Перейти до вмісту

Шауль-Дов-Бер Зіслін

Матеріал з Хабадпедії
Шауль-Дов-Бер Зіслін
Основна інформація
Дата народження5642
Дата смерті12 сівана 5724 (23 травня 1964)
Місце похованнякладовище Нахалат-Іцхак у Тель-Авіві
Місце проживанняТель-Авів та інші
НалежністьХасидизм Хабад
Рід діяльностірабин, машпіа
Освіта«Томхей Тмімім» у Любавичах
Посададиректор і машпіа єшиви «Томхей Тмімім» у Щедрині, рабин Черники, Березина й Орші, рабин кварталу Меа-Шеарім у Тель-Авіві, член рабинського суду в Тель-Авіві, голова «Агудат хасидей Хабад»
Інші посадиОдин із засновників «Агудат хасидей Хабад» у Святій Землі
УчніШломо-Хаїм Кесельман, Хаїм-Еліезер Красік, Ісраель Джейкобсон та інші
Сім'я
БатькоНісан-Ефраїм Зіслін
МатиІта
ДружинаРахель, дочка р. Ліми (Хаїма-Меїра) Минковича
ДітиДавид, Рівка

Рав Шауль-Дов-Бер Зіслін (5641 – 12 сівана 5724 (23 травня 1964)) — один із визначних рабинів Хабаду, зі старійших хасидів і машпіїм в Ерец-Ісраель, один із засновників «Агудат хасидей Хабад» у Святій Землі.

Біографія

Зліва направо: рав Зіслін, ?, рав Шнеур-Залман Гарелік, рав Пінхас Альтгойз.

Народився 8 хешвана 5641 року (13 жовтня 1880) у містечку Краслава в Латвії в родині Іти і р. Нісана-Ефраїма Зісліна.

Навчався в єшиві «Томхей Тмімім» у Любавичах разом з равом Шмуелем-Гронемом Естерманом; свої пояснення до книги «Танія» тих років він записував на своєму примірнику «Танії», і частину з них через багато років було перенесено на папір[1]; згодом він опублікував свої спогади про єшиву в «Бітаон Хабад».

У 5670 році (1909/1910) був призначений директором і машпіа єшиви «Томхей Тмімім» у Щедрині. Там він з особливою увагою виховав десятки учнів-тмімім, серед яких рав Шломо-Хаїм Кесельман, рав Еліезер Красик і рав Ісраель Джейкобсон.

З 5675 року (1914/1915) служив рабином у громадах Черніки, з 5680 року (1919/1920) — у Березино Мінської губернії, а з 5683 року (1922/1923) — рабином міста Орша.

7 сівана 5694 року (21 травня 1934) здійснив алію до Ізраїлю і був призначений рабином кварталу Меа-Шеарім у Тель-Авіві. Рабин синагоги «Бейт Шломо». Був членом Головного рабинату Тель-Авіва, а з 5701 року (1940/1941) — членом рабинського суду в Тель-Авіві. Також був керівником відділу мікв у місті.

Був одним із засновників «Агудат хасидей Хабад» в Ізраїлі, а в перший період після створення «Агудат хасидей Хабад» навіть був її головою.

Вважався одним із головних рабинів хабадської громади в Ізраїлі загалом і в Тель-Авіві зокрема, був членом правління талмуд-тори «Бней Тмімім», єшиви «Ахей Тмімім» у Тель-Авіві та Колель Хабад.

У 5723 році (1962/1963) видав кунтрес[2], у якому був запис його фарбрейнгену 19 кислева 5700 року (1 грудня 1939) в синагозі «Бейт Шломо».

Відхід з життя і спадщина

Помер у ніч на Шабат 12 сівана 5724 року (23 травня 1964) у лікарні «Іхілов» у віці 83 років. У заповіті просив не виголошувати над ним надгробних промов, не ховати його за межами міста Тель-Авіва, не обводити рамкою жалобні оголошення і не наділяти його особливими титулами. На виході Шабату його привезли додому, де зібралися головний рабин Тель-Авіва, члени Головного рабинату, хасиди Хабаду і публіка, які читали Тегілім усю ніч; у неділю похоронна процесія вийшла з його дому і пройшла повз будівлю Головного рабинату Тель-Авіва. На похороні був присутній рав Іссер-Єгуда Унтерман. Похований на кладовищі Нахалат-Іцхак у Тель-Авіві.

Після його відходу з життя Ребе попросив рава Азріеля-Зеліга Слоніма[3], щоб рукописи рава Зісліна були передані до Бібліотеки Хабаду; у частині книжок, що залишилися після рава Зісліна, було знайдено примітки, написані його рукою, які з роками були надруковані в різних виданнях. Його бібліотеку було передано до центральної єшиви «Томхей Тмімім» у Кфар-Хабаді.

Родина

  • Був одружений з Рахель, донькою р. Ліми (Хаїма-Меїра) Минковича, і в них народилися син[4] (загинув у Другій світовій війні) і донька на ім'я Рівка, 5676 року (1915/1916) народження. Упродовж багатьох років Ребе Раяц задіював зв'язки, щоб його син і онуки здійснили алію до Ізраїлю; його онук Нафталі Зіслін був професором факультету сільськогосподарських наук у Реховоті.

Додаткова література

  • «Оцар га-хасидім — Ерец га-Кодеш» — особистість і хасидське вчення машпіїм Хабаду, с. 151–164, за редакцією Йосефа Ашкеназі, 5772
  • Рав Йоель Каган, «Бе-дархей га-хасидім» — статті про шляхи хасидизму та його світ, с. 364 і далі, видавництво «Яхад», 5775
  • Стенограма фарбрейнгену рава Зісліна, 19 кислева, у Тель-Авіві, тижневик «Бейт Мошіах» 1439
  • «Ганзія», 26–30.

Зовнішні посилання


Попередній:
-
Голова «Агудат хасидей Хабад»
5701 – 5724
Наступний:
Хаїм-Еліезер Красик

Примітки

  1. ^ Їх було надруковано в книзі «Танія» із зазначенням джерел (мареї мекомот), добіркою коментарів і різночитань, Нью-Йорк, 5733, у шести томах, за редакцією рава Агарона Хітрика.
  2. ^ Ш. Зіслін, Роз'яснення уривка про велич 19 кислева, на сайті HebrewBooks.
  3. ^ Книга «Евед мелех», с. 343.
  4. ^ Р. Давид, народився в 5646 році (1885/1886) у містечку Бабиновичі. Одружився з пані Хаєю [донькою р. Переца Лейна (Хена)] і жив у Ленінграді; заробляв на життя бухгалтером. Під час Другої світової війни був призваний до радянської армії і загинув під час служби в 5704 році (1943/1944). У нього народилися два сини: пан Нафталі та ще один, чиє ім'я невідоме.
Шауль-Дов-Бер Зіслін згадується ще в 35 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 8420409100

Повідомити про помилку на цій сторінці