«Сефер га-ерхім»
| «Сефер га-ерхім Хабад» | ||
|---|---|---|
| Загальні відомості | ||
| Автор | Рав Йоель Каган | |
| Мова оригіналу | Свята мова | |
| Жанр | Серія книжок хасидуту | |
| Видавництво | ||
| Видавництво | Видавництво «Кегот» | |
«Сефер га-ерхім — Хабад» — це назва серії, торанічної енциклопедії вчення хасидуту Хабад за писаннями адморів Хабаду, укладеної равом Йоелем Каганом і равом Хаїмом-Шаломом-Дов-Бером Ліпскером. Серія налічує нині десять томів.
Серію написав і відредагував рав Йоель Каган, а після його відходу з життя серію продовжує писати рав Шалом Харитонов і ще кілька аврехів.
Історія
Загальна передісторія
Після офіційного проголошення про утворення Держави Ізраїль почалися в 5712 році (1951/1952) дипломатичні спроби встановлення дружніх відносин між Ізраїлем і Німеччиною, коли Німеччина зі свого боку передала Державі Ізраїль у межах «Угоди про репарації» компенсаційні гроші у великих сумах за свої жахливі діяння щодо єврейського народу під час Голокосту.
Крім компенсацій, виплачених безпосередньо вцілілим, що пережили Голокост, німецька комісія з репарацій («Клеймс конференц») виділила великі грошові суми на проєкти, що мають важливість.
У 5714 році (1953/1954) було висунуто пропозицію розпочати проєкт, який енциклопедично зосередить статті з учення хасидуту в ясному вигляді і фінансуватиметься з грошей репарацій. Тим, хто підтримував зв'язок із комісією з репарацій, був пан Шазар, який відвідав Ребе двічі в цей період.
Роботу було покладено на р. Йоеля Кагана, до якого було приєднано р. Хаїма-Шалома-Дов-Бера Ліпскера, що почав працювати над енциклопедією в 5725 році (1964/1965)[1], і їм допомагав також рав Айзик Шві, і разом вони почали працю збирання та редагування.
Її важливість і її назва
Ребе бачив велику важливість в укладанні енциклопедії і навіть роз'яснив у листі раву Шломо-Йосефу Зевіну її необхідність:
«... величина необхідності в цьому зрозуміла також із множини книжок такого роду у вченні нігле, як щодо зосередження матеріалу на зразок книжок-словників у вченні нігле за порядком абетки тощо або за порядком тем тощо, тим більше щодо підсумовування постанов у книжках поским, і навіть у вченні Каббали — кілька книжок, мета яких така сама, і саме у вченні хасидуту не знайшлося подібного. І відповідно до методу хасидуту Хабад, що одна з основних точок у цьому — розуміти речі до кінця, і у відомому стилі, щоб було зрозуміло також розуму тваринної душі, — от, я не бачив навіть початку в цьому, крім «Шаар га-їхуд» Мітлер Ребе, який за порядком сходження світів, але в крайній стислості. Я відчував згадану необхідність десятки років, але з багатьох і багатьох причин справа затримувалася, і я почав десятки років тому з підготовки роботи, необхідної для укладання такої книги-словника, — шляхом укладання предметних покажчиків до основоположних книжок учення хасидуту. І на мою думку, і в цьому «від плоті моєї побачу», — «Сефер га-ерхім» зумів у тому вигляді, в якому з'явився, заповнити у важливій і великій мірі згаданий брак..».
Назва енциклопедії — «Сефер га-ерхім Хабад» — «енциклопедія» торанічною мовою, і стиль її редагування відрізняється від звичайної енциклопедії тим, що статті написано там у повному й ґрунтовному вигляді і талмудичною мовою. Це на додачу до глибокого стилю речей, що пишуться в хасидуті і в Каббалі, так що серія — це серія вивчення і заглиблення, а не серія збагачення і читання. Статті включають також віддалені статті, так що після восьми томів тримаються лише на статті «Ехад».
Видання
У місяці елулі 5720 року (серпень–вересень 1960) р. Йоель Каган доповів Ребе, що 38 статей уже готові до друку, а в 5729 році (1968/1969) уже був готовий до друку перший том. Редактори запитали Ребе, чи не зволить він дати листа з нагоди виходу книги у світ, але Ребе відповів, що в нього немає вільного часу на це, і зазначив, що якщо відредагують сіху, сказану на фарбрейнгені 19 кислева 5726 року (13 грудня 1965), у вигляді, придатному для книги, він відредагує її як вступ.
Коректурні аркуші залишалися впродовж двох років на столі Ребе, і лише в місяці хешвані 5731 року (жовтень–листопад 1970) Ребе завершив їхню редактуру[2].
Перша книга вийшла у світ у 5731 році (1970/1971), а дев'ята книга вийшла у світ у 5779 році (2018/2019). За оцінкою, усе підприємство включатиме близько сорока томів.
Два томи серії присвячено роз'ясненню кожної літери єврейської абетки за Каббалою і вченням хасидуту Хабад[3]. Із третього тому в серії літер надруковано частину у вигляді відбитка на 44 сторінки, і він має вийти в майбутньому, і тим самим буде завершено своєрідне й цікаве підприємство[4]. Дев'ята книга цілком присвячена статті «Єдність Всевишнього».
Статті писав рав Йоель Каган. Після того як в останні свої роки він захворів, почав писати рав Шалом Харитонов, а рав Йоель переглядав статті і виправляв. Зі відходом з життя рава Йоеля Кагана залишився написаний ним матеріал, якого достатньо на два повні томи, і нині вони на остаточних стадіях редагування.
Після відходу з життя рава Кагана головний редактор — рав Харитонов, і разом із ним працюють над книгою кілька аврехів[потрібне джерело].
До 11 нісана 5786 року (29 березня 2026) вийшло у світ нове видання статті «Любов до Всевишнього» в усіх її подробицях у книзі «Оцар Сефер га-ерхім», що вийшла у світ у співпраці «Оцар га-хасидім» і бібліотеки «Маянотеха».
У місяці аві 5786 року (липень–серпень 2026) вийшов у світ десятий том, написаний равом Йоелем Каганом.
Стиль енциклопедії
Своєрідність серії — у зосередженні матеріалу, що включає роз'яснення наших Ребе, провідників поколінь, і р. Левіка в хасидуті і в Каббалі, в одному місці, укладеного й упорядкованого єдиною мовою. Більша частина вихідного матеріалу розсіяна по різних місцях, так що тому, хто навчається, щоб досягти ґрунтовного знання і правильного розуміння певної теми, треба охопити багато матеріалу, а мета серії — дати тому, хто навчається, можливість за короткий час охопити багато матеріалу в стислому й концентрованому вигляді. Водночас редакторам серії вдалося зберегти глибину речей і не спростити їх до поверхового рівня.
Редактор рав Каган утримувався від того, щоб вносити свої примітки в саме тіло книги, так що сама книга складається лише з матеріалу джерел. Однак наприкінці книги, в розділі доповнень, рав Каган пише свої примітки і свої нові роз'яснення.
Як пише Менахем Бронфман у своїй статті, «Сефер га-ерхім» виконує три основні завдання:
- Запровадження понять і класифікація: насамперед енциклопедія запроваджує поняття і класифікує — встановлює поняття і класифікує галузі, які охоплює кожне поняття. Це завдання непросте і надзвичайно важливе: по суті, за допомогою «Сефер га-ерхім» створюється карта, яка картографує вчення хасидуту за його статтями і поняттями. Це перший крок до того, щоб той, хто бажає вникнути в певне поняття в його глибині й широті, справді зміг це зробити. Важливо пам'ятати, що хоча й є багато статей, відомих усім нам за їхніми назвами, але є й дуже багато таких, яких ми не завжди усвідомлюємо. Звідси, що процес розпізнавання і встановлення самих статей сам по собі великий за важливістю і складний у виконанні.
- Упорядкування і роз'яснення: після цього треба впорядкувати весь «матеріал» відповідно до встановлених понять і класифікації і роз'яснити його. Оформлення матеріалу в цілісну енциклопедичну статтю — завдання важке і складне як жодне інше. У кожного поняття безліч подробиць і безкінечні тонкощі, які треба розставити за ясними рамками і розрядами. На додачу до цього часто є потреба прояснювати і роз'яснювати — зрозуміло, коли сказане підкріплене маамарами хасидуту в різних місцях.
- Зрощення і розкриття: коли дві вищенаведені стадії завершено, то перед тим, хто навчається, розкривається не лише класифіковане зібрання частин маамарів, що обговорюють один і той самий предмет, а нова дійсність. Зрощення всієї сукупності подробиць, пояснень і цитат щодо якогось поняття із сотень маамарів, розсіяних просторами велетенського вчення хасидуту Хабад, розкриває читачеві, по суті, це саме поняття в новому світлі. І це третє завдання, яке виконує «Сефер га-ерхім»: зрощення і розкриття. Тобто робота впорядкування і написання статей — не лише робота зосередження і збирання, а творча робота написання, і це за ретельного збереження відповідності джерелу в словах і писаннях адморів Хабаду.
«Сефер га-ерхім» — не книга для читання і не зведення, це книга вкрай поглиблена, «професійна», і потребує навчання. Як писав Ребе у своєму листі редакторові Талмудичної енциклопедії рабі Шломо-Йосефу Зевіну:
«... просто, що не було метою цієї книги подати вчення хасидуту в популярному вигляді, як заведено в цьому стилі нині, а лише полегшити вивчення вчення хасидуту в принциповій точці — шляхом зосередження разом речей, розсіяних по багатьох і багатьох книжках і маамарах. І ще, і це теж головне, — додаванням посилань і вказівок на джерела, бо в стилі «від плоті моєї побачу» я бачив, наскільки справа ця суттєва, щоб зрозуміти справу в хасидуті до кінця, принаймні в мірі можливій упродовж часу, який присвячують вивченню вчення хасидуту..».
У першому томі стиль книги пристосовано головним чином для тих, хто має попередні знання у вченні хасидуту, але в наступних томах редактори трохи змінили стиль і більше спростили роз'яснення[5].
Див. також
Додаткова література
- Асаф Фрумер, Кунтрес «Іньяна шель торат га-хасидут» — огляд з нагоди ювілею, «Га-Тамім», випуск 38
- Рав Еліягу Кіршенбаум, Скарб великої цінності, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2154, сторінка 140 (5786)
(про книгу «Оцар Сефер га-ерхім»)
Зовнішні посилання
Самі книжки
- «Сефер га-ерхім», том перший: Алеф – Агаліав, на сайті HebrewBooks
- «Сефер га-ерхім», том другий: Агарон – Ор (щодо шефа), на сайті HebrewBooks
- «Сефер га-ерхім», том третій: Ор ухма тощо – Ор Тора, на сайті HebrewBooks
- «Сефер га-ерхім», том четвертий: Орег – Ошер, на сайті HebrewBooks
- «Сефер га-ерхім», том п'ятий, розділ літер: Алеф – Атбах, на сайті HebrewBooks
- «Сефер га-ерхім», відбиток із шостого тому — розділ літер
- «Сефер га-ерхім», том сьомий, розділ літер: Заїн – Тав, на сайті HebrewBooks
- «Сефер га-ерхім», том восьмий: Аз–Ехад, на сайті HebrewBooks
- «Сефер га-ерхім», том дев'ятий: -Ехад-Єдність Всевишнього (א-ו), на сайті HebrewBooks
- «Сефер га-ерхім», том десятий: Єдність Всевишнього (ז-ח).
Про це
- Рав Мордехай-Менаше Лауфер, «Сефер га-ерхім Хабад», у «Гіткашрут», випуск 407
- Менахем Бронфман, Що таке «Сефер га-ерхім – Хабад», які його переваги й недоліки? — докладний огляд, на сайті «Алей сефер»
- Менахем Бронфман, Поглиблене інтерв'ю з р. Йоелем Каганом з нагоди друку дев'ятого тому серії, в «Алей сефер»
- Свято книжок: розкрито рідкісну відповідь Ребе про «Сефер га-ерхім» — на сайті
5 тевета 5776 (17 грудня 2015) - Відповіді Ребе і робочі документи у зв'язку із «Сефер га-ерхім», друком якого керував «Ваад ле-гафацат сіхот»

Примітки
- ^ Див. «Лікут маанот кодеш» 5725, відповідь 88
- ^ Упродовж усього цього часу Ребе повідомляв, що в нього немає вільного часу присвятити себе редактурі цієї справи, яка потребує повної самовіддачі, і навіть доповів про це Шазарові, який був головним посередником між керівництвом «Кегот» і комісією з репарацій: «оскільки чекають редактури цих сторінок, яку маю зробити я і яка вимагає від мене зосередженості виключно на цьому». Коли Ребе повідомив, що цієї ночі в нього буде вільний час для редактури сіхи, — сторінки не знайшлися, і р. Йоель Каган сів писати сіху заново, при цьому секретар брав у нього сторінки і заносив їх Ребе на редактуру. Ребе завершив редактуру сторінок, і після того як було внесено правки Ребе, Ребе знову відредагував виправлені сторінки, і так чотири рази.
- ^ Ці томи вирізняються тим, що в них багато роз'яснень із вчення батька Ребе, рабі Леві-Іцхака
- ^ Після відходу з життя рава Кагана «Кегот» випустив у світ відбиток із цього тому для піднесення його душі
- ^ Див. також у листі рава Шломо-Йосефа Зевіна до Ребе