Хлібне приношення
Цю статтю необхідно доповнити
| ||
| Цю статтю необхідно доповнити | |
Хлібне приношення — це жертва, що приноситься з борошна пшениці або ячменю.
Ця жертва складається з борошна (у більшості видів — тонкого борошна), олії та ладану; вона вимагає взяття жмені, посипання сіллю взятої жменею частини, і після цього її приносять у жертву. Після принесення когени їдять залишки жертви.
Види жертви
Мінхат ані
Жертва за гріх, яку приносив бідняк, що не мав змоги принести до Храму козу чи вівцю. Тора особливо вихваляє цю жертву, попри її матеріальну убогість, і як пояснює Раші «Нефеш кі такрів»: «Я зараховую йому, ніби він приніс у жертву свою душу».
У Писанні
(1) І якщо якась душа принесе хлібне приношення Г-споду, із тонкого борошна буде її жертва, і возіллє на неї олію, і покладе на неї ладан. (2) І принесе її до синів Аарона, когенів, і візьме звідти повну жменю з її тонкого борошна і з її олії з усім її ладаном, і воскурить коген її нагадування на жертовнику — вогненна жертва, пахощі приємні Г-споду. (3) А те, що залишилося від хлібного приношення, — Аарону та його синам, святеє святих із вогненних жертв Г-сподніх
— Ваїкра, розділ 2
Посипання жертви сіллю
Якби було сказано «жертву — із сіллю», я зрозумів би, що навіть дрова і кров, які називаються жертвою; тому сказано «хлібне приношення»: як хлібне приношення відрізняється тим, що інше приходить, щоб виконати його потребу, так і все, до чого інше приходить, щоб виконати його потребу... Можна було б подумати, що все хлібне приношення цілком потребує солі, — тому сказано «жертва»: жертва потребує солі, але не все хлібне приношення цілком потребує солі
— Менахот, 20а
У вченні хасидизму
Написано у вірші: «І всяку жертву твого хлібного приношення посоли сіллю», і цей вірш стосується хлібного приношення, а потім «з усякою жертвою твоєю принось сіль» — тобто з усіма жертвами. Пояснення цього: хлібне приношення, яке є тонким борошном і олією, — це заняття Торою, яку уподібнено до пшениці, що в гематрії 22 — літери Тори, і потребує солі, яка є вивченням внутрішньої частини Тори, що в аспекті солі, яку неможливо осягнути, бо вона цілком вище за осягнення і вище за сфіру Хохма, як сказано вище.
Про це сказали наші мудреці[1] про вірш «сіллю посоли»: «Можна було б подумати — зроби її смачною». І пояснює Раші: «Можна було б подумати, що слід надати їй смаку, як розум, що виправляє людину». Бо розум, що виправляє людину, стосується Б-жественної душі, бо Біна — це «бен йуд-гей», і про це сказали: можна було б подумати, що жертва тваринної душі не приймається прихильно, якщо тільки вона не перетвориться на гідність і щабель скасування Б-жественної душі в повному сенсі; а насправді це важка справа, бо Б-жественна душа — воістину частка Б-га згори, узята з внутрішньої частини світів, і тому в ній є аспект істинного скасування, за її природою — вилитися в лоно свого Отця, світла Ейн Соф, благословен Він, чого немає у тваринній душі, яка взята з кліпат нога. Тому мідраш відповідає: не так, а «посоли» — щоб, принаймні, і вона могла прийти до аспекту скасування «я»[2].