Перейти до вмісту

Колель

Матеріал з Хабадпедії

Колель — єшиботний навчальний заклад для одружених учнів (яких називають аврехами), що продовжують навчатися після весілля. У минулому терміном «колель» позначали фонди, з яких євреї Землі Ізраїлю отримували гроші цдаки від євреїв діаспори, — як, наприклад, Колель Хабад, заснований Алтер Ребе. Оскільки здебільшого аврехи отримують під час навчання постійну щомісячну стипендію, щоб мати змогу утримувати родину, поняття «колель» було запозичено для позначення навчальних закладів для одружених.

Учень колелю називається «аврех». Тлумачення цього слова в дусі драшу[1]: «аврех — батько в мудрості й ніжний роками», тобто своєю мудрістю він як батько (доросла і літня людина), а за віком він ніжний роками (молодий).

Розвиток колелю

Колелів того типу, що існує сьогодні, у минулі роки не було, і аврехам, які бажали продовжувати навчатися після весілля, доводилося шукати заможного жертводавця, який би їх утримував. Один із прийнятих способів досягти цього — одружитися з донькою заможної людини, яка бажала, щоб її зять вивчав Тору.

Сьогодні колелі є майже в кожній громаді, і там аврехи можуть навчатися і отримувати щомісячну стипендію на утримання родини. Кошти на стипендії для аврехів очільники колелів здобувають переважно за рахунок пожертв. У Землі Ізраїлю невелика частина бюджету колелю надходить від Держави Ізраїль через міністерство у справах релігій. Прийнято навчатися в колелі перший рік після весілля, проте дехто залишається на кілька років, а дехто залишається навчатися в колелі все життя — такий варіант прийнятий переважно в литовській течії.

Мета колелю

Щоб досягти успіху в шліхуті
м. б. [= має бути] відповідна підготовка
і з неї принаймні [= принаймні] один рік вивчення св. Тори [= нашої святої Тори]
з жвавістю і з „коах“ тощо (їдиш). Чи зробив він це вже?

Мета колелів — пом'якшити різкий перехід між життям у святості, коли перебувають у єшиботних рамках і зайняті лише вивченням Тори, та матеріальним життям, пов'язаним із турботою про потреби родини.

У багатьох випадках Ребе вказував аврехам навчатися в колелі принаймні один рік після весілля[потрібне джерело].

Ребе вказав, щоб колель розташовувався поблизу від місця проживання більшості аврехів і щоб хасидський колель відкривався щоденним вивченням хасидуту — не менше 20 хвилин — пів години[2].

Людям, які писали Ребе про бажання поєднувати роботу з навчанням у колелі, Ребе відповів негативно, оскільки колель призначений для того, хто бажає вивчати Тору, а не для того, хто зайнятий справами; натомість Ребе вказав їм встановити час для вивчення Тори[3].

Також людям, які бажали залишити заробіток заради навчання в колелі, Ребе відповів негативно, оскільки час навчання в колелі призначений як продовження єшиви і як перехід між єшивою і виходом на роботу, тоді як навчання в колелі після періоду роботи, як правило, не є повноцінним навчанням[4].

Види колелів

Більшість колелів у Хабаді — невеликі заклади, що налічують лічені десятки учнів. Крім загальних рамок — аврехи після весілля, які займаються вивченням Тори, — кожен колель має особливі риси залежно від того, хто стоїть на чолі (очільники колелю), і від тих, хто в ньому навчається. Частина колелів приєднана до певної єшиви (наприклад, колель при єшиві Хабаду в Цфаті, «Томхей Тмімім» Кір'ят-Гат, єшиві Хабаду в Рамат-Авіві, «Томхей Тмімім» Ор-Єгуда). Багато колелів було відкрито з метою розширити місцеву громаду (наприклад, колель «Мішкан Менахем» у Рішон-ле-Ціоні), а частину відкрито з метою дати людський відгук і додаткові робочі руки Бейт Хабадам (наприклад, колель у кварталі Неот-Афека в Тель-Авіві).

У хасидизмі Хабад можна виокремити такі види колелів:

  • Звичайний колель — у ньому навчаються переважно один навчальний рік, перший рік після весілля.
  • Колель гораа, який називають також колелем рабанут, — галахічний колель, у якому зосереджуються на практичній галахі, переважно на частинах «Орах хаїм» і «Йоре деа» «Шулхан арух». Мета цього колелю — отримати сміху на посаду рабина кварталу чи рабина міста.
  • Колель даянут — галахічний колель, у якому зосереджуються переважно на темах «Хошен мішпат» і «Евен га-езер».
  • Колель «Тіферет зкеним» — колель, призначений для літніх людей.
  • Вечірній колель з хасидуту — колель для аврехів, які не є хасидами Хабаду; його мета — дати широкому загалу можливість ознайомитися з вченням хасидуту і вивчати його (див. абзац нижче).

Вечірній колель з хасидуту

У багатьох громадах Хабаду шлухім прийнято відкривати вечірній колель з хасидуту для аврехів і батьків родин, які не є хасидами Хабаду. Мета колелів такого роду — поширювати вчення хасидуту серед ширшого загалу. У частині колелів учасникам видають стипендії за навчання. Такі колелі розташовані переважно в харедимних містах.

Сьогодні у Святій Землі діють 2 основні організації, що керують мережею вечірніх колелів з вивчення хасидуту: одна належить до мережі «Маайней Ісраель» і призначена переважно для аврехів з кіл загального хасидизму, які вивчають вчення Хабаду, а друга належить до мережі «Мерказ Хамеш ле-гафацат га-маайанот» під керівництвом рава Йосефа-Іцхака Опена, що звертається переважно до аврехів у громадах анаш.

Колель «Тіферет зкеним»

Основна стаття – Колель «Тіферет зкеним»

Колель «Тіферет зкеним» був заснований Ребе у 5740 році (1979/1980). Колель призначений для літніх людей, від 50 років і старших. З того самого приводу, коли Ребе вказав відкрити колель «Тіферет зкеним», Ребе запропонував відкрити заклад для вивчення Тори також для жінок, які теж зобов'язані вивчати Тору. Ребе наголосив, що цей заклад не слід називати колелем, а треба знайти іншу назву.

Колель підготовки з хасидуту

У 5749 році (1988/1989) рав Йосеф-Іцхак Опен написав Ребе про своє бажання відкрити колель, у якому діятиме програма підготовки, що дає учням інструменти, аби стати машпіїм і давати уроки хасидуту; Ребе відповів маане, в якому сказано: «Належить до „Томхей Тмімім“». Після цієї відповіді рав Опен порадився з кількома хасидами, що мають стосунок і зв'язок з єшивами «Томхей Тмімім», і за їхньої підтримки заснував колель у Шікун Хабад в Єрусалимі[5]; у колелі «Маайней га-єшуа» в Лоді існує спеціальна програма, в якій учні отримують свідоцтва про сміху з хасидуту від рава Опена і від рава Елірана Ілуза[6].

Додаткова література

  • Займатися вивченням Тори з запалом, огляд ставлення Ребе до навчання в колелі, у рубриці «Хаєй Рабі» тижневика «Кфар-Хабад», випуск 1908  •  випуск 1920, с. 46

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Мідраш «Берешит раба» (розділ 90, 3)
  2. ^ Єхідут рава Нахума Требника, тішрей 5728 (жовтень–листопад 1967).
  3. ^ Добірка відповідей і маанот Ребе у зв'язку з колелем аврехім і навчанням у ньому, упорядник — рав Шмуель Любецький (є в зовнішніх посиланнях), с. 5. «Лікут маанот кодеш», доповнення, т. 4, 291.
  4. ^ «Лікут маанот кодеш», доповнення, т. 5, с. 351. «Ігрот кодеш», т. 33 (видання рава Шалома-Дов-Бера Левіна), с. 417. «Лікут маанот кодеш» 5724–5726, с. 219. Наводяться також у примітці рава Леві Мендельзона, збірник «Гаарот у-біурім» з учення Любавицького Ребе (шліта), випуск 293, тижнева глава «Пінхас» 5786, с. 19.
  5. ^ Тижневик «Бейт Мошіах», випуск 1048, с. 29.
  6. ^ Авреймке Айзенштейн, «Лод: вручення свідоцтв про сміху з хасидуту в колелі „Маайней га-єшуа“» 3 кислева 5785 (4 грудня 2024).

Повідомити про помилку на цій сторінці