«А Яаков пішов своїм шляхом»


«Ве-Яаков галах ле-дарко» — порядок служіння, що починається після свят тішрея, у якому кожен єврей бере отримані ним світла й духовні сили та зводить їх у служіння Всевишньому у своєму повсякденному житті.
У Любавичах і в наших Ребе, провідників поколінь, це проголошували на виході Сімхат Тора[1] і на виході Шабату Берешит[2].
Передісторія
Внутрішній зміст вірша в книзі Берешит[3] «А Яаков пішов своїм шляхом» у тому, що Яаков пішов своїм шляхом — шляхом Тори й заповідей, щоб бути в аспекті «ухиляйся від зла і чини добро», що і є шлях Всевишнього, як сказано у вірші[4]: «І будуть дотримуватися шляху Г-споднього, чинячи справедливість і правосуддя». Це починається в служінні кожного єврея з виходу Йом Кіпуру, після завершення служіння тшуви в Йом Кіпур[5].
Ребе пише, що «дуже ймовірно», що закінчення вірша «і зустріли його ангели Б-га» також стосується теми «Ве-Яаков галах ле-дарко»: коли єврей іде шляхом Всевишнього, у нього є особлива Б-жественна охорона[6]; після завершення церемонії кос шель браха на виході Шабату Берешит 5745 Ребе проголосив і ці слова[7].
Головне служіння «Ве-Яаков галах ле-дарко» — після завершення свят місяця тішрей, коли єврей має вступити в будні, і більше того — у будні зими, близько півроку без свят паломництва, і тому йому потрібно взяти з собою «припаси на дорогу» — сили й притоки, які дадуть йому змогу, виконуючи повеління «Ве-Яаков галах ле-дарко», безпечно йти своїм шляхом, бо всі дороги вважаються небезпечними[8].
Час проголошення
Ребе навів з Гемшеху «Ве-каха» 5637 Ребе Магараша від імені Алтер Ребе, що перший час «Ве-Яаков галах ле-дарко» починається вже на виході Йом Кіпуру[9].
Проголошення «Ве-Яаков галах ле-дарко» в Любавичах було на виході Сімхат Тора, після великого фарбрейнгену, що проводився по закінченні свята. І так сказав Ребе Рашаб на цьому фарбрейнгені: «Ось тепер настав час „Ве-Яаков галах ле-дарко“: після служіння в сьомому місяці Яаков — „йуд екев“ — іде своїм шляхом у служінні Тори й заповідей протягом усього року»[10].
На виході Шабату Берешит важливо знову проголосити «Ве-Яаков галах ле-дарко», і проголошення має бути таким, щоб проникло в усі три шати — думку, мовлення й дію. Проголошення стосується особливо виходу Шабату Берешит, після того як прочитали в Торі про створення світу[11].
У Шабат тижневої глави «Ноах» у 5717 році (1956/1957) Ребе звелів габаю після молитви Мінха знову проголосити «Ве-Яаков галах ле-дарко»[12], і в різних випадках роз'яснював, що вихід Шабату тижневої глави «Ноах» — це час «Ве-Яаков галах ле-дарко» на ділі[13], після першого тижня служіння у світі[14].
Ребе докладно роз'яснив[15] тему проголошення «Ве-Яаков галах ле-дарко»: у цьому є три щаблі — після Йом Кіпуру, після Сімхат Тора і після Шабату Берешит; але досконалість цього — після закінчення місяця тішрей, на початку місяця хешван, а в цьому — після Рош ходеш хешвана. Тоді, коли починають казати Таханун 2 хешвана, починаються дні дії та занять буденними справами, і там єврей своїм служінням створює оселю в нижніх світах — мету задуму.
Притча про купця
Притча, яку навів Ребе Раяц до теми «Ве-Яаков галах ле-дарко», — про купця, який закупив на ярмарку багато товару, а повернувшись додому, розпаковує товар і робить з ним те, що з ним слід робити. Так і щодо кожного й кожної з Ізраїлю: у сьомому місяці, насиченому всяким благом, нам дають «товар», щоб ним годуватися весь рік, і треба відкрити клунки й зробити з товаром те, що треба, у служінні Всевишньому в повсякденному житті[16].
У відповідь хасидові, який написав Ребе, що не відчуває в собі зміни після місяця свят поруч із Ребе в 770, Ребе відповів цим висловом: у місяці тішрей, на ярмарку, купують і пакують, а коли приходять додому, відкривають клунки («фанандерпакн ді пеклах»)[17].
Див. також
Додаткова література
- Кунтрес «Ве-Яаков галах ле-дарко», хешван 5740 (жовтень–листопад 1979) (відредагований), сіхот Ребе на цю тему за 5738–5740 роки (1977–1980)
- Рав Ісраель Ельфенбейн, «Хаєй Рабі», тижневик «Кфар-Хабад», випуски 1879-1880
- "AND YAAKOV WENT ON HIS WAY", журнал COLive, випуск 25, хешван 5785 (листопад–грудень 2024), сторінка 40
Зовнішні посилання
- Рав Зеєв Рітерман, «Ве-Яаков галах ле-дарко»
- Вирушаємо в путь на сайті «Цеірей Хабад»
- Розпаковуємо валізи
(посилання не працює) - «Ве-Яаков галах ле-дарко» — хасидський фарбрейнген з равом Хаїмом-Леві-Іцхаком Гінзбургом

Примітки
- ^ «Ігрот кодеш» Адмора шліта, т. 20, с. 11, там само, с. 34, т. 18, с. 36, «Лікутей сіхот», т. 10, с. 192. «Оцар мінгагей Хабад», Тішрей, 393.
- ^ «Лікутей сіхот», т. 20, с. 269, і в сіхі дня Сімхат Тора 5740.
- ^ Берешит 32, 2.
- ^ Берешит 18, 19.
- ^ Гемшех «Ве-каха» 5637, с. 153, від імені Алтер Ребе.
- ^ «Ігрот кодеш» Адмора шліта, т. 20, с. 11, і там вказує на «Танхуму», кінець тижневої глави «Мішпатім», і на Зогар, частина 3, 298а.
- ^ «Гітваадуйот», с. 479.
- ^ «Ігрот кодеш» Адмора шліта, т. 4, с. 20.
- ^ Сіха дня Сімхат Тора 5711.
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, ч. 1, с. 194.
- ^ «Лікутей сіхот», т. 20, с. 269. І в сіхі дня Сімхат Тора 5740.
- ^ «Оцар мінгагей Хабад», Тішрей, с. 393, із записів 5717 року (1956/1957).
- ^ Маамар, що починається словами «Маїм рабім», 5738 і в «Лікутей сіхот», т. 20, с. 281.
- ^ Докладніше про це — у сіхі Шабату тижневої глави «Ноах» 5752.
- ^ У бесіді на вихід Шабату «Берешит» 5738, надруковано в доповненнях до «Лікутей сіхот», частина 20, с. 266. Кунтрес «Ве-Яаков галах ле-дарко», там само, с. 367, бесіда 2 хешвана 5740 (23 жовтня 1979).
- ^ Сіха Шміні Ацерет 5707.
- ^ «Пішов своїм шляхом»: хасиди описують моменти проводів Ребе наприкінці тішрея.