«Оцар мінгагей Хабад»

«Оцар мінгагей Хабад» — два томи, що збирають звичаї Хабаду з багатьох джерел, і насамперед із «Сефер га-мінгагім».
Перша його частина присвячена місяцям елул і тішрей і вийшла друком у 5755 році (1994/1995), а друга частина присвячена місяцям нісан, іяр і сіван і вийшла друком у 5769 році (2008/2009). Книгу уклав рав Єгошуа Мондшайн, а видав «Гейхал Менахем».
Історія
З виходом друком «Сефер га-мінгагім» у 5726 році (1965/1966) Ребе висловив перед равом Єгудою-Лейбом Гронером бажання, щоб той видав другу частину книги, яка включала б звичаї Хабаду на інші теми, що не ввійшли до першої частини.
У 5727 році (1966/1967) рав Мондшайн передав Ребе велику працю, присвячену звичаям Хабаду, і Ребе був цим дуже задоволений і висловив своє вдоволення письмово й усно, сказавши «їшар коах», а в 5728 році (1967/1968) Ребе на єхідуті заохотив рава Мондшайна займатися цим[1].
Мета книги
У передмові до книги упорядник пише:
«Сама суть цієї книги свідчить про неї, що вона не призначена для того, щоб виносити остаточні рішення в галахічних постановах і звичаях, а щоб зібрати і зберігати в собі звичаї наших святих Ребе та їхніх хасидів у всіх поколіннях, зокрема в речах, які змінювалися від місця до місця і від часу до часу. З тієї самої причини наведено й суперечливі перекази, і не на нас покладено вирішувати між ними. Лише у випадках, коли помилку одного з джерел доведено, я зазначив це „як припущення“. Практична ж поведінка має, зрозуміло, відповідати звичаю, встановленому як вказівка для багатьох і для поколінь у „Сефер га-мінгагім“».
Зовнішні посилання
Примітки
- ^ Свідчення рава Мондшайна, у статті «Штрихи до його портрета...».