Перейти до вмісту

Рефаель Коген

Матеріал з Хабадпедії
Рефаель Коген
Один із видатних хабадських рабинів покоління перед Голокостом
Основна інформація
Дата народження5649
Дата смерті10 кислева 5702 (30 листопада 1941)
Місце діяльностіАсвет, Щедрин, Невель, Вітебськ, Москва, Рига
Рід діяльностірабин
Освіта«Томхей Тмімім» у Любавичах
Посадарабин Асвета, рабин Щедрина, рабин Невеля, рам у «Томхей Тмімім» у Вітебську та Москві, море гораа і рабин хасидів Риги
УчителіМендл Хен
Сім'я
БатькоШнеур-Залман-Хаїм га-Коген
ДружинаСара-Фрейда
ДітиЙоель Каган, Цві-Гірш, Шалом, Ісраель, Моше, Рівка, Махла
Родовід

Рав Рефаель га-Коген (5649 — 10 кислева 5702 (30 листопада 1941)) — один із видатних хабадських рабинів покоління перед Голокостом. Анаш — і не лише мешканці його міста — називали його «р. Рефоел дер Ров» (рабин)[потрібне джерело].

Біографія

Народився 5649 року (1888/1889) у Германовичах (Віленська губернія, Дісненський повіт) у рава Шнеура-Залмана-Хаїма га-Коген з Краслави[потрібне уточнення].

Навчався в єшиві «Томхей Тмімім» у Любавичах, а також кілька років у рава Мендла Хена з Ніжина і отримав від нього сміху на рабинство.

Перші роки рабинства

Одружившись наприкінці 5671 року (1910/1911) із Сарою-Фрейдою, дочкою рава Йоеля Давидсона, він був призначений наступником свого тестя на посаді рабина Асвета Вітебської губернії. Ця служба тривала до відходу з життя рава Єгуди-Лейба Естріна в адарі 5672 року (1911/1912), коли його покликали посісти місце покійного на посаді рабина містечка Щедрин. Ця служба тривала близько десяти років.

У 5682 році (1921/1922) був обраний рабином Невеля замість рава Йосефа-Єхезкеля Неймарка[1].

У 5689 році (1928/1929) через арешти в Невелі був змушений тікати і служив рамом в єшиві «Томхей Тмімім» у Вітебську та в Москві.

У тішреї 5694 року (1933/1934) йому вдалося виїхати з Росії до Латвії, і вже на початку тевета Ребе Раяц, який перебував тоді у Варшаві, зав'язав із ним листування і просив повідомляти йому про становище хасидів у Росії[2].

Рабинство в Ризі

В адарі II 5695 року (1934/1935) керівники громади Риги обрали рава Рефаеля на посаду море гораа і рабина хасидів.

У 5698 році (1937/1938) рав рабі Рефаель підготував до друку кунтрес «Емуна у-зхіра», і Ребе Раяц написав йому лист-«схвалення»: «Суть справи істинна і непохитна, і гідна вона бути надрукованою».

У листі до рава Іцхака га-Леві Гурвіца («р. Іче Масміда») від місяця кислева 5701 року (грудень 1940) Ребе Раяц писав, що багато листів до нього і до його свата [рава Рефаеля] пропали і не дійшли до адресата.

Убивство нацистами

10 кислева 5702 року (30 листопада 1941) нацисти зігнали євреїв до синагоги в Ризі, а потім підпалили синагогу разом з усіма, хто в ній перебував. Рав Рефаель Коген кинувся рятувати сувої Тори, за ним замкнули двері, і він згорів на освячення Імені[3] разом із хасидами, які були тоді з ним: равом Іцхаком Гурвіцем, равом Еліягу-Хаїмом Альтгойзом, равом Єхезкелем Фейгіним і равом Єгудою Габером.

Про миті їхньої загибелі розповідають, що нацисти поставили безліч євреїв дивитися, як горить синагога з євреями, що в ній перебували. Усередині синагоги зібралися всі великі хасиди, і рав Іцхак Гурвіц сказав: «Ми удостоїлися виконати заповідь самопожертви на освячення Імені, і ми повинні бути в радості» — і пустився в танець разом із равом Єхезкелем Фейгіним; тим часом нацисти підпалили синагогу, і душі всіх, хто в ній перебував, відлетіли[4].

За свідченням р. Єгуди-Лейба Гронера, у 5705 році (1944/1945), коли Ребе Раяц отримав лист, що докладно описував обставини їхньої загибелі, Ребе Раяц від великого горя знепритомнів. Тому перестали передавати Ребе сумні звістки[5].

Написані ним роз'яснення

У випусках «Га-Тамім», що виходили в ті роки, у рубриці «Шаарей хасидут» було опубліковано кілька роз'яснень, що вийшли з-під пера рава Рефаеля га-Когена, — усі вони являють собою положення хасидуту, засновані на відкритій частині Тори та галахі: у випусках за тамуз 5696 (червень–липень 1936) і нісан 5697 року (березень–квітень 1937) — роз'яснення до маамару хасидуту, а у випуску за кислев 5698 року (листопад–грудень 1937) — роз'яснення про рівень «бейноні» та визначення тшуви. Остання стаття не була завершена, і наприкінці її значилося «далі буде». Однак вихід «Га-Тамім» припинився, і продовження так і не було опубліковано.

Родина

Примітки

  1. ^ Р. Рефаель і рабин із Велижа залишилися останніми з численних кандидатів, і Ребе Раяц обрав р. Рефаеля.
  2. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 11, с. 413.
  3. ^ Див. Шалом-Дов-Бер Левін, «Толдот Хабад бе-Полін, Літа ве-Латвія», с. 63.
  4. ^ Нахум-Шмар'ягу Сасонкін, «Зіхронотай», с. 228.
  5. ^ Ісраель Ельфенбейн, «Ірат Гашем оцаро», с. 280-281
Рефаель Коген згадується ще в 40 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 8111431301

Повідомити про помилку на цій сторінці