Перейти до вмісту

«Ахей Тмімім» Тель-Авів

Матеріал з Хабадпедії
«Ахей Тмімім» Тель-Авів

Центральна будівля єшиви на вулиці Рав Кук 16
Характеристика Мала єшива
Дата заснування Рош ходеш іяр 5698 (травень 1938)
Дата закриття Злилася з «Ахей Тмімім» Рішон-ле-Ціон
Місцезнаходження Тель-Авів
Засновник Рав Еліезер Красік
Рош-єшива Рав Хаїм-Шауль Брук
Головний машгіах Рав Нісан Габер
Головний машпіа Рав Нахум Гольдшмід
Директор з господарської частини Рав Еліезер Красик, рав Моше-Дов-Бер Ганзбург, рав Шмар'ягу Гурарі
Кількість учнів Кілька десятків

«Ахей Тмімім» Тель-Авів — хабадська єшива, заснована в 5698 році (1937/1938) для юнаків з хабадських родин, які здійснили алію з Радянського Союзу до Ерец-Ісраель у 5695-5696 роках (1934–1936), і для учнів хедера «Бней Тмімім». Єшива діяла в Тель-Авіві до літа 5711 (коли переїхала до Лода).

Відкриття єшиви

Протягом зимових місяців 5698 року (1937/1938) відбувалися марафонські обговорення за участю керівників Хабаду в Тель-Авіві і Рамат-Гані про те, як створити відповідну єшиву для юнаків хабадської громади, яка дедалі більше розвивалася в Тель-Авіві та його околицях унаслідок алії хасидів до Святої Землі в ті роки, і зрештою було вирішено спитати Ребе Раяца, чи варто створювати єшиву. Спеціальний лист із цього приводу було надіслано Ребе Раяцу, і він відповів на це, що слід створити єшиву в Тель-Авіві, і його представником для «хедера» і єшиви буде рав Еліезер Красик, який був рабином хабадської громади в Тель-Авіві.

Попри те що відповідь прийшла в середині місяця адара, рав Красик разом із керівниками Хабаду в Тель-Авіві доклав великих зусиль, щоб відкрити єшиву якомога швидше і протягом навчального року, і справді в Рош ходеш іяр — початок літнього «зману» у світі єшив — почалися заняття в єшиві. Того дня прибули кілька десятків учнів з-за меж міста, які приєдналися до п'ятнадцяти учнів із самого Тель-Авіва. Вони склали гідну кількість, щоб відкрити з нею єшиву.

Заняття відбувалися за вказівкою Ребе Раяца в синагозі на вулиці Рав Кук 16 (тоді — вулиця Га-Ям), у будівлі, де приблизно за десятиліття до того діяло відділення єшиви «Торат емет» Єрусалим. Тоді як спочатку бахурім спали в домівках родин анаш, а потім було винайнято відповідні квартири, де бахурім спали. Про трапези бахурім дбали жінки хабадської громади в Тель-Авіві.

Директором єшиви був рав Еліезер Красик, який упродовж років трудився, щоб здобути фінансування на утримання єшиви. Багато він зробив задля цього, і також коли почали прибувати біженці в дні Голокосту і кількість учнів зросла, йому вдалося утримувати єшиву, яка опинилася в украй скрутному фінансовому становищі через дні війни в Європі, що перервала будь-який зв'язок із жертводавцями і з Ребе Раяцем.

«Томхей Тмімім»

«Список учнів нашої єшиви, які отримують харчування з буфету єшиви». Хешван 5710

Починаючи з 5706 року (1945/1946) у місті Тель-Авіві відкрилося також відділення для старших учнів під назвою «Томхей Тмімім». Навчання відбувалося в будівлі єшиви на вулиці Рав Кук, а ночували учні у своїх приватних квартирах, розкиданих містом.

Улітку 5711 року (1950/1951) єшива «Ахей Тмімім» у Тель-Авіві в повному складі — з персоналом, учнями і вихователями — перейшла до єшиви в Пардесі в Лоді.

Про перенесення єшиви рав Шломо-Хаїм Кесельман повідомив Ребе 8 іяра 5711 (14 травня 1951): «З Рош ходеш місяця іяра, дякувати Всевишньому, налагоджується порядок навчання в єшиві „Томхей Тмімім“ Любавич при станції Лод, тобто колишні в Тель-Авіві учні „Томхей Тмімім Любавич“ перейшли до Лода, і до них додалися старші учні, які вже давно вчилися самостійно в Лоді, а також старший шіур, що виходить на самостійне навчання, і всі разом близько сорока уч. тощо облаштувалися разом в одному великому будинку з кількох кімнат із достатньою кількістю кімнат для навчання всіх разом в одній просторій кімнаті, а також кімната для виголошення шіуру, і кухня, і велика їдальня, і спальні».

Керівництво єшиви

Духовна рада:

Фінансова рада:

Персонал єшиви:

Рамім:

Машгіхи:

Випускники «Ахей Тмімім» у Тель-Авіві

Додаткова література

Зовнішні посилання


Повідомити про помилку на цій сторінці