Охорона Храму
Охорона Храму — заповідь-повеління, покладена на когенів і левітів, — охороняти Храм. Вартові стояли на 24 постах на території Храму та навколо нього[1].
Законовчителі розійшлися в думках, чи є заповідь охорони місця Храму обов'язком і в наші дні.
Джерело заповіді охорони
Заповідь охорони Храму виводиться з віршів Тори у двох главах книги Бемідбар. У главі «Бемідбар»: «А ті, що стають табором перед Мішканом спереду, перед Шатром зібрання, на схід, — Моше, і Аарон, і сини його, що несуть варту святилища[2]; і в главі «Корах»: «і нестимуть варту Шатра зібрання»[3].
На думку частини тих, хто обчислює заповіді, окрім заповіді-повеління охороняти Храм є заповідь-заборона припиняти охорону Храму[4].
Сенс охорони
Про сенс заповіді охорони було сказано кілька речей:
- Заради шани Храму — словами Рамбама: «Охорона Храму — заповідь-повеління, і хоча там немає страху ні перед ворогом, ні перед розбійниками, бо охорона його — лише шана йому: не схожий палац, який має вартових, на палац, який не має вартових»[5].
- Щоб стежити за тим, щоб до Храму не входили нечисті, яким заборонено вхід[6].
- Щоб охороняти начиння Храму[7].
Дехто поєднав кілька сенсів разом: Рамбам написав, що охорона — заради шани Храму, щоб до нього не входили нечисті[8]; а «Авней незер» написав, що охорона — заради шани Храму, щоб він не був безпритульним і з нього не можна було красти[9].
Ребе роз'яснює за методом Рамбама (у його книзі «Мішне Тора») і Роша[10], що охорона — заради шани Храму, а шана виявляється в тому, що увага не відволікається від нього і навколо нього завжди є люди. Ця охорона звеличує гідність Храму, і тому вона не лише частина служінь у Храмі, а частина самої будівлі Храму[11].
З цієї причини закони охорони Храму наводяться в Мішні в трактаті Мідот, а в Рамбама — у законах Бейт га-бхіра, у місці, де розглядаються закони устрою будівлі Храму, а не в місцях, де розглядається служіння в Храмі[12].
Закони охорони
Місця охорони
У Мішні[1] сказано: «У трьох місцях когени стережуть у Храмі . . а левіти — у двадцяти одному місці». В іншій мішні, що розглядає охорону Бейт га-ніцуц, сказано[13]: «що когени стережуть нагорі, а левіти — внизу». У цьому питанні ми знаходимо в рішонім три методи[14]:
- Згідно з одним методом, в усіх трьох місцях, де стерегли когени, стерегли й левіти, і понад те стерегли ще у 21 місці. Усього було 3 пости когенів і 24 пости левітів[15].
- Згідно з другим методом, у трьох місцях, де стерегли когени, вони стерегли самі, а левіти стерегли окремо у 21 іншому місці (за цим методом сказане в Мішні «що когени стережуть нагорі, а левіти — внизу» говорить не про один і той самий пост, а про те, що в кожному місці, де стерегли когени, це було нагорі, а в кожному місці, де стерегли левіти, це було внизу)[16].
- Згідно з третім методом, в усіх трьох місцях, де стерегли когени, стерегли й левіти, і понад те стерегли ще у 18 місцях. Усього було 3 пости когенів і 21 пост левітів[17].
Місця охорони когенів — у Бейт Автінас, у Бейт га-ніцуц і в Бейт га-мокед.
Місця охорони левітів:
- 4 — у чотирьох кутах Храмової гори
- 5 — біля п'яти воріт Храмової гори зсередини
- 4 — у чотирьох кутах Азари
- 5 — біля п'яти з воріт Азари ззовні
- 1 — у Палаті жертви
- 1 — у Палаті завіси
- 1 — у Палаті позаду Бейт га-капорет
Гемара[18] роз'яснює, що охорона в Азарі була лише біля п'яти її воріт, хоча їх у неї було сім, — і амораї розійшлися в поясненні цього: на думку Абає, двоє з воріт не потребували охорони; на думку Рави, кількість воріт (п'ять чи сім) — предмет суперечки танаїв. Ребе роз'яснює, що реальність в Азарі прийнята всіма, і в ній справді було семеро воріт (і навіть більше); але сперечалися про те, скільки з них мають «статус воріт» у галахічному визначенні. На думку Рави, одна думка вважає, що двоє решти воріт зовсім не мають статусу воріт, а інша вважає, що статус воріт мають усі семеро, але двоє з них не потребують охорони (як думка Абає). Рамбам, який постановив, що ворота Бейт га-ніцуц і Бейт га-мокед не потребують охорони, постановив, отже, за думкою Рави, а не лише як Абає[19].
Охорона когенів у трьох місцях виводиться з віршів Тори про охорону в Мішкані[20], а охорона левітів у 21 місці виводиться з написаного в Діврей га-ямім про охорону в Першому Храмі[21]. Водночас є підстава розглянути, чи зобов'язані за Торою стерегти в усіх місцях, чи ж обов'язок виконується і охороною в частині з них (або принаймні лише трьох когенів і одного левіта, як виводиться з Тори), а безліч місць — лише прикраса заповіді охорони, на зразок «У множестві народу — велич Царя»[22].
Час охорони
Щодо часу охорони розійшлися рішонім: одні написали, що охорона постійна, і вдень, і вночі[23]; а інші написали, що охорона лише вночі[24]. А один написав, що в частині місць стерегли вночі, а в частині стерегли і вночі, і вдень[25].
«Мінхат хінух»[26] дивується, яке джерело думки тих, хто вважає, що охорона лише вночі. Ребе роз'яснює відповідно до свого підходу, що мета охорони — запобігти відволіканню уваги від Храму, і тому вдень, коли зайняті служінням жертвоприношень, немає відволікання уваги і охорона не потрібна, — лише вночі, коли служіння немає[27].
І згідно з Кабалою Радбаз[28] та Арізаль[29] написали, що охорона Храму — це захист від сил нечистоти, що шкодять ночами, і так само наводиться у вченні Алтер Ребе[30].
Вартові
Вартові — когени та левіти. Дехто написав, що на кожному посту стерегла група вартових[31], а також що всередині самої групи були зміни — поки цей стереже, його товариш спить, а потім вони змінюються[32].
З трьох постів, на яких стерегли когени, у Бейт Автінас і в Бейт га-ніцуц стерегли «рубім» — молоді когени, які ще не досягли віку служіння[33]. На думку більшості рішонім[34], ідеться про дітей-когенів, до віку бар-міцви. Деякі з ахаронім дивувалися, як можна доручити заповідь охорони дітям і як діти можуть виконати цю заповідь[35]; і тому дехто написав, що йдеться про когенів, старших за вік заповідей, але які не досягли двадцяти років, з яких когени починають служити в Храмі.
Ребе роз'яснює метод рішонім на підставі міркування, що мета охорони — запобігти відволіканню уваги від Храму, і згідно з цим зрозуміло, що й діти можуть стерегти, адже ми знаходимо в галасі, що охорона неповнолітнього дієва, коли над ним стоїть дорослий[36].
Слова рішонім сказано про пости когенів, але є той, хто написав, що такою самою мірою, на їхню думку, слід допустити дітей до охорони і на постах левітів[37].
Є з ахаронім той, хто написав, що, хоча охорона — заповідь, покладена на левітів, також і ізраїльтянин придатний для охорони[38].
Начальник над вартовими Храму називався «Наглядач Храмової гори», і його обов'язком було перевіряти вартових під час їхньої зміни, чи не сплять вони. Як описано в Мішні[39].
Визначення обов'язку охорони Храму і в наш час
З того, що опис охорони Храму повторюється в мішнах двох різних трактатів, і з точності формулювань Рамбама Ребе проводить розрізнення між обов'язком охорони Храму з боку «хефци» — є обов'язок, щоб Храм був охоронюваний, але цей обов'язок покладено на когенів і левітів, — і обов'язком охорони Храму з боку «гаври» — є обов'язок, покладений на когенів і левітів, охороняти Храм[40].
Протягом поколінь обговорення визначення охорони Храму залишалося лише теоретичним, а в 5641 році (1880/1881) великі Ізраїлю почали обговорювати це практично внаслідок книги «Мішкенот ле-Авір Яаков», яку опублікував р. Гілель-Моше Гельбштейн (який належав до хасидів Ребе Цемах Цедека), у якій він стверджував, що заповідь охорони Храму діє і в наш час, — при тому що багато його сучасників різко з ним сперечалися, серед них рав Еліягу-Давид Рабинович-Теомім (Гадерет), адмор, автор «Авней незер», із Сохачева[41], і автор «Мінхат Елазар» із Мукачева рабі Хаїм-Елазар Шапіро[42]; і коли Ребе звернувся до цієї теми, він висловився, що, хоча його слова різко відкинули, із самого того факту, що з ним сперечалися в певних деталях, можна довести, що р. Гілель-Моше Гельбштейн мав рацію принаймні в частині своїх тверджень.
У сіхі Шабату тижневої глави «Шміні» 5750 року (1989/1990) Ребе знову звернувся до теми[43] і роз'яснив, що причина того, що в наш час не охороняють, — пов'язана з цим небезпека для життя, але духовний зміст заповіді можна виконати і зараз, охороняючи святі книги та предмети святості[44].
Див. також
Додаткова література
- «У дворах дому Б-жого», літня єшива «Цеірей Любавич» 5781, сторінка 58
- Сіха Шабату тижневої глави «Шміні», благословення місяця іяра 5750 (квітень–травень 1990).
- «Лікутей сіхот», частина 13 («Корах», 2), с. 56.
Зовнішні посилання
- Ребе Рашаб виводить порядок охорони святої могили Алтер Ребе із законів охорони Храму, респонси «Торат шалом», «Йоре деа», розділ 46
- Охороняти Храм

Примітки
- ^ 1 2 Мідот, глава 1, мішна 1.
- ^ Бемідбар, 3:38.
- ^ Бемідбар, 18:4.
- ^ Рамбам, «Сефер га-міцвот», заповідь-заборона 67. «Сефер га-хінух», 391.
- ^ Рамбам, Бейт га-бхіра, 8:1 (на підставі «Сіфрей зута», глава «Корах»).
- ^ Раші, Бемідбар, 3:6; 18:1. І інші — вказані в «Лікутей сіхот», частина 13, сіха «Корах», 2, примітка 20.
- ^ «Авней незер», «Йоре деа», 449:4 (та інші — наведені в «Лікутей сіхот», частина 13, там само, примітка 22).
- ^ «Море невухім», частина 3, глава 45 (наведено в «Лікутей сіхот», частина 13, там само, примітка 21).
- ^ «Авней незер», там само, 4.
- ^ У його коментарі на початку трактату Тамід.
- ^ Однак із простого змісту віршів у главі «Корах» ясно, що треба стежити, щоб до Храму не входили нечисті. Але за цим методом можна пояснити, що лише в Мішкані охорона була потрібна заради нечистих, а не в Храмі, двері якого були зачинені («Лікутей сіхот», частина 13, там само, примітка 30).
- ^ «Лікутей сіхот», частина 13, там само, докладно.
- ^ Глава 1, мішна 5.
- ^ Див. докладно «Мішне ле-мелех», закони Бейт га-бхіра, 8:4. «Езрат коганім», Мідот, глава 1, мішна 1, «Бней Йосеф», пункт 2.
- ^ «Смаг», заповіді-повеління, 165. Рабейну Там — наведено в Роша і в Раавада, Тамід, 27а.
- ^ Рамбам, там само. «Мефареш» до Тамід, 26б, коментар, що починається словами «Ше-га-коганім».
- ^ Рош, 27а. «Пскей Тосафот», Тамід, пункт 7, і початок Мідот.
- ^ Тамід, 27а.
- ^ «Лікутей сіхот», частина 18, сіха «Корах», 4.
- ^ Тамід, 26а.
- ^ Тамід, 27а. Рош там само пояснює, що й подробиці точних місць із кожного боку виведено з віршів, але на думку Раавада з вірша виведено лише кількість вартових, а їхнє точне розташування змінювалося від Храму до Храму, за потребою.
- ^ Див. «Лікутей сіхот», частина 13, там само, примітки 32. 34. 59.
- ^ «Мефареш» до Тамід, 25б, коментар, що починається словами «Гу алійот». І так само випливає з Рамбама на початку «Сефер га-яд», заповіді-повеління, заповідь 22. І інші.
- ^ Рамбам, закони Бейт га-бхіра, 8:2. Тосафот, Ерувін, 23а, коментар, що починається словами «Ше-у»; Йома, 10б, коментар, що починається словами «Рабанан» (В). Коментар Раша і Бартенури на початку Мідот. І інші.
- ^ Раавад, Тамід, 27а, коментар, що починається словами «Лі-цфона».
- ^ Заповідь 388.
- ^ «Лікутей сіхот», частина 13, там само.
- ^ «Мецудат Давид», заповідь 304.
- ^ «Лікутей га-Шас», початок трактату Тамід.
- ^ «Лікутей Тора», Масей, аркуш 95, с. 3
- ^ «Мішне ле-мелех», Бейт га-бхіра, 8:4. «Тіферет Ісраель», Тамід, 1, «Боаз», пункт 1. І інші.
- ^ «Беер шева», Тамід, 25б, кінець коментаря, що починається словами «Ве-га-рубін».
- ^ Мішна на початку Тамід, згідно з поясненням більшості рішонім, і постанова Рамбама, закони Бейт га-бхіра, 8:5 (є ті, на чию думку і в Бейт га-мокед стерегли «рубім», але це не загальноприйнята думка — див. «Лікутей сіхот», частина 13, там само, примітка 61*).
- ^ Рабейну Гершом, «Мефареш» і Рош, Тамід, 25б, коментар, що починається словами «Ве-га-рубін». Раавад, Тамід, 27а, коментар, що починається словами «Де-ло мату». І інші.
- ^ «Мішне ле-мелех», Бейт га-бхіра, 8:5. «Беер шева», «Хатам софер», «Лікутей галахот» Хафец Хаїма («Зевах тода») на Тамід, 27а. «Авней незер», там само, 11.
- ^ «Лікутей сіхот», частина 13, там само, наприкінці сіхи, і в примітках 68-9.
- ^ «Цафнат паанеах» на закони про дари бідним, 1:1.
- ^ «Мінхат хінух», глава «Корах», заповідь 389, коментар, що починається словами «Ве-да».
- ^ Трактат Мідот, 1:2.
- ^ «Лікутей сіхот», частина 13, друга сіха на главу «Корах», і див. інші висловлювання Ребе про це в первісних сіхот, з яких складено лікут: гадран на трактат Мідот 10 швата 5732 (26 січня 1972), Шабат тижневої глави «Бешалах», 15 швата і Шабат тижневої глави «Мішпатім» 5732.
- ^ Див. респонси «Авней незер», «Йоре деа», розділ 449, що охорона залежить також від одягу когенів і подібного до цього, що сьогодні незастосовне.
- ^ Книга на сайті HebrewBooks.
- ^ У зв'язку зі щоденними уроками Рамбама.
- ^ «Сефер га-сіхот» 5750, частина 1, сторінка 404 і далі.