Понєвеж

Понєвеж (литовською: Panevėžys) — місто в центрі Литви з багатим єврейським минулим. У Понєвежі була хабадська громада, заснована за вказівкою Ребе Рашаба, і в ній були близько двох хабадських синагог і єшива. У Понєвежі жило понад 15 000 євреїв, і найбільша й найшанованіша єшива в литовській громаді була заснована там і має його назву.
Хабадська громада в Понєвежі
Ребе Рашаб послав рава Шмуеля-Цві Лісона до Понєвежа поширювати там хасидут і заснувати в ньому хабадську громаду. Прибувши до міста, він одружився з місцевою дівчиною й заснував синагогу під назвою «Клойз анаша»; згодом, із розширенням хабадської громади в місті, було збудовано ще одну синагогу Хабаду, а потім було засновано й хабадську єшиву.
Під час перебування Ребе Раяца в Ризі рав Лісон щороку організовував групову поїздку хасидів Хабаду до Ребе під назвою «Організована екскурсія до Риги», метою якої було привезти до Ребе Раяца також євреїв не з анаш на єхідуйот і фарбрейнгени.
Рав Йосеф Каганеман, голова єшиви «Понєвеж» у Литві, а згодом засновник єшиви «Понєвеж» у Бней-Браку, часто приходив на уроки «Танії» до синагоги Хабаду «Клойз анаша» в Понєвежі й навіть іноді брав участь в акафот на Сімхат Тора в синагозі.
Хасид рав Аврагам Лісон (мир праху його) з Кфар-Хабаду народився в цьому місті й був одним із небагатьох хабадників, які вціліли з Понєвежа.
У Другій світовій війні
9 сівана 5700 (15 червня 1940 за загальним літочисленням) Радянський Союз окупував Литву, а потім країну було офіційно приєднано до Радянського Союзу, і згодом комуністична влада обмежила єврейське життя в країні та заслала рабинів і голів єшив до Сибіру. 27 сівана 5701 (22 червня 1941 за загальним літочисленням) нацистська армія вторглася до Литви й окупувала її. У Рош ходеш елула 5701 (24 серпня 1941 за загальним літочисленням) євреїв Понєвежа зігнали на поле біля міста й розстріляли.
Додаткова література
- Шнеур-Залман Бергер, «Хабад у Голокості» (серія),
тижневик «Бейт Мошіах» випуск номер 500, сторінки 90 — 96.