Їзкор
Молитва Ізкор — уривок молитви, що проказується в синагозі у свята й пам'ятні дні, у якому діти поминають душі своїх померлих батьків і просять для душ, щоб вони мали спокій у Ган Едені.
У зв'язку з цією молитвою заведено додавати в цдаці на заслугу померлих.
Згідно зі звичаєм Хабаду молитва проказується чотири рази на рік між читанням Тори й молитвою мусаф: у Йом Кіпур, у Шміні Ацерет, у Сьомий день Песаху і у свято Шавуот[1]. Ребе Раяц поминав душі пошепки також у другий день Рош га-Шана, але це не було встановлено як звичай Хабаду[2].
Цій молитві надається велике значення головним чином у Йом Кіпур, і є багато євреїв, які приходять до синагоги лише раз на рік спеціально для того, щоб узяти участь у цій молитві.
Текст молитви Ізкор
Текст Ізкор
Текст молитви для людини, у якої помер батько, такий:
יִזְכֹּר אֱלֹקִים נִשְׁמַת אַבָּא מוֹרִי (פלוני בן פלונית) שֶׁהָלַךְ לְעוֹלָמוֹ, / Ізкор Елокім нішмат аба морі (плоні бен плоніт) ше-галах ле-оламо, / Хай згадає Б-г душу мого батька, наставника мого (такий-то, син такої-то), що відійшов у свій світ,
בַּעֲבוּר שֶׁבְּלִי נֶדֶר אֶתֵּן צְדָקָה בַּעֲדוֹ. / ба-авур ше-блі недер етен цдака баадо. / заради того, що я без обітниці дам цдаку за нього.
בִּשְׂכַר זֶה תְּהֵא נַפְשׁוֹ צְרוּרָה בִּצְרוֹר הַחַיִּים / Бі-схар зе теге нафшо црура бі-црор га-хаїм / У нагороду за це хай буде душа його зв'язана у вузлі життя
עִם נִשְׁמַת אַבְרָהָם יִצְחָק וְיַעֲקֹב, שָׂרָה רִבְקָה רָחֵל וְלֵאָה, / ім нішмат Аврагам, Іцхак ве-Яаков, Сара, Рівка, Рахель ве-Лея, / з душами Аврагама, Іцхака і Яакова, Сари, Рівки, Рахелі та Леї,
וְעִם שְׁאָר צַדִּיקִים וְצִדְקָנִיּוֹת שֶׁבְּגַן עֵדֶן, וְנֹאמַר אָמֵן. / ве-ім шеар цадиким ве-цидканійот ше-бе-Ган Еден, ве-номар амен. / і з іншими праведниками та праведницями, що в Ган Едені, і скажімо: амен.
Текст молитви для людини, у якої померла мати, такий:
יִזְכֹּר אֱלֹקִים נִשְׁמַת אִמִי מוֹרָתִי (פלונית בן פלונית) שֶׁהָלְכָה לְעוֹלָמָהּ, / Ізкор Елокім нішмат імі мораті (плоніт бен плоніт) ше-галха ле-олама, / Хай згадає Б-г душу моєї матері, наставниці моєї (така-то, дочка такої-то), що відійшла у свій світ,
בַּעֲבוּר שֶׁבְּלִי נֶדֶר אֶתֵּן צְדָקָה בַּעֲדָהּ. / ба-авур ше-блі недер етен цдака баада. / заради того, що я без обітниці дам цдаку за неї.
בִשְׂכַר זֶה תְּהֵא נַפְשָׁהּ צְרוּרָה בִּצְרוֹר הַחַיִּים / Бі-схар зе теге нафша црура бі-црор га-хаїм / У нагороду за це хай буде душа її зв'язана у вузлі життя
עִם נִשְׁמַת אַבְרָהָם יִצְחָק וְיַעֲקֹב, שָׂרָה רִבְקָה רָחֵל וְלֵאָה, / ім нішмат Аврагам, Іцхак ве-Яаков, Сара, Рівка, Рахель ве-Лея, / з душами Аврагама, Іцхака і Яакова, Сари, Рівки, Рахелі та Леї,
וְעִם שְׁאָר צַדִּיקִים וְצִדְקָנִיּוֹת שֶׁבְּגַן עֵדֶן, וְנֹאמַר אָמֵן. / ве-ім шеар цадиким ве-цидканійот ше-бе-Ган Еден, ве-номар амен. / і з іншими праведниками та праведницями, що в Ган Едені, і скажімо: амен.
Після цього проказують «Ав га-рахамім».
Звичаї Хабаду
- Перед молитвою Ізкор рабин має виголосити проповідь[3].
- Молитва Ізкор проказується, коли сувої Тори лежать на бімі після читання Тори, перш ніж їх повертають до Арон кодеш.
- Наші Ребе, провідники поколінь, ретельно дотримувалися того, щоб триматися за ец хаїм сувою Тори під час проказування «Ізкор»[4].
- Під час поминання душ згадують і щодо чоловіків, і щодо жінок ім'я матері[5].
- «Звичай хасидів поминати також мого тестя, його святість Адмора (а також наших Ребе, провідників поколінь, що були до нього, — тим, хто їх знав), бо це справа, дія якої спрямована на того, хто проказує...»[6].
- Хто має батька й матір — виходить із синагоги під час поминання душ[7].
- Скорботний у перший рік після відходу з життя батька чи матері залишається в синагозі, але не проказує «Ізкор»[8].
- Після молитви Ізкор проказують «Ав га-рахамім». Також той, хто не поминає душ, може проказати «Ав га-рахамім»[9].
Зовнішні посилання
- Ізкор: чому всі виходять назовні?
- Ребе пояснює про перевагу молитви «Ізкор» євреїв, які відвідують синагогу «раз на рік»...
Запис і розшифровка сіхи Ребе
| Жалоба і дні пам'яті | ||||
|---|---|---|---|---|
| Жалоба і поховання | Анінут · Тагара · Тахріхім · Похорон · Поховання · Шива | |||
| Спадщина і вшанування пам'яті | Заповіт · Д'ятіке · Спадщина · Вшанування пам'яті · Піднесення душі | |||
| Перший рік і дні пам'яті | Пізня звістка · Встановлення надгробка · Шлошім · 12 місяців · Завершення читання Кадішу · Закінчення року · Йорцайт (день пам'яті) | |||
| Близькі поняття | Поминальна свічка · Ізкор · Відвідування кладовища · Молитва на могилах праведників · Хевра кадіша · Воскресіння мертвих · «Хай помститься Всевишній за його кров» | |||
| Кладовища | Кладовище Цфата · Гар-га-Менухот · Хабадська ділянка на Оливковій горі · Кладовище Монтефіоре · Ділянка Анш Любавич (Нью-Йорк) | |||
| Книги та видання на тему | «Маане лашон» · Трактат «Смахот» · «Мадрих — Кіцур діней смахот» · «Асіф мінгагім ве-ангагот ле-хасидей Хабад» · «Шмірат га-смахот» | |||
Примітки
- ^ Поминання душ пов'язане із завершенням свята, і тому в діаспорі проказують цю молитву в Ахарон шель Песах замість Сьомого дня Песаху, у другий день Шавуоту і в Сімхат Тора, і тому також Ребе Раяц поминав душі в другий день Рош га-Шана.
- ^ Із сіхи 6 тішрея 5743 (23 вересня 1982).
- ^ Свідчення рава Іцхака Розена, шаліаха Ребе в Римі, який був відсутній у місті свого шліхуту на свято Песах з особистих причин, і коли про це стало відомо Ребе, він видав різку відповідь, причому зміст одного з пунктів такий: як же проповідь до Ізкор? Перед Ізкор треба виголосити проповідь.
- ^ «Лікутей сіхот» т. 14 с. 233. «Га-Мелех бі-мсібо» ч. 1 с. 309.
- ^ Сідур «Тора ор» с. 259, і так чинив Ребе, «Га-Мелех бі-мсібо» ч. 2 с. 166.
- ^ Із сіхи Ахарон шель Песах 5726 (12 квітня 1966).
- ^ «Кіцур Шулхан арух» 133, 21. І, вочевидь, мається на увазі також той, чиї батьки живі, але один із його дітей помер, якщо тільки немає когось іншого, хто проказав би за них.
- ^ Вказівка Ребе, надрукована в «Оцар мінгагей Хабад» елул-тішрей с. 221. А в «Шаарей галаха у-мінгаг» Йоре деа с. 383 наведено додаткову можливість «проказувати так, щоб не було помітно», але, найімовірніше, це не остаточна думка. Щодо того, хто вже завершив 12 місяців жалоби, оскільки це був високосний рік, але ще не настав його йорцайт, розповів тамім р. Ісраель-Мордехай Козомінський, що в нього було таке питання, і в місяці елул 5741 (серпень–вересень 1981) він запитав про це рава Яакова Ланду, який відповів йому, що це питання було і в нього і він запитав Ребе Рашаба, і той постановив, що треба проказувати «Ізкор».
- ^ Вказівка Ребе Раяца, «Оцар мінгагей Хабад» с. 220. І вказівка Ребе, що так правильно чинити, — «Га-Мелех бі-мсібо» ч. 2 с. 58-59.