Перейти до вмісту

Хаїм Ашкеназі

Матеріал з Хабадпедії
Хаїм Ашкеназі
Рабин громади Хабаду в Тель-Авіві
Основна інформація
Дата народження23 іяра 5709 (22 травня 1949)
Місце народженняТель-Авів-Яффо
Дата смерті13 нісана 5770 (2010)
КраїнаІзраїль, Бразилія
Місце проживанняТель-Авів, Ріо-де-Жанейро, Лод
Місце діяльностіТель-Авів, Лод, Ор-Єгуда, Раанана, Кфар-Сава
Рід діяльностірабин, машгіах, машпіа, вихователь
Освітахедер «Бней Тмімім» Тель-Авів, «Ахей Тмімім» Рішон-ле-Ціон, «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад, «Торат емет»
Посадарабин громади Хабаду в Тель-Авіві, головний машгіах єшиви «Томхей Тмімім» Лод, машпіа єшиви «Томхей Тмімім» Ор-Єгуда, член «Агудат хасидей Хабад у Святій Землі»
УчителіХаїм-Шауль Брук, Шнеур-Залман Гарелік, Аврагам-Цві Коген, Шмуель-Елазар Гальперін, Ісраель-Іцхак Пікарський
Сім'я
БатькоМоше Ашкеназі
МатиДвора Ашкеназі
ДружинаБрурія (уроджена Шейнер)
ДітиМенахем-Мендл, Меїр, Ісраель-Яаков, Еліезер Ашкеназі, Шнеур-Залман, Йосеф-Іцхак, Лея, Хана та інші
Брати й сестриМордехай-Шмуель Ашкеназі, Натан Ашкеназі
Родовід

Рав Хаїм Ашкеназі (23 іяра 5709 (22 травня 1949) — 13 нісана 5770, 2010) — рабин громади Хабаду в Тель-Авіві, машгіах і машпіа в єшивах Хабаду в Лоді та Ор-Єгуді і член «Агудат хасидей Хабад у Святій Землі».

Біографія

Рав Хаїм Ашкеназі (праворуч) із родиною в домі свого батька, рава Моше Ашкеназі
Рав Ашкеназі на мівцо «Ханука» в Тель-Авіві (тевет 5769 (грудень 2008 – січень 2009))
Рав Ашкеназі під час діяльності від імені «Агудат хасидей Хабад» в урядових установах (тевет 5770 (грудень 2009 – січень 2010))

Рав Хаїм Ашкеназі народився 23 іяра 5709 року (22 травня 1949) в сім'ї рава Моше і Двори Ашкеназі в Тель-Авіві. У дитинстві навчався в хедері «Бней Тмімім» Тель-Авів. У 5718 році (1957/1958) за вказівкою Ребе його родина переїхала до міста Ріо-де-Жанейро в Бразилії, де він навчався в хедері, який його батько заснував для нечисленних євреїв, що жили там. На початку 5720 року (1959/1960) рав Хаїм Ашкеназі сам повернувся до Ерец-Ісраель і жив у свого діда, рава Еліезера Красика, який був рабином хабадської громади в Тель-Авіві. У той період навчався в хабадському хедері в Лоді.

У 5722 році (1961/1962) рав Ашкеназі вступив до єшиви «Ахей Тмімім» Рішон-ле-Ціона до машпіа рава Хаїма-Шауля Брука, якого до кінця своїх днів вважав своїм учителем і наставником. У 5725 році (1964/1965) перейшов до єшиви гдола «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад, де деякий час також регулярно навчався з равом Шнеуром-Залманом Гареліком, першим рабином Кфар-Хабада. У 5728 році (1967/1968), коли всі його однокашники поїхали на рік «Квуци» до 770, залишився ще на рік в Ізраїлі й виконував шліхут в єшиві «Торат емет» в Єрусалимі — на прохання Ребе, щоб бахурім вирушили зміцнити єшиву. На свято Песах 5729 року (3 квітня 1969) поїхав на рік «Квуци» до свята Песах 5730 року (21 квітня 1970). Після закінчення року «Квуци» знову повернувся з групою шлухім до єшиви «Торат емет». Перед від'їздом на шліхут група увійшла на «єхідут» до Ребе. В єшиві «Торат емет» навчався в рава Аврагама-Герша Когена і в машпіа рава Шмуеля-Елазара Гальперіна і паралельно брав участь у хабадській діяльності в Єрусалимі: в уроках «Танії» в єшивах і у вечірній єшиві — діяльності, яка наблизила багатьох бахурім до Ребе і до Хабаду в той період.

Улітку 5732 року (1971/1972) його було заручено з пані Брурією (уродженою Шейнер), і їхнє весілля відбулося через десять місяців, 18 адара II 5733 року (22 березня 1973). У період між заручинами й весіллям рав Ашкеназі був одним із перших, хто поїхав з Ізраїлю провести період підготовки до весілля в Ребе. Його батько, рав Моше Ашкеназі, запитав Ребе на єхідуті: чи немає проблеми в довгому очікуванні (майже рік) між укладенням шідуху і весіллям? Ребе відповів: «Хасидському бахурові це не шкодить»[1]. У період перебування в «770» перед весіллям отримав сміху на рабинство від голови центральної єшиви «Томхей Тмімім» в ‏770 рава Ісраеля-Іцхака Пікарського[2].

Після одруження недовго навчався в колелі в місті Лод, а потім почав навчатися в рава Шнеура-Залмана Гареліка і прислуговувати йому до його відходу з життя. Паралельно почав викладати Гемару «гірса» в єшиві «Томхей Тмімім» Лод і з часом став працювати в єшиві весь день. Коли єшива в Лоді відкрила відділення «мтівта» для бахурім, що мають труднощі, він перейшов керувати ним із благословення Ребе. Через деякий час «мтівта» закрилася, і рава Ашкеназі було призначено головним машгіахом єшиви[3] — посада, яку він обіймав близько п'ятнадцяти років, і за цей час через його руки пройшли тисячі учнів. Саме рав Ашкеназі встановив, що хасидський бахур має перебувати в єшиві і на Рош га-Шана, Шавуот тощо, згідно з правилами «Томхей Тмімім» Ребе Рашаба. У роки своєї служби машгіахом вирізнявся відданістю учням і розумінням їхньої душі. Він особисто брав до серця їхнє становище й дбав про їхні потреби. У п'ятничні вечори проводив бесіду для учнів на теми, що потребували зміцнення, а в Шабат подовгу проводив фарбрейнгени. Самостійно організовував заохочувальні кампанії для своїх учнів і робив усе необхідне на благо бахурім, навіть якщо це було нижче його гідності.

У 5741 році (1980/1981), який був роком Гакгель, на місяць тішрей до 770 приїхало безліч гостей, і черги на єхідут були дуже довгими. Рав Ашкеназі організував, щоб на єхідут входили групами (наступного року Ребе вже офіційно оголосив, що будуть тільки загальні єхідуйот).

У 5749 році (1988/1989) через проблеми зі здоров'ям і після поради з друзями[4] залишив посаду машгіаха і зосередився переважно на наставництві, будучи паралельно машпіа і «мешивом» в єшиві; у 5751 році (1990/1991) почав працювати вихователем у хабадській талмуд-торі в Лоді: спершу в 5-му класі, а потім у 8-му класі, де був вихователем до свого відходу з життя.

В останні роки став машпіа в єшиві «Томхей Тмімім» Ор-Єгуда і машпіа хабадських громад у Раанані та Кфар-Сабі.

Рав Ашкеназі уникав сидіти в президіях тощо і впродовж багатьох років уникав виступати й проводити фарбрейнгени поза єшивою. Після 3 тамуза 5754 року (12 червня 1994), унаслідок потреби зміцнювати віру в Ребе як Мелех га-Мошіаха, почав проводити фарбрейнгени й зміцнювати всюди, де його просили, навіть коли це було пов'язано для нього з труднощами. Брав участь у з'їздах «Геула і Мошіах», що проводилися в 5755 році (1994/1995) равом Зімроні Циком, і навіть виступав на з'їзді, організованому «Організацією за справжнє і повне Визволення»[5]. Услід за цим почав також писати статті, засновані на тому, що бачив і чув від найстаріших хасидів, яких знав; вони публікувалися в тижневику «Бейт Мошіах».

Людина милосердя

Крім своєї виховної ролі й виховного образу, який він випромінював, він був наділений великим і чуйним серцем і, бачачи скрутне становище окремих людей чи багатьох, не міг стояти осторонь; так він створив у Хабаді кілька проєктів, які допомагають анаш донині.

Коли в єшиві були бахурім із нужденних родин, він завжди намагався допомогти. Коли бахур не міг їсти вдома у вільний Шабат (з міркувань кашруту тощо), він разом із дружиною готував для бахура суботні трапези, щоб той узяв їх із собою на Шабат, а також запрошував таких бахурім погостювати в себе вдома у свято Песах, коли особливо важко впоратися в домі, де не дотримуються кашруту належним чином. Розповідають, що коли він одного разу побачив у Шикун Хабаді в Лоді бахура-сироту з анаш, який блукав вулицею, і з'ясувалося, що бахура не прийняли до єшиви гдола, він поговорив зі своїм шурином, равом Йосефом-Іцхаком Вільшанським, щоб той його прийняв, піднявся сходами на четвертий поверх, поговорив із матір'ю бахура, дав йому грошей на дорогу й на кишенькові витрати й відправив його до єшиви в Цфаті. Коли він бачив у синагозі нову людину, з'ясовував, чи є їй де поїсти, і запрошував її; так протягом років у нього гостювали й ставали постійними гостями люди, на яких інші боялися навіть глянути.

На початку 5740-х років (вісімдесятих років), будучи машгіахом, він помітив, що в частини його учнів труднощі з оплатою купівлі маци; не роздумуючи, закупив партію маци й продав її нужденним учням за зниженою ціною. Через рік купити мацу дешево попросили й інші люди, і так виник проєкт продажу дешевої маци (яким сьогодні керує Колель Хабад). Рав Ашкеназі закуповував мацу в кількостях, які почалися з пів тонни й дійшли на піку до дев'яти тонн. Знайомі були впевнені, що він на цьому заробляє, але насправді витрати на перевезення, зберігання і продаж він брав на себе. Іноді він навіть покривав певну частину вартості маци, щоб у анаш була маца на свято Песах за низькою ціною. У 5750 або 5751 році (1990/1991), коли потреби анаш зросли, а разом із ними й витрати, Колель Хабад на чолі з равом Шаломом Духманом і за посередництва його двоюрідного брата, рава Йосефа-Іцхака Хітрика, узяв на себе керування продажем маци та його витрати.

Зв'язок із Колель Хабадом допоміг раву Ашкеназі здійснити й інші цілі, і так за допомогою Колель Хабаду почалися близько 5 років продажу взуття для анаш за зниженою ціною. Рав Ашкеназі їздив на фабрики, закуповував взуття й возив його в автобусах, щоб полегшити анаш витрати на життя. Ще один проєкт, який відкрив рав Ашкеназі і який триває донині, — продаж канцелярського приладдя за зниженою ціною через Колель Хабад у період Бейн га-зманім улітку. Початок було покладено з компанією «Мірам», а потім із компанією «Арта», доки продажі не усталилися в нинішньому вигляді. Інші проєкти рава Ашкеназі: продаж електротоварів за зниженою ціною для наречених, недорогий кейтеринг для весіль для родин, які погодяться на особливий статут урочистостей, та інше. Ці проєкти не було здійснено.

Уся діяльність велася спільно з Колель Хабадом на чолі з равом Духманом і за сприяння рава Йосефа-Іцхака Хітрика.

Наприкінці 5740-х років (наприкінці вісімдесятих) центральна єшива «Томхей Тмімім» опинилася у величезних боргах, оскільки працівникам довгий час не виплачували зарплату. У цей період він керував касою безвідсоткових позик для працівників єшиви, заснованою його батьком, равом Моше Ашкеназі

Бачачи, що «жменя не наситить лева», особливо перед святами тішрея і Песахом, він брав великі позики в організацій і приватних осіб, закладаючи все, що тільки міг, і так приходив перед святами до єшиви й талмуд-тори в Лоді з великими сумами грошей і роздавав безвідсоткові позики персоналові.

Рабинство в Тель-Авіві

Рав Ашкеназі виступає на церемонії введення його на посаду рабина хабадської громади в Тель-Авіві (шват 5767 (січень–лютий 2007))

В останні роки життя своєї матері, пані Двори Ашкеназі, почав регулярно приїжджати на Шабати до Тель-Авіва й проводити там фарбрейнгени. У 5765 році (2004/2005), після відходу з життя матері, переїхав на постійне проживання до Тель-Авіва.

23 тевета 5767 року (13 січня 2007) помер його батько, рав Моше Ашкеназі, який був рабином хабадської громади в Тель-Авіві, членом «Агудат хасидей Хабад у Святій Землі» і членом правління центральної єшиви «Томхей Тмімім Любавич» у Святій Землі — посади, які він успадкував за вказівкою Ребе від свого тестя, рава Еліезера Красика. Після його відходу з життя й згідно з його проханням його сина, рава Хаїма Ашкеназі, було призначено його наступником на посаді рабина й на решті посад.

У церемонії введення на посаду, що відбулася в місяці шваті 5767 року (2006/2007), брали участь: рав Боаз Сегаль — габай хабадської синагоги на вулиці Нахалат-Біньямін у Тель-Авіві; рав Шалом-Бер Бутман — машпіа синагоги, який оголосив про рішення тих, хто молиться в синагозі, призначити рава Ашкеназі наступником його батька і вручив йому грамоту про введення на посаду, підписану тими, хто молиться в синагозі; його брат, рав Мордехай-Шмуель Ашкеназі — рабин Кфар-Хабада; рав Йосеф-Шмуель Герліцький — шаліах Ребе в Тель-Авіві; рав Йосеф-Іцхак Вільшанський — шаліах Ребе і голова єшиви «Хасидей Хабад Любавич» Цфат, і рав Йосеф Гінзбург — голова єшиви Хабаду в Рамат-Авіві[6].

У період свого рабинства в синагозі він багато зробив разом із машпіа равом Шаломом-Бером Бутманом для поширення юдаїзму й хасидуту в цьому місці.

Рав Ашкеназі також підписав постанову про те, що Ребе — Мелех га-Мошіах.

Після відходу з життя рава Хаїма Ашкеназі його наступником став його зять, рав Шломо Гальперн.

Відхід з життя

Остання фотографія рава Ашкеназі (ліворуч) на Кідуш левана на виході «Шабату єдності», за кілька годин до відходу з життя

Рав Ашкеназі помер у ніч на 13 нісана 5770 року (28 березня 2010). Це сталося, коли він перебував удома, повернувшись із «Шабату єдності» (дев'ятого) для учнів-тмімім, що проходив у селищі Гіват-Вашингтон напередодні 11 нісана. Протягом цього Шабату він багато проводив фарбрейнген і виступав. Похоронна процесія вийшла з його дому на бульварі Ротшильда, 82, у Тель-Авіві, пройшла через хабадську синагогу «Нахалат Біньямін» у Тель-Авіві, де він служив рабином, продовжилася в Шикун Хабаді в Лоді й завершилася на «Гар-га-Менухот» в Єрусалимі, де він похований[7].

Після його відходу з життя рідні знайшли зошити з безліччю статей, які він підготував для публікації в тижневику «Бейт Мошіах», і вони публікувалися щотижня протягом приблизно півтора року.

Його книги

  • «Мабат хасиді ла-хаїм»

Частина 1 — У колообігу року, частина 2 — Між хасидом і його Творцем, частина 3 — Між хасидом і його Ребе та між хасидом і його товаришем.

Родина

Його брати
Його шурини
Його сини
  • Рав Менахем-Мендл Ашкеназі — машгіах із кашруту в Кфар-Хабаді та Ціпорі.
  • Р. Меїр Ашкеназі — хабадський громадський діяч, заступник генерального директора МАДА-«Гацала» Південь, займається поширенням хабадських книжок, Нахалат-Гар-Хабад.
  • Р. Ісраель-Яаков Ашкеназі — Цфат.
  • Рав Еліезер Ашкеназі — машпіа в єшиві «Ханох ла-наар» Хабаду, Цфат.
  • Р. Шнеур-Залман Ашкеназі — Лод.
  • Р. Йосеф-Іцхак Ашкеназі — Харіш.
Його доньки

Зовнішні посилання

PDF
Відео
Аудіо
Різне

Примітки

  1. ^ Словами Ребе мовою їдиш: «Бай хсідіше бохерім шат ніт».
  2. ^ Під час єхідуту його дружини Ребе говорив про посаду її чоловіка в єшиві. Посеред розмови Ребе усміхнувся і сказав: «Адже у твого чоловіка є сміха на рабинство». Коли рав Ашкеназі почув про це, він сказав, що побоюється, що настане день, коли йому доведеться служити рабином.
  3. ^ Щодо посади машгіаха рав Ашкеназі отримав відповідь від Ребе: «Запитати друзів і вирішити відповідно до змін, які будуть».
  4. ^ Відповідно до відповіді Ребе перед його вступом на посаду.
  5. ^ Див. у зовнішніх посиланнях.
  6. ^ Церемонія введення рава Ашкеназі на посаду рабина хабадської громади в Тель-Авіві
  7. ^ Похорон рава Хаїма Ашкеназі
Хаїм Ашкеназі згадується ще в 37 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 4440176800

Повідомити про помилку на цій сторінці