Етрог

Етрог — плід «гадар», придатний до їжі, і один із чотирьох видів, які Тора заповіла брати у свято Сукот. Існує багато законів щодо походження етрога та його зовнішнього вигляду, і заведено особливо старатися, щоб етрог був мегадрін. Звичай наших Ребе, провідників Хабаду, і хасидів — брати саме етрог калабрійського сорту.
Закони етрога

Походження етрога
Основна стаття – Щеплений етрог
Щеплений етрог — той, що виріс унаслідок щеплення гілки етрога на інше дерево, наприклад на лимон, або навпаки, — щодо нього обговорюють, чи визнавати його придатним. У Мішні, у Гемарі і в словах рішонім не трапляється згадки про закон щепленого етрога. Лише на початку епохи ахаронім згадується обговорення питання про придатність такого етрога. Рабі Моше Альших навів, що мудреці Цфата попередніх поколінь погодилися, що такий етрог непридатний[1]. Так само постановив рабі Шмуель-Єгуда Каценеленбоген від імені свого батька, Магарама з Падуї, і навіть додав перелік ознак, що дають змогу розрізнити, щеплені чи ні етроги, які надсилають з його країни — Італії[2]. Щоправда, Рама і Бах навели доводи на користь придатності, і багато хто чинив так на практиці; і написали, що на них можна покладатися за скрутних обставин[3].
Наші Ребе, провідники поколінь, постановили повністю заборонити щеплений етрог[4].
З цієї причини, серед іншого, наші Ребе, провідники поколінь, дуже суворо вимагали брати саме етрог калабрійського сорту в Італії, щодо якого існує ясна презумпція, що він не щеплений[5]. Алтер Ребе звелів брати саме такий етрог, «з відомої йому причини». Ще Алтер Ребе сказав, що коли Всевишній повелів Моше Рабейну взяти «плід дерева гадар», послали посланців на хмарах до Калабрії, щоб узяти звідти етроги[6]. І так написав Ребе Рашаб: «Відомо, що його святість, наш великий учитель, мій дід, Адмор, хай буде пам'ять праведника і святого благословенна для життя у світі прийдешньому, суворо вимагав благословляти саме на генуезький етрог . . і так само суворо вимагали після нього наші вчителі, батьки наші, Адмор, хай буде пам'ять праведника і святого благословенна для життя у світі прийдешньому, аж до того, що я бачив у його святості, мого пана, батька, учителя й наставника, хай буде пам'ять праведника і святого благословенна для життя у світі прийдешньому, що він був у цьому надзвичайно суворий . . А тепер, у минуле свято Сукот, я не отримав етрога вчасно, і яким великим було засмучення, якого я від цього зазнав, хай береже нас Всевишній, і я хотів вивчити закон — можливо, знайду щось в обговоренні етрогів із Корфу або з Ерец-Ісраель і знайду дозвіл благословляти на них (і справді, навіть якби я знайшов дозвіл у книжках, не знаю, чи покладався б я на це, після того як наші батьки, наші вчителі, хай буде пам'ять праведника і святого благословенна для життя у світі прийдешньому, були в цьому такі суворі)»[7].
За вказівкою Ребе в Кфар-Хабаді було посаджено етроги калабрійського сорту, і етроги Кфар-Хабада — цього сорту[8]. З роками власники садів удостоїлися отримувати етроги, на які благословляв Ребе, і сьогодні всі етроги в Кфар-Хабаді — нащадки етрогів Ребе. Ребе зазначив, що гідність цих етрогів нижча за гідність калабрійських етрогів з Італії, але й щодо них є переказ, що вони не щеплені[9].
Зовнішній вигляд етрога
Колір етрога має бути жовтим. Танаї розійшлися в думках щодо етрога, колір якого зелений, «як порей», — придатний він чи ні, і галаха — що непридатний[10].
Рішонім розійшлися в думках, який колір визначається як «як порей» і непридатний: одні кажуть, що він тяжіє до синього, а відомі нам зелені етроги придатні; а інші кажуть, що відомий нам зелений — це і є «як порей», а придатний колір — тільки жовтий[11]. У практичній галасі Алтер Ребе постановляє, що придатний колір — жовтий, а зелений етрог непридатний, проте етрог, який був зеленим, коли його зірвали з дерева, і з часом пожовтіє, придатний ще до того, як пожовтів. Але щоб бути в цьому певними, заведено брати етрог, який уже почав жовтіти[12].
На практиці звичай Хабаду — брати жовтий етрог, на зразок воску[13]. Звичай Ребе — стежити, щоб етрог був якомога жовтішим[14].
Інші звичаї

- Під час читання Галеля тримають тільки лулав, а не етрог, а етрог беруть лише під час похитувань[15]. Джерело звичаю — у поведінці Ребе Раяца, який через свою велику обережність, щоб на етрозі не було навіть подряпини, і особливо коли був нездоровий, намагався тримати його лише стільки, скільки необхідно. Хасиди, які бачили цю його обережність, теж стали так чинити. Цю поведінку змінив Ребе в рік Гакгель 5748, коли він тримав і етрог упродовж усього Галеля, щоб підкреслити ідею єдності, яка має бути в цьому році, як він пояснив у своїй сіхі того самого року[16]. Відтоді хасиди чинять так у роки Гакгель.
- Попри велику обережність, щоб уберегти етрог від будь-якої подряпини, Ребе вказав, що використання його для мівцо «Чотири види» — це прикраса заповіді, хоча часте використання зашкодить його красі, і додав[17]: «І вже відома поведінка його святості, мого тестя, Адмора, який давав багатьом і багатьом благословляти на свій етрог, і розповідають про одного з рабинів-праведників (здається, з Польщі), який постійно так чинив, і коли його запитали: адже від обмацування страждає його пишність, — відповів, що немає більшої пишності, ніж те, що багато й багато синів Ізраїлю виконають на ньому цю піднесену заповідь».
У хасидуті
Усі чотири види, що з лулавом, виражають ідею єдності[18], але особливо етрог, і тому він згадується у віршах першим. Єдність в етрозі — у тому, що він «перебуває на своєму дереві з року в рік», тобто переносить усі зміни погоди, і не тільки це, а й росте від них (адже якби він не ріс, він би зіпсувався), тобто зміни погоди від однієї крайності до іншої включені в нього, і він росте від них[19].
«Етрог» — це абревіатура слів «Аль[20] тевоені регель гаава»[21].
Синів Ізраїлю уподібнено етрогу
Каже Гемара[22]: «Що означає написане[23]: „Як яблуня серед лісових дерев“ тощо? Чому Ізраїль уподібнено яблуні? Щоб сказати тобі: як у цієї яблуні плід передує листю, так і Ізраїль поставив „зробимо“ перед „почуємо“»[24].
Хоча ми бачимо, що дерево етрога росте, як інші дерева, тут під «яблунею» мається на увазі етрог[25], а в етрога плід передує листю, оскільки він перебуває на дереві з року в рік, а через рік опадає торішнє листя і з'являється інше листя, — тож його плід передує листю нового року.
А те, що в етрога «плід передує листю», вказує на синів Ізраїлю, які поставили «зробимо» перед «почуємо»[26].
Зовнішні посилання
- Як вибрати кошерний етрог? • Повний посібник — від рава Шмуеля Гадасі, море цедека в «Бейт-мідраш ле-гораа у-мішпат» у Реховоті.

- «Ве-анвеху», торанічний додаток до видання «Га-Мевасер», переддень свята Сукот 5782 (20 вересня 2021)
- Купівля етрога в рік шміти, рав Хаїм-Гілель Раскін
(англійською)
Примітки
- ^ Респонси Магарама Альшеха, § 110.
- ^ Респонси Рами, § 126.
- ^ Див. респонси Рами, § 117. Старі респонси Баха, § 135–136.
- ^ «Шулхан арух» Алтер Ребе, «Орах хаїм», розділ 648, пункт 31. Респонси «Цемах Цедек», «Орах хаїм», розділ 64. (У словах Цемах Цедека немає явного висновку, але так зрозуміли його намір Ребе Рашаб (його «Ігрот кодеш», частина 1, с. 112) і Ребе шліта («Ігрот кодеш», частина 12, лист 3834).
- ^ Респонси «Хатам софер», «Орах хаїм», розділ 207.
- ^ «Сефер га-мінгагім», с. 65, примітка 5.
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Рашаба, частина 1, с. 62.
- ^ Див. статтю Калабрійський етрог.
- ^ «Ігрот кодеш», том 13, лист 4381.
- ^ Мішна, Сука, 34б. Рамбам, Закони лулава, розділ 8, галаха 8. «Тур», «Шулхан арух» (і «Шулхан арух» Алтер Ребе), розділ 648, пункт 21 (Алтер Ребе — пункт 30).
- ^ Див. Тосафот, Сука, 31б, що починається словами «Га-ярок». Хулін, 47б, що починається словами «Ела».
- ^ «Шулхан арух» Алтер Ребе, там само.
- ^ «Сефер га-мінгагім», с. 65.
- ^ «Маасе мелех», розділ 25, пункт 8.
- ^ «Сефер га-мінгагім», с. 67.
- ^ 5-й день свята Сукот 5748 (12 жовтня 1987).
- ^ «Ігрот кодеш», частина 16, лист 5816.
- ^ Див. у статті «Чотири види».
- ^ Маамар, що починається словами «Ба-сукот тешву», 5738, пункт 14. Маамар, що починається словами «Ве-хаг га-асіф», 5743, пункт 2.
- ^ Тегілім 36, 12.
- ^ «Сефер га-лікутім» Арізаля на цей вірш. «Мошав зкеним» на вірш Берешит 3, 3. «Паним яфот», глава «Емор». — А іноді в каванот трапляється «етрог», написаний повністю, з «вав» (див. «Меорей ор» 1, 177), і можна сказати, що це абревіатура «Аль тевоені регель гаава ве-яд» (або: «Гаава ве-яд решаїм аль тенідені»).
- ^ Шабат, 88, кінець сторони а, і далі.
- ^ Пісня пісень 2, 3.
- ^ Уподібнення народу Ізраїлю «яблуні» (етрогу) — щодо деталі порядку першості й наступності: зазвичай природа дерев така, що спочатку листя, а потім плід, а в «яблуні» порядок незвичайний. І так само народ Ізраїлю незвичайним чином сказав «зробимо» — діяти з прийняття ярма ще до розуміння і збагнення. (І тут порівнюють «зробимо» і «почуємо» не з «листям» і «плодом», а лише з порядком першості й наступності).
- ^ «І аромат обличчя твого — як яблука» ми перекладаємо: «як аромат етрога».
- ^ Сіха Шабату глави «Бегаалотха» 5727, «Торат Менахем», с. 81. І див. там, на початку фарбрейнгену, розповідь Бешта про простого і бідного єврея на ім'я р. Давид, який не розгнівався, коли його дружина відламала пітом етрога.