Гакгель

Заповідь Гакгель — заповідь, яку дотримували тоді, коли існував Храм. На завершення сьомого року, року шміти, у Храмі проводилося зібрання «Гакгель» за участю всього народу Ізраїлю, на якому цар читав із Тори уривки, що пробуджують трепет перед Всевишнім і виконання заповідей.
І в наші дні заповідь Гакгель існує у своєму духовному сенсі: Ребе оголосив «мівцо „Гакгель“» і роз'яснив, що й сьогодні завдання кожного єврея (особливо в рік Гакгель) — збирати євреїв і пробуджувати їх до Тори та заповідей, а також як підготовка до здійснення призначення «велике зібрання повернеться сюди» за істинного і повного Визволення.
Передісторія
Джерело заповіді — у тижневій главі «Ваєлех»:
Наприкінці семи років, у час року шміти, у свято Сукот, коли прийде весь Ізраїль з'явитися перед лицем Г-спода, Б-га твого, на місце, яке Він обере, читай цю Тору перед усім Ізраїлем уголос їм. Збери народ — чоловіків, і жінок, і дітей, і прибульця твого, що в брамах твоїх, — щоб вони слухали і щоб училися, і боялися Г-спода, Б-га вашого, і дбали виконувати всі слова цієї Тори
— Ваєлех 31, 10-13
Отже, заповідь Гакгель — це заповідь-повеління збирати весь народ Ізраїлю раз на сім років, у рік, що настає після року шміти, коли вони підіймаються паломниками на свято Сукот, і читати їм уголос із Тори уривки, які спонукають їх до заповідей і зміцнюють їхні руки в істинній вірі, — боятися Всевишнього і внаслідок цього дотримуватися всіх слів Тори[1].
Підготовка до цього зібрання охоплювала весь Єрусалим: наприкінці першого святкового дня свята Сукот когени розходилися вулицями міста й сурмили в золоті сурми, щоб скликати народ зібратися до Храму[2]; звідси видно, що сурмління в сурми під час Гакгелю — свого роду постанова мудреців, а не обов'язок за Торою.
Заповідь Гакгель

Саме зібрання проводилося наприкінці першого святкового дня свята Сукот на майдані Азари в Храмі, у присутності всього Ізраїлю: чоловіків, жінок і дітей. Цар стояв на великому дерев'яному помості, що стояв в Азарі, і приймав сувій Тори від тих, хто стояв поруч із ним[3]. Із сувою Тори він читав уривки з книги Дварім[4], а по завершенні читання промовляв благословення на Тору, як за кожного читання Тори, і додавав ще сім благословень.
Ця заповідь Гакгель удостоїлася особливої ваги в юдаїзмі, як сказано в «Га-Хінух»[5]: «Ця заповідь — міцний стовп і велика честь у вірі».
І так написав Рамбам:
Вони зобов'язані приготувати своє серце й нашорошити свій слух, щоб слухати зі страхом і трепетом, з радістю і тремтінням, як у день, коли її було дано на Синаї. Навіть великі мудреці, що знають усю Тору цілком, зобов'язані слухати з найбільшою зосередженістю. А той, хто не може чути, хай спрямує своє серце до цього читання, бо Писання встановило його лише для того, щоб зміцнити істинну віру. І хай бачить себе так, ніби щойно отримав про неї повеління і чує її з уст Всемогутнього, бо цар — посланець, що сповіщає слова Б-га.
— Рамбам, Закони Хагіги, розділ 3, галахот 9-10
Цар — Ребе
Абарбанель пояснює сенс повеління, щоб Тору читав саме цар, а не хтось інший: оскільки цар — це загальна душа всього народу Ізраїлю, то коли цар читає в Торі уривки, які читають у рамках зібрання Гакгель, це так, ніби весь народ Ізраїлю читав ці уривки.
А коментатори пояснюють, що сьогодні, коли Храму немає і немає царя над Ізраїлем згідно із законами Тори, як це було в ту епоху, — потрібно, щоб «великий в Ізраїлі», який і є царем у теперішній час, виконував роль царя, що була тоді, коли існував Храм, і «читав Тору» — пробуджував народ до вивчення Тори й виконання заповідей із трепету перед Всевишнім під час «Гакгелю», як було в Храмі, так, щоб це читання спонукало народ Ізраїлю примножувати в цьому «постійно, по всі дні».
У наші дні, коли «великий у народі» — це провідник покоління, заповідь «Гакгель» покладено на нього, і до його завдання входить пробуджувати всіх євреїв у рік «Гакгель» до трепету перед Всевишнім.
Одного разу Ребе висловився, що «провідник нашого покоління, мій тесть [= мій учитель і тесть], Адмор, який подібний до царя, що читає Тору під час Гакгелю..». Також ми знаходимо в численних сіхот Ребе його ставлення до того, що промовляння хасидуту провідником покоління — це на рівні «Шхіна говорить з його гортані», і паралеллю до цього є те, що в заповіді Гакгель слухачі мають ставитися до слів Тори, які промовляє цар, «ніби чують її з уст Всемогутнього».
Те, що Ребе як провідник покоління є «з'єднувальним посередником», який передає нам слова Б-га живого — чи то в маамарах хасидуту, чи то у святих сіхот або в листах, — є ясним поясненням того, що Ребе взяв на себе грандіозне завдання досягти всіх верств єврейського народу і пробудити його щодо заповіді Гакгель. Свідчення тому — його дивовижні роз'яснення 5741 року (1980/1981) про заповідь Гакгель та її актуальність у наш час, величезне піднесення в мівцо «Гакгель» 5748 року (1987/1988) і його численні вказівки про обов'язок кожного єврея виконувати заповідь Гакгель і про те, що завдання кожного — самому бути «царем» і пробуджувати іншого єврея до трепету перед Всевишнім.
Гакгель у наші дні
Заповідь Гакгель відрізняється від усіх інших заповідей тим, що всі заповіді Тори треба виконувати в певний час і в певному місці, а заповідь Гакгель особлива тим, що, хоча Храм уже зруйновано, ми здатні й тепер виконувати цю заповідь, — адже зміст заповіді — зміцнення істинної віри, трепет перед Всевишнім, а це вічна тема, і нам дано можливість виконувати заповідь навіть тоді, коли технічні деталі не в повноті[6].
Протягом усіх поколінь, коли не було можливості виконувати заповідь як належить, були великі Ізраїлю, які на цей рік закликали виконувати «пам'ять про Гакгель» різними способами.
У десятках сіхот і листів Ребе роз'яснює спосіб виконання заповіді Гакгель у наші дні, яка є не лише «пам'яттю» й подобою первісної заповіді, а повністю тотожна повелінню в Торі. У своїх торанічних роз'ясненнях цієї заповіді Ребе підкреслює, що мета заповіді — «боятися Всевишнього» — не лише результат виконання заповіді, а й сама суть і тіло заповіді; і в світлі цього, коли в наші дні проводять зібрання під знаком «Гакгелю», що зміцнюють трепет перед Всевишнім, це вважається справжнім виконанням заповіді Гакгель, адже трепет перед Всевишнім — її сутність і головна точка. Ба більше, оскільки нам заповідано «боятися Всевишнього по всі дні», дія заповіді Гакгель стосується «всіх днів», навіть днів, що не належать до року Гакгель, і не обмежується одноразовою подією наприкінці сьомого року в Храмі.
Як на зібрання Гакгель увесь народ Ізраїлю мав з'явитися до Храму — кожен, незалежно від свого щабля і свого служіння, чи то дроворуб, чи то водонос, — чоловіки, і жінки, і діти, так і кожен єврей, незважаючи на свій щабель, становище і стан, має особливу причетність до того, щоб пробудитися в рік Гакгель і боятися Всевишнього, адже це заповідь, покладена на кожного з Ізраїлю, і в рік Гакгель, навіть коли Храму немає, він отримує особливі сили, щоб пробудитися в цьому. Ба більше, кожен єврей має знати, що він сам вважається царем, і впливати на всіх, з ким має зв'язок (для яких він вважається їхнім царем), щоб вони боялися Всевишнього.
На практиці
Основна стаття – Гакгель у душі людини
- У рік Гакгель кожен має зібрати свої три шати і з'єднати їх разом у думці про Святого, благословенний Він, так щоб у кожен із днів року всі його почуття були пов'язані зі змістом заповіді і завдяки цьому він дійшов до трепету перед Всевишнім.
- Кожен має вивчати Тору й розмірковувати про єдність Всевишнього своїми мохін, а також використовувати свої мідот з особливим примноженням, пов'язаним із вивченням Тори й виконанням заповідей, і примножувати в практичній дії з життєвою силою, що личить єврею, який завжди пам'ятає про Святого, благословенний Він, за принципом «постійно, по всі дні», і тим самим зосередити всі десять сил душі, дані йому, і використати кожну з них для пробудження та зміцнення в трепеті перед Всевишнім.
- Кожен і кожна мають дослухатися до слів Тори, які промовляє цар і які пробуджують любити Всевишнього і боятися Його, — як загального царя — провідника покоління, так і царя особистого (що отримує сили від загального царя) — душі, і втілювати пробудження в реальну дію, так щоб із неї було видно, що він пробудився внаслідок Гакгелю.
Мівцо «Гакгель»
Основна стаття – Мівцо «Гакгель»
13 тішрея 5748 (6 жовтня 1987), в особливій сіхі, виголошеній у 770, Ребе оголосив «мівцо „Гакгель“», його суть і мету — збирати євреїв, щоб вони разом зміцнювалися в трепеті перед Всевишнім, і докладно виклав усі етапи, пов'язані з цим мівцо.
Цій сіхі передували численні сіхот і листи на тему Гакгелю. Однак у сіхі 13 тішрея Ребе зосередив деталі заповіді в тому вигляді, в якому вона покладена на кожного в наші дні, і дав практичні вказівки щодо виконання заповіді Гакгель у рамках нового мівцо — «мівцо „Гакгель“»: через запис до проєкту «Гакгель» і призначення особливого відповідального, який координуватиме всю діяльність і зібрання «Гакгелю» протягом року, що приведе до ухвалення добрих рішень і зміцнення в трепеті перед Всевишнім.
У наступні дні — дні свята Сукот і холь га-моеду Сукот — Ребе зміцнив і розширив інші деталі мівцо, а у своїх сіхот говорив про визначення заповіді в наші дні, як вони випливають із деталей заповіді за часів існування Храму, поширюючи висновки з них на практичну дію і додаючи нові деталі до «мівцо „Гакгель“».
В одній із сіхот Ребе загострив сенс заняття мівцо «Гакгель» тим, що кожен єврей, який займається мівцо, має бути «євреєм Гакгелю» — настільки, що, дивлячись на нього, бачитимуть, що вся його суть — «Гакгель». А в іншій сіхі Ребе роз'яснив, що завдання кожного — бути когеном, який сурмить у сурми й пробуджує всіх до трепету перед Всевишнім.

Після сіхи Ребе 13 тішрея по всьому світу виникли штаби «Гакгель». У Краун-Гайтс штаб діяв при «Цеірей Агудат Хабад» на чолі з равом Давидом Раскіним. У Святій Землі штаб діяв при «Цеірей Агудат Хабад» у Святій Землі і координував усю діяльність «Гакгелю» по всій країні; на чолі штабу стояв р. Хаїм-Леві-Іцхак Гінзбург[7].
З діяльності Гакгелю

- Зібрання — збирання євреїв в одному місці та вплив на них у Торі й заповідях.
- Картки — треба записатися на особливій картці у відповідального за Гакгель; картка розміром тефах на тефах, і можна записати своє ім'я та ім'я матері без додаткових даних, аби лише була можливість підтримувати з ним зв'язок.
- Центри — центр «Гакгелю» — це той, хто координує всіх, хто записався на діяльність у справах Гакгелю протягом року в рамках мівцо «Гакгель». Він дбає про те, щоб підтримувати постійний зв'язок із записаними для перевірки нових дій, і спонукає їх примножувати свою діяльність.
- Публікація — публікація про Гакгель у газетах — частина системи мівцо «Гакгель».
- Рішення — Ребе вказав, щоб кожен ухвалив для себе одне добре рішення з нагоди «дня Гакгель» — рішення, яке він виконуватиме протягом усього року, і в цьому виявиться те, що заповідь Гакгель справді здійснює свою дію «по всі дні».
- Жінки й дівчата Ізраїлю — у рік Гакгель (особливо) жінки мають влаштовувати Гакгель для немовлят і розповідати їм про Тору й заповіді (навіть якщо ті не розуміють), що подібне до великого Гакгелю, і говорити їм про важливість Тори, і це основа життя за Торою для дітей.
Рік Гакгель
Основні статті – Рік Гакгель, Статті з погляду Гакгелю
На суботніх фарбрейнгенах протягом усього 5748 року (1987/1988) Ребе пов'язував теми тижневої глави й часу з особливою темою року, який є роком Гакгель, і майже кожного Шабату і свята Ребе згадував заповідь «Гакгель» і діяльність у справах «Гакгелю». Унаслідок згадування цієї теми за кожної нагоди діяльність «Гакгелю» розширилася.
Цей факт поєднується з підходом Ребе в його ученні, що ґрунтується на вислові Алтер Ребе, що треба «жити з часом», і є прямим прикладом висловлювання Ребе, що заповідь Гакгель має бути «брамою», крізь яку «підіймаються» і проходять усі справи Тори і заповідей по всі дні року Гакгель. Сіхот і листи Ребе в роки «Гакгелю» осяяли особливим світлом служіння Всевишньому і діяльність хасида в дні року Гакгель, і нові вказівки в служінні Всевишньому викладалися й вивчалися внаслідок «року Гакгель» і протягом нього.
Ребе пов'язав і поєднав багато тем із роком Гакгель; у деякі роки навіть є рідкісні вислови, які ми удостоїлися почути про рік Гакгель; про ці сіхот і листи написано багато брошур і книжок, а також проведено багато заходів, щоб привести рік «Гакгель» до повноти Гакгелю, який буде за Визволення.
Провідник покоління — цар
Основна стаття – Гакгель у провідника покоління
У той час, коли Храму немає, цар, чиє завдання — пробуджувати народ до трепету перед Всевишнім, — це провідник покоління в кожному поколінні, і він має пробуджувати синів Ізраїлю до виконання Тори й заповідей, доки не спонукає їх примножувати в цьому «по всі дні», і як висловився Ребе: «провідник нашого покоління, мій тесть, Адмор, який подібний до царя, що читає Тору під час Гакгелю...»
Цікаво зазначити, що в сіхот Ребе ми знаходимо вказівки на те, що промовляння хасидуту провідником покоління — це на рівні «Шхіна говорить з його гортані», і паралельно до цього в заповіді Гакгель слухачі мають ставитися до слів Тори, які промовляє цар, «ніби чують її з уст Всемогутнього», тобто з уст Святого, благословенний Він.
Оскільки для виконання заповіді потрібне самоскасування перед царем, — як відомо, весь народ має чути слова Тори саме з уст царя[8], — хасиди намагаються приїжджати в рік «Гакгель» до провідника покоління — Ребе, щоб отримати сили, потрібні, щоб «боятися Всевишнього постійно, по всі дні».
У рік Гакгель тисячі хасидів зі своїми родинами з'їжджаються до «Бейт хаєйну» 770, дому Ребе, особливо в місяці тішрей, — більше, ніж у будь-який «звичайний» рік.
Видання
Основна стаття – Книги хасидуту і Гакгель

У рамках мівцо «Гакгель» Ребе 5727 року (1966/1967) закликав провести також «Гакгель рукописів і книг хасидуту» для Бібліотеки Хабаду і для «Кегот»[9]. У рамках цього мівцо до Ребе надійшли сотні книжок. Крім того, протягом років вийшло багато книжок, що роз'яснюють і пояснюють суть заповіді Гакгель у світлі вчення Ребе.
- «Ялкут Гакгель» — брошура, видана в рік «Гакгель» 5741 мережею «Огалей Йосеф-Іцхак» і написана равом Хаїмом-Менахемом Тейхтелем унаслідок вказівки, яку дав йому Ребе на єхідуті 5735 року (1974/1975).
- Листок «Леїтахед ба-Гакгель» — виданий 5748 року (1987/1988) штабом «Гакгель» «Цеірей Агудат Хабад» у Святій Землі під керівництвом рава Хаїма-Леві-Іцхака Гінзбурга; це добірка із сіхот Ребе на цю тему.
- «Зміст і покажчик за темами Гакгелю» — виданий уперше в рік Гакгель 5762 і вдруге, у розширеному виданні, в рік Гакгель 5769 «Ваад хаялей Бейт Давид»; покажчик уклав р. Леві Столік[10].
- Збірник «Гакгель ет га-ам» — виданий як збірник для підготовки до поїздки до Ребе в тішреї 5769, укладений «Ваад хаялей Бейт Давид» і виданий «Ешель Гахнасат орхім» і Всесвітнім центром Хабаду для зустрічі Мошіаха[11].
- «Кагаль гадоль» — виданий з нагоди року Гакгель 5769 інститутом «Мамаш», уклав рав Шимон Вайцгандлер. До року Гакгель 5776 книжка вийшла другим виданням, а до року Гакгель 5783 — утретє.
- «Сугійот бе-Гакгель» — виданий до місяця тішрей року Гакгель 5769 духовним відділом організації «Ешель Гахнасат орхім»; брошуру укладено за зразком проєкту «Сугійот бе-Геула».
- «Май Гакгель» — виданий до 1-го дня холь га-моеду Сукот року Гакгель 5783; у цьому збірнику зібрано всі «друшім» про заповідь Гакгель — від Тори до сіхот Ребе.
Додаткова література
Див. також
Зовнішні посилання
- Відкриття всесвітнього мівцо в єшивах «Томхей Тмімім Любавич» по всьому світу —

- Стаття рава Єгуди Зольдана
- Рік Гакгель: це просто й легко, і ви теж можете!
із серії «Ягадутон»
- Єхезкель Софер, Заповідь Гакгель за часів Храму та її наслідки в наш час, переддень Рош га-Шана 5783 (25 вересня 2022)
- Закони Гакгелю в Рамбама з поясненнями, інститут «Га-Рамбам га-шалем» на чолі з равом Вольпо, свято Сукот 5783 (10 жовтня 2022)

- Пісня про рік Гакгель англійською мовою, всесвітній сайт солдатів «Цівос Гашем»
Примітки
- ^ Закони цієї заповіді роз'яснено в Сота, 41а і далі. Рамбам, Закони Хагіги, розділ 3.
- ^ Тосефта, Сота, розділ 7, галаха 15.
- ^ Мішна описує церемонію передавання сувою Тори, яка була тривалою, щоб збільшити пошану царя: «Хазан зібрання бере сувій Тори і передає його голові зібрання, голова зібрання передає його сгану, сган передає його Первосвященникові, Первосвященник передає його царю, і цар стоячи приймає, а читає сидячи» (Сота, там само).
- ^ Від початку книги до кінця уривка «Шма» (6, 9). Уривок «Ве-гая ім шамоа» (11, 13-21). Від уривка «Асер теасер» (14, 22) до кінця благословень і прокльонів у тижневій главі «Кі таво», до вірша: «Крім союзу, який Він уклав із ними на Хориві» (28, 69).
- ^ Заповідь 612.
- ^ Наприклад, те, що Храм ще не зійшов до Єрусалима, а також те, що ми не перебуваємо наприкінці першого святкового дня свята Сукот, і так далі.
- ^ Також у наступні роки по всьому світу було створено нові штаби, як-от Всесвітній штаб «Гакгель», створений у рік Гакгель 5769 Центральним «Ігуд талмідей га-єшивот» 770, який координував діяльність «Гакгелю» в єшивах «Томхей Тмімім» по всьому світу.
- ^ Бо «страх перед ним буде на тобі» — лише цар здатен навіяти страх і викликати в серці єврея трепет, потрібний перед Святим, благословенний Він.
- ^ «Гайом йом», «Шалшелет га-яхас».
- ^ Завантажити файл «Зміст і покажчик за темами Гакгелю».
- ^ Завантажити файл «Гакгель ет га-ам».