Перейти до вмісту

Храмова гора

Матеріал з Хабадпедії
Оброблене зображення Храмової гори в межах публікацій компанії «Шефа ямім»
Місце Храмової гори та Західної стіни сьогодні

Храмова гора (яку називають також гора Морія) — гора в місті Єрусалим, на якій стояли Храми — Перший і Другий, і там же в майбутньому буде збудовано Третій Храм. У вужчому значенні «Храмовою горою» називають обнесену стіною територію на горі, всередині якої міститься Храм; для неї діють особливі закони, а святість її — як табору левітів.

Ще до побудови Храму на цьому місці сталося кілька важливих подій в історії людства та єврейства, і воно слугувало для принесення жертв від часів створення світу — починаючи з Адама, який був створений на цьому місці й приніс там жертву, і далі Каїн, Гевель та Ноах, які приносили жертви на цьому місці. Так само там відбулося жертвоприношення Іцхака[1].

Закони Храмової гори та їхнє джерело

Святість Храмової гори суворіша за святість Єрусалима, і закон її — як табору левітів[2]. І в силу заповіді вислання з табору діє заборона входу для завів і завот, для нід і для породіль[3] на всю територію Храмової гори — згідно з тлумаченням Хазаль на вірш «І нехай вишлють із табору кожного прокаженого, і кожного, хто має витікання, і кожного, хто осквернився мерцем»[4]. Однак вхід тим, хто осквернився мерцем, і неєвреям дозволений до хейлю.

На того, хто входить на Храмову гору, поширюється заповідь трепету перед Храмом[5], і тому йому заборонено входити у взутті й у непристойному одязі або плювати. Так само вхід на гору дозволений лише заради заповіді[6].

Особливий порядок ходіння був на Храмовій горі: усі, хто входив через ворота, йшли далі й повертали праворуч.[7] Окрім скорботного та відлученого, які входили й обходили ліворуч. Людина, яка обходила Храм зліва, отримувала благословення від інших перехожих — відповідно до причини, з якої вона так обходить: якщо вона була скорботною, їй казали: «Той, Хто перебуває в цьому Домі, нехай утішить тебе». Якщо був відлученим — йому казали: «Той, Хто перебуває в цьому Домі, нехай вкладе їм у серце, і вони наблизять тебе», за думкою рабі Меїра; а за рабі Йосе йому казали: «Той, Хто перебуває в цьому Домі, нехай вкладе тобі в серце, і ти послухаєш слів товариша твого, і вони наблизять тебе»[8]. Про причину цього писав у коментарі Рош, що це виводиться з вірша «троє звернені на схід»[9] — що всяке ходіння має здійснюватися зліва направо[10]. А деякі пишуть[11], що з контексту галахот у Рамбама випливає, що це в силу закону про трепет перед Храмом.

Будова гори

Храмова гора була великим квадратним майданом на схилі гори в Єрусалимі, і довкола неї була стіна, що називалася «стіною Храмової гори». Площа її становила п'ятсот ліктів на п'ятсот ліктів.

У її середині, зміщені до північно-західного боку, були двори (жіночий двір, двір Ізраїлю і двір когенів). Тож на півдні було більше вільного простору порівняно з іншими боками, а на сході — більше, ніж на заході й півночі. Тому основне використання і палати були з південного боку[12]. Усередині гори, поблизу дворів, була огорожа сорег, а всередині неї — майданчик хейль, і в них — сходи, з яких був вхід до воріт двору.

Поблизу входу на Храмову гору був суд, окрім ще двох судів, які були біля входу до двору та в Палаті тесаного каменю[13].

Храмова гора була критою[14]. Однак з поскім видно, що покрівля не була над дворами, і сама гора не вся була критою[15].

Її ворота

Зображення бічного входу із західно-південного боку Храмової гори (арка Робінсона) — з того, що Ірод додав до будівель Храму.

П'ять воріт було в стіні Храмової гори[16].

  • Ворота Хульди — двоє воріт із південного боку. Деякі кажуть, що вони названі «хульда» («ласка») тому, що були головними воротами Храмової гори[17], подібно до ласки, яка живе й гніздиться всередині будинків і переважно в них.[потрібне уточнення][потрібне джерело] А деякі кажуть[18][19], що ім'я воротам дано тому, що пророчиця Хульда сиділа між цими двома воротами, оскільки не могла сидіти в себе вдома через побоювання заборони усамітнення[20]
  • Ворота Кіпонос були західними воротами Храмової гори й слугували для входу на Храмову гору та виходу з неї. Ці ворота були невеликими. І оскільки Шхіна на заході, ці ворота були головними серед усіх воріт: «кафі» грецькою мовою — «голова»[18]. А деякі кажуть, що грецькою це «сад», і названі вони так тому, що ззовні від цих воріт був трояндовий сад[21]. Або деякі тлумачать, що це від слів «макіф-нес», бо це місце було найближчим до Святеє Святих, де було головне розкриття Шхіни, і місце Ковчега не входить у міру[22].
  • Ворота Таді — північні ворота Храмової гори; будова воріт відрізнялася від усіх воріт у Храмі: в усіх були одвірки, окрім цих воріт, які мали форму діагоналі з двох каменів, покладених один на одного навскіс. Загалом ними не користувалися[16][23], а за думкою рабі Еліезера бен Яакова, когени, які осквернилися витіканням, виходили через ці ворота[24]. Деякі кажуть, що «таді» — від слова «висота», і це через висоту воріт, що утворилася через їхню своєрідну форму. Є інша думка, що «таді» — це мова поклону: два камені, нахилені один на одного, виглядають як такі, що вклоняються один одному[18]. Деякі тлумачать від слова «скромність» або від слова «піют», а деякі читають «тарі»[25].
  • Ворота Шушан — ворота, на яких було вирізьблено зображення міста Шушан га-Біра[16], як їм було наказано царем Персії, коли вони піднялися з вигнання, щоб страх перед царем був на них і щоб вони не повставали проти царства[26]. Звідти виходили ті, хто спалював корову на Оливковій горі[16].

[Сьогодні археологічні знахідки показали, що були й інші ворота, переважно в західній стіні; а в книзі «Йосіпон» є опис, дещо відмінний від слів Хазаль у Мішні. Загальноприйняте пояснення полягає в тому, що Хазаль говорили про первісну будову Храмової гори, яка простягалася на площі 500 ліктів на 500 ліктів, і в її стінах справді були ворота, як сказано в Хазаль у Мішні. Огороджена нині площа більша і відрізняється своїми воротами — через розширення та зміни царя Ірода, який змінив і заново збудував західну та південну стіни Храмової гори[27].]

У Третьому Храмі

У Третьому Храмі розмір Храмової гори становитиме три тисячі ліктів на три тисячі ліктів. Згідно з написаним у пророків, більша частина її площі буде порожньою, щоб відокремити Храм від решти міста.

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

Її суть у хасидуті

Нижня Храмова гора відповідає зовнішньому й найостаннішому щаблю у вищому Храмі — Малхут де-Ацилут, і в цьому мета стіни: відокремити й обмежити вплив, що виходить від неї[28]. А зміст воріт у ній — це отвори, через які впливи притягуються у світ[29]. Тому біля входу був суд, щоб з'ясувати, що вплив досягне лише належного йому місця і зовнішні сили не живитимуться від нього[30].

Інші питання, які пояснюються в хасидуті у зв'язку з належністю Храмової гори до Малхут, — це її площа (500 ліктів, що натякає на зміст прихованості, що в Малхут), тринадцять завіс у ній (які натякають[31] на брами Ган Едену), Синедріон у ній (який натякає також на корінь палати заслуги, що в Малхут) та інше.

Сходження на гору в наші дні

Рукописний текст Ребе проти сходження на гору
Лист Ребе про сходження на Храмову гору від місяця хешвана 5746 (жовтень–листопад 1985)
Табличка, що застерігає про заборону входу на Храмову гору

У зв'язку з винесенням ідеї сходження на суспільний порядок денний і у зв'язку зі сходженням на ділі Ребе написав своєю святою рукою: «Очевидно, що за нинішнього становища, за всього подібного до цього, що триває десятки років в одному напрямку, справа (— „еш дат ламо“) ліворуч, — я з усією рішучістю проти винесення на порядок денний питання про дозвіл сходження на Храмову гору, бо негайно з початком обговорення цього піднімуться туди багато-багато — і в місця, заборона яких безсумнівна, хай врятує нас Милосердний, і кількість їх дедалі зростатиме, хай врятує нас Милосердний. І всі застереження про це (якщо вони будуть) лише розпалять пристрасті й збільшать кількість вищезгаданих тих, хто сходить. І кожен, хто діятиме в цьому, а тим паче той, хто сходить на ділі понад сходження старійшин Єрусалима (у двоякому значенні — хай побачить він досконалість), — рука його у провині сходження всіх вищезгаданих. І це очевидно»[32].

На фарбрейнгені на виході Шабату тижневої глави «Ваєце», 9 кислева, у ніч на 10 кислева 5738 року (20 листопада 1977), коли Ребе говорив проти бажання причетних до справи сторін передати Храмову гору, Ребе згадав, що ці його слова — попри те, «що вхід на Храмову гору заборонений безумовно і без жодного сумніву»[33].

У листі тому, хто запитував Ребе щодо цього питання, Ребе вказав на постанову рабинів в Ізраїлі, яка забороняє сходження[34].

У листі раву Єгуді-Меїру Гецу Ребе вимагає скасувати плани розкопок під Храмовою горою, додаючи своєю святою рукою наприкінці першого уривка листа: «включно і головне — щоб було скасовано план копати під Храмом підземні ходи тощо, і навіть сумнів у цьому». А на завершення свого листа Ребе написав своєю рукою: «Оберігати святе, щоб не торкалися ні його, ні сумніву щодо нього, ні сумніву сумніву, бо „Того, Хто застеріг щодо Храму“ ти страшишся»[35].

Водночас Ребе висловив своє засмучення тим, як охороняють гору від входу євреїв, і ось його слова: «Євреї-„дикуни“ вперто не дозволяють євреям входити туди, аж до того, що виводять звідти євреїв проти їхньої волі тощо, тощо». І висловився, що цим вони гірші за неєвреїв, які визнають належність Храмової гори народові Ізраїлю[36].

У пізніші роки Ребе відгукувався про євреїв, які перебувають і моляться в дозволених місцях на Храмовій горі, не відкидаючи їхнього звичаю[37]. Але наголосив, що для того, щоб піднятися туди, треба чітко знати межі дозволених місць[38].

У відповіді від місяця менахем-ав 5751 року (липень–серпень 1991) одному, хто написав, що він займається справами Храму тощо, і наприкінці свого листа зазначив, що перед своєю поїздкою сюди відвідав святі місця й Храмову гору в дозволених місцях, Ребе відповів: «„Згідно з нашою святою Торою — вивчення законів будівництва Храму — зараховує йому Писання, ніби він бере участь у його будівництві, і в цьому немає обмежень; не те що сходження на Храмову гору — має бути ясним місце, дозволене для сходження. Згадаю на святій могилі про вищезгадане“[потрібне джерело].

Рабини Хабаду, як і майже всі харедимні рабини нашого покоління, постановляють, що не можна підніматися на жодну частину Храмової гори.

Див. також

Зовнішні посилання

Відео

Примітки

  1. ^ Рамбам, Закони Бейт га-бхіра, розділ 2, галаха 2.
  2. ^ Вавилонський Талмуд, Зевахім 116.
  3. ^ Мішна, Келім, розділ 1, мішна 8.
  4. ^ Книга Бемідбар 5, 2.
  5. ^ Рамбам, Закони Бейт га-бхіра, розділ 7, галаха 1-2.
  6. ^ Мішна, Брахот, аркуш 54а..
  7. ^ «Окрім того, хто входить через ворота Шушан га-Біра, який іде не через ворота Хульди, а через ворота Таді» («Коментар до Мішни» Рамбама); а в коментарі Роша (там само) написано, що це якщо йому потрібно щось на Храмовій горі (випливає, що якщо йому потрібно увійти до двору, він не повинен обходити).
  8. ^ «Мідот», розділ 2, мішна 2.
  9. ^ Мелахім I, 7.
  10. ^ Коментар Роша там само.
  11. ^ Див. «Коментар Рамбама ла-ам», Закони Бейт га-бхіра, розділ 7, галаха 3.
  12. ^ Мішна, Тамід, розділ 2, мішна 1.
  13. ^ Рамбам, Закони Синедріону, розділ 1, галаха 3
  14. ^ Рамбам, Закони Бейт га-бхіра, розділ 5, галаха 1
  15. ^ Примітка Ребе, «Ігрот кодеш», том 22, лист 8527. А деякі тлумачать, що покрівля була лише «портиком усередині портика», як висловлюється Рамбам, тобто — лише 2 ряди колон довкола.
  16. ^ 1 2 3 4 Мішна, «Мідот», розділ 1, мішна 3.
  17. ^ Південний бік гори був «головним її використанням» («Тамід», розділ 2, мішна 1) або тому, що основна частина міста Єрусалима була з південного боку Храму («Тіферет Ісраель», «Мідот», розділ 1, мішна 3).
  18. ^ 1 2 3 Рош, «Тамід», розділ 1, мішна 3.
  19. ^ «Тосафот Йом-Тов», «Мідот», розділ 1, мішна 3.
  20. ^ Мегіла 14а.
  21. ^ «Тосафот Йом-Тов» від імені «Шилтей гібборім», «Мідот», мішна 1, розділ 3.
  22. ^ «Мелехет Шломо», «Мідот», розділ 1, мішна 3.
  23. ^ Див. у коментаторів Мішни, що вони слугували тому, хто хотів вийти непомітно («Мелехет Шломо», «Тіферет Ісраель»).
  24. ^ «Мідот», розділ 1, мішна 9.
  25. ^ Див. про все це «Тосафот Йом-Тов», «Мідот», розділ 1, мішна 3.
  26. ^ «Коментар до Мішни» Рамбама — «Мідот», розділ 1, мішна 3.
  27. ^ Див., наприклад: Ейбшиц Ельханан, «Стіна Храмової гори в будівництві Ірода», «Синай», випуск 93, 1983, на сайті «Даат».
  28. ^ «Сефер га-маамарім 5693», сторінка 560.
  29. ^ Див. «Сефер га-маамарім 5566», частина 1, сторінка 104.
  30. ^ «Ор га-Тора», Дварім, частина 1, сторінка 60 і сторінка 100.
  31. ^ Маамар, що починається словами «Ве-гівділа га-парохет лахем», у «Тора ор», тижнева глава Лех леха.
  32. ^ Ребе застерігає: «Той, хто сходить на ділі, — рука його у провині» 2 іяра 5769 (26.04.2009)
  33. ^ Згідно з аудіо із сіхи — кунтрес «Діврей Мошіах», Шабат тижневої глави Ваєце 5782 (с. 36) (посилання не працює)
  34. ^ «Адже вже винесено постанову [= псак дін] про це головними рабинами Святої Землі [= Ерец га-Кодеш], як відомо», Перша публікація: маане Ребе про сходження на Храмову гору 12 тевета 5783 (5 січня 2023)
  35. ^ Згідно з фотокопією листа
  36. ^ Сіха 9 кислева, на виході святого Шабату «Ваєце» 5739. І подібно до цього в сіхі на виході святого Шабату «Хаєй Сара» 5739, що «ставлять військо, щоб від самого початку не допускати входу євреїв на місце нашого Храму», і що в цьому видно, наскільки подвійна й подвоєна темрява вигнання
  37. ^ Див. сіху 12 швата 5750 (7 лютого 1990), під час єхідуту для гостей (надруковано в «Гітваадуйот», ч. 2, с. 243, далі в перекладі з плівки запису): «Ті, хто перебуває в Єрусалимі і стає до молитви, мають звернути обличчя до місця святої гори та Храму, а той, хто молиться — дозволеним чином, само собою зрозуміло, — на самій Храмовій горі, має і він звернутися до того місця на Храмовій горі, яке є місцем Храму» (і див. сіхот ночі другого дня Сукот 5751 (4 жовтня 1990) і Шабату тижневої глави Насо 5751 — невідредаговані).
  38. ^ Випуск «Бейт хаєйну», випуск 99, с. 21, під заголовком «Маане одному, хто написав, що займається справами Храму тощо, і наприкінці написав, що перед своєю поїздкою сюди відвідав святі місця й Храмову гору в дозволених місцях»: «Згідно зі святою Торою — вивчення законів будівництва Храму — зараховується йому Писанням, ніби він бере участь у його будівництві, і немає в цьому обмежень; на відміну від сходження на Храмову гору — має бути ясним місце, дозволене для сходження; згадаю на святій могилі про вищезгадане»

Повідомити про помилку на цій сторінці