Верба

Арава — один із чотирьох видів рослин, якими Тора звеліла потрясати на свято Сукот, і в Торі вона названа «річкові верби».
Арава увченні хасидуту
Служіння арави — у якій «немає ні смаку, ні запаху»[1], тобто в ній немає ні розуміння, ні почуття, а лише прийняття ярма. І тому знаходимо, що в Гемарі вона називається «ахвана»[2], бо вони ростуть у братерстві[3], — адже відмінності ступенів — у служінні згідно з розумом і знанням, тоді як у служінні прийняття ярма немає відмінностей.
Служіння арави в Гошана раба
Ця перевага підкреслюється більше в Гошана раба, бо в інші дні свята Сукот араву не беруть окремо, а разом з іншими трьома видами, тоді як Гошана раба — це «день арави»[4], у який виконують «звичай пророків»[5] — бити аравою об землю 5 разів[6], тобто є служіння арави саме по собі, яке є служінням прийняття ярма, подібно до служіння Рош га-Шана.
Джерела
Ребе, «Торат Менахем» 5716, частина 1
Зовнішні посилання
Примітки
- ^ «Ваїкра раба», розділ 30, 12.
- ^ Див. трактат Шабат 20, 1, і в коментарі Раші, що починається словами «Ахвана». Там само, 2, і в коментарі Раші, що починається словами «Ахвіна».
- ^ Див. «Сефер га-маамарім — Мелукат», том 1, с. 443, примітка 31. І вказане там.
- ^ Тосафот, що починається словами «Амар», — трактат Брахот 34, 1. Тосафот, що починається словами «Ло», — трактат Сука 43, 2. Та ін.
- ^ Сука 44, 1.
- ^ «Прі ец хаїм», «Шаар га-лулав», розділ 6. Сідур Алтер Ребе.