью, призначили на посаду головного рабина Тель-Авіва і він залишив синові проведення своїх уроків замість себе в Єрусалимі. Здебільшого просили «хоча б зберегти міньян» у синагозі «Борохов». Гаон рав Яаков узяв на себе це завдання з великою серйозністю і почав вкладатися в уроки Тори на місці, причому, крім себе, привів ще багатьох магідей шіур і почав вдихати дух життя в це місце. Ці уроки приваблювали велику публіку.
Починаючи з 5728 року (1967/1968) почав регулярно виголошувати щотижневі проповіді в різних кварталах Єрусалима, які вирізнялися народним стилем.
У 5743-5744 роках (1982–1984) був членом міської ради Єрусалима від партії ШАС, тоді партії на початку свого шляху. Перед виборами до 11-го Кнесету був включений до списку ШАС, яка вперше брала участь у виборах до Кнесету, і був обраний у її складі депутатом Кнесету. Працював у комісії з конституції, закону і правосуддя, у комісії з освіти і культури, а також у парламентській комісії з розслідування дорожньо-транспортних пригод. У цей період багато діяв заради виправлення закону «Хто є євреєм» і для цього багато радився в цьому питанні з Ребе, внаслідок чого наблизився до хасидизму Хабад і навіть виносив різні галахічні постанови за методом Хабаду,
Після завершення чотирьох років каденції 11-го Кнесету пішов і був призначений головою єшиви «Хазон Яаков», названої на ім'я його діда рабі Яакова Овадьї, море гораа і рабином кварталу в кварталі Гіват-Моше в Єрусалимі; крім того, рав входить до органу кашруту «Бадац Іса браха».
Протягом років, будучи депутатом Кнесету і після цього, боровся із самопожертвою за три цілісності і дотримувався методу Ребе в цих питаннях, попри різку протидію свого батька. Помітною відмінністю між ними був принцип «території в обмін на мир», якому він різко протистояв. Він був одним із головних рабинів Всесвітнього штабу порятунку народу і землі на чолі з равом Шаломом-Довом Вольпо. Перед виборами до 18-го Кнесету оголосив про свою підтримку «Іхуд леумі», попри явну належність його родини до руху ШАС, і був членом ради рабинів «Іхуд леумі».
Додаткові великі розбіжності були між ним і його батьком у питаннях галахи[1], і попри це він зібрав коло прихильників і учнів, які йдуть у його світлі й слухаються його постанов.
Рав Яаков Йосеф мав добрий зв'язок із Рішон ле-Ціоном равом Мордехаєм Еліягу, і навіть ходив провідати його після того, як той вийшов із дому зцілення. Рав Мордехай Еліягу називав рава Яакова Йосефа одним із «найбільших галахічних авторитетів нашого покоління».
Його відхід з життя
Його самопожертву заради Тори бачили з особливою силою в його останній рік, коли він захворів і терпів тяжкі й гіркі муки, і попри це не відмовився від своїх постійних уроків Тори, зокрема у віддалених місцях. Саме в його тяжкі дні бачили його велику велич.
У п'ятницю , 2 іяра, «тіферет ше-бе-тіферет», він повернув свою очищену стражданнями душу її Творцеві в присутності членів своєї родини і шановних рабинів.


Зв'язки з Хабадом
Рав Йосеф був співучасником і прихильником позиції Ребе в громадських питаннях, таких як цілісність Країни і боротьба за виправлення закону «Хто є євреєм». Часто брав участь у заходах Хабаду[2]. Своїх синів у дитинстві послав виховуватися в хабадській талмуд-торі «Торат емет» в Єрусалимі.
«Хто є євреєм»
Коли був депутатом Кнесету (у 5744-5748 роках (1983–1988)), багато діяв заради виправлення закону «Хто є євреєм» і перебував у постійному зв'язку із секретаріатом Ребе. У ці роки дуже наблизився до хасидизму Хабад і до Ребе. Його син, Єгонатан, навіть навчався в єшиві «Хасідей Хабад Любавич» Цфат.
У листку «Ерец Ісраель шелану» публікувалася постійна колонка рава Яакова Йосефа під назвою «Пінат га-галаха». У місяці тамузі 5759 року (червень–липень 1999) присвятили її боротьбі Ребе в питанні закону «Хто є євреєм», підкреслюючи, що наслідки невиправлення закону показують, хто мав рацію[3].
Мошіах
У 5752 році (1991/1992) підписав постанову, яка встановлює, що в Ребе справдилися всі ознаки Рамбама і він «бе-хезкат Мошіах», і вони благословляють його благословенням «Єхі га-Мелех». І навіть після 3 тамуза приєднався до рабинів, які підписали постанову про те, що Ребе — Мелех га-Мошіах (рав Йосеф підписав кілька постанов у цьому питанні (у 5752 (1991/1992), 5753 (1992/1993), 5755 роках (1994/1995) і найвідомішу — від 5758 року (1997/1998))) і багато разів давав інтерв'ю газеті «Бейт Мошіах».
«Шлемут га-арец»
Був одним із головних борців, що твердо виступали за порятунок народу і землі. У 5765 році (2004/2005) створив разом із кількома рабинами Хабаду Бадац «Шлемут га-арец».
У період операції «Хмарний стовп», коли південні міста обстрілювали ракетами, сказав: «Кожен, хто мовчав під час розмежування, не може сказати: „Руки наші не пролили цієї крові, і очі наші не бачили“. Кожен, хто мовчав або був співучасником плану Шарона, має частку в кожній ракеті й „кассамі“, що падають на Сдерот, Ашкелон і в майбутньому на Ашдод і Кір'ят-Гат, не доведи Б-же. Говорили про „Газу спочатку“, а ми перебуваємо сьогодні в Єрусалимі; дуже сподіватимемося, що це кінець і більше не буде відступів».
Був постійним учасником з'їздів Штабу порятунку народу і землі[4], а також був членом правління рабинів амути «Пікуах нефеш»[5].
У 5773 році (2012/2013) вийшов зі Штабу порятунку народу і землі та з партії «Ерец Ісраель шелану» внаслідок підтримки людьми штабу партії «Баїт єгуді», яка підтримує надання автономії ізраїльським арабам.
Після року і трьох місяців, протягом яких страшна хвороба гніздилася в його тілі, помер у муках у п'ятницю, 2 іяра 5773 року (12 квітня 2013).
Родина
Узяв за дружину Ніцхію Азулай (дочку рава Амрама Азулая).
- Його дочка, Маргаліт.
- Його син, рав Овадья Йосеф, рабин у Бейт-Шемеші, який підготував до видання книгу «Бе-іта ахішена» і автор книги «Імрей Овадья».
- Його син, рав Моше Йосеф.
- Його донька, Рахель.
- Його син, рав Амрам Йосеф.
- Його син, рав Єгонатан (Йоні) Йосеф із Моци, автор книги «Авдеха бен аматеха», член міської ради Єрусалима і один із керівників руху «Яхад» на чолі з Елі Ішаєм.
- Його син, рав Аврагам-Біньямін Йосеф.
- Його дочка, Ципора-Браха.
Його праці
Рав Йосеф залишив по собі сотні записів уроків Тори. Записи вийшли на дисках, упорядкованих за порядком «Шулхан аруху».
Після виявлення його хвороби почав редагувати серію своїх книг з галахи, якій дав назву «Бе-іта ахішена», що є гематрією його імені. Свої книги редагував разом зі своїм старшим сином равом Овадьєю. Приблизно за тиждень до його відходу з життя вийшла друком перша книга серії, і названа вона «Хазон Яаков — Бе-іта ахішена» на свята, частина 1, причому книгу прикрашають примітки та хідушім його сина під назвою «Імрей Овадья».
Зараз редагують решту книг серії з галахи за записами його уроків.
Зовнішні посилання
- Огляд про його зв'язки з Ребе у тшурі на честь весілля його онука рава тамім Яакова Йосефа, шват 5782 (січень–лютий 2022)
- Шабтай Вайнтрауб, «Емет ле-Яаков»,

- Новини та повідомлення про рава Йосефа

- Агарон-Дов Гальперін, Таємниця, що стоїть за сенсаційним повідомленням, про самопожертву рава Яакова Йосефа заради виправлення закону «Хто є євреєм», тижневик «Кфар-Хабад»

Примітки
- ^ Наприклад, справа Папушадо.
- ^ «Аруц 7»: десятки тисяч протестували проти поділу Єрусалима, на сайті «Хабад Інфо»
- ^ Його слова на сайті «Хабад Інфо».
- ^ З'їзд тисяч, організований штабом, — для прослуховування, на сайті «Хабад Інфо»
- ^ Фотокопія листа.[потрібне уточнення]
Код особи: № 5162529500
