Біркат га-гомель
Благословення «Га-гомель»
|
|---|
|
Той, хто благословляє, каже: |
Благословення «Га-гомель» є благословенням хвали й подяки, яке промовляє той, хто був у біді чи в небезпеці й урятувався від неї.
Це благословення подібне до жертви подяки, яку приносили, коли існував Храм[1].
Обов'язок промовляти благословення
Основне визначення зобов'язаних промовляти благословення, як воно наводиться в Гемарі: «Четверо мають дякувати — ті, хто пливе морем, ті, хто йде пустелями, той, хто був хворий і одужав, і той, хто був ув'язнений у в'язниці й вийшов»[2], на яких натякають початкові літери у вірші «І все живе дякуватиме Тобі вічно» - חבוש, יסורים, ים, מדבר[3].
Ці чотири випадки описані також у розділі 107 Тегілім, де після кожного з них наводиться вислів: «Хай дякують Г-сподові за милість Його і за чудеса Його для синів людських». Також закон, що це благословення слід промовляти в міньяні з десяти євреїв, мається на увазі в цьому розділі, у вірші: «І хай звеличують Його в зібранні народу і в зібранні старійшин прославляють Його»[4].
Хоча в першоджерелі згадуються лише чотири види зобов'язаних, галаха постановляє, що кожен, хто був у значній небезпеці й урятувався, має промовити благословення, але згідно з деякими думками промовляє його без згадування Імені та царства[5].
Звільнені від благословення
Дитина, що не досягла віку заповідей, не промовляє благословення, оскільки не може сказати в тексті благословення «що віддає винним благами», бо вона ще не є зобов'язаною[6].
Щодо жінок існує галахічна суперечка, чи зобов'язані вони промовляти благословення, чи вони звільнені, оскільки не можуть промовляти благословення перед десятьма чоловіками й сувоєм Тори[7], а на практиці прийнятий у Хабаді звичай такий, що вони взагалі його не промовляють, навіть тихо в жіночому відділенні[8].
Також серед чотирьох зобов'язаних дякувати в галахі наводяться різні визначення: хворий зобов'язаний дякувати, лише якщо пролежав у ліжку через хворобу понад 3 дні[9], той, хто летів літаком, якщо перетнув море, має промовити благословення [10]
Час благословення та його порядок
Благословення «Га-гомель» заведено промовляти після виклику до Тори.
Викликаний до Тори на останнє читання[11], якому треба промовити «Га-гомель», має зачекати на промовляння кадишу і лише після цього промовити «Га-гомель», щоб кадиш був якомога ближче до читання[12].
Від початку слід промовити благословення протягом трьох днів з моменту виникнення обов'язку, оскільки найкраща можливість полягає в тому, щоб промовити благословення під час виклику до Тори, а не буває трьох днів поспіль, у які не виносять сувою Тори.
Оскільки встановлено промовляти благословення протягом трьох днів, якщо людина опинилася в становищі, коли в неї немає сувою Тори протягом трьох днів, і вона може промовити благословення лише перед десятьма, краще, щоб вона промовила його перед десятьма, ніж відкладала благословення на час після трьох днів.
Якщо хоче зачекати, щоб промовити благословення в міньяні, може чекати навіть тридцять днів[13].
Хоча за галахою благословення «Га-гомель» промовляють лише першого разу, на відміну від благословення на чудо, яке можна промовляти щоразу, коли приходиш на місце, де сталося чудо, зміст благословення стосується і річниці, і тому ми бачили в наших Ребе, провідників поколінь, що вони щороку в час чуда згадували подію і зміст благословення «Га-гомель»[14].
Перед ким промовляють благословення
Благословення «Га-гомель» слід промовляти перед міньяном дорослих, коли щонайменше двоє з них є знавцями Тори, що займаються вивченням галахи[15], згідно зі сказаним: «І хай звеличують Його в зібранні народу і в зібранні старійшин прославляють Його»[16]. Однак навіть якщо не знайшлося двох знавців Тори, людина не повинна затримувати промовляння благословення.
Є суперечка, чи потреба в міньяні є обов'язковою умовою, чи вона потрібна лише від початку.
Звичаї Хабаду
Ребе вказав, що, вочевидь, згідно зі словами Алтер Ребе, зобов'язаний промовити благословення «Га-гомель» має сказати також главу про постійну жертву, і це потребує великого вивчення щодо тих, хто так не чинить[17].
Пояснення благословення
Сенс благословення — що той, хто благословляє, дякує Святому, благословенний Він, що віддає благами навіть «винним» — тобто тому, чиї заслуги цього не виправдовують, — за благо, яке Він йому вчинив.
Подяка іншими способами
Коли є сумнів, чи стала людина зобов'язаною промовити благословення, або минуло багато часу від події і вона не знає, чи може промовити благословення, або вона звільнена від благословення і все ж хоче висловити подяку Всевишньому, у торанічній літературі наводиться кілька можливостей:
- Піднятися до Тори і мати на увазі під час промовляння «Барху» чудо.
- Мати на увазі під час промовляння «Модім» у молитві «Шмоне есре» слова «за чудеса Твої, що щодня з нами».
- Фарбрейнген і трапеза подяки[18].
У вченні хасидизму
У маамарі, який Ребе Раяц проголосив після того, як був звільнений з ув'язнення, він роз'яснив чотири види зобов'язаних дякувати в духовному служінні[19]:
- Хворий — єврей, у якого в служінні Всевишньому є тімтум га-моах і притуплення серця.
- Ув'язнений у в'язниці — те, що лихе начало «оточує» добре начало і «саджає» його до в'язниці.
- Ті, хто пливе морем — той, хто занурений у справи світу, що збивають його зі служіння Всевишньому.
- Ті, хто йде пустелею — людина, віддана матеріальності світу та його речовинності (протилежність місцю проживання людини, ви називаєтеся людиною, уподібнюся Всевишньому).
І піднесене Б-жественне розкриття у вигляді «чуда» може розкритися саме завдяки тому, що душа сходить у світ і справляється з викликами, випробуваннями й труднощами темряви світу, яка приховує Б-жественність, а коли в цьому досягає успіху, сягає аспекту «Хай дякують Всевишньому за милість Його і чудеса Його для синів людських», як це буде в досконалості за Геули[20].
У наших Ребе
Коли Алтер Ребе вийшов з ув'язнення, він написав послання «Катонті» з «Ігерет га-кодеш», і в сіхот Ребе роз'яснюється зв'язок між цим посланням і точністю тексту благословення «Четверо зобов'язані дякувати»: у цьому благословенні людина «применшує» себе й підкреслює те, що сама по собі вона не гідна чудес[21].
Коли Ребе Раяц був звільнений з-під арешту в Костромі, він чекав до Шабату, щоб промовити благословення «Га-гомель»[22]
Після молитви влаштував фарбрейнген і трапезу подяки[23], під час якої також проголосив маамар, у якому роз'яснив духовний сенс слів «Четверо мають дякувати»[24]:
Також у 5689 році (1928/1929) під час поїздки до Святої Землі у Шабат 7 менахем-ава він був викликаний до Тори на мафтір і промовив благословення «Га-гомель»[25]
Постанова Бааль-Шем-Това
Згідно з постановою Бааль-Шем-Това слід промовляти цей псалом щоразу напередодні Шабату (якщо тільки напередодні Шабату не випадає свято або холь га-моед) перед промовлянням «Патах Еліягу».
У «Шаар га-колель» наводиться причина цього як подяка за те, що минули будні дні й не постраждали ні в матеріальному, ні в духовному[26].
Інша причина наводиться від імені р. Єшаї-Ашера-Зеліга Маргаліота[27], що Бааль-Шем-Тов установив це після повернення після великого чуда, яке сталося з ним, коли він намагався піднятися до Землі Ізраїлю, і так прийняли на себе всі його учні та ті, хто йде їхнім світлом.
Хоча в деяких книгах наводиться, що є сенс промовляти цей псалом саме в громаді, подібно до закону про благословення «Га-гомель», яке краще промовляти в десятці[28], Ребе пише, що не бачив, щоб на цьому наполягали[29].
Див. також
Зовнішні посилання
- Пояснення тексту благословення «Га-гомель», «Лікутей сіхот» частина 33 сіха 1 до 12-13 тамуза
- Закони благословення «Га-гомель», рав Аврагам Алашвілі

- Рав Барух Оберлендер, Благословення «Га-гомель» для того, хто летить літаком, «Ковец Гаарот у-біурім» «Огалей Тора» випуск 1247 тижнева глава «Трума» 5784 сторінка 36
- Іссер Шпрінгер, Жертва подяки і благословення «Га-гомель», у «Га-Тамім» випуск 51 сторінка 28
- Тфілат га-дерех і «Га-гомель» під час польоту над хмарами, у збірнику пілпулім «Га-ботхім ба-Шем», єшива «Томхей Тмімім» Центральна 770, 11 нісана 5786 (29 березня 2026), с. 190
Роз'яснення: інформація в Хабадпедії призначена лише для ознайомлення, і її не слід розглядати як галахічну постанову.
Примітки
- ^ Рош Брахот розділ 9 пункт 3. Раші Цав 7, 12. Звахім, 7а (що починається словами «Ло діде»). Сіха в понеділок тижневої глави «Балак», 12 тамуза, 5721 (26 червня 1961) пункт 11.
- ^ Вавилонський Талмуд трактат Брахот, 54б.
- ^ І див. у сіхі тижневої глави «Пінхас» 12 тамуза 5727 (20 липня 1967) пункт 21 пояснення необхідності й точностей у цій мнемоніці, і зміну порядку в мнемоніці порівняно з чотирма випадками, як вони наводяться в Тегілім 107.
- ^ Вірш 32.
- ^ «Шулхан арух» «Орах хаїм» 219, 9. А в «Таз» «Орах хаїм» 219, 7, і в «Мішна брура» 219, 32, та інші написали, що слід промовляти благословення зі згадуванням Імені та царства.
- ^ «Шулхан арух» «Орах хаїм» розділ 219 пункт 1 і в «Маген Аврагамі» там, сіха Шабату тижневої глави «Ваєшев» 5752. І в усякому разі добре влаштувати трапезу подяки і тому подібне.
- ^ Хоча за основним законом немає обов'язку промовляти благословення перед сувоєм Тори.
- ^ «Шмірат га-брахот» сторінка 275 примітка 29 (свідчення рава Гронера від імені Ребе). І див. «Шаарей галаха у-мінгаг» частина 1 сторінка 216.
- ^ «Седер біркат га-негенін» розділ 13 закон 6-7.
- ^ «Шаарей галаха у-мінгаг» частина 1 с. 217, «Мінхат Іцхак» частина 2 розділ 47, «Ціц Еліезер» частина 11 розділ 14.
- ^ У будній день і на мінсі Шабату — третьому, у Рош ходеш і в холь га-моед — четвертому, у свята — п'ятому, у Йом Кіпур — шостому, у Шабати — сьомому.
- ^ «Седер біркат га-негенін» розділ 13 пункт 2, «Сефер га-мінгагім» с. 14, і див. «Хікрей мінгагім» (видання 5774) том 2 с. 194 і далі. І див. протест, який висловив Ребе в сіхі 10 швата 5723 (4 лютого 1963), коли був той, хто промовив благословення між читанням і кадишем.
- ^ «Шулхан арух» «Орах хаїм» 219. І в «Мішна брура» там.
- ^ Сіха в понеділок тижневої глави «Балак», 12 тамуза, 5721 (26 червня 1961).
- ^ «І двоє з них знавці Тори».
- ^ Тегілім 107, 32.
- ^ «Лікутей сіхот» частина 17 сторінка 427. «Пардес Хабад» випуск 18 сторінка 149.
- ^ Див. Нида, 31а, «Тур і Шулхан арух» і носе келім «Орах хаїм» розділ 219 пункт 9, «Луах біркат га-негенін» розділ 12 закон 13, «Седер біркат га-негенін» розділ 13 пункт 7, і див. респонси Алтер Ребе кінець розділу 28 («що називається чудом мовою людей»), «Псакей тшувот» розділ 218 пункт 10 варіант 6. «Шулхан арух» «Орах хаїм» розділ 219 у «Маген Аврагамі» сеіф катан 1 і див. «Шаарей тшува» там, «Кцот га-шулхан» розділ 65 пункт 2.
- ^ Маамар, що починається словами «Барух га-гомель ле-хаявім товот ше-гмалані тов», надрукований у «Сефер га-маамарім — Кунтресім» частина 1 184б і далі. Короткий зміст надруковано в «Ігрот кодеш» Ребе лист 9170. Див. також схоже пояснення в «Сефер га-маамарім Ідиш» у перекладі святою мовою сторінка 96 маамар, що починається словами «Каров Гашем ле-холь корав», пункт 3.
- ^ Маамар, що починається словами «Га-гомель ле-хаявім товот» 5727.
- ^ Сіха 12 тамуза 5721 (26 червня 1961), § 8.
- ^ Про причину того, що він чекав, оскільки чекав, доки «повернеться до свого попереднього стану», див. у сіхі 10 швата 5723 (4 лютого 1963). «Лікутей сіхот», том 28, с. 149, примітка 9. «Решимат 16 тамуза 5702 (1 липня 1942)» (брошура 31, с. 13.
- ^ Шабат тижневої глави «Пінхас», 16 тамуза.
- ^ Маамар, що починається словами «Барух га-гомель ле-хаявім товот ше-гмалані тов», надрукований у «Сефер га-маамарім — Кунтресім», том 1, арк. 184б і далі; арк. 188а і далі; «Сефер га-маамарім» 5687, с. 211 і далі; 217 і далі.
- ^ Щоденник візиту в «Сефер га-сіхот».
- ^ Розділ 17 пункт 2. І подібним чином на фарбрейнгені 12 тамуза 5721 (26 червня 1961) на його початку.
- ^ У передмові до його книги «Маамар тфілат Патах Еліягу». Передруковано в тижневику «Кфар-Хабад» 959 сторінка 50. Сидур Алтер Ребе з примітками та вказівками джерел (Раскін) сторінка 244.
- ^ Брахот, 54б: «дякувати перед десятьма».
- ^ «Ігрот кодеш» частина 23 сторінка 148. «Сефер га-мінгагім» сторінка 25 у примітці. Але див. в «Ігрот кодеш» частина 6 сторінка 321.