Наглядач Храмової гори
Наглядач Храмової гори[1] — начальник над сторожами Храмової гори та Храму («іш» означає відповідального, призначеного начальника[2]).
Її функція
Уночі ворота Азари зачинялися, і вона залишалася порожньою, крім 24 місць, де перебували сторожі. Наглядач Храмової гори тримав у себе ключі, і його обов'язок полягав у тому, щоб обходити сторожів і перевіряти, чи не заснули вони[3].
Наглядач Храмової гори був начальником над усіма змінами, що охороняли Храм, — як над змінами когенів, так і над змінами левітів[4]. А дехто каже, що він був начальником лише над змінами левітів[5].
У Мішні[6] наводиться, що він перевіряв кожну зміну з палаючим смолоскипом. Якщо було видно, що сторож заснув на своєму посту, оскільки той йому не відповідав, Наглядач Храмової гори бив його своєю палицею, і в такому разі він мав право спалити його одяг. Є думка[7], яка тлумачить, що Наглядач Храмової гори був вельми шанованою людиною і проходив перед сторожами на Храмовій горі, і кожен сторож, який сам не говорив йому «Шалом алейха», явно спав, і він бив його своєю палицею.
Роз'яснюється, що в спаленні одягу немає порушення заборони «баль ташхит», оскільки оголошене безхазяйним бейт-діном — безхазяйне[8].
Однак Ребе роз'яснює[9], що тут немає порушення «баль ташхит», оскільки в цьому є користь для його душі — щоб він повернувся до тшуви.
У Каббалі
Р. Леві-Іцхак (батько Ребе) ставить запитання щодо цієї мішни[10] (і щодо попередньої): чому сторожами всередині Азари були діти[11], і чому він карав ударами лише заснулих левітів (а якщо знаходив сплячого когена, то не карав його), і чому бив його саме «своєю палицею», і чому спалював його одяг, і чому братові матері Еліезера бен Яакова лише спалили одяг, але не покарали ударами? І ще, і ще — і пояснює це питання вельми докладно в дусі каббали.
Загальна суть справи така: Храм відповідає Малхут де-Ацилут. А оскільки Малхут — корінь створінь і в ній є надання місця речам, що не є Б-жественністю, — тому зовнішні сили можуть за неї вчепитися, і щоб цього не допустити, потрібна охорона. А причина того, що когени стережуть у 3 місцях, а левіти — у 21, полягає в тому, що охорона — це «макіф», а макіфи Малхут — це Хохма і Біна, — що виражається в цих числах: когени — у Хохмі, але лише 3 нижні аспекти Хохми (Нецах, Год і Єсод) є макіфами для Малхут. Левіти ж — у Біні, а в Біні світить Ім'я «Еке» (гематрія якого — 21) тощо[12].
А причина того, що він б'є і спалює одяг саме левітів: адже сон за своєю суттю — це підйом і віддалення душі, що стосується гвурот. А оскільки й самі левіти — з боку гвурот[13], у них сон — справа серйозніша, ніж у когенів.
Десять ступенів святості в Храмі натякають на десять сил душі, а сторожі, що охороняють їх, щоб зовнішні сили не живилися від них, — це левіти.
Корінь левітів — із Біни, і суть їх у служінні — споглядання величі Всевишнього, що приводить до запалу й палання в служінні Всевишньому. Але якщо є лише точка Хохми (без споглядання, хоч вона і приводить до «бітулю»), людина може «пробачити самій собі», як сказано: «Ящірку можна схопити руками, але вона — у царських палатах»[14][15].
Примітки
- ^ Див. тлумачення цієї мішни (Мідот 2, 2) у «Лікутей сіхот», т. 13, друга сіха до глави «Корах».
- ^ «Тора ор», Мегілат Естер (Сувій Естер), 99а, за коментатором до трактату «Тамід»
- ^ Є суперечка між «Тосафот Йом-Тов» і Раавадом: чи наглядав він також за сторожами всередині Азари, чи в цьому не було потреби, і він наглядав лише за сторожами зовні (оскільки покладалися на заборону сидіти в Азарі як на презумпцію того, що вони не заснули).
- ^ Рамбам, Бейт га-бхіра, 8, 10.
- ^ «Тосафот Йом-Тов», Мідот 1, 2.
- ^ Мідот 1, 2.
- ^ Гра до Мідот, там само.
- ^ Рош, там само.
- ^ У сіхі Рош ходеш менахем-ава 5736 (липень–серпень 1976).
- ^ «Торат Леві-Іцхак — Хідушім у-веурім ле-Шас», Мішна і Гмара, с. 270 і далі.
- ^ «І рубім стережуть там», «рубім» — від слова «равья» — діти
- ^ І далі там вельми докладно роз'яснює всі найдрібніші подробиці цієї мішни.
- ^ Інакше з когенами, які — з боку хасадім.
- ^ Мішлей 30, 28.
- ^ «Сефер га-маамарім 5571», с. 53.