Храмова гора


Храмова гора (яку називають також гора Морія) — гора в місті Єрусалим, на якій стояли Храми — Перший і Другий, і там же в майбутньому буде збудовано Третій Храм. У вужчому значенні «Храмовою горою» називають обнесену стіною територію на горі, всередині якої міститься Храм; для неї діють особливі закони, а святість її — як табору левітів.
Ще до побудови Храму на цьому місці сталося кілька важливих подій в історії людства та єврейства, і воно слугувало для принесення жертв від часів створення світу — починаючи з Адама, який був створений на цьому місці й приніс там жертву, і далі Каїн, Гевель та Ноах, які приносили жертви на цьому місці. Так само там відбулося жертвоприношення Іцхака[1].
Закони Храмової гори та їхнє джерело
Святість Храмової гори суворіша за святість Єрусалима, і закон її — як табору левітів[2]. І в силу заповіді вислання з табору діє заборона входу для завів і завот, для нід і для породіль[3] на всю територію Храмової гори — згідно з тлумаченням Хазаль на вірш «І нехай вишлють із табору кожного прокаженого, і кожного, хто має витікання, і кожного, хто осквернився мерцем»[4]. Однак вхід тим, хто осквернився мерцем, і неєвреям дозволений до хейлю.
На того, хто входить на Храмову гору, поширюється заповідь трепету перед Храмом[5], і тому йому заборонено входити у взутті й у непристойному одязі або плювати. Так само вхід на гору дозволений лише заради заповіді[6].
Особливий порядок ходіння був на Храмовій горі: усі, хто входив через ворота, йшли далі й повертали праворуч.[7] Окрім скорботного та відлученого, які входили й обходили ліворуч. Людина, яка обходила Храм зліва, отримувала благословення від інших перехожих — відповідно до причини, з якої вона так обходить: якщо вона була скорботною, їй казали: «Той, Хто перебуває в цьому Домі, нехай утішить тебе». Якщо був відлученим — йому казали: «Той, Хто перебуває в цьому Домі, нехай вкладе їм у серце, і вони наблизять тебе», за думкою рабі Меїра; а за рабі Йосе йому казали: «Той, Хто перебуває в цьому Домі, нехай вкладе тобі в серце, і ти послухаєш слів товариша твого, і вони наблизять тебе»[8]. Про причину цього писав у коментарі Рош, що це виводиться з вірша «троє звернені на схід»[9] — що всяке ходіння має здійснюватися зліва направо[10]. А деякі пишуть[11], що з контексту галахот у Рамбама випливає, що це в силу закону про трепет перед Храмом.
Будова гори
Храмова гора була великим квадратним майданом на схилі гори в Єрусалимі, і довкола неї була стіна, що називалася «стіною Храмової гори». Площа її становила п'ятсот ліктів на п'ятсот ліктів.
У її середині, зміщені до північно-західного боку, були двори (жіночий двір, двір Ізраїлю і двір когенів). Тож на півдні було більше вільного простору порівняно з іншими боками, а на сході — більше, ніж на заході й півночі. Тому основне використання і палати були з південного боку[12]. Усередині гори, поблизу дворів, була огорожа сорег, а всередині неї — майданчик хейль, і в них — сходи, з яких був вхід до воріт двору.
Поблизу входу на Храмову гору був суд, окрім ще двох судів, які були біля входу до двору та в Палаті тесаного каменю[13].
Храмова гора була критою[14]. Однак з поскім видно, що покрівля не була над дворами, і сама гора не вся була критою[15].
Її ворота

П'ять воріт було в стіні Храмової гори[16].
- Ворота Хульди — двоє воріт із південного боку. Деякі кажуть, що вони названі «хульда» («ласка») тому, що були головними воротами Храмової гори[17], подібно до ласки, яка живе й гніздиться всередині будинків і переважно в них.[потрібне уточнення][потрібне джерело] А деякі кажуть[18][19], що ім'я воротам дано тому, що пророчиця Хульда сиділа між цими двома воротами, оскільки не могла сидіти в себе вдома через побоювання заборони усамітнення[20]
- Ворота Кіпонос були західними воротами Храмової гори й слугували для входу на Храмову гору та виходу з неї. Ці ворота були невеликими. І оскільки Шхіна на заході, ці ворота були головними серед усіх воріт: «кафі» грецькою мовою — «голова»[18]. А деякі кажуть, що грецькою це «сад», і названі вони так тому, що ззовні від цих воріт був трояндовий сад[21]. Або деякі тлумачать, що це від слів «макіф-нес», бо це місце було найближчим до Святеє Святих, де було головне розкриття Шхіни, і місце Ковчега не входить у міру[22].
- Ворота Таді — північні ворота Храмової гори; будова воріт відрізнялася від усіх воріт у Храмі: в усіх були одвірки, окрім цих воріт, які мали форму діагоналі з двох каменів, покладених один на одного навскіс. Загалом ними не користувалися[16][23], а за думкою рабі Еліезера бен Яакова, когени, які осквернилися витіканням, виходили через ці ворота[24]. Деякі кажуть, що «таді» — від слова «висота», і це через висоту воріт, що утворилася через їхню своєрідну форму. Є інша думка, що «таді» — це мова поклону: два камені, нахилені один на одного, виглядають як такі, що вклоняються один одному[18]. Деякі тлумачать від слова «скромність» або від слова «піют», а деякі читають «тарі»[25].
- Ворота Шушан — ворота, на яких було вирізьблено зображення міста Шушан га-Біра[16], як їм було наказано царем Персії, коли вони піднялися з вигнання, щоб страх перед царем був на них і щоб вони не повставали проти царства[26]. Звідти виходили ті, хто спалював корову на Оливковій горі[16].
[Сьогодні археологічні знахідки показали, що були й інші ворота, переважно в західній стіні; а в книзі «Йосіпон» є опис, дещо відмінний від слів Хазаль у Мішні. Загальноприйняте пояснення полягає в тому, що Хазаль говорили про первісну будову Храмової гори, яка простягалася на площі 500 ліктів на 500 ліктів, і в її стінах справді були ворота, як сказано в Хазаль у Мішні. Огороджена нині площа більша і відрізняється своїми воротами — через розширення та зміни царя Ірода, який змінив і заново збудував західну та південну стіни Храмової гори[27].]
У Третьому Храмі
У Третьому Храмі розмір Храмової гори становитиме три тисячі ліктів на три тисячі ліктів. Згідно з написаним у пророків, більша частина її площі буде порожньою, щоб відокремити Храм від решти міста.
Її суть у хасидуті
Нижня Храмова гора відповідає зовнішньому й найостаннішому щаблю у вищому Храмі — Малхут де-Ацилут, і в цьому мета стіни: відокремити й обмежити вплив, що виходить від неї[28]. А зміст воріт у ній — це отвори, через які впливи притягуються у світ[29]. Тому біля входу був суд, щоб з'ясувати, що вплив досягне лише належного йому місця і зовнішні сили не живитимуться від нього[30].
Інші питання, які пояснюються в хасидуті у зв'язку з належністю Храмової гори до Малхут, — це її площа (500 ліктів, що натякає на зміст прихованості, що в Малхут), тринадцять завіс у ній (які натякають[31] на брами Ган Едену), Синедріон у ній (який натякає також на корінь палати заслуги, що в Малхут) та інше.
Сходження на гору в наші дні



У зв'язку з винесенням ідеї сходження на суспільний порядок денний і у зв'язку зі сходженням на ділі Ребе написав своєю святою рукою: «Очевидно, що за нинішнього становища, за всього подібного до цього, що триває десятки років в одному напрямку, справа (— „еш дат ламо“) ліворуч, — я з усією рішучістю проти винесення на порядок денний питання про дозвіл сходження на Храмову гору, бо негайно з початком обговорення цього піднімуться туди багато-багато — і в місця, заборона яких безсумнівна, хай врятує нас Милосердний, і кількість їх дедалі зростатиме, хай врятує нас Милосердний. І всі застереження про це (якщо вони будуть) лише розпалять пристрасті й збільшать кількість вищезгаданих тих, хто сходить. І кожен, хто діятиме в цьому, а тим паче той, хто сходить на ділі понад сходження старійшин Єрусалима (у двоякому значенні — хай побачить він досконалість), — рука його у провині сходження всіх вищезгаданих. І це очевидно»[32].
На фарбрейнгені на виході Шабату тижневої глави «Ваєце», 9 кислева, у ніч на 10 кислева 5738 року (20 листопада 1977), коли Ребе говорив проти бажання причетних до справи сторін передати Храмову гору, Ребе згадав, що ці його слова — попри те, «що вхід на Храмову гору заборонений безумовно і без жодного сумніву»[33].
У листі тому, хто запитував Ребе щодо цього питання, Ребе вказав на постанову рабинів в Ізраїлі, яка забороняє сходження[34].
У листі раву Єгуді-Меїру Гецу Ребе вимагає скасувати плани розкопок під Храмовою горою, додаючи своєю святою рукою наприкінці першого уривка листа: «включно і головне — щоб було скасовано план копати під Храмом підземні ходи тощо, і навіть сумнів у цьому». А на завершення свого листа Ребе написав своєю рукою: «Оберігати святе, щоб не торкалися ні його, ні сумніву щодо нього, ні сумніву сумніву, бо „Того, Хто застеріг щодо Храму“ ти страшишся»[35].
Водночас Ребе висловив своє засмучення тим, як охороняють гору від входу євреїв, і ось його слова: «Євреї-„дикуни“ вперто не дозволяють євреям входити туди, аж до того, що виводять звідти євреїв проти їхньої волі тощо, тощо». І висловився, що цим вони гірші за неєвреїв, які визнають належність Храмової гори народові Ізраїлю[36].
У пізніші роки Ребе відгукувався про євреїв, які перебувають і моляться в дозволених місцях на Храмовій горі, не відкидаючи їхнього звичаю[37]. Але наголосив, що для того, щоб піднятися туди, треба чітко знати межі дозволених місць[38].
У відповіді від місяця менахем-ав 5751 року (липень–серпень 1991) одному, хто написав, що він займається справами Храму тощо, і наприкінці свого листа зазначив, що перед своєю поїздкою сюди відвідав святі місця й Храмову гору в дозволених місцях, Ребе відповів: «„Згідно з нашою святою Торою — вивчення законів будівництва Храму — зараховує йому Писання, ніби він бере участь у його будівництві, і в цьому немає обмежень; не те що сходження на Храмову гору — має бути ясним місце, дозволене для сходження. Згадаю на святій могилі про вищезгадане“[потрібне джерело].
Рабини Хабаду, як і майже всі харедимні рабини нашого покоління, постановляють, що не можна підніматися на жодну частину Храмової гори.
Див. також
Зовнішні посилання
- Рав Давид-Меїр Друкман, Заборонено підніматися на Храмову гору — і заборонено відмовлятися від Храмової гори,
. - Рав Яаков Гурвіц, Храмова гора — чому заборонено на неї підніматися?
- Р. Менахем Ісраель, Буря навколо сходження на Храмову гору • Колонка думок

- Чи знаєте ви: якої думки Ребе про сходження на Храмову гору?, на сайті «Лахлухіт геулатіт»

- Еліезер Мізрахі, [derechaim.info/wp-content/uploads/2025/08/מנחם-ציון-החוברת-המלאה.pdf «Менахем Ціон»] — з'ясування думки Любавицького Ребе щодо сходження на Храмову гору в наш час, 5785
Відео
- Що сказав Ребе активістові «Нееманей Гар га-Баїт»?, Реакція Ребе на прохання, щоб він вказав хасидам піднятися до Країни і на Храмову гору — відеофрагменти: Гершон Саломон із «Нееманей Гар га-Баїт» проходить у Ребе під час «роздавання доларів» 21 хешвана 5750 (19 листопада 1989) і 24 менахем-ава 5751 (4 серпня 1991)

- Рав Яаков Швейка, Думка Ребе про сходження на Храмову гору — і чому він заборонив також дозволені місця?

- Рав Еліягу Швейка, «Рука його у провині»: чому Ребе заборонив сходження також у дозволені місця?

- Рав Мендл Блау, Відеолекція: чому заборонено підніматися на Храмову гору?
(англійською) - Рав Єгуда-Лейб Нахмансон, Чи є заборона Тори садити дерева на Храмовій горі в наші дні?▪️Рав Нахмансон▪️(«Штейнбах шул», Кфар-Хабад) на сайті «Сінун Хабад» для відеороликів YouTube
Примітки
- ^ Рамбам, Закони Бейт га-бхіра, розділ 2, галаха 2.
- ^ Вавилонський Талмуд, Зевахім 116.
- ^ Мішна, Келім, розділ 1, мішна 8.
- ^ Книга Бемідбар 5, 2.
- ^ Рамбам, Закони Бейт га-бхіра, розділ 7, галаха 1-2.
- ^ Мішна, Брахот, аркуш 54а..
- ^ «Окрім того, хто входить через ворота Шушан га-Біра, який іде не через ворота Хульди, а через ворота Таді» («Коментар до Мішни» Рамбама); а в коментарі Роша (там само) написано, що це якщо йому потрібно щось на Храмовій горі (випливає, що якщо йому потрібно увійти до двору, він не повинен обходити).
- ^ «Мідот», розділ 2, мішна 2.
- ^ Мелахім I, 7.
- ^ Коментар Роша там само.
- ^ Див. «Коментар Рамбама ла-ам», Закони Бейт га-бхіра, розділ 7, галаха 3.
- ^ Мішна, Тамід, розділ 2, мішна 1.
- ^ Рамбам, Закони Синедріону, розділ 1, галаха 3
- ^ Рамбам, Закони Бейт га-бхіра, розділ 5, галаха 1
- ^ Примітка Ребе, «Ігрот кодеш», том 22, лист 8527. А деякі тлумачать, що покрівля була лише «портиком усередині портика», як висловлюється Рамбам, тобто — лише 2 ряди колон довкола.
- ^ 1 2 3 4 Мішна, «Мідот», розділ 1, мішна 3.
- ^ Південний бік гори був «головним її використанням» («Тамід», розділ 2, мішна 1) або тому, що основна частина міста Єрусалима була з південного боку Храму («Тіферет Ісраель», «Мідот», розділ 1, мішна 3).
- ^ 1 2 3 Рош, «Тамід», розділ 1, мішна 3.
- ^ «Тосафот Йом-Тов», «Мідот», розділ 1, мішна 3.
- ^ Мегіла 14а.
- ^ «Тосафот Йом-Тов» від імені «Шилтей гібборім», «Мідот», мішна 1, розділ 3.
- ^ «Мелехет Шломо», «Мідот», розділ 1, мішна 3.
- ^ Див. у коментаторів Мішни, що вони слугували тому, хто хотів вийти непомітно («Мелехет Шломо», «Тіферет Ісраель»).
- ^ «Мідот», розділ 1, мішна 9.
- ^ Див. про все це «Тосафот Йом-Тов», «Мідот», розділ 1, мішна 3.
- ^ «Коментар до Мішни» Рамбама — «Мідот», розділ 1, мішна 3.
- ^ Див., наприклад: Ейбшиц Ельханан, «Стіна Храмової гори в будівництві Ірода», «Синай», випуск 93, 1983, на сайті «Даат».
- ^ «Сефер га-маамарім 5693», сторінка 560.
- ^ Див. «Сефер га-маамарім 5566», частина 1, сторінка 104.
- ^ «Ор га-Тора», Дварім, частина 1, сторінка 60 і сторінка 100.
- ^ Маамар, що починається словами «Ве-гівділа га-парохет лахем», у «Тора ор», тижнева глава Лех леха.
- ^ Ребе застерігає: «Той, хто сходить на ділі, — рука його у провині» 2 іяра 5769 (26.04.2009)
- ^ Згідно з аудіо із сіхи — кунтрес «Діврей Мошіах», Шабат тижневої глави Ваєце 5782 (с. 36) (посилання не працює)
- ^ «Адже вже винесено постанову [= псак дін] про це головними рабинами Святої Землі [= Ерец га-Кодеш], як відомо», Перша публікація: маане Ребе про сходження на Храмову гору 12 тевета 5783 (5 січня 2023)
- ^ Згідно з фотокопією листа
- ^ Сіха 9 кислева, на виході святого Шабату «Ваєце» 5739. І подібно до цього в сіхі на виході святого Шабату «Хаєй Сара» 5739, що «ставлять військо, щоб від самого початку не допускати входу євреїв на місце нашого Храму», і що в цьому видно, наскільки подвійна й подвоєна темрява вигнання
- ^ Див. сіху 12 швата 5750 (7 лютого 1990), під час єхідуту для гостей (надруковано в «Гітваадуйот», ч. 2, с. 243, далі в перекладі з плівки запису): «Ті, хто перебуває в Єрусалимі і стає до молитви, мають звернути обличчя до місця святої гори та Храму, а той, хто молиться — дозволеним чином, само собою зрозуміло, — на самій Храмовій горі, має і він звернутися до того місця на Храмовій горі, яке є місцем Храму» (і див. сіхот ночі другого дня Сукот 5751 (4 жовтня 1990) і Шабату тижневої глави Насо 5751 — невідредаговані).
- ^ Випуск «Бейт хаєйну», випуск 99, с. 21, під заголовком «Маане одному, хто написав, що займається справами Храму тощо, і наприкінці написав, що перед своєю поїздкою сюди відвідав святі місця й Храмову гору в дозволених місцях»: «Згідно зі святою Торою — вивчення законів будівництва Храму — зараховується йому Писанням, ніби він бере участь у його будівництві, і немає в цьому обмежень; на відміну від сходження на Храмову гору — має бути ясним місце, дозволене для сходження; згадаю на святій могилі про вищезгадане»