Калабрійський етрог



Хасиди Хабаду суворо дотримуються того, щоб під час узяття чотирьох видів промовляти благословення на калабрійські етроги, що ростуть в Італії, або, у скрутних обставинах, на етроги, вирощені із саджанців цього сорту. Ці етроги ростуть в області Калабрія на південному сході Італії. Ці етроги називають також «етрогами Янове»[1].
Ці етроги вирізняються бездоганною кошерністю і пишнотою, і вони зовсім не щеплені. Згідно з переказом, саме ці етроги використовували сини Ізраїлю, коли їм було заповідано в пустелі заповідь узяття чотирьох видів[2].
Переваги калабрійських етрогів
Калабрійські етроги мають традицію, що вони не щеплені. У Калабрії протягом багатьох років росли величезні плантації у вільній формі — без догляду й обробітку людиною, тож було ясно, що ці етроги не щеплені.
І респонси «Хатам софер» свідчать про цю властивість і зазначають, що традиція про кошерність етрога сильніша за ознаки: «Закон етрога подібний до закону чистого птаха, якого їдять лише за традицією. Тому ті, що приходять з Янове, за традицією, яка в нас від батьків наших батьків і наших учителів, мудреців Франції, які здавна живуть у країні Ашкеназ, виконують свій обов'язок етрогами, що приходять з Янове, — вони і є кошерні, і не потрібно жодної ознаки»[3]. Так само написав і автор «Мішна брура», що не можна покладатися лише на ознаки без традиції про кошерність[4].
Ще одна перевага калабрійських етрогів — їхнє походження: Ребе наводить в «Ігрот кодеш»[6] вислів Алтер Ребе, що коли сказав Святий, благословенний Він, Моше Рабейну: «І візьміть собі плід дерева пишного тощо»[5], — треба було виконати заповідь найкращим і найдобірнішим чином, і оскільки сказано: «Від тучних місць землі буде оселя твоя»[7], — а мудреці пояснили, що це грецька Італія, — посадили посланців на хмару і послали їх привезти етроги з місця, де ростуть найдобірніші плоди, — з Калабрії[8]. Тому хасиди Хабаду в усіх поколіннях прагнули прикрашати заповідь і промовляти благословення на калабрійський етрог, як наводиться в «Сефер га-мінгагім»: «У нас є традиція від Алтер Ребе — автора «Танії» і «Шулхан аруху» — прагнути до калабро-яновських етрогів з відомої йому причини»[9].
Хабад і калабрійські етроги
Протягом поколінь провідники Хабаду намагалися — навіть у часи війни й лиха — дістати етрог з Калабрії на свято Сукот[10]. Свідчення цього ми знаходимо і в листі Ребе: «Звичай хасидів Хабаду — брати для чотирьох видів етроги, що ростуть на півдні Італії і називаються „калабер“ за місцем їхнього вирощування або „яновер“ за містом, звідки їх раніше надсилали. Їх купували в братів Крее в Генуї, і на такий етрог промовляв благословення мій тесть, його святість Адмор»[11].
Рав Ісраель Джейкобсон був торговцем етрогами[12], і саме він удостоювався щороку привозити етрог Ребе. Р. Ісраель привозив етроги з Італії. Було прийнято пропонувати Ребе кілька етрогів, і Ребе вибирав з них свій етрог. Як відомо, Ребе мав звичай брати таку «форму» етрога, яка внизу вузька і в міру підйому розширюється[потрібне джерело]. Згодом ця торгівля перейшла до його зятя р. Мордехая-Дова Альтейна та його нащадків.
У 5779 році (2018/2019) у Калабрії вперше було посаджено равом Хаїмом-Еліезером Хітриком і р. Довом Гальперіним етрогові сади від породи калабрійського етрога, на який промовляв благословення Ребе на свято Сукот.
Вказівки Ребе про нагляд за етрогами
На початку 5710-х років виникли деякі питання щодо кошерності калабрійських етрогів. Приводом до цього послужив зовнішній вигляд етрогів: доти етроги виглядали худими й мізерними, і раптом з Італії почали прибувати здорові й великі етроги — вигляд, що відповідає добре доглянутим плодам. Це явище викликало підозру в кількох людей, які поспішили написати про це Ребе.
Перша згадка про ці побоювання міститься в листі зими 5713 року (1952/1953), який Ребе надсилає у відповідь на запитання рава Мордехая Перлова, що був у ті роки рабином громади в Мілані, Італія: «Підтверджую отримання його листа від 14 швата, а також попереднього... А те, що він питає моєї думки... щодо розслідування стосовно калабрійських етрогів, — то, правду кажучи, мені не до душі, що в нього пробудили сумніви в цьому, але оскільки справу вже зроблено, то слушна його пропозиція поїхати туди, щоб з'ясувати становище на місці...»[13].
Ще одного листа надіслав рабин Кфар-Хабада рав Шнеур-Залман Гарелік. У своєму листі до Ребе рав Гарелік написав, що етроги, які прибувають з Калабрії, надто гарні — більші, ніж були в попередні роки, і, можливо, слід перевірити, чи немає там щеплення.
Унаслідок цього листа Ребе доручив р. Ісраелю Джейкобсону — який знався на справах калабрійських етрогів[14] — поїхати на місце, щоб ґрунтовно перевірити побоювання, що виникли. Прибувши до Італії, р. Ісраель почав з'ясовувати спосіб вирощування етрогів і зібрав відомості, які могли підтвердити побоювання. Зрештою р. Ісраель дійшов висновку, що справді багато плантаторів в Італії почали вирощувати свої сади методом щеплення, і відтепер слід остерігатися і перевіряти кожну партію етрогів з Калабрії.
Коли р. Ісраель повідомив про це Ребе, Ребе вказав, що відтепер етроги братимуть лише з плантацій, які будуть визнані кошерними і перевірені місцевими рабинами.
Продавці етрогів
Протягом років імпортом і продажем калабрійсько-італійських етрогів займалися кілька хасидів, причому в деяких із них традиція передається в родині вже десятки років:
- Етроги Альтейна — продовження традиції продажу калабрійських етрогів дідом родини равом Ісраелем Джейкобсоном.
- «Масорет анаш» під керівництвом р. Мордехая Мушіашвілі та під наглядом рава Баруха-Боаза Юрковича і Союзу рабинів Сполучених Штатів і Канади.
- Р. Бецалель Якунт — калабрійські етроги під наглядом рабинського суду Краун-Гайтс і рабинського суду «Еда гаредіт», посаджені в Калабрії з насіння етрога, на який промовляв благословення Ребе.
- Рав Реувен Матусов, шаліах Ребе в Європейському бюро, Париж.
- Рав Радаль і рав Моше Лазар, шлухім Ребе в Мілані.
- Останніми роками рав Йосеф Гарелік дає гехшер на етроги з Калабрії, що продаються в кварталі Краун-Гайтс.
Калабрія в Кфар-Хабаді
У Кфар-Хабаді етрогові сади було посаджено в перші роки його заснування. У 5715 році (1954/1955) приїхав єврей з Кфар-Хасидім, знаючи, що Кфар-Хабад — релігійно-хасидське селище, і запропонував жителям купити саджанці етрогів. Кілька хасидів купили, серед них р. Еліягу Рівкін і р. Лейб Перман. Продавець допоміг посадити етроги і пішов, давши кілька порад щодо вирощування етрогів. Тоді це були не справжні сади, а лише кілька окремих дерев, що стояли на подвір'ї будинку.

Ребе вказує перевезти саджанці
Паралельно, у той самий період, виявилася справа про щеплення калабрійських етрогів.
Пропозиція, висунута тоді перед Ребе, полягала в тому, щоб перевезти саджанці етрогів з Калабрії до Ерец-Ісраель, щоб посадити їх там і розвинути велику плантацію сорту калабрійських етрогів.
У цій справі допомагали торговець етрогами з роду наших Ребе, провідників поколінь, Зеев-Дов Лудмир і його зять рав Нахман Альбойм, які удостоїлися докладного керівництва від Ребе. Приблизно влітку 5716 року (1955/1956) операція з перевезення саджанців успішно завершилася. Саджанці спочатку посадили в розсаднику в Петах-Тікві, щоб вони прижилися в країні, на церемонії, на якій були присутні також два рабини з найважливіших рабинів Хабаду того часу — рав Шнеур-Залман Гарелік — рабин Кфар-Хабада, рав Давид Ханзін і рав Аврагам Паріз.
Рав Нахман Альбойм повідомив Ребе про успішне завершення операції та про посадку саджанців у Петах-Тікві. 16 іяра 5716 року (27 квітня 1956) Ребе пише йому листа, в якому дякує за добру звістку і разом з тим просить перевезти саджанці з Петах-Тікви до Кфар-Хабада, бо «там заповідав Г-сподь благословення навіки».
Унаслідок вказівки Ребе перевезти саджанці до Кфар-Хабада рав Альбойм почав шукати в Кфар-Хабаді придатні для вирощування ділянки для саджанців, які він привіз. Він знайшов р. Аврагама-Шмуеля Гареліка, який погодився виділити на своїй ділянці місце для посадки саджанців. Р. Нахман і р. Аврагам-Шмуель підписали договір про партнерство для спільного вирощування і продажу, і саджанці було перевезено до Кфар-Хабада і посаджено там з великою радістю.
Так було створено другий етроговий сад у Кфар-Хабаді. Особливість цього саду полягала в тому, що його етроги були калабрійського сорту. І хоча вони не мають переваги «Від тучних місць землі буде оселя твоя», вони мають статус нещеплених, як пояснює Ребе в одному з листів вище.
Ті, хто вирощує етроги в Кфар-Хабаді, пройшли через дуже тяжкі випробування й кризи на шляху до створення великих садів, що дають прожиток своїм власникам[15].
Ребе посилає етроги
У 5723 році (1962/1963) р. Еліягу Рівкін поїхав до Ребе. Прибувши, він попросив у Ребе його етрог, щоб посадити його в Країні. Ребе справді відгукнувся на його прохання і на єхідуті дав йому етрог, яким користувався протягом свята Сукот. Ребе сказав йому, щоб він поїхав до Ерец-Ісраель і виростив з цього етрога етроговий сад.
Рав Рівкін поїхав до Ерец-Ісраель одразу після свята Сукот і, прибувши до Країни, запросив двох свідків — рава Мордехая Ашкеназі і рава Моше Слоніма, і в присутності їх обох розрізав етрог на чотири частини і посадив їх у землю саду. З цього етрога виросли чотири дерева. Решту дерев він засушив, і відтоді етроги в його саду — від породи калабрійського етрога, на який промовляв благословення Ребе.
У 5751 році (1990/1991) рав Моше Непрастек поїхав до Ребе; він подав Ребе листа, в якому написав, що оскільки цей рік — рік «Аренну ніфлаот» і цього року особливий «штурем» навколо цієї теми чудес, то, якщо можливо, отримати етрог Ребе, щоб наділити ним анаш.
Рав Непрастек не удостоївся відповіді і після свята Сукот повернувся до Країни. Через кілька днів йому зателефонували із секретаріату о 2:00 ночі. На лінії був секретар, який повідомив раву Непрастеку, що вийшла відповідь від Ребе дати їм обидва етроги, якими Ребе користувався в нинішнє свято.
Увесь етроговий сад р. Моше Непрастека і р. Ельазара Гореліка — від породи етрога, на який промовляв благословення Ребе.
Вручення етрога Ребе

Основна стаття – Роздавання чотирьох видів
Рав Еліягу Рівкін мав звичай посилати Ребе етрог щороку, ще з 5719 року (1958/1959). Ребе тоді відгукнувся, що цей етрог має всі ознаки нещепленого етрога.
Щороку призначалася почесна делегація з Кфар-Хабада, яка їздила вручати Ребе етроги. Рада Кфар-Хабада купувала етрог з кожного саду, і, крім того, кожен сад посилав Ребе свій добірний етрог. Етроги, куплені радою, клали в дерев'яні коробки, які виготовляв столярний відділ Ремісничого училища. Нові коробки виготовлялися щороку в оформленні, відмінному й оновленому порівняно з попередніми роками.
Рав Шимон Бекерман, який багато років був членом ради селища, удостоївся протягом кількох років вручати етрог Ребе. Уперше він приєднався до делегації в 5726 році (1965/1966), а з 5736 року (1975/1976) вручав етрог Ребе щороку.
Ребе промовляв благословення і коротку сіху під час отримання етрогів.
До 5738 року (1977/1978) церемонія відбувалася в кімнаті Ребе. Відтоді вона відбувалася в передпокої до неї, що називається «Нижній Ган Еден».
Дослідження та полеміка

Дослідження та ідейну полеміку за і проти калабрійських етрогів публікували протягом років різні автори, але в Хабаді було роз'яснено, що традиція сягає часів Алтер Ребе, і нині калабрійські етроги зривають під особливим наглядом згідно з вказівками Ребе.
«Етроги в галахі». Улітку 5783 року (2022/2023) рав Еліягу Матусов випустив книгу «Етроги в галахі — традиція калабрійських етрогів», що містить глибокі й ґрунтовні дослідження про презумпцію кошерності калабрійського етрога — протягом поколінь і в наші дні.
У книзі роз'яснюється думка Ребе, що хасиди Хабаду мають звичай промовляти благословення на калабрійський етрог, вирощений в Італії, і що для збирання етрогів у Калабрії потрібні фахівці в цій галузі. А етроги калабрійського сорту, що є в Кфар-Хабаді, мають перевагу нещепленості, але не мають пишноти, як калабрійські з Італії.
הדרכות הרבי לרב פרלוב. ב"יהי שלום בחילך" מוסף בית משיח גיליון סוכות תשפ"ד, הובא תיעוד נרחב של הדרכות הרבי לרב מרדכי פרלוב, כיצד לאתר אזורים בקלבריא בהם אתרוגים לא מורכבים וגם הדרכות מפורטות כיצד להעביר שתילים לנטיעה בארץ הקודש. במחקר הנרחב מוסבר כי דעת הרבי שאתרוגי קלבריא באיטליה, במקומות בהם החסידים קוטפים, זהו האתרוג המהודר ביותר.
Додаткова література
- זה תיקון האתרוג, סקירה על הפרויקט של אתרוגי קלבריה בקלבריה מזרע האתרוג עליו בירך הרבי, שבועון כפר חב"ד גיליון 1976 עמוד 39.
- Рав Мордехай-Яаков Розен, «Ді ерште яновер есрогім ін Амеріке», газета «Штафлен» (Кіндклейн), свято Сукот 5786 року (7 жовтня 2025), інтерв'ю з равом Ісраелем Альтейном про етроги Альтейна (на їдиш)
Зовнішні посилання
- Замінити «Узі» на «Фантом» ● Святий рукопис до Сукот Відповідь Ребе про взяття саме калабрійських етрогів

- Той, хто вирощує етроги: інтерв'ю з равом Нохумом Лур'є, інтерв'ю з одним з управителів етрогових садів у Кфар-Хабаді
- Рав Моше Розенблат, Кошерність і благословення: всебічна лекція про калабрійські етроги

(записаний урок — півтори години) - הרב מנשה לאופר, אתרוגי קלברייה לארץ הקודש - בתוך גיליון התקשרות פרשת וילך ה'תש"פ
- Рав Моше Розенблат, Калабрійські етроги в наші дні — (не?)складна історія калабрійських етрогів, інститут «Гідур міцва», переддень свята Сукот 5781 (2 жовтня 2020)

- סוחרי האתרוגים, בתוך גיליון 'ואנוהו', מוסף תורני לבטאון 'המבשר' ערב חג הסוכות ה'תשפ"ב
- Листи рава Хаїма-Мордехая Перлова до Ребе щодо калабрійських етрогів, доповнення до «Ковец гаарот у-біурім» «Царфат — Парацта», 6 тішрея 5783 (1 жовтня 2022), сторінка 175
- Історія в Калабрії: зворушлива церемонія першого друку книги «Танія»

Примітки
- ^ Оскільки їх надсилали з міста «Янове».
- ^ «І, звісно, також з відомого вислову нашого Алтер Ребе, що коли сказав Святий, благословенний Він: „І візьміть собі“ тощо, послали посланця до Калабрії привезти звідти етроги... Причина згідно з відкритою Торою — у тому, що Калабрія — це грецька Італія, яка з тучних місць землі» «Ігрот кодеш», частина 13, сторінка 110; у багатьох місцях і в «Хатам софер» наводиться від імені мідрашу. Але в наявних у нас мідрашах джерела цього не знайдено в жодному з них.
- ^ Респонси «Хатам софер», «Орах хаїм», розділ 207. Наводиться також у «Сефер га-мінгагім», сторінка 65, примітка 5
- ^ «Не можна взагалі покладатися на ознаки, щоб полегшувати, а закон етрога — як чистого птаха, якого їдять за традицією, тобто щоб про те місце з давніх часів було прийнято, що його етроги не щеплені; висновок з усього сказаного: „Усі етроги, які не з Янове, не можна брати без листа правителя, який знає і свідчить, що вони не з щеплених, і не можна покладатися на ознаки“», «Мішна брура» «Орах хаїм» розділ 648, пункт 21, сеіф катан («Мішна брура») 65
- ^ 1 2 Тижнева глава «Емор», розділ 23, вірш 40
- ^ «І, звісно, також з відомого вислову нашого Алтер Ребе, що коли сказав Святий, благословенний Він: „І візьміть собі плід дерева пишного“[5], послали посланця до Калабрії привезти звідти етроги... Причина згідно з відкритою Торою — у тому, що Калабрія — це грецька Італія, яка з тучних місць землі», «Ігрот кодеш», частина 13, сторінка 110. Ребе говорив про це також на трапезі на виході Йом Кіпуру, що відбувалася в квартирі Ребе Раяца у 5724 році (1963/1964), — наводиться в «Га-Мелех бі-мсібо», частина 1, сторінки 82–83
- ^ Благословення, яке Іцхак дав Есаву, Хумаш Берешит, розділ 27, вірш 39
- ^ Цей вислів наводиться також у книгах Ребе Раяца від імені Ребе Рашаба — «Сефер га-сіхот» 5699, сторінка 294.
- ^ «Сефер га-мінгагім», сторінка 65, примітка 5
- ^ «Сефер га-маамарім» 5711, с. 101.
- ^ «Ігрот кодеш», частина 3, с. 280
- ^ «Торат Менахем» 5710, сторінка 85, «Ігрот кодеш» частина 23, сторінка 211
- ^ «Ігрот кодеш» частина 7, с. 161
- ^ «Ігрот кодеш» частина 23, сторінка 211
- ^ Див.: рав Еліягу Матусов, «Етроги в галахі», «Єхі шалом бе-хелех», додаток до «Бейт Мошіах», випуск до Сукот 5784 (30 вересня 2023)