Перейти до вмісту

Ісраель-Зеев Густман

Матеріал з Хабадпедії
Ісраель-Зеєв Густман
Основна інформація
Дата народження5667
Місце народженняВільна
Дата смерті5751
Місце похованняОливкова гора
КраїнаІзраїль[В]
Місце діяльностіВільна, Нью-Йорк, Єрусалим
Рід діяльностірабин[В]
Освітаєшива «Мір»
Посададаян Вільни, рабин Шнипішек, голова єшиви «Рамайлес», голова єшиви «Томхей Тмімім» Центральна в Нью-Йорку, засновник і голова єшиви «Нецах Ісраель» в Єрусалимі
УчителіШимон-Єгуда Шкоп
УчніХаїм Цименд, Шалом Хаскінд та інші
Сім'я
БатькоАврагам-Цві
Дружинадочка рава Меїра Басана
ДітиМеїр та інші

Рав Ісраель-Зеев Густман (5667 — 5751) був одним із даянів Вільни, після Голокосту служив у США головою єшиви «Томхей Тмімім» Центральна в 770, а згодом заснував і очолив литовську єшиву «Нецах Ісраель» в Єрусалимі. Був наближеним Ребе Раяца.

Біографія

Книжка «Всебічно обдарована людина» — біографія рава Ісраеля-Зеева Густмана.

Рав Густман народився 5667 року (1906/1907) у Вільні в родині свого батька, рава Аврагама-Цві. Замолоду вчився в єшиві «Мір», у хевруті з равом Хаїмом Шмулевичем. Учився в рабі Шимона-Єгуди Шкопа, а у 21 рік одружився з дочкою рава Меїра Басана (рабина Шніпішок, передмістя Вільни, і члена бейт-діну рава Хаїма-Озера Гродзенського). Після відходу з життя рава Басана (між заручинами та весіллям) рава Густмана було призначено рабином Шніпішок і членом бейт-діну. Служив головою литовської єшиви «Рамайлес» і членом бейт-діну автора «Мархешет».

Під час Другої світової війни рав Густман вказував усім, хто його питав, що треба тікати з гето[1]; він із дружиною та дочкою зуміли втекти, проте його сина, Меїра, було вбито.

Після війни рав Густман прибув до Вільни; і внаслідок попередження комуністичного комісара рав Густман утік до Франції. Однак рав Густман не зміг отримати дозвіл на в'їзд до Ерец-Ісраель, і тому емігрував до США.

Завдяки клопотанню гаона рава Моше Файнштейна рава Густмана було призначено головою єшиви «Томхей Тмімім» у Нью-Йорку 5706 року (1945/1946), і він викладав у ній близько чотирьох років, поки 5710 року (1949/1950) не заснував єшиву «Нецах Ісраель — Вільна Рамайлес»[2] і не перейшов до керівництва нею.

5731 року (1970/1971) репатріювався до Ерец-Ісраель і за порадою рава з Чебіна заснував єшиву «Нецах Ісраель» у кварталі Рехавія в Єрусалимі. В єшиві щовівторка він давав поглиблений урок, що тривав близько чотирьох годин; урок призначався для учнів єшиви, а гостям треба було отримати явний дозвіл, щоб брати участь в уроці. Крім того, щочетверга він давав урок для балебатім мовою ідиш.

У період його викладання в єшиві «Томхей Тмімім» Центральна в 770

У цей період, коли він викладав у 770, якось сказав під час бесіди з учнями єшиви про Ребе Раяца, що з глибоких маамарім Ребе Раяца видно, що він великий гаон у нігле, а не лише в хасидуті[3]

У цей період він час від часу заходив до Ребе Раяца і казав, що Ребе Раяц просив його, щоб юнаки були великими знавцями вчення в буквальному сенсі[4].

Відгуки Ребе та слухання Ребе його уроків

У цей період, коли він викладав у 770, Ребе час від часу питав його, про що він говорив на уроці, а також час від часу, коли Ребе перебував у канцелярії «Мерказ ле-іньоней хінух», Ребе теж слухав урок[5] не раз Ребе слухав урок із сусіднього коридору[6]. Згодом він хвалився перед своїми учнями, що траплялося, що Ребе проходив повз бейт-мідраш під час уроку й мимохідь уловлював його хідушім, а потім, коли вони розмовляли, виявлялося, що Ребе знає те, що він сказав на уроці[7]. Одного разу посеред уроку він згадав слова одного з коментаторів[8], який пише, що йому наснився сон, у якому йому сказали певне тлумачення, і рав Густман поставив запитання щодо змісту тлумачення, додавши й сказавши «Гарний сон! Але це пояснення не...», і Ребе, який ішов коридором і слухав урок, зупинився посеред ходи, почувши ці слова[9].

У цей період[10] після того як він закінчив свій урок[11], увійшов Ребе й запитав, про яку тему говорили на уроці, і після того як юнаки відповіли[12], Ребе пояснив сугію у внутрішньому аспекті речей шляхом хасидуту й відповів на запитання одного з юнаків[13], який дивувався, як певна деталь у сугії за простим змістом узгоджується з внутрішнім поясненням[14].

Його оцінка Ребе

5725 року (1964/1965) він увійшов на тривалий єхідут до Ребе, а після нього висловився[15], що Ребе є «єдиним у своєму поколінні»[16].

Після фарбрейнгену Ребе на свято Пурим 5726 (6 березня 1966), у якому брав участь рав Шмар'ягу-Йосеф Кареліц[17], який молився в його синагозі й був із ним близький, рав Кареліц розмовляв із равом Густманом про своє враження від величі Ребе в Торі, що виявилася на фарбрейнгені, і рав Густман висловився, що Ребе більший, ніж гаон рабі Шимон Шкоп[18].

5742 року (1981/1982) він уклав урок і віддав його до друку в книжці «Кавод хахамім», що вийшла на честь вісімдесятого дня народження Ребе, причому у вступі пише: «Я передаю тут із дружбою та шаною урок, який я сказав перед уважними учнями в залі центральної любавицької єшиви в Нью-Йорку, на честь друга Всевишнього і Його народу, гаона Ізраїлю, що підносить ярмо Тори й тшуви в усіх кінцях землі, його святості Адмора з Любавичів, шліта, з досягненням ним з допомогою Всевишнього віку гвурот, і з благословенням, щоб Всевишній, благословенний Він, продовжив його дні й роки, доки не прийде Шило, незабаром, у наші дні, амінь».

Надгробок на могилі рава Густмана

Його праці з Тори

Його головна друкована праця — це серії книжок «Кунтресей шіурім» на трактати Талмуду: Гітін, Кідушин, Недарім, Ктубот, Євамот, Бава кама, Бава меція і Бава батра.

У цих його книжках виявився унікальний підхід до навчання, що поєднує ретельний текстуальний аналіз, який передує висуненню логічних доводів у поясненні сугії, подібно до бриського методу навчання в аналізі тексту Рамбама, однак він поширює цей метод і на книжки інших рішонім.

Оскільки книжка містить його уроки, що виголошувалися протягом довгих годин, уроки подано як довгі побудови, іноді по кілька десятків сторінок кожна, що охоплюють глибокі теми з усіх їхніх боків.

Більшу частину його рукописів і касет із його уроками було викрадено, і в надрукованих книжках з'явилася постанова суду, що забороняє купувати їх інакше, ніж у спадкоємців за законом.

Помер 28 сівана 5751 (10 червня 1991), і похований на Оливковій горі.

Твори в каталозі HebrewBooks

Книжки автора в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 2. Каталог HebrewBooks.

  1. «Кунтресей шіурім» — Бава кама קונטרסי שעורים - בבא קמא (Єрусалим) — у каталозі · читати
  2. «Кунтресей шіурім» — Гітін קונטרסי שעורים - גיטין (Єрусалим) — у каталозі · читати

Зовнішні посилання

(Частину цієї статті засновано на книжці «Шемен сасон ме-хаверейха»)

Примітки

  1. ^ тікати з гето
  2. ^ На пам'ять про єшиву «Рамайлес», що належала його тестеві у Вільні (назва «Рамайлес» є перекрученням імені засновника єшиви «р. Майлес»)
  3. ^ З листа рава Хаїма Ціменда, одного з учнів, з якими стався цей випадок, — надруковано в «Шемен сасон ме-хаверейха», ч. 1, с. 175
  4. ^ Зі слів рава Єгуди-Лейба Гронера — тшура Рубін 5776, с. 63
  5. ^ Зі слів рава Йосефа Вальдмана — надруковано також у «Га-Тамім» («Бейт Мошіах»), вип. 25, с. 33
  6. ^ Зі слів рава Шалома-Бера Айхгорна — надруковано в «Га-Тамім» («Бейт Мошіах»), вип. 17, с. 123
  7. ^ Зі слів його учня рава Шалома Хаскінда та інших — «Шемен сасон ме-хаверейха», ч. 1, с. 176
  8. ^ У «Шулхан арух» «Хошен мішпат»
  9. ^ Зі слів рава Моше-Песаха Гольдмана — надруковано в «Га-Тамім» («Бейт Мошіах»), вип. 42, с. 93
  10. ^ Приблизно 5709 року (1948/1949)
  11. ^ У трактаті Бава меція
  12. ^ Урок був присвячений сугії на початку розділу: «Якщо господар його з ним, не платить»
  13. ^ Рав Хаїм Ціменд
  14. ^ З листа рава Хаїма Ціменда, одного з учнів, з якими стався цей випадок, — надруковано в «Шемен сасон ме-хаверейха», ч. 1, с. 175
  15. ^ У присутності його учня рава Шалома Хаскінда
  16. ^ «Шемен сасон ме-хаверейха», ч. 1, с. 176
  17. ^ Оскільки в той період він жив у кварталах Краун-Гайтс
  18. ^ Книжка «Га-Мазкір»
Ісраель-Зеев Густман згадується ще в 11 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 5377248900

Повідомити про помилку на цій сторінці