Перейти до вмісту

Читання Тори в Сукот

Матеріал з Хабадпедії

Читання Тори на свято Сукот є частиною обов'язків свята: під час молитви, після Галеля і Гошанот, читають у Торі про предмети свята. У звичаях читання є відмінності між Землею Ізраїлю і діаспорою, і навіть між самими хасидами Хабаду є розбіжності звичаїв у способі читання Тори в холь га-моед.

Згідно з прийнятим, кожному слід постаратися піднятися до Тори хоча б один раз упродовж днів свята.

Читання Тори в перший день свята

У Мішні, трактат «Мегіла»[1], сказали наші мудреці, благословенної пам'яті: «У перший день свята читають у відривку про свята, що в „Торат коганім“», — і такий простий звичай у всьому Ізраїлі: читати відривок про свята, що в тижневій главі «Емор».

Під час цього читання, як і в інші свята, до Тори піднімаються п'ять викликаних, а шостий — мафтір — у жертвоприношенні мусаф свята, що в тижневій главі «Пінхас», а гафтару читають наприкінці книги Зхар'я: «Гіне йом ба ла-Шем».

Якщо свято припадає на Шабат, відривок про свята ділять на сімох викликаних.

У діаспорі, де перший день свята триває два дні, у другий день читають як у перший день, але гафтару читають у книзі Мелахім: «Ва-їкагалу ель га-мелех Шломо коль іш Ісраель».

Читання Тори в холь га-моед

Щодо продовження слів Мішни в трактаті «Мегіла», що в дні холь га-моед читають про жертвоприношення свята, великі мужі Ізраїлю впродовж поколінь розійшлися в думках, який правильний спосіб читання в діаспорі та в Землі Ізраїлю.

За кордоном

Приклад: читання Тори в перший день холь га-моед (у діаспорі)
Думка/виклик Коген Леві Третій Четвертий
Раші «У-ва-йом га-шені» «У-ва-йом га-шліші» «У-ва-йом га-рвії» «У-ва-йом га-шені» + «У-ва-йом га-шліші»
«Тосафот» «У-ва-йом га-шені» «У-ва-йом га-шліші» «У-ва-йом га-шені» «У-ва-йом га-шліші»
«Бейт Йосеф» «У-ва-йом га-шені» «У-ва-йом га-шліші» «У-ва-йом га-шліші» «У-ва-йом га-шені» + «У-ва-йом га-шліші»
  • Думка Раші[2], Рамбама[3] і Рама[4] — оскільки щодня в нас є сумнів, який це день із днів свята[5], починають читати щодня читання цього дня[6], а другий і третій викликані читають читання наступних днів, тоді як четвертий, який є основним читанням[7], читає обидва читання — через сумнів, який день свята Сукот сьогодні[8].
  • Думка «Тосафот»[9] — читають щодня лише читання, що стосуються цього дня, через сумнів. Перший читає читання цього дня, другий — читання наступного за ним дня (через сумнів), третій знову читає читання цього ж дня, а четвертий знову читає читання наступного дня (через сумнів).
  • Думка «Бейт Йосефа» — як думка Раші, але третій викликаний не продовжує і не читає читання на два дні вперед, оскільки воно не пов'язане зі змістом дня навіть згідно із сумнівом, а знову читає те, що читав викликаний як Леві.

У Землі Ізраїлю

У «Шулхан арух» автор написав, що оскільки в Землі Ізраїлю немає сумніву щодо дня, усі четверо викликаних читають читання цього дня й повторюють його 4 рази.

Рама не заперечив йому, і дехто виводить із того, що він не заперечив йому, що він із ним згоден, а дехто вважає, що він не заперечив йому тому, що після того як він розійшовся з ним щодо діаспори, не бачив потреби повторювати свої слова.

Звичай Хабаду

За кордоном

Звичай Хабаду в діаспорі — згідно з думкою Рама: щодня починають із читання цього дня, а на четвертому читають два дні, що стосуються цього дня через сумнів щодо дня[10].

У Землі Ізраїлю

Хабадська громада, що оселилася в Землі Ізраїлю, чинила за звичаєм ашкеназів, які прийняли рішення «Шулхан арух», що в Землі Ізраїлю подвоюють і читають щодня читання цього дня 4 рази, і так було наведено в календарі «Колель Хабад».

Услід за словами Ребе в холь га-моед Сукот 5749[11] про те, що і в Землі Ізраїлю читають про жертвоприношення кількох днів, хасиди Хабаду в Країні просили змінити звичай, і так само рав Барух Нае, відповідальний за редагування календаря «Колель Хабад», хотів змінити й виправити в календарі, а Ребе попросив його спочатку з'ясувати звичай Землі Ізраїлю в цьому[12], але насправді зрештою ці слова були вилучені із запису сіхи, а також у календарі «Колель Хабад» вказівка залишилася такою, якою вона була всі роки.

Насправді думки між рабинами Хабаду залишилися розділеними[13], і поведінка анаш у Землі Ізраїлю різниться від громади до громади.

Прихильники зміни звичаю згідно зі словами Ребе наводять доказ своїм словам із постанови Ребе Цемах Цедека[14], що виходить із думки Рама в законах Ханукі, який розходиться з «Бейт Йосефом» і вважає, що не слід повторювати читання, а слід читати «насі» наступного дня; і ті, хто чинить за їхніми словами, мають звичай читати так, як постановив автор «Бікурей Яаков»: що в Землі Ізраїлю коген читає читання цього дня, Леві й третій — читання двох наступних днів, а четвертий, який додається на честь дня, знову читає читання цього дня.

Читання Тори в Шабат холь га-моед

Згідно зі словами наших мудреців, благословенної пам'яті, у Гемарі[15], у Шабат холь га-моед Сукот читають у тижневій главі «Кі тіса»[16] «Рее Ата омер елай», де йдеться і про Шабат, і про свята[17], а для мафтіра читають у тижневій главі «Пінхас», за тим днем холь га-моед, на який випав Шабат.

Для гафтари читають у книзі Єхезкель про війну Гога і Магога: «Ве-гая ба-йом га-гу бе-йом бо Гог аль адмат Ісраель»[18]

У благословеннях гафтари не згадують свято, і лише в завершенні благословення додають: «Мекадеш га-Шабат ве-Ісраель ве-га-зманім»[19].

Читання Тори в Сімхат Тора

Основна стаття – Читання Тори в Сімхат Тора

У свято, що завершує дні холь га-моед Сукот, Сімхат Тора, прийнято завершувати Тору і починати її заново, і це святкується з великою радістю, з особливими звичаями й піютами, які були складені спеціально до цього читання.

У діаспорі, де дні свята подвоєні, у перший день (Шміні Ацерет) читають читання «Асер теасер», а для гафтари читають «Ва-єгі ке-халот Шломо», а в другий день (Сімхат Тора) — тижневі глави «Везот га-Браха» і «Берешит», і в обидва дні для мафтіра читають про жертвоприношення мусаф Шміні Ацерет, що в тижневій главі «Пінхас» («У-ва-йом га-шміні ацерет тігє лахем»).

Додаткова література

Зовнішні посилання


Примітки

  1. ^ Гемара, аркуш 30, сторінка 2.
  2. ^ На Гемару в трактаті «Сука».
  3. ^ У деяких редакціях.
  4. ^ «Шулхан арух» 663, 1.
  5. ^ Адже якщо Сукот почався в перший день свята, то це другий день холь га-моед, а якщо Сукот почався в другий день свята, то це перший день холь га-моед.
  6. ^ У перший день холь га-моед, який є другим днем із днів свята Сукот, починають «У-ва-йом га-шені», і так далі.
  7. ^ Який є викликаним, що додається в холь га-моед понад решту днів.
  8. ^ Так, наприклад, у перший день холь га-моед четвертому прочитають і «У-ва-йом га-шені», і «У-ва-йом га-шліші».
  9. ^ Що починається словами «Аткін».
  10. ^ Наприклад, у другий день холь га-моед когену читають «У-ва-йом га-шліші», Леві — «У-ва-йом га-рвії», Ісраелю — «У-ва-йом га-хаміші», а четвертому — «У-ва-йом га-шліші... У-ва-йом га-рвії...».
  11. ^ Згідно із записом плівки сіхи ночі четвертого дня свята Сукот, у ніч на 18 тішрея. Надрукована в «Діврей Мошіах», стор. 176.
  12. ^ У відповіді від рош ходеш ава 5750 (липень–серпень 1990): «Вищезгадане — перша мішна; згодом були різні відомості від (тих, хто відвідував) Святу Землю, і тому, перш ніж він винесе рішення й опублікує, варто, щоб він з'ясував усе необхідне й опублікував із додаванням посилань на джерела й тому подібного». А 7 елула 5750 (28 серпня 1990): «Хай не змінює того, що вже надруковано».
  13. ^ Рабини Хабаду, які підтримують читання згідно з думкою «Бейт Йосефа»: рав Товія Блой, рав Моше-Єгуда-Лейб Ланда, рав Зеєв-Дов Слонім, рав Шмуель-Елазар Гальперін, рав Барух Нае, рав Йосеф-Іцхак Блінов, рав Хаїм-Шалом Дейч, рав Ашер-Лемель Коген, рав Єкутіель Фаркаш, рав Йосеф-Сімха Гінзбург, рав Барух-Боаз Юркович. Рабини Хабаду, які підтримують зміну читання згідно зі словами Ребе: рав Мордехай-Шмуель Ашкеназі, рав Йосеф-Іцхак Гавлін, рав Шауль Сілем, рав Йосеф-Еліягу Гендель («Мамлехет коганім», брама галахічних розборів, розділ 9 (сторінка 30), рав Йосеф-Іцхак Вільшанський, рав Менахем-Мендл Фрідман, рав Ісраель-Нахман Лернер.
  14. ^ «Піскей дінім», сторінка 686.
  15. ^ Мегіла 31, 1.
  16. ^ Шмот 33, 12 – 34, 26.
  17. ^ Див. у «Гаарот у-віурім», «Огалей Тора», Лех леха 5765, про причину, з якої читають саме в «Кі тіса», а не в «Мішпатім», яка їй передує.
  18. ^ Єхезкель 38, 18 — 39, 16.
  19. ^ «Шулхан арух» Алтер Ребе, розділ 490, пункт 16. Примітки його святості Ребе Рашаба до сидуру Алтер Ребе. «Сефер га-мінгагім», сторінка 68. «Сидур рабейну га-Закен ім ціюнім ве-гаарот», сторінка 305, примітка 95.

Повідомити про помилку на цій сторінці