Аврагам-Мордехай Альтер
| Аврагам-Мордехай Альтер | |
|---|---|
![]() | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 7 тевета 5626 (25 грудня 1865) |
| Дата смерті | свято Шавуот 5708 (13 червня 1948) |
| Місце поховання | подвір'я єшиви «Сфат емет» |
| Країна | Польща, Свята Земля |
| Місце проживання | Гур |
| Рід діяльності | рабин[В] |
| Посада | третій адмор Гура (з 5665 року) |
| Сім'я | |
| Батько | Єгуда-Ар'є-Лейб Альтер («Сфат емет») |
| Дружина | Хая-Раде, дочка рабі Ноаха Шхора з Бяли, Фейга-Мінче, дочка рава Яакова-Меїра Бідермана |
| Діти | Ісраель Альтер, Сімха-Бунем Альтер, Пінхас-Менахем Альтер, Меїр, Іцхак, Фейга, Брайндл, Двора-Матль, та інші |
| Брати й сестри | Моше-Бецалель Альтер |
| Родовід | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Рабі Аврагам-Мордехай Альтер (7 тевета 5626 (25 грудня 1865) — свято Шавуот 5708 (13 червня 1948)) був третім з адморів Гура і прозваний за назвою своєї книги «Га-Імрей емет». Син рабі Єгуди-Ар'є-Лейба Альтера (Сфат емет).
Біографія
Народився 7 тевета 5626 (25 грудня 1865) у містечку Гур у Польщі і вважався одним з очільників харедимного проводу свого часу; був призначений адмором після свого батька, автора «Сфат емет», у 5665 році (1904/1905) і пробув на посаді адмора понад сорок три роки. Помер у 5708 році (1947/1948).
Окрім своєї праведності й хасидськості, він був також найвеличнішим гаоном і величезним знавцем тисяч книг. Замолоду він мав звичай підписувати своє ім'я на останній сторінці кожної книги, яку закінчував. Так домашнім стало ясно в пізні роки, які книги він уже вивчив.
Серед небагатьох книг, що вціліли з його бібліотеки після Голокосту, знайшлася книга «Атерет рош» Мітлер Ребе, яка є книгою з учення хасидуту (на тему Рош га-Шана, десяти днів каяття і Йом Кіпура). Він мав звичай підписувати кожну книгу, яку вивчав від сторінки до сторінки. Але на цій книзі він підписався двічі[1]. У ній записано численні зауваження, які він заніс на поля сторінок, і його підпис «Аврагам-Мордехай Альтер» наприкінці книги.
Вказав своїм учням вивчати розділи «Танії» 26–28 і висловився, що не знає, як можливо бути тим, хто служить Всевишньому, без них.[2]
Він одного разу висловився: я не розумію, як можна бути «хасидішер юнгерман» (хасидський аврех), не пройшовши книгу «Танія»[3].
Його вислови зібрано в книзі «Імрей емет аль га-Тора» (5 томів).
Його дружба з Ребе Рашабом
Рабі Аврагам-Мордехай був другом Ребе Рашаба. Ребе Рашаб називає його титулом «честь друга душі моєї, уславлений рав-гаон, окраса Ізраїлю, оплот і твердиня»[4]. Багато разів вони проводили фарбрейнгени[5] разом із рабі Єрахміелем-Іцхаком з Александрува і рабі Шмуелем Борнштейном із Сохачева. Також вони разом брали участь у різних зібраннях для зміцнення єврейства. У листі Ребе Рашаба до сина він розповідає, що рабі Аврагам-Мордехай запитав його про становище єврейства в його оточенні. Ребе Рашаб відповідає йому, що за загальним становищем це «їдіше гігнт» (єврейське середовище), але духовне становище сильно занепало. Причина цього — пише Ребе Рашаб — у тому, що в минулому балебатім встановлювали своє навчання ввечері в бейт-мідраші і тим самим навчалися як належить. Не те що сьогодні: балебатім почали навчатися в себе вдома, і тоді, звісно, їх більше тягне за природою проводити час із родиною, що призводить до припинення встановлених часів для Тори.
Його дружба з Ребе Раяцом
Ребе Раяц писав послання рабі Аврагаму-Мордехаю ще в 5682 році (1921/1922)[6], і зв'язок між ними тривав і в наступні роки. Ребе Раяц запросив рабі Аврагама-Мордехая на весілля Ребе і ребецн у 5689 році (1928/1929)[7] і листувався з ним у справах громадської діяльності[8]. Рав Хананья-Йосеф Айзенбах розповідає у своїх записках: «Розповів мені гаон рабі Іцхак Флексер, праведної пам'яті, голова рабинського суду «Агудат Ісраель» і автор «Шаарей Іцхак», що коли в Польщі стало відомо про ув'язнення нашого вчителя [Ребе Раяца] під арешт [у 5687 році (1926/1927)], вказав автор «Імрей емет з Гура, хай захистить нас його заслуга, щоб усі єврейські діти в Польщі зібралися на особливу молитву» («Кетер малхут», с. 142).
Ребе Раяц був учасником порятунку рабі Аврагама-Мордехая зі змученої Польщі до Святої Землі[9]. У 5703 році (1942/1943) рабі Аврагам-Мордехай та інші великі Ізраїлю у Святій Землі написали листа Ребе Раяцу про дітей-біженців, яких було перевезено до Землі Ізраїлю сіоністським Сохнутом і негайно передано ними до кібуців, щоб відвернути їх від їхньої віри — чи то вмовляннями, чи то силою руки. Коли Ребе Раяц отримав листа, він зойкнув і негайно написав листи до «Агудат Ісраель», «Агудат хасидей Хабад», об'єднання адморів і ради рабинів. Близько тридцяти чотирьох послань написав Ребе Раяц у той час, і в них він пише зі сльозами перед лицем другого Голокосту, який обрушують сіоністи на народ Ізраїлю. 13 нісана Ребе Раяц звернувся листом до рава Еліезерова: повідом від мого імені раву Альтеру з Гура, і рабинам, раву Соловейчику, Соферу, Сороцкіну, Каганеману, Кареліцу, від мого імені та від імені святих душ — скласти верховний рабинський суд і викликати на суд Тори установи та окремих осіб, щоб передати дітей-біженців до харедимних установ[10].
У 5707 році (1946/1947) Ребе Раяц написав вітальне послання рабі Аврагаму-Мордехаю з нагоди весілля його онуки[11].
З Ребе
У 5695 році (1934/1935) Ребе їздив за дорученням Ребе Раяца, щоб утішити автора «Імрей емет»[12].
Відхід з життя
Помер у розпал Війни за незалежність, у свято Шавуот 5708 (13 червня 1948), і через війну дорогу на Оливкову гору було перекрито, і після велелюдної похоронної процесії його було поховано на подвір'ї його єшиви — «Сфат емет».
Його іменем названо населений пункт Бней-Раам на півдні Землі Ізраїлю; «Бней-Раам» — це абревіатура його імені та імені його батька, Бен-Єгуда рабі Авраам Мордехай.
Родина
- Його сестра — пані Естер Бідерман
- Рабі Аврагам-Мордехай Альтер був одружений двічі
- Перший шлюб — Хая-Раде, дочка рабі Ноаха Шхора з Бяли
- Другий шлюб — з його племінницею Фейгою-Мінче, дочкою рава Яакова-Меїра Бідермана, яка народила йому сина його старості, рабі Пінхаса-Менахема, коли йому було 60 років. Його другу дружину описували як таку, що мала сіоністську схильність, сучасну, носила перуку замість швіса, освічену і таку, що говорила кількома мовами. Їй приписували вплив на чоловіка в питанні Землі Ізраїлю і на організацію курсів підготовки серед «Бнот Агудат Ісраель» у Варшаві
- Його сини й дочки;
П'ятеро синів і чотири дочки. Троє його синів служили адморами один за одним.
- Рав Меїр Альтер, убитий під час Голокосту в Треблінці разом із членами своєї родини.
- Фейга, дружина рава Іцхака-Меїра Альтера, сина рабі Моше-Бецалеля Альтера.
- Брайндл, дружина рава Шломо Йосковича. Убита під час Голокосту.
- Рав Іцхак Альтер.
- Естер Гейне, дружина рабі Іцхака-Фішла Гейне, сина рава Шмуеля-Шмар'ягу Гейне. Убита під час Голокосту.
- Двора-Матль, дружина рава Іцхака-Меїра Левіна, одного з керівників «Агудат Ісраель» і першого міністра соціального забезпечення Держави Ізраїль.
- Рабі Ісраель Альтер, автор «Бейт Ісраель».
- Рабі Сімха-Бунем Альтер, автор «Лев сімха», батько нинішнього адмора рабі Яакова-Ар'є Альтера.
- Рабі Пінхас-Менахем Альтер, автор «Пней Менахем».
Додаткова література
- Дії Ребе Раяца задля успіху рятувальної поїздки адморів гурського хасидизму, Шнеур-Залман Бергер, випуск «Бейт Мошіах» № 1290, с. 28–34
Твори в каталозі HebrewBooks
Книжки автора в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 1. Каталог HebrewBooks.
- Збірка листів і промов אוסף מכתבים ודברים
Зовнішні посилання
- Сіонізм і Геула: захопливе листування між Ребе Раяцом і адмором з Гура, на сайті «Лахлухіт геулатіт»

| Попередник: Адмор рабі Єгуда-Ар'є-Лейб Альтер з Гура |
Адмори Гура 7 тевета 5626 (25 грудня 1865) — свято Шавуот 5708 (13 червня 1948) |
Наступний: Адмор рабі Ісраель Альтер з Гура |
Примітки
- ^ Зі слів його сина, автора «Пней Менахем» з Гура
- ^ «Кфар-Хабад», випуск № 312, сторінка 18.
- ^ «Кфар-Хабад», випуск 36, від імені р. Іцхака Флексера
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Рашаба, ч. 2, лист 187. І див. там лист 197.
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Рашаба, частина 4, с. 304, 307.
- ^ «Ігрот кодеш» — Адмор Магаріяц, ч. 14 — доповнення, с. 114.
- ^ Див.: «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, ч. 16, с. 289.
- ^ Див., наприклад, в «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, ч. 17, с. 79, лист 6334.
- ^ Див. докладно на «Хабад Інфо». І див. також в «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, ч. 17, с. 212.
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 7.
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, ч. 13, с. 437.
- ^ «Шалшелет га-яхас», с. (20)
Код особи: № 1457162900
