Перейти до вмісту

Жертва за гріх

Матеріал з Хабадпедії
Кевес

Жертва за гріх — жертва, яку приносять за гріхи, покарання за які — карет, якщо їх було вчинено ненавмисно. Серед цих гріхів, докладно перелічених у трактаті «Крітот», налічуються: заборони трьох тяжких злочинів, порушені ненавмисно, заборони робіт у Шабат, заборона вживання в їжу лою, заборона входу до освячених місць на Храмовій горі, заборони ніди та інше.

У вірші

(5) І буде, якщо він завинить в одному з цих, то нехай визнає те, у чому згрішив. (6) І нехай принесе свою жертву провини Г-сподові за свій гріх, яким згрішив, — самицю з дрібної худоби, вівцю або козу, в жертву за гріх, і очистить його коген від гріха його. (7) А якщо не вистачить у нього статків на ягня, то нехай принесе в жертву провини за те, у чому згрішив, двох горлиць або двох молодих голубів Г-сподові: одного в жертву за гріх, а другого у всеспалення. (8) І нехай принесе їх до когена, і той принесе того, що для жертви за гріх, першим, і надломить йому голову біля потилиці, але не відокремить. (9) І покропить кров'ю жертви за гріх на стіну жертовника, а решта крові нехай буде вичавлена до основи жертовника; це жертва за гріх

— Ваїкра, розділ 5

У Мішні

Жертви за гріх громади й окремої людини. Ось жертви за гріх громади: козли новомісяч і свят; їх ріжуть на півночі, і збирають їхню кров у службову посудину на півночі, і їхня кров потребує чотирьох окроплень на чотири роги. Яким чином? Піднімався на схил, повертав до обходу і підходив до південно-східного рогу, північно-східного, північно-західного, південно-західного. Залишок крові виливав на південну основу, і їх їдять усередині завіс чоловіки-когени, у будь-якому приготуванні, того самого дня і ночі до півночі

— Звахім, розділ 5, мішна 3

Суть

Жертва за гріх передує в порядку приношення всеспаленню, і в Гемарі[1] пояснюється: чому це подібне — заступникові, який увійшов умилостивити; умилостивив заступник — входить за ним дарунок. Тобто, коли є обов'язок принести жертву за гріх, сила жертви за гріх дієва, щоб повністю спокутувати гріх[2], тоді як за обов'язок заповіді-повеління жертва за гріх не може повністю спокутувати, а лише «мі-куфья», тобто ззовні, але не «мі-ківа» — зсередини, як пояснюється в Гемарі там.

Ще одне пояснення: згідно з внутрішньою суттю Тори, гріх, пов'язаний із заповіддю-повелінням, тяжчий за гріх порушення заповіді-заборони, як пояснюється в «Ігерет га-тшува»), і тому, щоб спокутувати цю ваду, потрібна особлива жертва — всеспалення, щоб спокутувати нестачу в додаванні світла, і недостатньо жертви за гріх, щоб спокутувати такий гріх; але за заповідь-заборону, суть якої — примноження кліпот у світі, потрібна особлива жертва — жертва за гріх.

Згідно з поясненням Ребе, у кожному гріху є дві частини: порушення певної заповіді й загальне порушення заповідей Тори. Тоді як жертва за гріх спокутує конкретний гріх, жертва всеспалення спокутує загалом відхилення від законів Тори. З цієї причини можна принести жертву всеспалення за кілька заповідей, і немає потреби приносити за кожну заповідь окрему жертву[3].

У наші дні

В «Ігерет га-тшува», розділ 3 Алтер Ребе наводить дві думки щодо постів у наші дні: чи слід уподібнювати їх жертві за гріх, яку потрібно приносити за кожен гріх окремо (адже пости — для спокутування порушень заповідей-заборон), чи ж, оскільки пости приходять умилостивити за гріх і в них немає тієї самої сили, що в жертви за гріх, вони більше подібні до жертви всеспалення, однією жертвою якої спокутують кілька порушень; і він вирішує поститися тричі за кожен гріх — кількість постів, встановлену в писаннях Арі.

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Звахім, 7б
  2. ^ На відміну від заповідей-повелінь: якщо людина приносить жертву за гріх за заповідь-повеління, то жертва за гріх не спокутує гріх належним чином — там само і в Тосафот, що починається словами «Ола»
  3. ^ «Лекрат Шабат», до глави «Ваїкра», 5771.

Повідомити про помилку на цій сторінці