Перейти до вмісту

«Хомат анаш»

Матеріал з Хабадпедії

«Хомат анаш» — проєкт збору коштів, що діяв у 5753 році (1992/1993) з метою розширити центр хасидизму Хабад у 770 в Краун-Гайтс, відповідно до вказівки Ребе в «Кунтрес Бейт Рабейну ше-бе-Бавель»[потрібне уточнення].

Історія

Коли Ребе Раяц прибув до Сполучених Штатів удруге з метою оселитися там, громадські діячі Хабаду придбали житловий будинок 770 на бульварі Істерн-Парквей для того, щоб він служив йому і приватним житловим будинком (на верхніх поверхах), і центром діяльності Хабаду.

З роками, з розгалуженим розширенням хасидизму Хабад, будинок став тісним і не вміщав усіх, і для цього протягом років було проведено кілька ремонтів і розширень, а також було придбано сусідні будинки праворуч (будинок номер 766, що служить нині для Любавицької бібліотеки) і ліворуч (будинок номер 788, що служить для центральних робочих кабінетів хасидизму Хабад), причому підвальний поверх цих будинків було пристосовано служити бейт-мідрашем для тисяч хасидів; там же відбувалися фарбрейнгени Ребе в дні Шабату і свят.

У 5734 році (1973/1974) було здійснено останнє розширення на підвальному поверсі, але через короткий час і це місце стало тісним, причому головна нестача відчувалася в туалетних кімнатах, проходах і вузьких входах до будинку.

У 5748 році (1987/1988) Ребе заклав наріжний камінь розширення 770, а також почав говорити про необхідність і заслугу займатися цим. Паралельно було створено особливий комітет, призначений займатися цим, і понад три роки тривали підготовка планів та отримання дозволів на будівництво, що відхиляється від будівельних норм мерії Нью-Йорка. Планування ускладнювало те, що слід було триматися вказівок Ребе розширювати наявне, а не руйнувати й будувати на цьому місці щось нове, а також уникати зупинки поточної діяльності в будинку.

Зрештою склався план розширення, що включав будівництво додаткового підвального поверху під наявним поверхом, де будуть облаштовані туалетні кімнати, службові приміщення та окремі кабіни, розширення бейт-мідрашу на підвальному поверсі за рахунок туалетних кімнат цього поверху, а також прибудову до підвального поверху до краю вулиці — як у бік вулиці Істерн-Парквей, так і в бік вулиці Кінгстон, — причому загалом площа бейт-мідрашу збільшиться на п'ятдесят відсотків. Крім того, подвоєння площі жіночого відділення — рівно втричі порівняно з тим, що було до розширення.

Самі роботи з розширення почалися 11 нісана 5751 року (26 березня 1991), а головним жертводавцем був рав Йосеф-Іцхак Гутнік, голова «Керен га-біньян».

«Хомат анаш»

У 5753 році (1992/1993) члени будівельного комітету виступили з планом збору коштів, який називався «Хомеш анаш».

У межах плану кожну родину з анаш попросили пожертвувати рівну суму в 770$, причому на особливій стіні у відремонтованому будинку будуть викарбувані імена всіх родин, які долучаться до допомоги в розширенні 770.

Оприлюднення проєкту супроводжувалося слоганом: «У кожного є місце в 770», і ним керував рав Леві Шемтов.

Тисячі родин долучилися до проєкту, і справді було зведено стіну з металевими табличками, на яких були викарбувані імена жертводавців.

Роботи з розширення було перервано в самому їхньому розпалі 3 тамуза 5754 року (12 червня 1994), і через це «Хомат анаш» не отримала належного їй місця згідно з початковим планом, а з різними ремонтами, що проводилися там протягом років, стіну у вестибюлі підвалу з іменами жертводавців було прибрано, а на її місці встановлено шафи для пальт і невелику кухню для гарячих напоїв. Таблички зберігалися на складі в підвалі 770, доки їх не викинули в 5771 році (2010/2011) унаслідок ремонту.

Додаткова література


Повідомити про помилку на цій сторінці