Візит Ребе до Парижа (5707)
| Серія статей на тему життєпис Ребе |
Діяльність Ребе з 5711 року (1950/1951)
|
Візит Ребе до Парижа (кінець адара — 21 сівана 5707 (9 червня 1947)) — тривалий візит, який Ребе[1] здійснив до хабадської громади Парижа, щоб супроводжувати свою матір ребецн Хану на її шляху до Сполучених Штатів.
Візит тривав близько трьох місяців[2], протягом яких Ребе багато проводив фарбрейнгени з хасидами Хабаду в місті, головним чином про внесення «дмей маамад» Ребе Раяцу. Ці фарбрейнгени справили велике враження на нечисленну хабадську громаду, що перебувала в місті, а також відкрили низку шляхів для поширення вчення хасидуту.
Історична довідка
Основна стаття – Виїзд із Росії 5706
Під час Другої світової війни кордон між Росією і Польщею охоронявся погано, і багато біженців тікали з Польщі вглиб Росії, щоб урятуватися від лінії вогню.
Через великий голод, що панував у Росії під час війни, сотні тисяч біженців загинули, і після закінчення війни Росія забажала приховати цей факт і дозволила польським підданим повернутися до своєї країни, навмисно заплющуючи очі й допускаючи масове підроблення польських посвідчень особи. Отримавши благословення Ребе Раяца, хасиди Хабаду в Росії скористалися цією шпариною і втекли до вільних країн.
Однією з тих, хто втік, була мати Ребе, ребецн Хана, яка виїхала в останню мить із підробленим документом «Муми Сари», яка була однією з головних організаторок утечі й віддала ребецн свій підроблений документ, хоча знала, що КДБ іде по її сліду, а сама залишилася в Росії і там загинула.
Після виїзду зі Львова ребецн певний час перебувала в таборі для переміщених осіб у Покінгу, звідки наприкінці зими 5707 року (1946/1947) прибула до Парижа й оселилася у свого родича, гаона р. Шнеура-Залмана Шнеєрсона.
Візит Ребе до Парижа
Перша зустріч

Незадовго до свята Пурим 5707 року (6 березня 1947) Ребе прибув до Парижа літаком, причому це був єдиний раз, коли Ребе летів літаком[3].
Хасиди Хабаду в місті хотіли вшанувати Ребе і привезти його з аеропорту, але під час очікування передбачуваного часу його посадки надійшла телеграма від Ребе Раяца, у якій було написано «Благословенний ти у приході твоєму», і хасиди зрозуміли, що Ребе вже прибув, і справді, за кілька хвилин Ребе приїхав на таксі до будинку, у якому зупинилася його мати.
Коли Ребе приїхав, ребецн вийшла по покупки[4] і Ребе увійшов до синагоги на верхньому поверсі в домі рава Залмана Шнеєрсона і помолився, а потім спустився до кімнати, де перебувала його мати, на другому поверсі, і зустрівся з нею вперше після розлуки в двадцять років, і вони разом увійшли до бічної кімнати, і згодом він вийшов на фарбрейнген із хасидами і під час фарбрейнгену говорив про те, що Йосеф не бачив свого батька двадцять два роки, і під час цих слів гірко плакав.
Розпорядок дня
Ребе залишався в Парижі три місяці, щоб підтримувати матір у період її відновлення після тяжких часів, пережитих нею в Росії[5], і оформити юридичні документи, які забезпечили б її в'їзд до Сполучених Штатів.
Сам Ребе зупинився в номері розкішного готелю в центрі міста[6], де проводив більшу частину дня, а рав Яаков Ліпскер дбав про те, щоб щодня приносити Ребе їжу[7].
Щодня Ребе двічі відвідував матір, а ввечері вечеряв разом із нею; у Шабати і свята він долав довгий шлях пішки[8].
У Шабати Ребе молився в синагозі[9] на верхньому поверсі дому рава Шнеєрсона[10]. Щотижня Ребе удостоювали виклику до Тори третім або на мафтір, і він жертвував суму в 300 франків.
Йомей де-пагра

Упродовж візиту Ребе кілька разів проводив фарбрейнгени з місцевою хабадською громадою, головним чином у Шабати і в «йомей де-пагра».
Ребе провів фарбрейнген на честь 2 нісана в домі рава Шнеєрсона і почав його з нігуну, сказавши, що це було одне з нововведень Ребе Рашаба. Як і решта фарбрейнгенів того візиту, цей фарбрейнген тривав до світанку.
Під час візиту ребецн Хана відкрила хасидам, що 11 нісана є днем народження Ребе[11], і хасиди попросили Ребе провести фарбрейнген; цього разу фарбрейнген відбувався на верхньому поверсі, і Ребе говорив про значення дня народження.
Також у Песах шені Ребе провів фарбрейнген, але це був короткий фарбрейнген, що закінчився до часу, коли треба було відвідати матір увечері, як було в нього заведено щодня. У Лаг ба-Омер Ребе провів фарбрейнген двічі: один раз із групою анаш, якій вдалося виїхати після свята Песах і яка зупинилася в готелі «Пріма», і один раз у синагозі в «Плецлі», де він зі сльозами нарікав на те, що в наших Ребе, провідників поколінь, були видатні хасиди, занурені в Тору і служіння, а його тесть змушений займатися з малими дітьми і вчити їх алефбейсу.
Свято Песах
Перед святом Песах Ребе попросив рава Ліпскера дістати виноград і приготувати вино, а не вдовольнятися родзинковим вином, мацу ж він привіз із собою з Нью-Йорка.
Крім того, Ребе попросив купити до свята новий посуд, окремий для кожної страви, і доручив раву Ліпскеру робити все самому й нікому не дозволяти йому допомагати. Сам Ребе занурив новий посуд[12].
Святкові трапези Песаху відбувалися в домі рава Шнеєрсона[13] — великому триповерховому домі, нижній поверх якого слугував складом, середній — залом для засідань і зібрань (там відбувався пасхальний седер), а поруч із ним були бібліотека релігійних книг і кабінет рава Шнеєрсона, спальні й кухня; на верхньому поверсі були 2 житлові квартири і синагога.
Особливі події
Хоча більшу частину часу Ребе проводив усамітнено у своєму номері готелю, він кілька разів поступився наполегливим проханням місцевої громади виступити з проповіддю в синагозі в кварталі «Плецль», де він молився в період, коли жив у Парижі в 5693–5700 роках (1932–1940).
Уперше, прийшовши виступити, він запитав, що прийнято вивчати в синагозі між мінхою і маарівом, і дві години говорив про галаху і пілпуль навколо слів мудреців у «Ейн Яаков», викликавши величезне захоплення в усіх слухачів. Після вечірньої молитви публіка попросила знову послухати Ребе, і Ребе продовжив говорити про постійні уроки, що вивчаються в синагозі після вечірньої молитви[14], а наприкінці пов'язав усі три теми разом.
Іншого разу Ребе зажадав від анаш займатися поширенням єврейства, а коли йому відповіли, що це важко, Ребе вийшов на вулицю, став на ящик і махав хусткою, доки навколо нього не зібралися євреї, і почав розмовляти з ними про єврейство, а закінчивши, запропонував зайти до сусідньої синагоги й помолитися мінху, і багато хто із зібраних увійшов із Ребе до синагоги й молився зі сльозами. (потрібне джерело).
Прощальні подарунки
Перед від'їздом Ребе вручив прощальні подарунки членам родин Шнеєрсон і Бутман, які приймали й обслуговували його та його матір ребецн протягом трьох місяців їхнього перебування в Парижі.
Раву Бутману Ребе подарував сидур «Тора ор» з махзором, випуски «Га-Тамім», а також кілька маамарів і кунтресів, надрукованих у Польщі. Жінкам Ребе подарував розкішний набір порцелянових тарілок, дівчинці Леї Бутман [Коген] подарував альбом марок, хлопчикові Шалому-Дов-Беру Шнеєрсону Ребе дав П'ятикнижжя в одному томі й чотири частини «Шулхан арух» видавництва «Хорев», хлопчикові Шалому-Дов-Беру Бутману подарував «Сефер га-маамарім — Їдиш», хлопчикові Шмуелю-Менахему-Мендлу Бутману дав велосипед, а дівчинці Мір'ям Бутман дав велику дзиґу.
Також кілька людей з анаш отримали випуски й кунтреси Ребе Раяца, Тайбл Ліпскер Ребе передав через її чоловіка кунтреси «Лікутей дібурім», а дівчинці Рахель Дунін Ребе приніс сидур.
Прощальний фарбрейнген
В останній Шабат перед від'їздом Ребе приніс примірник «Решимат га-маасар», надрукований на друкарській машинці на аркушах формату фоліо, і анаш поділили аркуші між собою, і кожен, закінчивши, передавав аркуш товаришеві.
У неділю, 20 сівана, в останню ніч перед відплиттям разом із матір'ю на кораблі, Ребе провів прощальний фарбрейнген, що тривав усю ніч, понад 11 годин, і завершився лише близько восьмої ранку, коли Ребе пустився в танок із дітьми із сусідньої талмуд-тори, які прийшли на новий навчальний день.
Кульмінацією фарбрейнгену стали моменти, коли Ребе почав [сидячи] перебирати імена всіх присутніх і пояснювати кожному значення його імені у відкритій і таємній частині Тори та те, як його ім'я відповідає його якостям, характеру і його призначенню у світі.
Наступного дня, у понеділок 21 сівана, об 11:00 ранку Ребе виїхав поїздом у бік порту, звідки відплив із матір'ю ребецн на кораблі «Мавританія» до Сполучених Штатів, куди вони прибули 28 сівана 5707 (16 червня 1947).
Підсумки візиту
«Дмей маамад»
Основна стаття – «Дмей маамад»
Однією з головних тем, які Ребе порушував на фарбрейнгенах і в особистих розмовах з анаш у Парижі, було внесення «дмей маамад» з метою пов'язати якомога більше євреїв із Ребе, у певності, що матеріальний зв'язок із Ребе пробудить у євреях і зв'язок духовний.
Ребе не обмежився тим, що порушив це питання, і після прибуття до Сполучених Штатів продовжував листуватися з хасидами Хабаду в Парижі й вимагав від них займатися цією справою з усією енергією.
У результаті цих дій виникло піднесення у внесенні «дмей маамад», яке поширилося й на інші громади, коли хасиди, що перебували в Парижі, переселилися на постійне проживання до інших громад по всьому світу.
Викуп предметів наших Ребе, провідників поколінь
Під час візиту Ребе купив стіл Ребе Магараша, що був у Парижі в одного з його нащадків[15], а також святі предмети наших Ребе, провідників поколінь, передані йому хасидом р. Меїром Іткіним зі спадщини хасида р. Хаїма Кавеша[16], який відправив їх через нього Ребе Раяцу.
Крім того, під час візиту Ребе вдалося дістати кілька фотографій членів родин наших Ребе, провідників поколінь.
Відділення закладів Хабаду
Під час візиту Ребе трудився над створенням у Франції відділень «Мерказ ле-іньоней хінух», «Махане Ісраель», «Бейт Рівка» і «Кегот». Водночас Ребе подбав про видання брошур про єврейство французькою мовою.
Створення закладів поширилося й на сусідні країни, зокрема: Німеччину, Австрію і Чехословаччину.
Гіткашрут із Ребе
Хоча зазвичай Ребе тримався скромно й непомітно, у період перебування в Парижі він виявляв особливу близькість до хасидів місцевої громади, що дало їм змогу почасти пізнати велич Ребе.
Це знайомство було однією з причин того, що після відходу з життя Ребе Раяца вони прихилилися до нього й обрали його продовжувачем шляху і провідником сьомого покоління, попри те що він був молодшим зятем.
Додаткова література

- «Ребе в Парижі», автор — рав Шмуель-Менахем-Мендл Бутман. У книзі розповідається, що Ребе подарував йому під час візиту велосипед. Слід зазначити, що сам рав Бутман візиту не пам'ятав, оскільки на той час був маленькою дитиною. Велосипед теж не зберігся.
- «Адморей Хабад ве-Ягадут Царфат», с. 216 і далі
- «Ребе прибуває до Парижа», тижневик «Бейт Мошіах» 28 адара 5781 (12 березня 2021) с. 40
Зовнішні посилання
- «Візит до Парижа 5707» тшура з регіонального з'їзду шлухім у Парижі, 5777
- «Нові відкриття про візит Ребе до Парижа в 5707 році (1946/1947)» — на сайті
14 кислева 5766 (15 грудня 2005) - «Знайдено школу в Парижі, яку Ребе відвідав у 5707 році (1946/1947) ● Документальні матеріали» — на сайті
17 тевета 5776 (29 грудня 2015) - [-chlouhim.com/wp-content/uploads/2016/01/%D7%A6%D7%A8%D7%A4%D7%AA.pdf Місця, які Ребе відвідав у Парижі], у тижневику «Кфар-Хабад»
- «70 років візиту Ребе до Парижа» у «Бе-махане Цівос Гашем» сіван 5777 (травень–червень 2017)
- Дім ребецн Хани в Парижі • Документальні матеріали


Примітки
- ^ Сам, без своєї дружини ребецн Хаї-Мушки, яка залишилася в Нью-Йорку.
- ^ Щодо точної дати прибуття Ребе думки розходяться. У 5771 році (2010/2011) у тшурі з весілля родин Дойч-Ойерхман було опубліковано телеграму р. Шолому-Мендлу Калменсону від виходу Шабату, 23 адара 5707 (15 березня 1947), у якій Ребе просить: «Повідомити моїй матері, що я буду в Парижі наступного тижня».
- ^ За переказом, це була чітка вказівка Ребе Раяца, який просив, щоб Ребе на зворотному шляху до Сполучених Штатів їхав зі своєю матір'ю, ребецн Ханою, саме кораблем.
- ^ Через помилкову чутку, ніби літак затримується на три години, ребецн почала побоюватися за добробут сина, і, щоб зняти напругу, пані Шнеєрсон повела її купити капелюшок.
- ^ Спочатку ребецн супроводжувала свого чоловіка рабі Леві-Іцхака, засланого до Казахстану, а після його відходу з життя в 5704 році (1943/1944) була змушена переховуватися, і мало хто погоджувався їй допомогти, бо люди боялися вступати в контакт і допомагати жінці на прізвище Шнеєрсон, до того ж пов'язаній родинними узами з Ребе Раяцем, найлютішим ворогом КДБ.
- ^ Входити до готелю дозволялося лише людям у краватках.
- ^ Ребе відчиняв двері об 11:00 і приймав їжу, яку приготував для нього рав Ліпскер. Трапези складалися лише з риби — єдиної їжі, у кашруті якої Ребе був певен. Після закінчення візиту Ребе хотів заплатити йому 5000 франків, але той відмовився їх прийняти, і зрештою домовилися, що ці гроші буде передано Ребе Раяцу як «дмей маамад» (тема, яку Ребе багато порушував у ті місяці).
- ^ Близько пів години дороги від готелю EDWARD VII на AVENUE DE L OPERA до дому рава Залмана Шнеєрсона на RUE DIEU в центрі міста.
- ^ Ребе згадав ці молитви в сіхі, надрукованій у «Гітваадуйот» 5742, частина 2, с. 1108.
- ^ Прийшовши, він піднімався відвідати матір, а коли ті, хто молився, доходили до повторення молитви кантором, входив до синагоги.
- ^ Хоча Ребе вмістив у календарі «Гайом йом» на дату 11 нісана вислів, що стосується дня народження, хасиди не знали причини цього.
- ^ Згідно зі спогадами анаш, Ребе користувався виделкою цього Песаху, а посуд Ребе був позначений особливою ниткою, щоб інші ним не користувалися.
- ^ Який уже удостоївся того, що Ребе Раяц відвідав цей дім і виголосив у ньому хасидський маамар, 21 елула 5696 (8 вересня 1936).
- ^ Закони тфілін у «Шулхан арух» Алтер Ребе і 41-й розділ «Танії».
- ^ Пані Хана Узерман, дочка р. Менахема-Мендла, сина Ребе Магараша.
- ^ Пасхальна ложка Бааль-Шем-Това, кілька пасхальних посудин магіда р. Міхла із Золочева і парохет Алтер Ребе. Ці предмети продала його дружина, що походила зі знатної родини, заради поховання чоловіка, за 3000 рублів, сплачених з особистої кишені р. Меїра Іткіна.
- ^ Уперше: солідна відеокампанія для хабадської книги ● дивіться