Перейти до вмісту

1 адара

Матеріал з Хабадпедії
Уточнення: ця стаття стосується і 1 адара I, і 1 адара II.

<< >> Місяць адар

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27 28 29 30

Тішрей · Хешван · Кислев · Тевет · Шват · Адар
Нісан · Іяр · Сіван · Тамуз · Менахем-Ав · Елул

1 адара — перший день шостого місяця[1] в єврейському календарі. Цього дня оголошували про шекелі напередодні збору «півшекеля» на жертвоприношення в Храмі. Ця дата припадає на текуфу тевета.

Події в єврейській історії

Дні Хабаду

Події

Зовнішні посилання


Вислів дня — 1 адара — з календаря «Гайом йом»

1 адара I

Рош ходеш

«Тора ор», маамар, що починається словами «Ло тігьє мешакела», розділ, що починається словами «Ве-гіне ахар»: «самопожертвою бе-П. А.» — тлумачення абревіатури: «у внутрішній сутності його».

Написано: «Виходить людина на діло своє і на працю свою до вечора». Кожна душа при сходженні вниз має загальні й часткові роботи. І це — «виходить людина на діло своє»: вихід душі з її місця у високих небесах, у скарбниці душ, і її сходження зі щабля на щабель, доки вона не прийде вдягнутися в тіло і природну душу та тваринну, — це для того, щоб людина — «на діло своє» в загальних роботах: посилити форму над матерією, освітити світ світлом Тори і свічею заповіді. «І на працю свою» — це часткова робота, бо в кожної душі є часткова робота в мохін і в мідот відповідно до її природи і суті . . «До вечора» — доки є час робити, як написано: «Сьогодні — виконувати їх». А в глибині справи тлумачення вірша .. стосується загального аспекту піднесення, якого досягають через сходження душі вниз, — «виходить людина»: при піднесенні душі після того, як вона була внизу вдягнена в тіло, «на діло своє» — вона займається у світі прийдешньому тим самим чином, яким займалася в цьому світі: і якщо людина встановлювала час для Тори, то й там вводять її в намети Тори; «і на працю свою» — якщо вона займалася своєю працею як належить, тоді її піднесення — «до вечора» («аде ерев»): вона підноситься з висоти на висоту до втіхи й солодкості Ацмут Ейн Соф, благословенний Він.

1 адара II

Рош ходеш

«Тора ор», маамар, що починається словами «Ло тігьє мешакела», розділ, що починається словами «Ве-гіне ахар»: «самопожертвою бе-П. А.» — тлумачення абревіатури: «у внутрішній сутності його».

Написано: «Виходить людина на діло своє і на працю свою до вечора». Кожна душа при сходженні вниз має загальні й часткові роботи. І це — «виходить людина на діло своє»: вихід душі з її місця у високих небесах, у скарбниці душ, і її сходження зі щабля на щабель, доки вона не прийде вдягнутися в тіло і природну душу та тваринну, — це для того, щоб людина — «на діло своє» в загальних роботах: посилити форму над матерією, освітити світ світлом Тори і свічею заповіді. «І на працю свою» — це часткова робота, бо в кожної душі є часткова робота в мохін і в мідот відповідно до її природи і суті . . «До вечора» — доки є час робити, як написано: «Сьогодні — виконувати їх». А в глибині справи тлумачення вірша .. стосується загального аспекту піднесення, якого досягають через сходження душі вниз, — «виходить людина»: при піднесенні душі після того, як вона була внизу вдягнена в тіло, «на діло своє» — вона займається у світі прийдешньому тим самим чином, яким займалася в цьому світі: і якщо людина встановлювала час для Тори, то й там вводять її в намети Тори; «і на працю свою» — якщо вона займалася своєю працею як належить, тоді її піднесення — «до вечора» («аде ерев»): вона підноситься з висоти на висоту до втіхи й солодкості Ацмут Ейн Соф, благословенний Він.

Примітки

  1. ^ за лічбою місяців від місяця тішрей і дванадцятий місяць за лічбою місяців від місяця нісан.

Повідомити про помилку на цій сторінці