Яаков-Ісраель Каневський
| Рабі Яаков-Ісраель Каневський | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Ім'я в оригіналі | יעקב ישראל קַנִיֶּבְסְקִי[В] |
| Відомий як | Стайплер |
| Дата народження | 9 тамуза 5659 (17 червня 1899) |
| Місце народження | Горностайпіль, Україна |
| Дата смерті | 23 ава 5745 (10 серпня 1985) |
| Місце смерті | Бней-Брак |
| Країна | Ізраїль[В] |
| Місце проживання | Бней-Брак |
| Місце діяльності | Литва |
| Належність | Литва |
| Рід діяльності | рабин[В] |
| Освіта | єшива Новогрудок |
| Посада | голова єшиви Новогрудок у Пінську та в Бней-Браку |
| Праці | «Кегілот Яаков», «Крайна де-ігарта» |
| Сім'я | |
| Батько | р. Хаїм-Перец Каневський |
| Мати | Браха Каневська |
| Дружина | сестра Аврагам-Єшаягу Кареліц |
| Діти | Хаїм Каневський, Йосефа Барзам, Агува Берман |
| Родовід | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Рав Яаков-Ісраель Каневський (на прізвисько Стайплер) (9 тамуза 5659 (17 червня 1899) — 23 ава 5745 (10 серпня 1985)) обіймав посаду голови єшиви «Новогрудок» у Пінську та в Бней-Браку і був одним із лідерів литовської громадськості у Святій Землі; його стосунки з хасидизмом Хабад і Ребе були складними.
Біографія
Стайплер народився в містечку Горностайпіль у 5659 році (1898/1899) у свого батька, хасида р. Хаїма-Переца Каневського, хасида адмора рабі Мордехая-Дова Тверського-Шнеєрсона зі Стайпла, який був онуком Мітлер Ребе і сином р. Менахема-Нохума (сина Мітлер Ребе). Його назвали на честь засновника династії, рабі Яакова-Ісраеля з Черкас, сина р. Мордехая з Чорнобиля і зятя Мітлер Ребе, чоловіка його доньки ребецн Двойри-Леї (доньки Мітлер Ребе). Р. Мордехай був його сандаком[1].
Коли йому було шість років, помер його батько, а через два роки його мати, пані Браха Каневська, відправила його до єшиви «Новогрудок», однієї з єшив руху мусар, хоча він був із хасидського дому, бо в їхній околиці не було хасидської єшиви.
Він зростав у Торі і в служінні Всевишньому, і невдовзі про нього пішла слава «ілуя», і «Саба» з Новогрудка призначив його служити головою єшиви в кількох філіях єшиви. Під час Першої світової війни його призвали до комуністичної армії, де він дотримувався заповідей із самопожертвою[2].
בשנת תרפ"ה פרסם את חיבורו הראשון שעורר רעש בעולם התורני[3] קונטרס חידושי תורה בשם: 'שערי תבונה', בראש ספרו זה הופיעו הסכמות של גדולי חכמי החסידות - רבי יחיאל מאיר מאוסטרובצה והגה"ח ר' מנחם זמבא, וכן של ר' חיים עוזר גרודז'ינסקי.
Через рік після виходу кунтресу Хазон Іш побачив кунтрес і захопився його автором. Коли він дізнався про автора, йому стало ясно, що той неодружений, і з великого захоплення Хазон Іш подбав висватати за рава Каневського свою сестру.
У 5695 році (1934/1935) здійснив алію до Святої Землі й оселився в Бней-Браку, де очолив єшиву «Новогрудок». Його ім'я стало відомим як ім'я поширювача Тори і великого гаона, і він був одним із лідерів литовської громадськості.
Помер у ніч святого Шабату, 23 менахем-ава 5745 (10 серпня 1985).
Зв'язок із хасидизмом Хабад
Літера в Сувої Тори Мошіаха

У 5702 році (1941/1942) Стайплер придбав дві літери в Сувої Тори Мошіаха: одну для себе, а другу, найімовірніше, для своєї дружини. Його ім'я з'явилося в списку покупців, за який у Святій Землі відповідав рав Шломо-Єгуда-Лейб Еліезеров. Сьогодні аркуш з ім'ям Стайплера виставлено в Бібліотеці «Агудат хасидей Хабад». Також у 5730 році (1969/1970) Стайплер купив літеру в Сувої Тори Мошіаха.
Це було в місяці шваті. Щоб завершити сувій, тмімім вийшли удостоїти євреїв купівлею літер. У Бней-Браку записували тмімім Калонімус Копчик і Еліягу-Ар'є Фрідман. Вони ходили по синагогах і до великих Тори.
Коли вони проходили повз дім Стайплера на вулиці Рашбам, Фрідман запропонував зайти до нього. Через звістку, опубліковану в ті дні, що голова єшиви «Поневеж» стверджував, ніби справа сувою Тори стосується ідолопоклонства (хай не буде так), а той був одним із найкращих друзів Стайплера, Копчик побоювався, що й Стайплер дотримується його поглядів, але Фрідман наполіг, і вони піднялися й постукали у двері. Ребецн відчинила двері, і вони ввійшли до вітальні.
Стайплер був туговухий, і звертання до нього робилося письмово. Він показав їм жестом запитання: «Чого ви хочете?», і вони написали йому на аркуші паперу: «Оскільки завершують Сувій Тори Мошіаха, ми хочемо удостоїти його літерою». Він відповів, що не бажає брати участі, бо відомо про кілька випадків, коли великі Ізраїлю говорили про кінець, і проти них повставав великий в Ізраїлі й присягався, що Мошіах не прийде в цей кінець, а обґрунтуванням присяги було те, що якщо, хай не буде так, настане дата і Мошіах не прийде, хай не буде так, то щоб не виникло ослаблення у вірі, бо припишуть неприхід Мошіаха тому, що праведник присягнувся, що він не прийде».
Вони відповіли йому письмово: «Тут ідеться не про дату, коли відкриється Мошіах, а про дату, на яку збираються завершити написання сувою Тори, з яким вийдуть назустріч Мошіахові, але насмішники на вулиці кажуть, що йдеться про кінець».
Стайплер підвівся на ноги й сказав: «Ви — хасиди вашого Ребе, і ви зобов'язані слухатися його голосу, і якщо Ребе — Мошіах, я теж побіжу за ним, але з причини, яку я сказав раніше, я не беру участі». Обидва побажали йому доброго вечора й обернулися, щоб вийти з дому.
Коли вони вийшли на сходовий майданчик, слідом за ними вийшов Стайплер і сказав: «Написання сувою Тори — дуже важлива заповідь, і особливо сувій Тори, в якому бере участь так багато євреїв, тому я прошу вас, щоб ви удостоїли мене прутою з ваших власних». Монету принесли Стайплерові, і його ім'я було додано до списку[4].
В іншому місці[5] розповідається, що в цьому випадку він підвівся на ноги на честь Ребе.
Стайплер усі свої дні очікував приходу Мошіаха; крім купівлі літери в Сувої Тори Мошіаха, він кілька разів висловлювався: «Ми дуже близькі до приходу Мошіаха». Його син р. Хаїм Каневський навіть висловився, що «у тата було особливе пальто до приходу Мошіаха»[6].
Богобоязливий
Перед від'їздом рава Уріеля Цімера до Святої Землі на початку літа 5716 року (1955/1956) Ребе поклав на нього на єхідуті, що тривав кілька годин, низку вказівок для виконання у Святій Землі, більшість із них у зв'язку з поширенням джерел у середовищі хареді. Серед іншого Ребе сказав йому: «У Хазон Іша є зять (Стайплер), про якого кажуть, що він богобоязливий, і варто зайти до нього, щоб вплинути на нього вчити хасидут». Візит не відбувся зі сторонніх причин[7].
Заради закону «Хто є євреєм»
Під час боротьби за «Хто є євреєм» Стайплер разом із сотнями великих Тори підписав відозву на підтримку боротьби[8].
Війна проти хасидизму
У війнах проти Хабаду бували випадки, коли він ставав у пролом проти деяких нападів, і бували випадки, коли він приєднувався до тих, хто воював проти Любавичів.

בימים הסוערים כשרב בציבור הליטאי וראשי הציבור הליטאי, באמצעות העיתון 'יתד נאמן' אשר התייסד על ידי ראש ישיבת פונוביז' והסטייפלער, נלחמו בחסידות וברבי, הרב טוביה בלוי עמד כנגדם והחזיר מלחמה שערה. לאחר שנים העיד הרב בלוי: "מחרחרי הריב ניסו לנצל את שמו למלחמה בחסידות אך הוא נשאר נאמן לחסידות וברוב המקרים אף סיכל את מזימותיהם בעמדו בתוקף על סירובו להצטרף למעשים אלו".
Боровся проти мікви Хабаду
Також Стайплер приєднався до думки свого шурина Хазон Іша в протидії влаштуванню мікви «бор аль габей бор» Ребе Рашаба[9].
Протест проти ходи Лаг ба-Омеру
Стайплер підписав разом із головою єшиви «Поневеж» різкий протест у грубих висловах проти першої ходи Лаг ба-Омеру у Святій Землі — у 5740 році (1979/1980), відозву, яку було опубліковано в газеті «Га-Модіа». Водночас серед членів його родини є такі[10], що стверджують, ніби цей заклик не відповідав його думці[потрібне джерело], але невідомо про спростування з його боку протесту, опублікованого на початку випуску «Га-Модіа».
Суперечка з гаоном равом Аврагамом-Хаїмом Нае
У період галахічної полеміки про міри Тори між Хазон Ішем і гаоном равом Аврагамом-Хаїмом Нае Стайплер різко нападав на слова рава Нае, захищаючи міри Хазон Іша, і навіть видав кілька кунтресів, щоб нападати на ці міри. У рамках полеміки Стайплер навіть випустив кунтрес під назвою «Шіурін шель Тора» про міри, розміри й ваги в галахі. У своїй книжці він підтримує метод свого шурина Хазон Іша на противагу методу рава Нае.
Рав Нае написав кілька кунтресів і вкрай різких листів, щоб відповісти йому. А один кунтрес сховав, і про це розповідається: рав Нае почав писати свої відповіді й заперечення[11], щоб відповісти на твір Стайплера, спростовуючи й різко нападаючи на його заперечення щодо мір. По завершенні роботи, коли рав Барух Нае захотів віддати її до друку, гаон рав Аврагам-Хаїм у жодному разі не погодився її друкувати і навіть розірвав її на шматки та сховав, висловившись до свого сина р. Баруха і сказавши: «Бо те, що пишуть у годину гніву, не слід друкувати»[12].
Суворість у хасидському звичаї
Суворо дотримувався хасидського звичаю їсти мацу в Песах шені, хоча Гра так не чинив, а його шурин Хазон Іш відкидав це і навіть постановив, що є в цьому побоювання «баль тосіф»[13].
Його лист про молитву за думкою Бешта і Цемах Цедека
В одному зі своїх листів, надрукованому в його книжці «Крайна де-ігарта», він написав про юнака, хасида Хабаду, який боровся зі сторонніми думками й мав звичай робити перед молитвою місрат модаа, що молиться за думкою Арізаля і т. д. аж до Бешта і Цемах Цедека, а під час самої молитви мав намір молитися «в поєднанні зі славетним праведником», причому, найімовірніше, мається на увазі Ребе. Стайплер завершує опис випадку, кажучи, що він докладно виклав свою розповідь, щоб із цього міг навчитися той, хто бореться з подібною проблемою, і ось текст листа:
«Високоповажному моєму другові... Отримав його листа... Здоровий глузд підказує, що всі ці нечисті думки... немає в них нічого: у мене теж була справа з одним дорогим юнаком, який заплутався в думках ідолопоклонства, хай врятує нас Милосердний, і т. д., і з'ясувалося, що йому дуже допомогло, коли він робив перед молитвою місрат модаа, що він молиться за думкою Арізаля, і Таза, і Шаха, і Маген Аврагама, а той, з ким я займався, був хасидом і сказав також — за думкою Бааль-Шем-Това і Цемах Цедека, а потім під час молитви мав намір, що він молиться в поєднанні зі славетним праведником... і стало мені відомо, що це допомогло йому цілковито, майже молитися без лихих думок... також юнак, з яким я займався, сьогодні дорогий аврех і врятований від усіх помислів, хвала Імені Його благословенному, і зцілився цілковито, як видно з його слів... Я розлого писав про це, бо, може, це послужить його порятунку...»[14].
Його син засвідчив, що його батько молився за нусахом Арізаля в сидурі «Тегілат Гашем», але вказав синові молитися за нусахом ашкеназ.
З хасидом равом Залманом-Лейбом Астуліним
Гаон-хасид рав Залман-Лейб Астулін певний час молився в синагозі Стайплера. У цей період Стайплер переконався в його величі в Торі й дуже любив і наближав його. Не раз він підходив до нього після молитви поговорити з ним про навчання. Взагалі, коли р. Залман-Лейб підходив до Стайплера, останній вставав на його честь, і вони сперечалися, хто сяде першим. Так вони шанували один одного й постійно розмовляли про слова Тори. Знайомі рава Каневського розповідають, що Стайплер дуже насолоджувався його товариством, і між ними встановилося постійне спільне навчання. Кожні кілька днів вони порушували різні теми, які палко обговорювали.
Навіть бар-міцву його сина Давида-Еліягу Стайплер ушанував своєю присутністю і навіть вручив хлопцеві-бар-міцві дорон драша[15].
«Га-мутар бе-фіха»
У своїй книжці «Крайна де-ігарта» Стайплер ставить чотири запитання до методу Алтер Ребе в «Лікутей амарим», розділ 38, щодо питання «га-мутар бе-фіха». Рав Шалом-Дов-Бер Вольпо уклав книжку під назвою «Га-мутар бе-фіха», щоб розв'язати запитання Стайплера, і його син рав Хаїм Каневський прийняв книжку й подякував раву Вольпо[16].
Скрижалі Завіту
У 5741 році (1980/1981) Ребе виступив із закликом змінити зображення Скрижалей Завіту з круглих на квадратні на підставі Гемари в трактаті «Бава батра» та інших. Стайплера запитали про це, і він відповів, що Ребе має рацію, і в його бейт-мідраші «Ледерман» змінили скрижалі на квадратні[17]. Його колега, один із голів єшиви «Поневеж», написав р. Єхезкелю Соферу, що, на його думку, скрижалі мають бути круглими, але внаслідок вказівки Стайплера він теж підтримує виправлення зображень скрижалей[18].
Його книги
- «Шаарей твуна»
- «Кегілот Яаков»
- «Крайна де-ігарта»
- «Біркат Перец»
- «Шіурін шель Тора»
- «Хаєй олам»
Родина
- Його син, гаон рав Хаїм Каневський, мир праху його.
- Його донька, ребецн Йосефа Барзам[19], дружина гаона рава Шауля, мир праху його.
- Його донька, ребецн Аува Берман, дружина гаона рава Мордехая-Шломо Бермана, мир праху його, який був одним із голів єшиви «Поневеж», навчався в юності в талмуд-торі та єшиві «Ахей Тмімім» Тель-Авів[20].
| Попередник: Рав Аврагам-Єшаягу Кареліц, рав Іссер-Залман Мельцер |
Лідер литовської громадськості 15 хешвана 5714 (24 жовтня 1953) — 23 ава 5745 (10 серпня 1985) |
Наступник: Рав Йосеф-Шалом Еляшів |
Твори в каталозі HebrewBooks
Книжки автора в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 15. Каталог HebrewBooks.
Показати всі книжки (15)
- «Ейфат цедек» («Правдива міра») איפת צדק
- «Кегілот Яаков» קהלות יעקב
- «Кегілот Яаков», частина 2 קהלות יעקב - חלק ב
- «Кегілот Яаков», частина 3 קהלות יעקב - חלק ג
- «Кегілот Яаков», частина 4 קהלות יעקב - חלק ד
- «Кегілот Яаков», частина 5 קהלות יעקב - חלק ה
- «Кегілот Яаков», частина 6 קהלות יעקב - חלק ו
- «Кегілот Ісраель» קהילות ישראל
- «Кегілот Ісраель» קהילות ישראל
- «Мезуза у-маке» («Мезуза і огорожа») מזוזה ומעקה
- «Хаєй олам», частина 1 חיי עולם - חלק א
- Листи та записи автора «Кегілот Яаков» — «Зіхрон Шауль» — «Імрот Моше», частина 1 אגרות ורשימות הקהלות יעקב - זכרון שאול - אמרות משה - חלק א
- Листи та записи автора «Кегілот Яаков» — «Зіхрон Шауль» — «Імрот Моше», частина 3 אגרות ורשימות הקהלות יעקב - זכרון שאול - אמרות משה - חלק ג
- Листи та записи автора «Кегілот Яаков» — «Зіхрон Шауль» — «Імрот Моше», частина 4 אגרות ורשימות הקהלות יעקב - זכרון שאול - אמרות משה - חלק ד
- Рідкісний лист אגרת נדירה
Зовнішні посилання
Викриття: «тамім», який продав літеру в Сувої Тори Мошіаха «Стайплерові», розповідає
Додаткова література
- הרב מרדכי מנשה לאופר, התקשרות, סיוע בוויכוח עם בעל ה'קהילות יעקב' גיליון א'שנט, י"ז מנ"א תש"פ, עמ' 11, במדור ניצוצי רבי.
- Рав Шнеур-Залман Бергер, «Нода ба-шіурім», розділи життя рава Аврагама-Хаїма Нае, у розділах про суперечку про міри.
- Рав Шалом-Дов-Бер Левін, «Мі-бейт га-гназім», скарби бібліотеки Ребе, фотокопія списку набувачів літер у Сувої Тори Мошіаха
- Рав Шалом-Дов-Бер Вольпо, «Га-мутар бе-фіха», відповіді на запитання рава Каневського до Алтер Ребе
Примітки
- ^ Про його повагу до своїх хасидських коренів можна дізнатися з такої розповіді: «Рав-гаон і рав Барух-Шимон Шнеєрсон, голова єшиви «Кохав мі-Яаков» Чебін, розповідав від імені автора «Кегілот Яаков», якого названо на ім'я Ріяя: коли його предки були жителями міста Горностайпіль і належали до його хасидів, — що вся богобоязливість, яка в нього є, — через те, що його батько вчив із ним у дитинстві щоранку з книжки «Емек тфіла» [рава Яакова-Ісраеля з Черкас]» («Життєписи праведників», аркуш 10). Він мав звичай учити щосвятого Шабату святу книжку «Ноам Елімелех», коли голова його була покрита штраймлом, що належав святому раву з Черкас, і є також його фотографія в штраймлі. Він також наводить у своїх писаннях з питань хасидуту. Його син гаон рав Хаїм, шліта, засвідчив, що його батько вивчав усі книжки хасидуту[потрібне джерело], [потрібне уточнення].
- ^ Див. статтю на цю тему хабадського дослідника рава Єгошуа Мондшайна
- ^ тижневик «Кфар-Хабад», вип. 205
- ^ Свідчення рава Копчика, шаліаха Ребе в Хадері.
- ^ тижневик «Кфар-Хабад», випуск № 205.
- ^ Див.: Нова ініціатива: запис на пасхальну жертву, «Хабад Інфо».
- ^ Свідчення наближеного рава Цимера, рава Товії Блоя, «Пардес Хабад», випуск 14, с. 165, у примітці.
- ^ Збірник «Бейт Менахем», с. 16.
- ^ Рав Леві-Іцхак Гальперін, голова «Науково-технологічного інституту галахи», розповідає, що його син, р. Хаїм, підтримує цю постанову
- ^ Його онук рав Брім.
- ^ Друга частина до кунтресу «Авней цедек», надрукованого наприкінці книжки «Шіур міква»
- ^ Рав Ісраель Нае, «Га-Мевасер», торанічна вкладка, 20 тамуза 5769 (12 липня 2009).
- ^ «Орхот рабейну»
- ^ «Крайна де-ігарта», с. 161 — 2
- ^ Книжка «Гаон ве-хасид».
- ^ Стаття в «Хабад Інфо», «Га-Мевасер» про книжки рава Вольпо
- ^ «Хабад Інфо»
- ^ Лист надруковано в брошурі «Аль хет га-ігуль» видання 5770 року (2009/2010).
- ^ Учениця машпіа рава Нахума Гольдшміда[потрібне джерело]
- ^ У якій він навчався в хевруті з гаоном равом Йоелем Каганом, мир праху його
Код особи: № 5162446200