Перейти до вмісту

Цві-Гірш Ганзбург

Матеріал з Хабадпедії
Цві-Гірш Ганзбург
Хасид Хабаду
Основна інформація
Відомий якГейшке
Дата народження28 елула 5688 (13 вересня 1928)
Місце народженняМосква
Дата смерті23 хешвана 5767 (14 листопада 2006)
Місце похованняКладовище Монтефіоре
Місце проживанняТель-Авів, Монреаль, Краун-Гайтс, Бока-Ратон, Флорида
Рід діяльностідрукар, коректор, громадський діяч
Освітацентральна єшива «Томхей Тмімім» 770
Посадаодин із директорів друкарні «Езра», засновник друкарні «Емпайр прес», член правління центральної «Цеїрей Агудат Хабад», член Комітет з нігунів — Любавич
УчителіХаїм-Шауль Брук
Сім'я
Батькорав Моше-Дов-Бер Ганзбург
Дід (по батькові)Сімха Ганзбург
ДружинаРаша, дочка Єшаягу Денбург, Генша, дочка Іцхака Стауна (другий шлюб)
ДітиЄшая Ганзбург, Дов-Бер (Берл) Ганзбург, та інші
Брати й сестриШалом-Єгуда-Лейб Гінзбург, Іцхак Ганзбург
Родовід

Рав Цві-Гірш (Гейшке[1]) Ганзбург (28 елула 5688 (13 вересня 1928) – 23 хешвана 5767 (14 листопада 2006)) був хасидом Хабаду, жителем Краун-Гайтс, членом «Цеірей Агудат Хабад» Нью-Йорка, одним із директорів друкарні «Езра» і засновником друкарні «Емпайр Прес», а також відповідальним за початок нігунів на фарбрейнгенах, що проходили в присутності Ребе.

Біографія

Рав Цві-Гірш Ганзбург праворуч на фотографії, з братами Лейблом та Ічке
Рав Ганзбург у юності

Народився в Москві 28 елула 5688 року (13 вересня 1928) у батька, рава Моше-Дов-Бера Ганзбурга, і був названий на честь свого прадіда, який удостоївся довголіття.

20 кислева 5698 року (24 листопада 1937) його родина переселилася до Святої Землі й оселилася в Тель-Авіві, і в юності він навчався в єшиві в машпіа рава Хаїма-Шауля Брука.

22 ава 5707 року (8 серпня 1947) прибув до Нью-Йорка вчитися в центральній єшиві «Томхей Тмімім» 770 при дворі Ребе Раяца. З початком Війни за незалежність запитав Ребе Раяца, чи має він повернутися до Країни, щоб допомогти у воєнних зусиллях, і Ребе відкинув це й сказав йому, що дезертир — це той, хто залишає свій пост, а його пост — сидіти й вивчати Тору.

Ще будучи юнаком, допомагав у мовному редагуванні низки книг і брошур видавництва «Кегот», а 29 адара 5712 року (26 березня 1952) одружився зі своєю дружиною, пані Раше, дочкою хасида р. Єшаягу Денбурга з Монреаля, і оселився в місті, де жила мати нареченої.

Через кілька років повернувся жити до Нью-Йорка і влаштувався на роботу в друкарню «Брати Шульзінгер» і в друкарню «Балшан», а згодом заснував друкарню «Емпайр Прес» разом із р. Мордехаєм Хеном.

Громадська діяльність

Входив до складу правління центральної «Цеірей Агудат Хабад» від самого її заснування і був помітним активістом у мівцоїм заповідей Ребе.

Був одним із мовних коректорів «Лікутей сіхот» разом із равом Єгошуа Дубравським[2], а також багатьох інших книг видавництва «Кегот», що друкувалися в друкарні, яка належала йому. Завдяки цьому удостоївся завдяки цьому багато разів входити до Ребе, щоб отримувати й передавати друкарські аркуші книг перед їх відправленням до друкарського верстата.

Після відходу з життя своєї дружини в 5730 році (1969/1970)[3] одружився в Лаг ба-Омер 5735 року (29 квітня 1975) другим шлюбом із пані Геншею, дочкою єврейського філантропа пана Іцхака Стауна, і навіть удостоївся того, що Ребе послав спеціального посланця дізнатися про розклад весілля, щоб відповідно до цього призначити час фарбрейнгену, а також згадати про це публічно[4].

Був членом Комітету з нігунів Любавич.

У 5710-ті роки Ребе зауважив, що в співі нігунів на фарбрейнгенах немає порядку, і тоді було призначено комітет співаків на чолі з равом Ганзбургом і равом Йоелем Каганом. Порядок був такий, що зазвичай нігуни починав він, тоді як рав Йоель Каган був зайнятий запам'ятовуванням сіхот, але нігуни, які Ребе вказував співати, починав р. Йоель. Одним винятковим випадком було, коли р. Йоель помилково почав нігун, який Ребе не вказував співати, а рав Ганзбург почав правильний нігун, — Ребе схвалив нігун рава Ганзбурга[потрібне джерело]. Ще один винятковий випадок: по закінченні однієї із сіхот, у яких Ребе виправдовував Кораха, він почав нігун «Ве-хол карней решаїм агаде'а», і тоді Ребе сказав (з усмішкою[5]): «Щойно говорилося, що Корах був досконалим праведником, — навіщо ж „на зло“ почали співати цей нігун? Хай співають нігун „Гіне ма тов у-ма наїм шевет ахім гам яхад“»[6]. У межах цієї посади рав Ганзбург в останні роки намагався співати переважно лише радісні нігуни[7].

В останні роки життя жив у Бока-Ратоні у Флориді і після хвороби помер у ніч на 23 хешвана 5767 року (14 листопада 2006) у віці 78 років; похований на ділянці Хабаду на кладовищі Монтефіоре в районі Квінс у Нью-Йорку.

Книга «Дьокно шель хасид»

Обкладинка книги «Дьокно шель хасид»
  • Portrait of a chassid («Дьокно шель хасид») — його біографія, щоденники й листи — за редакцією його зятя, рава Саймона Джейкобсона[8].

Додаткова література

Родина

Примітки

  1. ^ Англійською пишеться "Heishke", а в хабадській вимові також читається «Гейске».
  2. ^ «Дідан націах — 30 років», с. 95.
  3. ^ Його дружина померла на початку свята Сукот, і на фарбрейнгені Сімхат Тори 5730 року (1969/1970), менш ніж через тиждень після цього, він почав на фарбрейнгені Ребе з великою радістю нігун «І вадьє», що стало символом хасидської радості.
  4. ^ Збірник до Лаг ба-Омеру видавництва Всесвітнього «Ваад талмідей га-тмімім», с. 54.
  5. ^ Щоденник р. Міхаеля-Агарона Зелігсона. Щоденник р. Урі Ліфша.
  6. ^ Шабат тижневої глави «Корах» 5740 («Сіхот кодеш» 5740, ч. 3, с. 446). Щоденник «Єхі га-Мелех».
  7. ^ За переказом, це було на прохання ребецн. Одного разу, коли він був відсутній на фарбрейнгені Ребе і хтось інший починав замість нього нігуни, той почав нігун туги, і Ребе заплакав довгим плачем.
  8. ^ Більшу частину спогадів було опубліковано в тижневику «Бейт Мошіах» у 5768 році (2007/2008), відповідно до різних дат.
  9. ^ נפטר ז אדר תשע"ג
Цві-Гірш Ганзбург згадується ще в 34 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 7440246700

Повідомити про помилку на цій сторінці