Капорет

Капорет — це верхня частина Ковчега Завіту.
Капорет була золотою кришкою для верхнього отвору Ковчега Свідчення. Її довжина — 2½ ліктя, ширина — 1½ ліктя (за мірою довжини й ширини Ковчега), а товщина — 1 тефах.
Капорет була покладена на стінки двох внутрішніх ковчегів.
Висота стінок зовнішнього ковчега (на тефах вище за стінки внутрішніх ковчегів) приховувала товщину капорет, так що над капорет виступав лише золотий вінець Ковчега.
Чи була вона окремою посудиною
На думку Рамбана, капорет — це деталь і частина Ковчега, і саме коли капорет лежить на Ковчегу, тоді Ковчег у своїй повноті; і додає Ребе: і можна сказати, що це подібно до самого Ковчега, який зроблений із трьох скринь, і саме з усіх них разом утворюється буття Ковчега, — подібно до цього й капорет, яка є покриттям Ковчега, є частиною Ковчега.
А на думку Раші, капорет — окрема посудина, але її місце — на Ковчегу.[1]
Керувим
Основна стаття – Круви
Над верхньою частиною капорет було зроблено двох керувів, з одного шматка з капорет. Керувим були в образі двох немовлят із крилами, розпростертими вгору, що стоять і дивляться одне на одного. Обличчя північного керува було зроблено в образі чоловіка, а обличчя південного керува — в образі жінки.
Керувим стояли на кінцях довжини капорет. Висота кінців крил керувим — 10 тфахім над капорет, обличчя керувим — тефах[2]. Крила керувим по ширині покривали ширину капорет (9 тфахім), а в довжину простягалися до середини капорет.
Кінці крил були вищі за голови керувим. (Щоб позначити отримання шефи згори[3].) Коли Всевишній бажав говорити з Моше, Моше входив до Мішкану, і щойно він входив у двері, голос сходив з небес між керувим, і звідти виходив і був чутний Моше в Наметі Зібрання[4].
Коли Ізраїль чинив за волею Всевишнього, керувим були сплетені одне з одним, тобто їхні обличчя були звернені одне до одного. А коли Ізраїль чинив не за волею Всевишнього, керувим були повернуті обличчями не одне до одного.
Водночас Гемара розповідає, що під час зруйнування, коли ввійшли до Гейхалу, знайшли керувим сплетеними одне з одним. Причина цього, пояснює Ребе, в тому, що саме під час найбільшого приховання є найвнутрішніше розкриття, — як пояснюється щодо вчителя й учня: коли вчителеві відкривається нова й дуже глибока ідея (гаскала), учитель неминуче має замовкнути, щоб прояснити для себе глибину справи і впорядкувати її, щоб зуміти передати учневі. І, здавалося б, у цей час це приховання й утаємничення від учня. Однак насправді це приховання — найглибше розкриття.
Так само і щодо Геули та вигнання: приховання вигнання — лише приховання лиця, мета якого — розкриття, і тому саме в цей час є істинна внутрішня суть розкриття — керувим, сплетені одне з одним.
Джерела
- Частину матеріалу взято з книги «Ашер аль га-мішкан» рава Рафаеля Хаджбі (усі права захищені). Хабад Інфо
- Зображення з альбому «Мелехет га-мішкан» р. Моше Левіна.
Зовнішні посилання
- Ковчег і капорет — одна посудина?, збірник «Гаарот у-біурім Огалей Тора», випуск 1247, тижнева глава «Трума» 5784, с. 13