Перейти до вмісту

Балкон

Матеріал з Хабадпедії
Ребе сидить на балконі, навпроти нього стоїть зібрання хасидів. 5754
Вигляд балкона сьогодні

Балкон (порч англійською) — невелика кімната, збудована в холь га-моед Сукот 5753 у вигляді виступу в західній стіні синагоги в 770, до якої входив Ребе, коли хотів бачити хасидів і показуватися їм, у 5753 — 5754 роках (1992–1994), після проблеми зі здоров'ям у 5752 році (1991/1992). З балкона Ребе брав участь у молитвах у міньяні разом із зібранням хасидів, яке збиралося біля підніжжя балкона, а іноді на ньому навіть відбувалися різні церемонії, в яких брав участь Ребе, як-от фарбрейнгени, з'їзд шлухім, дитячі з'їзди та інші. Під час цих виходів хасиди, як правило, співали нігун «Єхі адонейну морейну ве-рабейну Мелех га-Мошіах ле-олам ваед».

Історія

Будівництво особливої кімнати (елул 5752 (серпень–вересень 1992))

27 адара I 5752 (2 березня 1992) Ребе переніс інсульт і внаслідок цього перестав спускатися зі своєї кімнати на молитви у Великому залі 770.

На початку 5753 року (1992/1993) у 770 було зроблено низку змін, щоб Ребе міг молитися разом із хасидами. Перед Рош га-Шана було збудовано особливу кімнату на висоті жіночого відділення, над постійними пірамідами в західній частині синагоги, з прямим сполученням із кімнатою Ребе. Під час молитов Ребе хотів бачити присутніх, і вікна зняли, а Ребе трохи підводився, щоб бачити. До Сімхат Тора поруч було збудовано балкон, який дав би Ребе змогу брати участь у гакафот так, щоб його було добре видно; крім того, було збудовано сходи з балкона до біми в 770[1][2]. У період, коли Ребе з'являвся на балконі, — зняли п'ять люстр, що висіли на стелі Великого залу, щоб дати присутнім змогу бачити Ребе. У 5754 році (1993/1994) конструкцію балкона було дещо змінено, щоб Ребе було легше дивитися вниз і бачити своїх хасидів.

У місяці сівані 5786 (травень–червень 2026) балкон знову отримав зовнішнє облицювання в межах робіт з обслуговування і ремонту в залі[3].

Порядок виходів Ребе на балкон

Вихід Ребе на балкон, як правило, був несподіваним. Щоб сповіщати всіх мешканців кварталу і учнів-тмімім про вихід Ребе, було запущено пристрій «Мошіах біпер» (подібно до нинішніх sms-повідомлень), який тримали при собі багато хасидів і який пищав щоразу, коли Ребе повідомляв, що вийде до хасидів. Тоді всі бігли до 770, щоб побачити Ребе.

Виходи Ребе були здебільшого на молитви мінха, іноді також на Маарів і в рідкісних випадках також на шахаріт (серед них 6 хешвана 5753 (2 листопада 1992)). До «Шмоне есре» Ребе перебував в особливій кімнаті, яка була поруч із балконом, а після цього Ребе переходив на балкон при закритих завісах. Після останнього кадиша[4] секретарі відкривали завіси, і відразу по закінченні молитви хасиди починали співати «Єхі адонейну», а Ребе заохочував спів своїми святими головою і лівою рукою.

Явлення закінчувалося, коли Ребе подавав знак головою ліворуч на знак того, що потрібно закрити завісу.

Визначні події

Сукот 5753 (12 жовтня 1992)

У другий святковий день Сукот 5753 (12 жовтня 1992), окрім звичайного виходу Ребе перед читанням Тори, Ребе вийшов ще раз на молитву мінха, і, заохотивши присутніх, Ребе попросив спуститися і ввійти до синагоги на фарбрейнген. Поміст для фарбрейнгенів підготували, на нього поставили кілька пляшок із напоєм, і Ребе спустили на місце на стільці.

Через раптовість у перших рядах перед помостом для фарбрейнгенів Ребе виникла сильна тиснява, і внаслідок цього присутні падали один на одного і, не помічаючи того й не маючи змоги вибратися, наступали на бахурім, які впали на підлогу. Рав Менахем-Мендл Гендель (тоді тамім Менді) був серед них, і члени «Гацала Краун-Гайтс» з неймовірними зусиллями витягли його з-під купи людей, і звідти його відвезли машиною швидкої допомоги до лікарні. За оцінкою санітара в машині швидкої допомоги, він уже був мертвий. Але справжнім дивом, після того як один із присутніх закликав до Ребе: «Ребе! Він помер!» — і після пильного погляду, який Ребе на нього спрямував, він почав реагувати на довкілля і протягом кількох днів став на ноги здоровим і неушкодженим[5].

Під час фарбрейнгену Ребе подав хасидам знак сісти й не заступати один одного, а приблизно через двадцять хвилин Ребе дав знак, що бажає піднятися до своєї кімнати. Це був єдиний раз за весь той період, коли Ребе спустився до синагоги.

Через кілька годин, о пів на шосту, завіса відкрилася, і Ребе знову з'явився перед хасидами, і присутні почали співати нігуни наших Ребе, провідників поколінь. Приблизно через пів години Ребе подав знак рукою, і завіса закрилася.

З'їзд шлухім 5753

Ребе виходить до шлухім. — З'їзд шлухім 5753

У 5753 році (1992/1993) «банкет» Всесвітнього з'їзду шлухім відбувався в 770, і говорили про те, що Ребе вийде на балкон.

Після того як секретарі й машбаки зібралися в 770, у Великому залі почався спів Нігуну Рош ходеш кислев; через вісім хвилин було оголошено, що Ребе виходить; коли Ребе вийшов, спів змінився на спів «Єхі». Ребе заохочував головою й оглядав присутніх, а потім сильно заохочував головою[6].

19 кислева 5753 (14 грудня 1992)

Ребе спирається на огорожу балкона і звертається до хасидів, щоб вони виконали його бажання
Рав Гронер намагається зрозуміти, що має на увазі Ребе
Машбаки і секретарі під час фарбрейнгену

19 кислева 5753 (14 грудня 1992) на балконі відбувся фарбрейнген з Ребе, що тривав понад п'ять годин (!). Тим часом зазвичай виходи Ребе на балкон тривали не більше п'яти хвилин.

На початку фарбрейнгену близько пів години співали «Єхі адонейну», Ребе заохочував своєю святою головою і дивився на присутніх. Після цього Ребе дав знак, щоб сказали лехаїм, і тим часом почали співати нігун «Пада ве-шалом», а потім усі нігуни наших Ребе, провідників поколінь, — за знаком Ребе.

Після нігунів кілька рабинів благословили Ребе, а кілька повторили сіхот і слова Тори про 19 кислева.

Приблизно через годину після початку фарбрейнгену Ребе подав знак рукою, ніби вимагаючи чогось від хасидів. Рав Гронер намагався запитати Ребе, що він має на увазі, і на більшість пропозицій Ребе відповідає «ней» (= ні), а на малу їх частину — «йо» (= так). Зібрання хасидів плакало з горя через те, що не зрозуміли, чого Ребе від них вимагає. І приблизно через годину завіса закрилася.

Поки хасиди залишалися внизу, сумуючи через видовище, яке бачили, надійшло повідомлення, що Ребе хоче вийти знову. Коли завіса відкрилася, знову повторилася та сама картина — Ребе вимагає від хасидів чогось, а вони не можуть зрозуміти, що він має на увазі. Так завіса закривалася і відкривалася 6 разів (!) з усіх кінців синагоги стікалися записки з припущеннями про те, що Ребе має на увазі. Причому більшість із них члени секретаріату не встигали прочитати. Також з усього світу надходили «факси», але, попри всі пропозиції, здавалося, що хасиди не удостоїлися осягнути до кінця глибину думки Ребе.

Деякі з пропозицій усе ж були прийняті Ребе. Загалом здавалося, що хасиди на правильному шляху. Але коли доходили до подробиць, Ребе заперечно хитав головою. Здавалося, що намір Ребе був у виправленні однієї зі справ кварталу — Краун-Гайтс, і про це навіть були проголошені рішення рабином кварталу — равом Єгудою-Калманом Марлоу, з частиною яких Ребе погодився. Але насправді Ребе залишився при вимозі, яку хасиди не удостоїлися зрозуміти.

Через п'ять годин Ребе розпорядився закрити завісу, і навіть тоді рав Гронер продовжував запитувати його про його намір, так що фактично лише ще через годину він повернувся до своєї кімнати[7][8].

«Ханука Лайв» 5753

«Ханука Лайв» 5753

У день першої свічки Хануки, у день недільний, 25 кислева 5753 (20 грудня 1992), відбулося зібрання (ралі для дітей) під назвою «Ханука Лайв» (як це було починаючи з 5750 року (1989/1990)), яке транслювалося через супутник в усі куточки світу; під час трансляції було показано багато країн у момент запалювання ханукії, серед них: 770 — Бейт Мошіах-Бруклін-Нью-Йорк. Вашингтон, округ Колумбія-США. Париж-Франція. Єрусалим-Свята Земля. Москва-Росія.

Ребе був присутній на зібранні з молитви мінха і до закінчення зібрання протягом 50 хвилин (більшу частину часу він дивився на екран, час від часу підводячись, щоб побачити, що відбувається внизу, у передніх рядах).

У жіночому відділенні Кінгстон виділили галерею для журналістів (серед них «Бейт Мошіах 770» і «Кфар-Хабад»). Новацією зібрання цього року було те, що зібрання транслювалося на 5-му каналі місцевого телебачення Нью-Йорка — каналі, на якому транслюють спеціальні програми для дітей і який дивляться понад 5 мільйонів дітей.

Уся західна стіна по всій довжині була вкрита червоною тканиною, і це дуже вплинуло на вигляд синагоги, а також слугувало тлом для розкішної менори і для сцени ведучого.

На західній стіні поруч із балконом повісили величезний плакат із назвою заходу «Chanuksh Live» («Ханука Лайв»), і ще інші плакати, що тішать око, були повішені на стінах синагоги з привітаннями «Ханука самеах» різними мовами.[9]

10 швата 5753 (1 лютого 1993)

Основна стаття – Сателіт
Ребе під час церемонії «Сателіт» 10 швата 5753 року (1 лютого 1993)

10 швата 5753 (1 лютого 1993) у 770 відбувся фарбрейнген 10 швата, що транслювався через супутник по всьому світу. Трансляція показала, як Ребе заохочує спів «Єхі адонейну морейну ве-рабейну Мелех га-Мошіах ле-олам ваед» своїми святими головою і руками.

Усі засоби масової інформації широко повідомляли про цю особливу трансляцію і передавали трансляцію в прямому ефірі.

О п'ятій годині пополудні прийшли всі анаш, одягнені в одяг Шабату, і тисячі людей з усіх Сполучених Штатів і всього світу увійшли до 770.

При відкритті зібрання все зібрання прочитало Тегілім 91 — за зцілення Ребе Мелех га-Мошіаха. Шаліах ціббур, рав Моше Телішевський, читав вірш за віршем, а все зібрання — за ним.

Після цього виступили видатні рабини і шлухім з усього світу, серед них рав Шнеур-Залман Гурарі, який виступив як представник Ради любавицьких рабинів і «Агудат хасидей Хабад» і роз'яснив суть цієї церемонії, яка не є коронацією, оскільки коронацію на царство Мелех га-Мошіаха здійснює Всевишній, а є прийняттям царства з боку народу.

Після виступів через систему гучного зв'язку виступив рав Єгуда-Лейб Гронер і сказав, що Ребе спускається на звичайну молитву і що не можна давати жодного іншого тлумачення тому факту, що Ребе спускається. Відразу після нього рав Хаїм-Єгуда Кринський переклав слова рава Гронера англійською мовою.

О п'ятій п'ятнадцять Ребе вийшов в особливу кімнату. Присутні почали співати «Орех ямім», і віконниці підняли.

Після молитви Арвіт Ребе вийшов на балкон. Рав Шнеур Гурарі благословив Ребе з нагоди 10 швата і проголосив прийняття його царства заново як Мелех га-Мошіаха, завершивши проголошенням «Єхі», і відразу присутні почали співати «Єхі адонейну морейну ве-рабейну Мелех га-Мошіах ле-олам ваед». Протягом восьми хвилин Ребе заохочував спів «Єхі».

Після цього рав Йоель Каган повторив маамар «Баті ле-гані», і виступили художник Міхаель Шварц, рав Берл Лазар — шаліах Ребе в Росії, і рав Гілель Певзнер — шаліах Ребе у Франції, а на завершення присутні танцювали під нігун «Єхі».

Свято Пурим

Ребе на балконі, коли навпроти нього висить плакат «Ласкаво просимо, Мелех га-Мошіах», — вихід свята Пурим 5753 (7 березня 1993)

На виході свята Пурим Ребе вийшов на балкон і пильно дивився на плакат «Ласкаво просимо, Мелех га-Мошіах», повішений навпроти нього[10].

Довгий Маарів — 23 адара

У ніч на 23 адара 5753 (16 березня 1993), після молитви Маарів, Ребе вийшов на балкон і подавав знаки рухами своїх святих рук, ніби просячи про щось; секретарі не зрозуміли бажання Ребе, і присутні були розгублені (як 19 кислева). Церемонія тривала близько 40 хвилин, наприкінці яких Ребе дав знак закрити завісу[11]

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

10 елула

Ребе 10 елула 5753 (27 серпня 1993)

У п'ятницю, 10 елула 5753 (27 серпня 1993), після молитви мінха Ребе вийшов на балкон, і в цей час хазан приступав до початку останнього кадиша. З відкриттям завіси Ребе зняв капелюх зі своєї святої голови і поклав його на огорожу балкона, ліворуч від себе. Після цього Ребе залишився в кіпі, без капелюха. Тим часом хазан закінчив кадиш, і почали співати «Єхі адонейну морейну ве-рабейну Мелех га-Мошіах ле-олам ваед». Ребе подивився перед собою і повернувся ліворуч — у бік музикантів і дітей, і при цьому подав своєю святою рукою знак, щоб прибрали капелюх із балкона, і знову дав знак негайно його прибрати, так що капелюх відразу забрали. Після цього Ребе продовжував кивати своєю святою головою, і оглядав присутніх, трохи наблизився до балкона й оглянув тих, хто стояв у перших рядах; постукував пальцем лівої руки по правій руці в супровід співу, а також наспівував губами. Приблизно через 2 хвилини він двічі подав знак своєю святою рукою і відразу повернувся ліворуч і подав знак ще раз. Секретар рав Гронер почав пропонувати кілька пропозицій, тоді як Ребе продовжує подавати знаки і ствердно киває на одне з питань. Таким чином, прохання було зрозуміле відразу, і рав Гронер пішов подбати, щоб принесли потрібне (борошняні вироби), і повернувся на своє місце. Тим часом Ребе продовжував заохочувати спів, причому досить сильними рухами, а також продовжував постукувати пальцем, як сказано вище. Після того як перед Ребе поставили тарілку зі шматком пирога, Ребе підвів погляд у бік рава Гронера, і тепер почався порядок фарбрейнгену. Через «Мошіах біперс» було передано повідомлення «Фарбрейнген нау», і в одну мить десятки бахурім, що вирушили на «мівцоїм» до Мангеттена, як щоп'ятниці, і ще десятки аврехів, які ще не повернулися з місця роботи, залишили роботу і попрямували до потягів, що ведуть до 770, щоб не пропустити особливе явлення цього дня. Ребе їв пиріг, а потім дав знак, щоб принесли ще шматок пирога, і так кілька разів (усього 6 разів). Так перед Ребе подали шість шматків пирога, і Ребе їв неквапливо, а в проміжках заохочував спів. Присутні весь час продовжували співати, дехто — зі сльозами хвилювання, а оркестр супроводжував спів. Після цього Ребе промовив завершальне благословення за сидуром (без капелюха). Явлення тривало близько 58 хвилин[12].

Останній раз на цей момент

Завіса закривається востаннє на цей момент

Востаннє ми удостоїлися бачити Ребе публічно в п'ятницю 14 хешвана 5754 (29 жовтня 1993), на молитві Мінха незадовго до настання Шабату[13].

О 5:20 «пейджери» запищали й повідомили: «Мінха нау» (зараз Ребе виходить на мінху). Після молитви завісу балкона відкрили, і протягом приблизно п'яти хвилин Ребе заохочував спів «Єхі адонейну морейну ве-рабейну Мелех га-Мошіах ле-олам ваед»[14]. Це був останній раз, коли широка публіка удостоїлася бачити Ребе, до негайного розкриття Ребе.

21 хешвана і 23 хешвана Ребе молився шахаріт разом із громадою, у молитовній кімнаті, але повернувся до своєї святої кімнати, не виходячи на балкон.

Фотогалерея

Зовнішні посилання

Історія
19 кислева 5753 (14 грудня 1992)
З'їзд шлухім 5753


Примітки

  1. ^ Це було внаслідок раптового спуску Ребе до 770 у другий святковий день Сукот («Щоденник прийняття царства», с. 37), а також для того, щоб зробити це можливим, якщо Ребе захоче спуститися знову.
  2. ^ «Щоденник прийняття царства», с. 45.
  3. ^ Масштабний ремонт зовнішньої частини балкона
  4. ^ А іноді й посередині її
  5. ^ Зі щоденника «Бейт Мошіах»
  6. ^ За «Діврей Мошіах»
  7. ^ Зі щоденників «Бейт хаєйну»
  8. ^ Публікується вперше: фарбрейнген 19 кислева 5753 (14 грудня 1992) повністю קישור לאתר הגאולה
  9. ^ «Ємей Мошіах», сторінки 182 — 187.
  10. ^ Ексклюзивна галерея високої якості: плакат, повішений лише до Пурима 5753 на сайті «Лахлухіт геулатіт»
  11. ^ Джерело: видно на відео, і див. також тут на сайті «Йоман 770»
  12. ^ Докладний опис фарбрейнгену наводиться на сайті «Йоман 770» під датою 10 елула 5753 (27 серпня 1993). Тут наводиться скорочений опис зі згаданого щоденника. Церемонію також зняв на відео р. Хаїм-Барух Гальберштам. «І дні ці згадуються й відзначаються»на сайті קישור לאתר חב"ד FM
  13. ^ Дивитися відео
  14. ^ 14 хешвана — тридцять років! קישור לאתר הגאולה

Повідомити про помилку на цій сторінці