Моше Гурарі
| Моше Гурарі | |
|---|---|
Багатій і машпіа анаш у Тель-Авіві | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5659 |
| Місце народження | Кременчук |
| Дата смерті | 26 швата 5733 (29 січня 1973) |
| Місце проживання | Тель-Авів, Москва, Рига |
| Рід діяльності | машпіа, бізнесмен |
| Освіта | «Томхей Тмімім» у Любавичах |
| Посада | машпіа єшиви «Ахей Тмімім» Тель-Авів, член правління «Агудат хасидей Хабад» у Святій Землі, керівник єшиви «Торат емет», власник тютюнової компанії «Дубек» |
| Учні | Йоель Каган, Залман Гопін, Ар'є-Лейб Каплан (Монреаль) та інші |
| Сім'я | |
| Батько | Натан Гурарі (Кременчук) |
| Дружина | Злата-Бейла, дочка рава Овадьї Лайнера |
| Діти | Натан Гурарі (Монреаль), Шалом-Дов-Бер Гурарі та інші |
| Брати й сестри | Єхіель-Цві Гурарі, Хаїм-Шмар'ягу Гурарі, Шнеур-Залман Гурарі, Лея Красик |
| Родовід | |
Рав Моше Гурарі (5659 — 26 швата 5733 (29 січня 1973)) — багач і машпіа анаш у Тель-Авіві.
Біографія

Народився в 5659 році (1898/1899) у Кременчуці (Україна) в родині рава Натана Гурарі. Навчався в єшиві «Томхей Тмімім» у Любавичах і прославився там як відомий маскіль. Після одруження зі Златою-Бейлою, дочкою рава Овадьї Лайнера (нащадка адморів Ізбиця-Радзин), деякий час жив у Москві. Через кілька років виїхав із Радянського Союзу до Риги, Латвія.
У Ризі займався відправленням продовольства євреям Росії за підтримки Ребе Раяца. Уряд Латвії дивився на цю діяльність неприхильно, і його було заарештовано разом з р. Хаїмом-Йосефом Розенблюмом, р. Дов-Бером Хаскіндом і його братом р. Хаїмом-Шмар'ягу Гурарі.
Через кілька днів його було звільнено під велику грошову заставу, а оскільки він був іноземним підданим, уряд вимагав або назавжди вислати його з країни, або піддати тривалому ув'язненню. Ребе Раяц звелів йому погодитися з указом про вислання й переселитися до Землі Ізраїлю.
Тоді рав Шмар'ягу Гурарі (Рашаг) перебував у Землі Ізраїлю за дорученням Ребе Раяца для отримання сертифікатів для євреїв Росії. Коли стало відомо про їхній арешт, Рашаг почав особливо дбати про отримання сертифікатів для них і після зусиль та втручання рава Аврагама-Іцхака Кука зумів отримати для них сертифікати.
У зусиллях із порятунку допомагали також р. Мордехай Дубін — один із громадських діячів Хабаду в Ризі, р. Моше Поруш — секретар «Агудат Ісраель» в Єрусалимі, і «Ваад ле-кегілот га-ашкеназім» («Еда гаредіт»).
Переселився до Землі Ізраїлю з родиною в Рош ходеш адара II 5695 року (березень–квітень 1935) і оселився в Тель-Авіві, де в той час жили багато членів його родини.
У Тель-Авіві він досяг успіху в справах і, серед іншого, протягом тривалого часу був власником тютюнової компанії «Дубек».
Місцем своєї молитви він обрав синагогу «Нахалат Біньямін», і багато хто приходив слухати його уроки хасидуту і фарбрейнгени.
Він прославився як машпіа, відомий маскіль, володар рідкісної за широтою і глибиною ерудиції та розуміння вчення хасидуту. Анаш і тмімім з усієї Святої Землі часто приходили до хабадської синагоги «Нахалат Біньямін» у Тель-Авіві, щоб послухати його.
Крім того, він був членом духовного керівництва «Ахей Тмімім» Тель-Авів і часто проводив фарбрейнгени з учнями-тмімім. Протягом півтора року він навіть фактично служив машпіа в єшиві та давав уроки хасидуту двічі на тиждень, на додачу до своєї присутності в єшиві в Шабати[1].
Виступав з лекціями на заходах «Ерев Хабад», і його образ як людини-маскіля і як заможної людини справляв на публіку глибоке враження[потрібне джерело].
Один з його учнів — рав Йоель Каган. Ще один учень — рав Шнеур-Залман Гопін.
Громадська діяльність
У 5701 році (1940/1941) Ребе Раяц попросив його зайнятися створенням Агудат хасидей Хабад у Святій Землі. Разом зі своїм свояком, равом Еліезером Красиком, він діяв задля заснування організації. Протягом близько двадцяти років був членом правління і одним з головних активістів у справі створення і зміцнення установ Хабаду у Святій Землі: заснування єшиви «Ахей Тмімім» Тель-Авів, «Томхей Тмімім» у Лоді і заснування Кфар-Хабада.
За вказівкою Ребе Раяца він протягом деякого часу займався духовним і матеріальним керівництвом єшивою «Торат емет». Він відав фінансами єшиви та її технічними справами, екзаменував учнів, проводив з ними фарбрейнгени і стежив за їхнім навчанням.
Помер 26 швата 5733 (29 січня 1973).
Родина
Його дружина Злата-Бейла Гурарі померла 16 швата 5737 (4 лютого 1977).
- Його син, рав Натан Гурарі, Монреаль.
- Його син, рав Шалом-Дов-Бер Гурарі, був шаліахом у Південній Африці.
- Його зять рав Цві Бройда.
- Його зять р. Яаков Френкель.
- Його брат, рав Шнеур-Залман Гурарі, Краун-Гайтс.
- Його брат, рав Хаїм-Шмар'ягу Гурарі, Тель-Авів.
- Його брат, рав Єхіель-Цві Гурарі, Варшава.
- Його шурин, рав Еліезер Красик, рабин громади Хабаду в Тель-Авіві.
Зовнішні посилання
- Шіур рава Гурарі в книзі «Іюней Тора» єшиви Хабаду в Аргентині; шіур із восьми параграфів на маамар, що починається словами «Ва-йолех», параграф 6. Шіур було записано в 5731 році (1970/1971) його учнем равом Лейблом Капланом, головою єшиви «Томхей Тмімім» у Монреалі
- Рав-хасид рав Моше Гурарі (мир праху його), спогади — маскіль у хасидуті, пнімійний хасид, інтерв'ю з равом Шалом-Бером Гурарі, 5786 на YouTube-каналі Chassidus на сайті хабадського фільтра відеороликів YouTube

Додаткова література
- Р. Біньямін Ліпкін, «Бе-холь бейті нееман гу»
- Р. Шнеур-Залман Бергер, «Евед Аврагам анохі»
- Р. Йосеф Ашкеназі, «Оцар га-хасидім» — особистості та хасидське вчення машпіїм Хабаду у Святій Землі, видавництво «Хазак», 5772
- Р. Шнеур-Залман Бергер, «„Га-Маскіль“ вийшов із себе від захвату», у тижневику «Бейт Мошіах», випуск 1202, с. 34, 26 швата 5780 (21 лютого 2020)
Примітки
- ^ «Пірурім мі-шульхано шель р. Йоель», с. 82.
Код особи: № 6160254000
- Хабадпедія: статті, що потребують джерела
- Хасиди часів Ребе Рашаба
- Хасиди часів Ребе Раяца
- Хасиди часів Любавицького Ребе
- Члени «Агудат хасидей Хабад» у Святій Землі
- Особистості в Тель-Авіві
- Хабадські громадські діячі
- Родина Гурарі
- Особистості, що народилися 5659 року (1898/1899)
- Особистості, що померли в 5733 році (1972/1973)