Перейти до вмісту

Війна «Залізні мечі»

Матеріал з Хабадпедії
Ця стаття присвячена актуальній або триваючій події
Дані з цієї теми швидко змінюються, тому вони можуть бути неповними, неточними або застарілими.
Ця стаття присвячена актуальній або триваючій події
Дані з цієї теми швидко змінюються, тому вони можуть бути неповними, неточними або застарілими.
Цю статтю слід переробити. Причина: багато частин не енциклопедичні, написані як репортаж.
Ви можете допомогти й виправити недоліки, але, будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.
Цю статтю слід переробити. Причина: багато частин не енциклопедичні, написані як репортаж.
Ви можете допомогти й виправити недоліки, але, будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.
Руйнування в кібуці Беері після нападу терористів ХАМАСу, хай зітреться ім'я їхнє і пам'ять про них
Будівлі в Газі, розбомблені ЦАХАЛом у війні «Залізні мечі»

Війна «Залізні мечі»[1] — затяжна багатофронтова війна, яку веде Ізраїль проти влади ХАМАСу в секторі Газа, проти інших терористичних організацій у секторі та на інших фронтах (Юдея і Самарія, Ліван, Сирія, Іран, Ємен та Ірак).

Війна почалася вранці Шабату і свята Сімхат Тора 22 тішрея 5784 року (7 жовтня 2023) з убивчого і жорстокого нападу терористів ХАМАСу та жителів сектора Газа на солдатів і жителів у районі прикордоння Гази та півдня Землі Ізраїлю, і внаслідок цього нападу почалася війна між ЦАХАЛом і ХАМАСом. Під час убивчого нападу ХАМАСу, який порівнюють з ІДІЛ і нацистами, з великою жорстокістю було вбито понад 1000 євреїв, і ще близько 251 було викрадено та взято в полон ХАМАСом та іншими терористичними організаціями.

Під час цього нападу стався найбільший теракт від часу створення Держави Ізраїль — на вечірці біля кібуцу Реїм, де було вбито 393 євреї. .

Етапи війни

Напад

Терористи прориваються в бік Ізраїлю

Війна «Залізні мечі» спалахнула вранці свята Сімхат Тора 5784 року (2023/2024) з широкомасштабного нападу на населені пункти прикордоння Гази та міста півдня. У перші тижні війни напад вважався цілковитою несподіванкою[2], але з часом було оприлюднено[3], що зсередини армії надходили попередження про планування ХАМАСом широкомасштабного нападу, проте всі вони були з порога відкинуті високопосадовими військовими під тим приводом, що ХАМАС стримується, і так спалахнув широкий напад, що включав масову різанину[4][5].

Будинок у кібуці Беері, зруйнований терористами ХАМАСу на Сімхат Тора

На першому етапі терористи відкрили масштабний ракетний обстріл населених пунктів і баз ЦАХАЛу в прикордонні Гази та міст Ізраїлю на півдні й у центрі, а на другому етапі близько 3000 терористів[6] проникли на пікапах, мотоциклах, човнах, парапланах і пішки на територію Ізраїлю по всій довжині кордону сектору Гази.

Оскільки ЦАХАЛ не був готовий до цього нападу, були атаковані цілі населені пункти прикордоння Гази та міста Офакім, Сдерот і Нетівот [7], кілька позицій ЦАХАЛу, що перебували в цьому районі, потрапили до рук терористів, які ходили від дому до дому, вбивали і підпалювали будівлі. Сотні ізраїльських цивільних і солдатів, серед них старі, жінки, діти й немовлята, були жорстоко викрадені терористами ХАМАСу і забрані в полон до Гази. Під час нападу було вбито понад 1500 терористів і викрадено 251 цивільного, серед них старих, жінок, дітей і навіть немовлят.

Автомобілі, знищені терористами ХАМАСу

ЦАХАЛ спершу зволікав, і в перші години нечисленні сили діяли зі справжньою самопожертвою на суші, на морі й у повітрі, і водночас почалася мобілізація резервістів за наказом 8[8]. ЦАХАЛ атакував численні цілі в секторі Газа, тоді як терористи безперервно обстрілювали ракетами південь і центр з метою вбити якомога більше євреїв. Понад тисяча резервістів або солдатів, які вже відслужили, прибули на місце, щоб урятувати якомога більше своїх братів.

Війна

Після мобілізації сотень тисяч резервістів почався широкомасштабний військовий наступ[9] — спочатку з повітря, а потім наземним маневром з метою розгромити ХАМАС і звільнити заручників. Невдовзі після цього і Ліван почав запускати протитанкові ракети в бік Ізраїлю. Жителів прикордоння Гази та населених пунктів на кордоні з Ліваном було евакуйовано до готелів у віддалених районах: Єрусалим, Нетанію, Мертве море та Ейлат. Навчальні заклади і заходи також було зупинено залежно від місцезнаходження та вказівок Командування тилу або місцевої влади[10].

У дні після нападу Ліван продовжував запускати ракети в бік півночі Держави Ізраїль, а іранські угруповання в Ємені також почали запускати ракети в напрямку Ейлата. ЦАХАЛ завдавав ударів у Лівані й перехоплював ракети, запущені з Ємену, за допомогою системи «Хец-2», яка вперше вступила в дію в цій війні.

У перші тижні війни ізраїльські удари по Газі були здебільшого повітряними, паралельно з переговорами про звільнення заручників[11]. У ніч на Шабат, 13 хешвана, солдати ЦАХАЛу почали наземний вхід за допомогою танків і солдатів, які приступили до негайних дій зі знищення терористів.

Під час війни можна було бачити урочистості внесення сувою Тори, коли солдати відкривали імпровізовану синагогу з гакафот і танцями[12].

ЦАХАЛ також проводив рейди в села терористів у Юдеї і Самарії та в інших частинах країни, убив десятки і заарештував тисячі тих, хто співпрацював з ХАМАСом. У світлі американського та лівого заклику діяти проти «насильства поселенців»[13] міністр оборони видав понад десять адміністративних наказів, а ЦАХАЛ конфіскував зброю в поселенців на фермах. Крім того, Сполучені Штати оголосили про санкції проти чотирьох поселенців, які, за твердженням американців, здійснювали насильницькі напади на палестинців[14].

Під час угоди про звільнення терористів в обмін на звільнення полонених вогонь ЦАХАЛу було призупинено на тиждень. У п'ятницю, 18 кислева, пауза закінчилася, і війна відновилася. Під час паузи терористи діяли, заново укріпилися і займалися закладанням вибухових пристроїв та зміцненням позицій і тунелів.

Рафіах

Коридор Філадельфі на кордоні між Єгиптом і Рафіахом

З району КПП у неділю, 27 нісана, було відкрито мінометний вогонь у бік КПП Керем-Шалом, внаслідок якого загинули четверо бійців ЦАХАЛу і були поранені ще кілька солдатів.

Через ракетний обстріл ЦАХАЛ розпочав операцію в Рафіаху.

До початку операції було проведено попередню координацію з міжнародними організаціями, що діють у районі, з проханням переміститися до гуманітарної зони — у межах зусиль з евакуації населення.

Сили ЦАХАЛу на чолі з 162-ю дивізією розпочали 28 нісана, за розвідувального наведення ШАБАКу та АМАНу, точкові дії в обмежених районах на сході Рафіаха проти терористичної інфраструктури терористичної організації ХАМАС.

У межах операції сили бойової групи 401-ї бригади встановили оперативний контроль над КПП Рафіах з газанського боку, на сході Рафіаха, на підставі розвідувальних даних про те, що терористи використовують район КПП у терористичних цілях.

У межах операції бойові літаки ППС і сили 215-ї вогневої бригади атакували та знищили терористичні об'єкти ХАМАСу, серед них військові будівлі, підземну інфраструктуру та іншу терористичну інфраструктуру, звідки ХАМАС діяв у районі Рафіаха. На цей момент під час операції ліквідовано близько 20 терористів. Сили виявили на цей момент у районі три оперативні шахти.

Сили бригадної бойової групи 401 і бригадної бойової групи бригади «Гіваті» продовжують діяти в районі проти терористів і терористичної інфраструктури.

Друкування «Танії»

З ініціативи рава Ізі Моргенштерна і рава Ар'є Аміта, які служать у ці дні в резерві ЦАХАЛу, всередині Рафіаха, під час оперативної діяльності, з великою допомогою Небес і за особливим дозволом була надрукована книга «Танія».

Заручники

Близько 251 людини — чоловіків, жінок і дітей — було викрадено до Гази, і їх утримували в різних місцях ХАМАС та інші терористичні організації[15]. Їхній стан невідомий, і частину з них було поранено під час різанини в прикордонні або під час боїв у Газі. Багато хто із заручників має іноземне або подвійне громадянство, і з боку інших держав чинився тиск заради їхнього звільнення.

Серед заручників перебуває також випускник талмуд-тори Нахалат-Гар-Хабада Йосеф-Хаїм Охана. Його батько р. Аві Охана прибув до Нью-Йорка в поїздці з членами родин заручників, щоб чинити тиск на американську адміністрацію з метою підтримки війни проти ХАМАСу і повернення полонених. Р. Аві залишився в Нью-Йорку і прибув до 770 в ніч на 8 кислева 5784 року (21 листопада 2023), і там відбувся особливий фарбрейнген за його участі[16]. Також після цього він дав інтерв'ю кореспондентові «Бейт Мошіах», розповів про свої хабадські зв'язки і висловив віру в те, що сина буде звільнено живим[17].

Всупереч прийнятому, ООН не було надано можливості відвідати полонених, і ХАМАС не передав списку полонених і відомостей про їхній стан. Уряд спрямував зусилля на угоди, за якими насамперед будуть звільнені діти й жінки.

Повернення заручників

Протягом перших тижнів війни ХАМАС звільнив чотирьох жінок без зустрічної плати, а потім армія визволила одну військовослужбовицю.

3 адара I ЦАХАЛ звільнив 2 заручників[18], які були бранцями терористичної організації ХАМАС.

У ніч на 9 іяра 5784 року (17 травня 2024) у Джабалії було знайдено тіла заручників, убитих у Реїмі та викрадених до Гази.

Також у ніч на 16 іяра ЦАХАЛ визволив три тіла: Оріона Ернандеса, Ханана Яблонки та Мішеля Ніссенбаума. З розвідувальних даних, що є в сил безпеки, з'ясувалося, що трьох було вбито під час убивчого терористичного нападу ХАМАСу в Сімхат Тора і викрадено з розв'язки Мефальсім до Гази[19].

19 тамуза було визволено тіла п'ятьох заручників, убитих під час терористичного нападу.

15 менахем-ава було визволено тіла ще шістьох заручників.

Операція «Арнон»

У Шабат тижневої глави «Бемідбар», 2 сівана, об 11:00 ранку, під час зухвалої операції в серці сектора, через 246 днів після викрадення, Ноа Аргамані (25), Альмог Меїр (21)[20], Андрій Козлов (27) і Шломі Зів (40) повернулися додому здоровими й неушкодженими. Четверо, викрадені з вечірки «Нова» в день нападу, були визволені чудом із чудес, з ласки Всевишнього, під час героїчної операції, в якій взяли участь ЦАХАЛ, ШАБАК і ЯМАМ, у центрі Нусейрата, посеред сектора Газа. Під час операції терористи стріляли по рятувальниках зі стрілецької зброї, а також бомбами й ракетами; було викликано допомогу із суші, з моря і з повітря, і, щоб благополучно вивести рятувальників і врятованих, ЦАХАЛ провів безпрецедентний обстріл, після якого ХАМАС заявив, що загинули 210 жителів Гази.

Під час зухвалої операції командир у ЯМАМ пакад Арнон Замора поліг у бою, і операцію було названо на його честь — «Операція „Арнон“»[21].

Після звільнення було оприлюднено, що на ходах Лаг ба-Омеру та за інших нагод молилися за звільнених заручників, а батько Аргамані отримав долар від Ребе на ході Лаг ба-Омеру в Неот-Афеці, Тель-Авів[22].

Угоди щодо заручників

Думка Ребе

У повній суперечності з галахою і з будь-якою логікою, під час війни «цілком правий» уряд зшивав угоди про звільнення величезної кількості небезпечних терористів заради звільнення полонених.

Ребе повністю відкинув це ще за абсурдної угоди 5739 року (1978/1979):

«..І додався ще жахливий випадок, який бачать… але це показує, до чого доходять справи. Був випадок з євреєм, який був у полоні, і його не хотіли випустити (з полону протилежної сторони), доки не обміняли його на сімдесят з чимось осіб протилежної сторони. І цей випадок стався в той самий час, коли США підписали подібний договір з Радянським Союзом, з Росією, і обміняли п'ятьох полонених на двох, — а тут обміняли одного на сімдесят з чимось! Правда, в галахі є місце для суперечки, оскільки йдеться про порятунок життя одного єврея, а коли за це треба віддати в багато-багато разів більше, — то є місце сперечатися, яким має бути закон.

Але в цьому самому додається головне: відкрито сказали, що оскільки немає іншого вибору і оскільки йдеться про єврея, в якого є родина, — то не могли вираховувати, скількох доведеться звільнити за це з в'язниці, і тому зробили це. Його запитали: адже багаторазово бували реальні випадки, коли брали заручників і терористи очікували, що звільнять такого-то й такого-то, в рівній кількості або вдвічі більше, — але не в сімдесят разів! Адже ви самі оголосили, що це принциповий пункт — не поступатися жодній погрозі, — і з причиною при цьому, причиною, яка має джерело в галахі й місце в простому розумі, і навіть місце в дипломатії (на чому ж будують тепер: якщо їм покажуть шлях, що за допомогою погрози домагаються звільнення і якихось речей, — це підбурить їх через це полювати на заручників, — отже, немає іншої ради і необхідно показати їм, що це не допомагає. І цього методу трималися протягом багатьох років поспіль, незважаючи на те, що це призвело до жертв серед євреїв, імена яких записані, і це речі явні. А тут раптом передумали, і жахливим чином, як сказано вище, — одного за сімдесят з чимось!! … Але оскільки неможливо обманювати світ увесь час і в усіх справах, — серед сімдесяти з чимось майже половина були такі, хто сидів у в'язниці не за дрібні справи, — адже навіть коли це було за дрібні справи, трималися багато років поспіль методу не поступатися погрозам терористів, — а там майже половина (тридцять з чимось) були з тих, хто на ділі займався диверсіями, аж до диверсій, що спричинили загибель євреїв»[23].

Небезпечні угоди

На шостому тижні війни за посередництва Катару та Єгипту було підписано угоду про звільнення 50 полонених — неповнолітніх, жінок і старих — в обмін на 150 неповнолітніх терористів, етапами протягом п'яти днів. На період звільнення було погоджено, що буде пауза в боях і ввезення пального та гуманітарної допомоги до сектора Газа. Угода почала діяти в п'ятницю, 11 кислева.

35 міністрів уряду Ізраїлю підтримали угоду про звільнення терористів і припинення вогню заради звільнення заручників, проти трьох міністрів від партії «Оцма Єгудіт», які проголосували проти.

Угоду критикували різні кола на тій підставі, що звільнення 150 терористів, які сидять в ізраїльській в'язниці за спробу вбивства євреїв, може наразити на небезпеку більше жителів Держави Ізраїль, ніж кількість заручників[24], і, крім того, що вона відкриває шлях до нових викрадень заради шантажу Держави Ізраїль[25].

Площа заручників у місті Реховоті

Ще до рішення про угоду вийшла відозва рава Давида Друкмана і рава Іцхака Гінзбурга проти угоди з ХАМАСом. Рав Маніс Фрідман також висловив свою думку проти угоди[26]. Натомість рав Шалом-Дов-Бер Вольпо написав, що, на його думку, Ребе не висловився б проти угоди[27]. Так само сказали й інші рабини[потрібне джерело]. Крім того, в додатку до тижневика «Кфар-Хабад»[28] було опубліковано інтерв'ю з д-ром Нагелем, колишнім головою Ради національної безпеки, який виступає за угоду про звільнення терористів і припинення вогню заради порятунку заручників.

Хабадські ЗМІ оприлюднили думку Ребе проти минулих угод щодо заручників, за яких багатьох терористів було звільнено в обмін на небагатьох євреїв[29].

Рав Шалом-Бер Вольпо, якого вважають експертом і знавцем у питаннях цілісності Землі, виклав у «Бейт Мошіах» свої позиції щодо угоди про заручників і припинення вогню: «Щодо угоди, яку уклали заради звільнення заручників, вочевидь, вона не суперечить святим вказівкам Ребе, оскільки не було вибору, коли йдеться про жінок і дітей, а з іншого боку — про терористів, здатних на нелюдські звірства, як вони зробили вранці різанини в Сімхат Тора. На мою скромну думку, Ребе не виступив би проти цієї угоди». І розповідає, що його запитали про демонстрації проти угоди, і він вказав не демонструвати. І додав щодо припинення вогню: «Це не було проти вказівок Ребе не зупинятися посеред операції, — адже було ясно, і так твердо заявили, що одразу після закінчення паузи продовжують війну з повною силою. Крім того, відомо, що паузу використали для вивчення кількох військових прийомів, щоб потім продовжити з ще більшою силою»[27].

Після угоди щодо заручників деяких зі звільнених терористів було спіймано або вбито під час терористичної діяльності проти євреїв. Можливо, це причина зміни думки рава Вольпо, як він виклав її в тижневику «Бейт Мошіах», випуск 1425: «Ти вмикаєш радіо і чуєш, що ось-ось уже доходять до угоди, і в тебе перевертаються нутрощі, оскільки ти знаєш продовження цього — що завтра знову почуєш про пролиту єврейську кров, і як застерігав Ребе, Мелех га-Мошіах, що самі розмови й переговори з арабами — це те, що призводить до жертв». Рав Вольпо, озираючись назад, пояснює, що одразу з початком війни, коли стало відомо про викрадення, глава уряду Біньямін Нетаньягу мав наказати обстрілювати всю Газу та її жителів, і той, хто хотів би, щоб ми припинили обстріли, подбав би про повернення заручників. Ще він пояснює, що обов'язково треба завоювати Газу і встановити в ній єврейську владу. І завершує свою статтю відповіддю на слова рава Іцхака Йосефа, Рішон ле-Ціона, який виступає за угоду з міркувань порятунку життя: «Хіба є сумнів у тому, що заповідь викупу полонених — дуже важлива заповідь? Але питання в тому, чи дозволено звільнити полоненого і внаслідок цього спричинити проникнення тисяч убивць, які вб'ють ще тисячі євреїв, не дай Б-г? Хто бере на себе за це відповідальність?»[30].

Форум «Тіква»

Публікація на підтримку перемоги, яка приведе до звільнення заручників

Форум «Тіква» — форум кількох родин заручників, яких утримує ХАМАС у секторі Газа від початку війни «Залізні мечі». Форум підтримує посилення військового тиску на ХАМАС і на терористичні організації та виступає проти угоди про звільнення заручників, яка не охоплює всіх заручників. Форум також виступає проти відмови від здобутків війни, таких як контроль над коридором Філадельфі та коридором Нецарім, і проти закінчення війни до досягнення всіх її цілей.

Родини заручників

Родини заручників взяли дуже значну участь у боротьбі за звільнення заручників: частина з них прагне звільнення заручників будь-якою ціною — чи то в обмін на паузу у війні, чи то в обмін на звільнення надмірної кількості терористів з ізраїльської в'язниці, тоді як інші вимагають продовження військової операції з визволення заручників без припинення боїв аж до завоювання Гази[31], і серед них є ті, хто згоден на угоду за розумну ціну.

Приблизно через місяць після початку війни відділ надзвичайних ситуацій Цеірей Хабад організував поїздку для родин заручників, що включала оренду літака для перельоту членів родин заручників до Сполучених Штатів, молитву в святому Огелі[32], уроки Тори, участь у демонстрації у Вашингтоні та зустрічі на пленарному засіданні американського Сенату[33].

На противагу прихильникам угоди з ХАМАСом виник форум «Тіква», що представляє членів родин заручників, які виступають проти угод про обмін полоненими ціною звільнення терористів[34].

У тижні перед святом Песах було оприлюднено ініціативу залишати в ніч седеру порожній стілець для заручників, що перебувають у полоні ХАМАСу, хай зітреться ім'я їхнє[35].

Угода і припинення вогню, тевет 85

У теветі 5785 року (2024/2025) між урядом Ізраїлю і терористами ХАМАСу було підписано угоду — угоду про повернення 33 заручників, як живих, так і загиблих, в обмін на припинення боїв у Газі та звільнення понад тисячі терористів, серед них жорстоких і небезпечних убивць, на руках яких багато єврейської крові, а частина з них убивала євреїв у війні «Залізні мечі».

У тижневику «Бейт Мошіах» і на хабадських інтернет-сайтах поставилися до угоди як до кровопролитної та небезпечної для народу Ізраїлю, спираючись на слова Ребе про подібну угоду в 5739 році (1978/1979).

Постанова рабинів Хабаду проти звільнення терористів

Рабини Хабаду оприлюднили постанову проти угоди, в межах якої звільняють терористів — убивць євреїв. Серед тих, хто підписав: рав Давид-Меїр Друкман, рав Гдалья Аксельрод, рав Шломо-Залман Левківкер, рав Йосеф Гінзбург, рав Менахем-Мендл Вільшанський.

Слідом за першою постановою вийшла також постанова Рабинського суду Хабаду у Святій Землі проти угоди, і під постановою підписалися рав Ярославський і рав Глуховський.

Цвіка Мор, батько Ейтана Мора, викраденого до Гази, дав інтерв'ю «Бейт Мошіах» і застеріг від абсурдної угоди, яка принесе радість на мить і спричинить, не дай Б-г, масове кровопролиття[36].

Демонстрації

Проти небезпечної угоди небайдужі євреї вийшли на демонстрації по всій країні[37].

Демонстрація відбулася на перехресті Кфар-Хабада за участі жителів селища і тмімім.

Рішення уряду про угоду

У п'ятницю, 17 тевета, відбулося спеціальне засідання уряду, що тривало і в Шабат, на якому голосували щодо угоди про полонених. 24 міністри — за, 8 — проти.

Міністри уряду були співучасниками військових кроків і угод про звільнення терористів, а також звільнення терористів, а в цій угоді були ті, хто вирішив виступити проти, а саме: міністри «Релігійного сіонізму», міністри «Оцма Єгудіт», а також два міністри «Лікуду».

«Оцма Єгудіт» на чолі з колишнім міністром Ітамаром Бен-Гвіром вирішила припинити стриманість щодо небезпечних угод і оголосила про вихід з уряду.

Міністр Ітамар Бен-Гвір у розлогому інтерв'ю тижневику «Бейт Мошіах» пояснив, що відомий факт, оприлюднений силовими структурами, — 80% терористів, звільнених в угодах, повернулися до вбивств євреїв, — привів його разом з товаришами до виходу з уряду і коаліції[38].

Звільнення з полону і тфілін заручника

Заручник, звільнений з рук терористичної організації ХАМАС, Саша Труфанов з тфіліном, який рав Лазар подарував йому після звільнення.

17 швата було звільнено трьох заручників з полону терористичної організації ХАМАС, і серед них Сашу (Олександра) Труфанова; приблизно через добу рабин Росії рав Берл Лазар зустрівся зі звільненим заручником, наклав йому тфілін і подарував йому тфілін із зображенням 770 на них. Мати Саші тим часом зміцнювалася в Ізраїлі до його звільнення з полону.

Рав Лазар прославився в усіх загальних і хабадських ЗМІ, коли наклав тфілін бранцеві після його звільнення. А в тижневику «Бейт Мошіах» було опубліковано слова рава Лазара про його клопотання перед Путіним, яке привело до звільнення: «Слава Б-гу, ми діяли перед президентом Путіним, щоб принаймні вивели заручників з російським громадянством з рук нечестивців, які їх викрали»[39].

Убиті хасиди Хабаду

  • Хабадський солдат Біньямін Лев — убитий терористами в Шабат-Сімхат Тора 22 тішрея 5784 року (7 жовтня 2023)[40][41][42]. Для піднесення його душі було розпочато кампанію зі збору накладань тфіліну.
  • Солдат Елі-Еміль Шмаїлов , випускник закладів Хабаду, убитий терористами в перші дні війни «Залізні мечі»[43].
  • Солдат Аміхай-Шимон Рубін , онук рава-хасида р. Єгуди Рубіна, благословенної пам'яті, головного шаліаха в Лев-га-Шомроні, — воював у бригаді «Голані». Йому було 23 роки, коли його вбили терористи[44][45].
  • Солдат Ев'ятар Охайон , випускник закладів Хабаду, — поліг у Шабат Сімхат Тора, 22 тішрея 5784 року (7 жовтня 2023). Воював у бригаді «Голані». Йому було 22 роки, коли його вбили терористи[46].
  • Офіцер Іссахар Натан , майор, командир роти в підрозділі «Маглан». Діяв із самопожертвою, рятуючи євреїв під час різанини в Сімхат Тора. Син рава-хасида Авішая і Леї Натан, жителів Нахалат-Гар-Хабада. Випускник талмуд-тори Нахалат-Гар-Хабада, єшиви «Бейт га-Рам» Нахалат-Гар-Хабада і Хасидського технологічного інституту в Цфаті. Поліг 28 хешвана 5784 року (12 листопада 2023) у бою на півночі сектора Газа, у віці 28 років. Його похоронна процесія вийшла з дому його батьків за участі багатьох тисяч. Похований у Кфар-Варбурзі[47].
  • Офіцер Арнон Бенвеністі-Васпі , капітан резерву, боєць розвідроти «Гіваті», загинув 7 кислева 5784 року (20 листопада 2023) у боях у секторі Газа; йому було 26 років, коли його вбили терористи. Арнон — син пані Веред Каспі, хасидки Хабаду[48], і племінник рава Ейнава Васпі, хай буде він відокремлений для довгих і добрих днів, амін, сина хабадської родини [49] і випускника закладів Хабаду в Цфаті.
  • Лейтенант Нетанель-Менахем Ейтан , хасид Хабаду з кварталу Рамот в Єрусалимі, загинув у бою проти терористів у секторі Газа. Навчався і виріс у закладах Хабаду в Єрусалимі й був убитий у віці 22 років. Старший волонтер організації «Зіхрон Менахем», служив бійцем у підрозділі 669 і курсантом у батальйоні «Гефен» — офіцерській школі. Він помер від ран 27 кислева після того, як був тяжко поранений у п'ятницю 25 кислева в бою на півночі сектора Газа[50].
  • Солдат тамім Ісраель-Еліягу Суіса, мир праху його, син хабадської родини з Канади, всього 21 року. Вийшов на відпочинок після 150 днів резервної служби в секторі Газа і загинув у смертельній аварії[51][потрібне уточнення].
  • Капрал Ілан Коген, самотній солдат з Аргентини, який загинув у боях у Газі, коли танк ЦАХАЛу помилково вистрілив у бік передового командного пункту, де вони перебували. Він загинув разом з іще п'ятьма солдатами. Випускник іспаномовного відділення єшиви Хабаду в Мігдаль-га-Емеку. Він прибув до Ізраїлю після закінчення середньої школи в Аргентині. Спочатку навчався в єшиві Хабаду в Мігдаль-га-Емеку, а з минулої зими навчався в єшиві Гар-Браха, звідки прийшов до бригади десантників, у 202-й батальйон.
  • Капітан Ісраель Юдкін з Кфар-Хабада, загинув 14 іяра 5784 року (22 травня 2024) у бою в Газі. Онук рава Шнеура-Залмана Юдайкіна (помер за 12 днів до того, як було вбито його онука) і машпіа рава Міхи Штейнмеца, нащадок машпіа рава Шауля Брука і рава Іцхака Герштенкорна, засновника і голови муніципалітету Бней-Брака. Випускник єшив «Томхей Тмімім» Реховот і єшиви «Даат» Реховот. Служив заступником командира роти в харедимному батальйоні «Нецах Єгуда»[52], поліг від вогню арабського терориста-снайпера, хай зітреться ім'я його, у Газі, після того як в останні місяці воював у секторі Газа в межах війни «Залізні мечі[53]. На честь 23-річчя Ісраеля, що припало на переддень свята Шавуот у 5784 році (2023/2024), родина почала писати сувій Тори для піднесення його душі[54]. Його родина просила додати до тексту його надгробка поруч з його ім'ям напис «Всевишній помститься за його кров», і Міністерство оборони відмовило. Це питання перетворилося на боротьбу родини, до якої приєдналися депутати Кнесету. Депутатка Кнесету Юлія Малиновська (від партії «Наш дім — Ізраїль») внесла законопроєкт, згідно з яким буде дозволено писати на надгробках полеглих солдатів ЦАХАЛу також на військових кладовищах[55][56]. Після широкомасштабної медійної боротьби громадська рада при Міністерстві оборони погодилася додати «».
  • Еліягу Амслем з Раанани[57]. Загинув 14 іяра 5784 року (22 травня 2024). Був близький до Хабаду в Раанані і навіть був вожатим у кемпі «Ган Ісраель» Бейт Хабаду для франкомовних у місті. Помер від вогню снайпера після того, як намагався врятувати солдата Ісраеля Юдкіна. Після його відходу з життя було знайдено «Двар малхут», які він узяв із собою на війну, пробиті двома отворами від куль[58].
  • Сержант Шнеур-Залман Коген з Іцгара, поліг у бою в Газі в Рош ходеш хешвана 5785 року (листопад–грудень 2024)[59]. Виріс хасидом Хабаду у своїх батьків р. Зеева і Діни Коген з Іцгара. Навчався в єшиві Хабаду — Міцпе-Іцгар і в 5783 році (2022/2023) — як учасник «Квуци». З початком війни призвався до армії і загинув від вибуху гранати. Залишив батьків, братів і сестер — усі хасиди Хабаду. Опис його життя і діяльності в мівцоїм і в Бейт хаєйну було опубліковано в тижневику «Бейт Мошіах» 1433.
  • Рав Цві Коган, шаліах Ребе в Абу-Дабі — Об'єднані Арабські Емірати, у місяці хешван 5785 року (листопад–грудень 2024) був викрадений і вбитий терористичною групою, вочевидь, під керівництвом Ірану або терористичних організацій, що діють від його імені.

Діяльність хасидів Хабаду

Поширення думки Ребе

Хасиди Хабаду поширюють думку Ребе про заборону відступати з територій Землі Ізраїлю:

  • Тверде протистояння ворогові.
  • Відмова від оглядки на те, що скаже світ[60].
  • Випуски тижневика «Бейт Мошіах» публікувалися під час війни повністю на сайті «Хабад Інфо», і в них — думка Ребе щодо воєнного становища[61].
  • Комітет «Ор га-хасидут» випустив листок під назвою «Ашкем ве-гаарев алейхем», що містить перлини з численних святих сіхот Ребе з питань Святої Землі.
  • Книгу «Карати ве-ейн оне», що містить 770 сторінок, на яких зібрано всі сіхот і листи Ребе, зокрема єхідуйот і різні роздавання доларів, було надруковано новим виданням у зв'язку з становищем, після того як тривалий час її неможливо було дістати в друкованому вигляді.

Рав Вольпо

Рав Шалом-Дов-Бер Вольпо, який отримував підтримку від Ребе в тому, щоб займатися боротьбою за цілісність Землі, публікував статті[62], що викладають погляд Ребе. Щодо Гази після перемоги він опублікував, що, згідно з думкою Ребе, треба повністю завоювати Газу і заселити її євреями[63].

Рав Вольпо, відомий безкомпромісними поглядами в питаннях цілісності Землі, здивував гострими статтями в тижневику «Бейт Мошіах»[64], в яких заявив, що уряд діє згідно з галахою і так, як роз'яснював Ребе протягом років:

  • Постановка ясної мети — повна перемога.
  • Боротьба з терористами без компромісів.
  • Не зважають на те, що скажуть інші держави.
  • Війна разом з виявом віри в Творця світу.
  • Угода про звільнення терористів виправдана через жорстокість терористів, особливо щодо жінок і дітей.
  • Пауза в боях не суперечить підходу Ребе, оскільки йдеться не про припинення боїв, а про покращену підготовку до продовження[65].

Коли хасиди почали скаржитися на зміну позиції, рав Вольпо опублікував гостру колонку в тижневику «Бейт Мошіах» під заголовком «Я обираю вірити главі уряду», в якій применшує претензії і пояснює, що уряд у принципових питаннях поводиться згідно з вказівками Ребе. І навіть пояснює логіку гуманітарних постачань жорстокому ворогові, що викликає скарги з правого боку[66].

Також було перевидано книгу «Даат Тора» рава Шалома-Бера Вольпо[67].

Крім того, під час війни інститут JEM випустив безліч роз'яснювальних відеороликів.

У ЗМІ

У ЗМІ в Ізраїлі і головним чином за кордоном дає інтерв'ю р. Моше Малаєв з Нахалат-Гар-Хабада, в якого як у співробітника ЗАКА брали інтерв'ю багато ЗМІ, і він пояснює думку Ребе щодо війни народу Ізраїлю[68].

Д-р Яїр Ансбахер, боєць ЛОТАР (підрозділу з боротьби з терором), що прославився в усіх ЗМІ як той, хто добровільно мобілізувався вже вранці Сімхат Тора і врятував багатьох жителів, дав інтерв'ю хабадським ЗМІ[69], в яких навів думку Ребе в питаннях цілісності Землі і водночас розкрив свій родовід — його батько і предки були пов'язані з нашими Ребе, провідниками поколінь[70]. На Всесвітньому з'їзді шлухім 5784 брав участь разом з батьком, часто відвідуючи 770. Також він відвідав 770 і в місяці адар II того ж року.

В інтерв'ю Амі Маймону в програмі «Хідудон» рав Ігаль Кіршензафт, шаліах Ребе шліта, Мелех га-Мошіаха, в районі Гази[71]. Розповів про настрої серед евакуйованих відтоді й до сьогодні, про численні труднощі, з якими вони стикаються, і про те, як Бейт Хабад поспішив їм на допомогу.

Малюнок на руїнах Гази

Під час резервної служби на початку війни «Залізні мечі» р. Єхіель Опнер опинився в будинку, зруйнованому під час нападу в Сімхат Тора, і в сильному хвилюванні намалював на стіні за допомогою кіптяви, що її вкривала. Малюнок здобув широкий резонанс у ЗМІ, і через кілька місяців Музей Ізраїлю взявся вирізати стіну з малюнком і перевезти її до музею[72].

Діяльність серед солдатів

Оголошення, опубліковане організацією Цеірей Хабад, у якому наводиться заклик накладати тфілін і перемогти ворога

У дні війни хасиди Хабаду виїжджали в райони збору і навчань для мівцо «Тфілін» і роздавання їжі та подарунків солдатам. Діяльність ведеться різними каналами[73]:

  • Шлухім Ребе в населених пунктах півдня і півночі країни[74][75][76][77][78][79][80].
  • Мобільні центри Хабаду діють у різних областях серед солдатів[81][82][83][84].
  • Громадські організації та приватні хасиди розпочали духовні й матеріальні ініціативи на благо солдатів. «Ваад аврехей анаш» Цфата створив центр розподілу виїздів на мівцоїм на позиції та бази ЦАХАЛу на півночі з наборами для мівцоїм, що фінансувалися Бейт Хабадом Тефена, який подбав про ціціт, тфілін, книжечки «Хітас» і брошури для солдатів[85].
  • Хабадські солдати, що служать на строковій, понадстроковій і резервній службі, інтенсивно діють серед своїх товаришів[86].
  • Центр «Ігуд талмідей га-єшивот» у Святій Землі розпочав мівцо поширення «Хітас» для охорони і благословення під час війни[87].
  • Друкування «Танії» в серці Гази хабадським бійцем р. Ісраелем Якубовим[88]
  • Мівцо «Ханука» 5784 — у дні Хануки хасиди Хабаду діяли з солдатами на всіх фронтах, у посиленому й інтенсивному режимі. Директори Бейт Хабадів, Мобільні центри Хабаду, хасиди і тмімім діяли в дні Хануки в районах бойових дій на півдні й на півночі зокрема і з солдатами ЦАХАЛу по всій країні загалом.
  • У місяці адар I 5784 року (лютий–березень 2024) організація поширення «Мамаш» випустила нову кишенькову брошуру для солдатів з листами Ребе, Мелех га-Мошіаха, солдатам, главами Тегілім, що відповідають становищу, молитвами, благословеннями і святими мівцоїм. Заснована на брошурі, виданій зі словами Ребе під час Війни Судного дня.

Діяльність в обстрілюваних та евакуйованих містах

Міста і населені пункти, близькі до кордонів Гази та Лівану, поступово евакуювалися, а шлухім продовжують діяльність попри обстріли. Є шлухім, які продовжують постійно перебувати в місці шліхуту і діяти з тими, хто залишився, і з солдатами, а є шлухім, які мимоволі евакуювалися, часто відвідують місце шліхуту і забезпечують солдатів і жителів, які залишилися, усім, що їм потрібно в матеріальному й духовному.

Друкування «Танії» відбулося в кібуці Беері, де під час нападу в Сімхат Тора було вбито близько 100 євреїв[89].

В Ейлаті було проведено надолужувальні гакафот для жителів Сдерота, які в день Сімхат Тора перебували під вогнем і не могли провести гакафот. Шаліах Ребе в Ейлаті рав Йосеф Гехт брав участь у надолужувальних гакафот, проведених у розкішному готелі в Ейлаті.

Діяльність для піднесення душ убитих і заради поранених та заручників

  • У кварталі Краун-Гайтс відбулося молитовне зібрання за участі тисяч людей[90][91][92]
  • Хабадський співак Аврагам Фрід випустив пісню для зміцнення солдатів ЦАХАЛу — «Мі ше-берах для солдатів ЦАХАЛу»[93].
  • Хасиди Хабаду брали участь в акції на підтримку полонених, проведеній у Брукліні, що включала «суботню трапезу», коли на столі були наклеєні фотографії полонених[94].

Пробудження

Подяка за чудеса і знамення

Чудеса у війні «Залізні мечі», додаток «Бейт Мошіах», свято Сукот 5785 (17 жовтня 2024)

Попри жахливі трагедії, хасиди Хабаду під час війни наголошують на численних чудесах і знаменнях, що відбуваються весь час. Хабадські ЗМІ публікують повідомлення про особливі чудеса, що сталися під час великого нападу в Сімхат Тора 5784 року (2023/2024) і впродовж усієї війни.

У відповідь на великі чудеса, що сталися у Святій Землі, протягом місяця тішрей 5785 року (жовтень–листопад 2024) гості зі Святої Землі в Бейт хаєйну пустилися в радісні танці надворі біля Бейт хаєйну.

До Сімхат Тора 5785 року (2024/2025) тижневик «Бейт Мошіах» випустив унікальну брошуру «Нісеха ніфлеотеха ве-товотеха» — про чудеса і знамення, які сотворив для нас Творець світу. Брошуру випустив тижневик «Бейт Мошіах», редактор — Йосі Саломон. Брошуру було додано до випуску до свята Сукот 5785 року (17 жовтня 2024).

Пробудження до єдності

Заклик до об'єднаного зібрання

На виході Шабату тижневої глави «Лех леха» відбувся віртуальний фарбрейнген єдності заради приведення Геули, організований Штабом Мошіаха у Святій Землі, за участі тисяч[95]. На фарбрейнгені прозвучали слова зміцнення і пробудження до дій у питаннях Геули й Мошіаха саме під час війни, причому промовці представляли різні підходи і погляди в Хабаді, і серед них: рав Шмуель Гендель — голова Штабу Мошіаха у Святій Землі, рав Хаїм-Гілель Шпрингер — голова «Ігуд талмідей га-єшивот» у Святій Землі, рав Йосеф-Іцхак Бутман — головний машгіах у «Томхей Тмімім» Лод, рав Міхаель Таєб — машпіа і постійний колумніст тижневика «Кфар-Хабад», рав Мендл Гуревич — машпіа в єшиві «Ор Сімха», рав Сенді Вільшанський — шаліах в Італії і рав Зеєв-Дов Гальперін – машпіа в «Томхей Тмімім» Ельад.

У четвер, 18 хешвана, відбулося зібрання зміцнення і пробудження, організоване Організацією за Геулу, за участі тисяч[96]. На зібранні прозвучали слова зміцнення і пробудження до дій у питаннях Геули й Мошіаха саме під час війни. Серед промовців: рав Шимон Вайцгандлер — голова єшиви гдоли «Томхей Тмімім» Рішон ле-Ціон, рав Бен-Ціон Фрішман — член Організації за Геулу і машпіа в єшиві «Томхей Тмімім» Рішон ле-Ціон, рав Леві Гальперін — машпіа в «Томхей Тмімім» Даат, рав Ірміягу Каліфа — генеральний директор єшиви «Томхей Тмімім» Беер-Шева, р. Амі Маймон — ведучий популярної програми «Хідудон» на радіо «Коль бе-Рама», р. Одед Мізрахі — активіст Музею Гуш-Катіфа.

Рав Шимон Айзенбах, шаліах Ребе в Ейлаті, присвятив свою щотижневу колонку на сайті col у тиждень глави «Ваїгаш» єдності і припиненню боротьби та дрібних сварок[97].

Глава уряду вперше на фотографії в тфіліні

У дні війни відбулося велике пробудження у справі мівцо «Тфілін», і широкий резонанс викликало те, що глава уряду Біньямін Нетаньягу опублікував у неділю, 4 іяра 5784 року (12 травня 2024), у розпал операції в Рафіаху, фотографію, на якій він накладає тфілін.

Нетаньягу розповів, що наклав тфілін бійця Мошіко Давіно, хай помститься Всевишній за його кров, полеглого в операції «Непорушна скеля», — на прохання його матері Рухами.

Наскільки відомо, це перший раз, коли Нетаньягу зафіксовано в тфіліні. Протягом років багато хасидів Хабаду, які підтримували з ним зв'язок, накладали йому тфілін[98]; накладання відбулося завдяки раву Ору Зіву, шаліахові Ребе в Катамоні, який разом з ведучим 14-го каналу Шароном Галем приніс главі уряду під час одного з візитів тфілін Мошіко Давіно і лист матері та попросив главу уряду накласти їх.

Пробудження до Мошіаха

Р. Уді-Давид Бен-Давид, журналіст «Радіо Даром», зблизька висвітлював війну «Залізні мечі» та криваві наслідки нападу терористів у Сімхат Тора, а протягом року — за допомогою ракет та інших засобів. Р. Уді чув тих, хто вижив після нападу й ракет, розмовляв з родинами загиблих і постраждалими різного ступеня. І до кінця 5784 року (2023/2024), що почався з початком війни «Залізні мечі», розкрив у «Бейт Мошіах» свої непрості враження від року війни і зробив висновок, що треба просити Мошіаха: «Народ Ізраїлю має пробудитися і зрозуміти, що є лише одне рішення для всього цього становища — Мошіах бен Давид, який прийде і визволить нас. Протягом поколінь пробували всілякі хитрощі, але ніщо не допомогло. Протягом років ми покладалися на всіляких політиків, але вони не змогли допомогти, а навпаки. Вони домагаються лише своєї вигоди. Ми маємо зрозуміти, що немає жодного рішення, крім приходу Мошіаха». І додає, що треба пробудитися і в мівцо «Тфілін»: «Я закликаю своїх братів з анаш: навіть якщо не виходимо з дому на „мівцоїм“, важливо намагатися брати з собою тфілін. Завжди можна зустріти ще одного єврея, який не наклав тфілін, і вдостоїти його. Це саме те, що нам потрібно в цей час»[99].

Мівцо 7.10

Рав Менахем-Мендл Котлярський, заступник голови «Мерказ ле-іньоней хінух», ініціював мівцо, в якому мекоравім беруть ім'я загиблого у війні «Залізні мечі» і виконують заради нього одне з 10 мівцоїм, щонайменше 7 разів[100].

Всесвітній з'їзд шлухім

З'їзд шлухім 5784

Всесвітній з'їзд шлухім 5784 було оголошено під знаком «Легашбіт оєв у-мітнаким» на знак солідарності з діяльністю Хабаду в Землі Ізраїлю[101]. На з'їзді були присутні переважно шлухім із діаспори — внаслідок вказівки «Цеірей Хабад» у Святій Землі і мережі «Огалей Йосеф-Іцхак» шлухім і працівникам навчальних закладів утриматися від поїздки на з'їзд через ситуацію.

Напередодні з'їзду пролунав заклик об'єднати два з'їзди шлухім. Першим кроком було опубліковано статтю рава Гершона Авцона, що закликала провести об'єднаний з'їзд. У наступні дні було опубліковано ще один лист із закликом до об'єднаного з'їзду, під яким підписалися рав Менді Гендель, рав Залман Ліберов та інші.

Бажаний мир не настав, і було проведено 2 з'їзди, але паростки єдності було видно на місцях:

  • Рав Йосеф-Єшая Браун виступав на обох з'їздах.
  • Рави Пізем — шлухім Ребе в Сдероті — виступали на обох з'їздах, кожен на окремому з'їзді.

З'їзд шлухім 5785

Зустріч Мошіаха

Всесвітній з'їзд шлухім 5785 у зв'язку з війною «Залізні мечі» у Святій Землі та проявами антисемітизму у світі був присвячений заняттю святими мівцоїм Ребе, Мелех га-Мошіаха, охороні, захисту і порятунку синів Ізраїлю у Святій Землі та в усьому світі, з наголосом на діях із завершення «Єдиної місії», покладеної Ребе, Мелех га-Мошіахом, на з'їзді шлухім 5752 року (1991/1992): підготовці світу до зустрічі нашого праведного Мошіаха на ділі, насправді!

З'їзд для піднесення душі убитого шаліаха

Центральний банкет пройшов під знаком «І житимете спокійно на землі вашій.. і поведу вас з піднятою головою».

Напередодні з'їзду було вирішено присвятити його піднесенню душі шаліаха рава Цві Когана, шаліаха в Абу-Дабі, убитого арабськими терористами за кілька днів до відкриття з'їзду.

На банкеті шлухім, що відбувався в залах «Разаг» у Краун-Гайтс, рав Шпільман, тесть шаліаха рава Когана, прочитав разом із тисячами учасників главу Тегілім на піднесення душі свого зятя.

Сімха Ротман: зберігати цілісність Землі

Уряд Ізраїлю говорить про відступи на півночі й на півдні в межах угод з «Хезболлою» і ХАМАСом, і на цю тему депутат Кнесету Сімха Ротман, голова комісії з конституції та законодавства, виступив на банкеті з твердою і рішучою промовою про три цілісності і наголосив на цілісності Землі[102].

Журналісти на панелі про чудеса

Панель про чудеса

На банкеті було представлено живу панель за участю кореспондента з новин і безпеки 14-го каналу Гілеля Бітона-Розена і кореспондента радіо «Галей Ісраель» р. Маті Тухфельда про чудеса війни, які Святий, благословенний Він, показує народові Ізраїлю[103].

Міністр оборони дякує за чудеса

На фарбрейнгені Рош ходеш кислев у 770 за участі тисяч шлухім почесним гостем був Йоав Галант, який обіймав посаду міністра оборони на початку війни, і у своїй промові він докладно говорив про чудеса, які Святий, благословенний Він, сотворив у війні «Залізні мечі»[104][105].

Північний сектор

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.
Місце зруйнованої будівлі, в яку влучила ракета, запущена з Лівану по Кір'ят-Шмоні.
Праворуч: шаліах рав Ігаль Ціпорі поруч з активістом Бейт Хабаду р. Мордехаєм Габаєм; на задньому плані — дім останнього, що зазнав прямого влучання в мамад за кілька хвилин до зйомки. Посередині, на маленькій фотографії: уламок, що проник у скарбничку для цдаки із зображенням Алтер Ребе, у домі р. Мордехая.

Під час війни «Залізні мечі» терористична організація «Хезболла», розташована в Лівані, почала війну проти Ізраїлю. Війну з боку терористів «Хезболли» характеризують атаки ракет і безпілотників з метою спричинити вбивства й руйнування, а ЦАХАЛ відповідає на це незначними повітряними ударами низької інтенсивності й без наземного вторгнення. Причина слабкої відповіді: побоювання відкрити ще один фронт.

«Хезболла» атакує євреїв за допомогою ракет і безпілотників різних типів, що призводить до сирен і укриття на великих територіях, серед них у комплексі Рашбі в Мероні, Цфаті, Метулі, Кір'ят-Шмоні, Ноф-га-Галілі, Акко та інших. Були й випадки проникнення терористів, і в низці випадків євреїв було вбито, а інших поранено. Ізраїль відповів обстрілом терористичної інфраструктури, а також ударами по аеропортах та інших військових і цивільних об'єктах у Лівані та в Сирії, пов'язаних з організацією «Хезболла».

5 адара I загинула військовослужбовиця[106] і ще семеро людей були поранені[107] внаслідок залпу, випущеного по місту Цфат. Смертоносний залп по півночі було визначено в Ізраїлі як найтяжчу подію на цій ділянці від початку війни.

Шлухім Ребе в районі північного кордону допомагають громадянам, які залишилися у своєму районі, а також евакуйованим. Шлухім, що перебувають поблизу ліванського кордону, розповідають про повну зміну діяльності, коли місто порожнє від цивільних і повне солдатів: рав Шмуель Гінзбург у селищі Маян-Барух, рав Бені Нахум у Шломі, рав Ігаль Каспі в Маалоті і рав Шнеур Гальперін, шаліах у Мевоот-Хермоні[108].

У зимові місяці 5784 року (2023/2024) північний сектор дедалі більше розпалювався, і ще десятки тисяч людей було евакуйовано, і вони не повернулися до своїх домівок.

Терористи «Хезболли» запустили безліч ракет по будинках Метули, Кір'ят-Шмони, базах ЦАХАЛу, серед них по базі ППС у Мероні, та по інших місцях.

Більшість ракет ЦАХАЛу вдається перехопити з ласки Всевишнього, але оскільки є райони, які жителі покинули, там не перехоплюють, і так цілі райони в містах півночі постраждали, а будинкам жителів завдано значних збитків.

Терористи «Хезболли» запускали безпілотні літальні апарати в бік півночі Святої Землі, і щоразу звучали сирени на великих територіях; зазвичай ППС вдавалося їх перехопити, але були випадки складних збитків і навіть постраждалі та загиблі.

Лаг ба-Омер 5784 (26 травня 2024)

У дні війни «Залізні мечі» терористи «Хезболли» багато разів запускали точні ракети по базі ППС на вершині гори Мерон, і в деяких випадках їм навіть вдавалося влучити й завдати збитків.

Рав Бістрицький закликає підкорятися вказівкам Командування тилу

До 7 адара, дня гілули Моше, нашого вчителя, Командування тилу оголосило про скасування гілули. А до Лаг ба-Омеру ЦАХАЛ рекомендував уряду Ізраїлю закрити весь район Мерона на дні Лаг ба-Омеру і оголосити комплекс Рашбі та його околиці закритою військовою зоною, щоб, не дай Б-г, не створити безпосередньої загрози життю в разі ракет по району. Легке побоювання — ракетний обстріл бази ППС, і тоді сотні тисяч намагатимуться знайти захищені місця, яких немає в комплексі Рашбі, і втеча та паніка можуть завдати шкоди. Тяжким побоюванням було те, що «Хезболла» скористається зібранням сотень тисяч, не дай Б-г, і наведе ракети на комплекс Рашбі.

Після консультацій армія і Міністерство у справах Єрусалима, відповідальне за гілулу Рашбі, оголосили про закриття комплексу і оголошення його закритою військовою зоною до Лаг ба-Омеру. Було оголошено, що відбудуться 3 запалювання за участі лише десятків тих, хто святкує.

Рабини та громадські діячі, а також Міністерство у справах Єрусалима уряду Ізраїлю закликали громадськість не приїжджати до Мерона на Лаг ба-Омер.

Хабадський аспект — оголошення Міністерства у справах Єрусалима було опубліковано в хабадській пресі, а в єшиві Хабаду в Цфаті одразу почали іншу, ніж щороку, підготовку до Лаг ба-Омеру: щороку багато тмімім приїжджають на цілодобову діяльність у Мероні в дні Лаг ба-Омеру, а цього року всі присвятять свій час ходам по всій Святій Землі.

Рав Мордехай Бістрицький, рабин хабадської громади в Цфаті, підписав спільну відозву з іншими рабинами з рекомендацією відкрити «колелі» в комплексі Рашбі в дні Лаг ба-Омеру, але після публікації листа з'ясувалося, що з нього випливає, ніби рабини виступають проти рекомендацій Командування тилу і навіть прагнуть відкриття всього комплексу в Лаг ба-Омер. У відповідь рав Бістрицький випустив лист-роз'яснення, в якому постановляє, що треба підкорятися рекомендаціям Командування тилу в усіх подробицях.

Ось як сайт «Аруц 7» повідомив про заклик рава Бістрицького підкорятися Командуванню тилу:

Рав Мордехай Бістрицький, рабин хабадської громади в Цфаті та рабин відділу кашруту рабинату Цфата, у листі, надісланому сьогодні ввечері (у четвер), висловився про спроби піднятися до могили Рашбі в Лаг ба-Омер, попри складну безпекову ситуацію.

«Прошу однозначно роз'яснити, що обов'язково слухатися вказівок Командування тилу без жодних заперечень; якщо Командування тилу не дозволить відкрити колелі через вказівки безпеки — обов'язково слухатися і не намагатися порушувати вказівки. Ми маємо пам'ятати, що за сумніву щодо загрози життю слід чинити суворіше», — написав рав.

Звернення рава було зроблено слідом за закликом рабинів і голів колелів з Цфата дозволити аврехам колелів, які навчаються протягом року біля могили Рашбі, продовжувати вивчати Тору і в дні, коли місце буде закрите, щоб вивчення Тори не припинялося.

«Оскільки оформлення оголошення включає виділення певних слів, а тлумачення слів створило враження, ніби мета листа — повністю відкрити місце, попри безпекову ситуацію, прошу однозначно роз'яснити, що обов'язково слухатися вказівок Командування тилу без жодних заперечень», — написав він[109].

Командувач Командування тилу генерал-майор Рафі Міло опублікував для широкої громадськості обґрунтоване розпорядження з висновками, через які він ухвалив рішення про скасування масових заходів у Мероні, що проводяться щороку на святій горі, і вони публікуються для громадськості в адаптованому вигляді, з поясненням необхідності дотримуватися заповіді «ве-нішмартем» і не покладатися на чудо.

У Командуванні тилу пояснили, що існує значна загроза з боку терористичної організації «Хезболла» і терористичної організації ХАМАС у Лівані через навісний вогонь і протитанкові ракети, а також запуск літальних апаратів у район гори Мерон — як фактично і було кілька разів в останні місяці.

Район гори характеризується значними прогалинами в захисті, що наражає на небезпеку добробут і безпеку присутніх на території гори під час атак супротивника. На місці немає достатнього захисту, який дозволив би увійти всім щорічним учасникам заходу.

У ніч на середу, 14 іяра, комплекс Мерона було закрито ЦАХАЛом, і вхід було дозволено лише тим, хто має дозвіл. Серед журналістів, які бажають увійти до комплексу, буде проведено жеребкування, і до комплексу увійдуть представники, які будуть змушені знімати для всіх ЗМІ без отримання авторських прав.

Загострення в північному секторі в сівані 5784

26 іяра північний кордон зазнав десятків запусків з Лівану, і пожежні команди з полудня діяли на пожежах, що спалахнули в районі через падіння ракет[110].

У свято Шавуот 5784 року (12 червня 2024) Ізраїль ліквідував високопосадового члена «Хезболли», яка зі свого боку відповіла ударами понад 200 ракет[111].

Операція з підриву пейджерів і наземний маневр

17 елула 5784 року (20 вересня 2024), на тлі підготовки до відкриття кампанії проти Лівану, в Лівані та в Сирії вибухнули тисячі пейджерів і вразили близько 4000 терористів «Хезболли»[112].

24 елула 5784 року (27 вересня 2024) ЦАХАЛ ліквідував лідера терористичної організації «Хезболла» Хасана Насраллу, хай зітреться ім'я його.

Пейджери стали вступним ударом до наземного наступу в Лівані, під час якого ЦАХАЛ діяв на землі в Південному Лівані, а за допомогою ППС діяв також у Бейруті, Тірі та ін.

У комбінованому наступі ЦАХАЛу вдалося з ласки Творця ліквідувати більшу частину верхівки «Хезболли», штаби, тунелі й пускові установки. Під час наступу стало відомо, що в місяці, які передували великому наступу, ЦАХАЛ таємно діяв у Лівані, нейтралізуючи і документуючи тунелі та бази «Хезболли».

Рав Шалом-Бер Вольпо в додатку до тижневика «Бейт Мошіах» до свята Сукот «Нісеха ніфлеотеха ве-товотеха» похвалив образ дій ЦАХАЛу в Лівані під керівництвом глави уряду Біньяміна Нетаньягу і пояснює, що глава уряду діє рішуче.

Припинення вогню

У хешвані 5785 року (2024/2025) почалося припинення вогню з терористами «Хезболли». За згоди уряду і за протидії міністра Бен-Гвіра.

У межах угоди Ізраїль поетапно відведе бійців протягом періоду до 60 днів. Паралельно США просуватимуть непрямі переговори між Ізраїлем і Ліваном, щоб дійти до визнаного сухопутного кордону.

Серед пунктів угоди: сили безпеки та офіційна армія Лівану будуть єдиними збройними групами, яким дозволено носити зброю або задіювати сили в Південному Лівані. Будь-який продаж, постачання і виробництво зброї або пов'язаних зі зброєю матеріалів для Лівану будуть під наглядом і контролем уряду Лівану.

Міністр Бен-Гвір наголосив, що угода про припинення вогню і відступ — це практична небезпека: «Угода з армією Лівану — це угода на льоду. В армії Лівану взагалі немає повноважень і вже точно немає можливості здолати „Хезболлу“.

Щоб вийти з Лівану, у нас обов'язково має бути своя смуга безпеки. Ми вже бачили це — що нам не можна покладатися ні на кого, крім як на самих себе. Інакше ракети запускатимуть по Манарі, по Авівім, по Кір'ят-Шмоні, по всій півночі та по всій Державі Ізраїль, і зрештою нам доведеться знову повернутися до Лівану»[113].

Протидія голів місцевих органів влади на півночі

Голови місцевих органів влади на півночі рішуче виступили проти припинення вогню, яке може призвести до страшної біди в короткостроковій перспективі й ще більше — в довгостроковій. Голова муніципалітету Кір'ят-Шмони Авіхай Штерн дав інтерв'ю тижневику «Бейт Мошіах» і висловив ясну думку проти припинення вогню і проти відчутної небезпеки, в якій тепер опиняються жителі півночі після припинення вогню: «Щойно вони [терористи] повертаються в будинки — включно з тими, що на першій лінії навпроти кордону, — немає жодного способу запобігти наступному 7 жовтня. Адже всі ми знаємо, що це не будинки, а передові терористичні позиції, що мають одне призначення: підготуватися до рейду на нас, жителів Галілеї, і на наші домівки»[114].

Захоплення Сирії повстанцями

На початку кислева 5785 року (грудень 2024) повстанці в Сирії розпочали масштабний наступ і приблизно за десять днів завершили захоплення Сирії, коли сирійська армія розпалася і повністю обвалилася.

Керівники системи безпеки у Святій Землі відреагували, що падіння Сирії — це повний крах іранської осі зла.

Всесвітній штаб порятунку народу і землі опублікував слова Ребе про необхідність Голанських висот: у такий час, якби Голани були в руках сирійців, то повстанці, і серед них ненависники Ізраїлю, були б на березі Кінерету[115].

Іран

Атака безпілотників

Наприкінці місяця адар II 5784 року (березень–квітень 2024) було ліквідовано одного з високопосадових членів Корпусу вартових ісламської революції, і внаслідок цього виникло побоювання іранської відповіді. У полуденні години в Шабат тижневої глави «Тазріа» Іран ще раз здійснив терористичну акцію, захопивши і викравши західне цивільне судно.

На виході святого Шабату, 5 нісана 5784 року (13 квітня 2024), пресслужба ЦАХАЛу повідомила про особливі вказівки Командування тилу, а за кілька годин, близько 23:00 ночі, пресслужба ЦАХАЛу повідомила про запуск сотень безпілотників з боку Ірану в бік території Ізраїлю.

Міністр оборони Йоав Галант зробив заяву для ЗМІ[116].

Також речник ЦАХАЛу бригадний генерал Даніель Хагарі зробив заяву для ЗМІ[117].

У ніч з виходу Шабату на неділю Іран атакував Ізраїль сотнями ракет і безпілотників, що перетнули його територію; Ізраїль перехопив багато ракет. Дивом ракети не влучили в євреїв і не завдали їм шкоди, і, за даними пресслужби ЦАХАЛу, 99% ракет і безпілотників, запущених у бік Ізраїлю, було успішно перехоплено.

Ліквідація ватажків терору

У тамузі 5784 року (2023/2024) було ліквідовано двох ватажків іранського терору — Ісмаїла Ханію, голову ХАМАСу, і Фуада Шукра, начальника генштабу «Хезболли».

Іран і його сателіти погрожували помстою, і у Святій Землі, а також армії дружніх держав було приведено в стан підвищеної готовності.

У період готовності в тижневику «Бейт Мошіах» було опубліковано протестну статтю Шнеура-Залмана Левіна, в якій він висловлює невдоволення діями армії в коридорі Філадельфі, де нещодавно було виявлено величезні тунелі, якими проїжджають навіть автомобілі, а в другій частині статті наводить слова Ребе про те, що щодо Святої Землі треба заспокоювати, а не залякувати[118].

В елулі 5784 року (2023/2024) було ліквідовано Насраллу, голову «Хезболли», а в Рош га-Шана було ліквідовано також його заступника та інших високопосадовців.

Ліквідація Ях'ї Сінвара

У ніч свята Сукот, 15 тішрея 5784 року (30 вересня 2023), танк ЦАХАЛу незаплановано ліквідував лідера терористичної організації ХАМАС Ях'ю Сінвара, який перебував у будівлі в місті Рафіах у секторі Газа.

Ракетна атака в ніч напередодні Рош га-Шана 5785 (2 жовтня 2024)

Пряме влучання в школу Хабаду в Гедері

28 елула США повідомили Ізраїлю про близьку атаку з Ірану, і в ніч на 29 елула всі жителі Ізраїлю отримали повідомлення на мобільний, що їм слід пройти до захищеного приміщення, і за кілька хвилин почалася атака балістичними ракетами, під час якої було випущено понад 180 ракет, у кожній з яких сотні кілограмів вибухівки.

Великим чудом було те, що ізраїльські ППС за допомогою армій Сполучених Штатів, Йорданії та інших змогли перехопити майже всі ракети, але від уламків перехоплень загинув араб в Єрихоні. А інші уламки влучили в школу Хабаду в Гедері, було завдано збитків; школа у вечірню годину була порожня, і постраждалих немає.

Ракета в школі «Шальгавот», Гедера

Директорка школи «Шальгавот Хабад» пані Хані Карніель в інтерв'ю «Бейт Мошіах»

Під час великої ракетної атаки Ірану в ніч напередодні Рош га-Шана 5785 року (2 жовтня 2024) балістична ракета влучила в хабадську школу «Шальгавот» у Гедері, якою керують шлухім рав Біньямін і Хані Карніель; ракета зруйнувала кілька класів, і, оскільки була вечірня година, будівля була порожня, і постраждалих не було.

Місцева рада Гедери діяла з рекордною швидкістю, і влучання не порушило розпорядку навчання, і в Піст Гдальї, наступного дня після Рош га-Шана, учні повернулися до занять як зазвичай.

Керівництво школи запустило кампанію на «Чаріді» — краудфандинг — з метою відновити школу.

Міністр освіти Йоав Кіш здійснив офіційний візит до школи, і директорка школи, шліха пані Хані Карніель, пояснила йому, яке величезне чудо сталося: за лічені години до влучання ракети школа була повна сотнями учнів школи Хабаду[119].

Директорка школи, шліха пані Карніель, дала розлоге інтерв'ю журналістові Йосі Саломону і розповіла про влучання та про реакцію шлухім, персоналу та учнів.

Інтерв'ю було опубліковано в тижневику «Бейт Мошіах», випуск до Йом Кіпуру 5785 року (2024/2025)[120], і в інтерв'ю пані Карніель розкрила масштаби руйнувань, як вона побачила їх невдовзі після влучання ракети: «Місце було всіяне сильними руйнуваннями. Чотири основні класи повністю зруйновані, і ще дві дорогі кімнати теж повністю зруйновані... Я подякувала Всевишньому за те, що ніхто не постраждав. Лише подумати, що було б, якби ракета впала вранці». Про швидке відновлення школи під егідою місцевої ради пані Карніель пояснила в інтерв'ю: «Місцева рада була з нами на місці до настання свята і супроводжувала нас в усіх відновлювальних роботах. Уже на самому початку ми намагалися оцінити розмір збитків, перевірити, що можна виправити... І на виході свята робітники працювали на місці до ранкових годин, щоб зробити гіпсові стіни, які відокремлять пошкоджене місце від місць, що залишилися цілими. Робітники встигли закрити пошкоджені місця в комплексі, і справді, в неділю ми повернулися до звичайних занять. Це було зовсім не само собою зрозумілим».

Операція «Дні каяття»

Ізраїль обіцяв помсту, і в Ізраїлі, а також в Ірані було оголошено готовність. Понад три тижні Ізраїль попереджав Іран про відповідь на його прямі й непрямі дії проти нього, попереджаючи, що відповідь буде суворою.

Коментатори розійшлися в думках: чи відповість Ізраїль стримано, щоб запобігти удару у відповідь, чи глава уряду Біньямін Нетаньягу рішуче діятиме для знищення нафтових і ядерних об'єктів.

У Шабат Берешит 5785 року (2024/2025) стартувала операція «Дні каяття»[121], під час якої ППС завдали ударів по арабських країнах. Удар, розділений на три хвилі за участі бойових літаків, заправників і розвідки, було завдано по військових об'єктах, заводах з виробництва ракет і безпілотників та системах протиповітряної оборони в Ірані, Сирії та Іраку (за повідомленнями закордонних джерел).

Глава уряду похвалив операцію, а міністр Бен-Гвір цинічно відреагував, що це лише вступний удар.

Убивство шаліаха рава Цві Когана

У четвер, 20 хешвана 5785 року (21 листопада 2024), шаліах в Абу-Дабі рав Цві Коган зник, не залишивши слідів; підозра виникла, коли він не прийшов на заплановані в нього протягом дня зустрічі; після того як він не зв'язався з родиною, його дружина звернулася до офіцера безпеки Бейт Хабаду, який звернувся до влади. Місцева поліція та ізраїльський Моссад почали розслідувати цю справу, і його зникнення було висвітлено у світових ЗМІ.

Автомобіль рава Когана було знайдено покинутим у районі міста Ель-Айн, за півтори години їзди від Дубая. Його телефон було знайдено після того, як його було вимкнено.

Приблизно через три дні, в неділю, 23 хешвана, було виявлено його тіло зі слідами боротьби[122].

Убивство викликало відгуки й засудження по всьому світу, зокрема з боку урядових діячів та інших високопосадовців[123].

Іранську терористичну групу, що вчинила вбивство, було спіймано в Туреччині і видано Об'єднаним Арабським Еміратам.

Операція «Ам ке-лаві»

У ніч на п'ятницю, 17 сівана 5785 року (13 червня 2025), о 03:00 ранку почалася превентивна атака Ізраїлю в Ірані: безпілотники підривали ракети, що становили загрозу для Ізраїлю, а бойові літаки ліквідували високопосадових іранців і атакували ядерні об'єкти[124] — удари, які завдали об'єктам тяжких збитків.

У дні операції Іран випустив у бік Ізраїлю сотні балістичних ракет і безпілотників. З милості Небес більшість з них було перехоплено, але внаслідок неперехоплених ракет було вбито 29 людей (частина з них не євреї).

26 сівана 5785 року (22 червня 2025) за наказом президента Сполучених Штатів Дональда Трампа американські бомбардувальники розбомбили три значні ядерні об'єкти Ірану — удари, що призвели до їх майже повного знищення.

28 сівана 5785 року (24 червня 2025) — було оголошено припинення вогню.

Операція «Рик лева»

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

У Шабат Захор, 11 адара 5786 року (28 лютого 2026) Ізраїль і Сполучені Штати розпочали спільну атаку на Іран[125]. У перші години атаки було ліквідовано 40 високопосадових представників іранського керівництва[126], серед них Алі Хаменеї — верховного лідера Ірану[127][128].

Через два дні після початку війни, 13 адара, до кампанії приєдналася терористична організація «Хезболла»[129]. Того ж дня ЦАХАЛ з великою силою атакував «Хезболлу», а наступного дня, 14 адара, ЦАХАЛ почав наземний вхід до Лівану[130].

У Пурим, що припав на перші дні війни, проводилися численні читання Мегіли в незвичному форматі: у будівлях — замість наметів для читання Мегіли, поруч із захищеними приміщеннями тощо[131][132][133][134][135].

Додаткова література

  • «Нісеха ніфлеотеха ве-товотеха», Йосі Саломон — чудеса війни «Залізні мечі», вийшла до річниці початку війни, додана до тижневика «Бейт Мошіах», випуск до свята Сукот 5785 року (17 жовтня 2024), випуск 1431
  • Коло замкнулося біля святої могили, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2103, сторінка 30 (5785) про відвідування святого Огелю Елі Шарабі, який пережив полон
  • Ісраель Альперович, ‏«Дорогий мені син», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2108, сторінка 72 (5785) інтерв'ю з матір'ю бійця Якіра Леві
  • Ісраель Альперович, ‏«Ве-га-хай ітен ель лібо», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2118, сторінка 58 (5785) про образ Моше-Шмуеля Ноля
  • Рав Моше Мариновський, ‏«Послання Ребе супроводжувало мого сина, убитого в Газі, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2129 сторінка 180 (5786) стаття посла Ізраїлю в Сполучених Штатах Єхіеля Лейтера
  • Біньямін Ліпкін, ‏«Ам ке-лаві якум», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2134, сторінка 82 (5786) про духовне пробудження внаслідок війни
  • Біньямін Ліпкін, ‏«Ідан — дитина Хабаду», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2134, сторінка 112 (5786) про Ідана Александера, який пережив полон

Зовнішні посилання

Напад

Перебіг війни


Примітки

  1. ^ Інші назви: війна Сімхат Тора, Війна Відродження (офіційна назва), війна Сьомого жовтня.
  2. ^ Дехто порівнював неготовність до нападу з Війною Судного дня, після якої Ребе вигукував, що не виконали постанову мудреців: «Якщо хтось іде вбити тебе — випереди і вбий його».
  3. ^ Приголомшливе викриття: голова АМАН знав про план ХАМАСу і проігнорував його
  4. ^ Шнеур-Залман Левін опублікував низку здивованих запитань у зв'язку з бездіяльністю ЦАХАЛу на початку нападу і висловив побоювання, що це пов'язано з протестами лівих (тижневик «Бейт Мошіах» 1387).
  5. ^ Див. також у збірнику «Мошіах і „Залізні мечі“», виданому «Зман га-Геула»
  6. ^ Спочатку думали, що проникло близько тисячі терористів, але через кілька тижнів з'ясувалося, що їх було близько 3000
  7. ^ У Нетівоті — лише квартал «Неве-Шарон»
  8. ^ Хабадські рабини у Святій Землі постановили, що хабадські солдати мають з'явитися на призов у Шабат і свято, і були також рабини за кордоном, які виносили постанови летіти до Святої Землі в розпал свята (рав Браун про питання «що» і «чому», «Бейт Мошіах» 1382).
  9. ^ ЦАХАЛ розпочав війну «Залізні мечі»
  10. ^ «Хабад Інфо», «Бейт Мошіах» 1381 і сайт Командування тилу.
  11. ^ «Хабад Інфо» і тижневик «Бейт Мошіах» 1382.
  12. ^ Бойова доктрина, з קישור לשבועון בית משיח випуск № 1412, сторінка 32.
  13. ^ «Відсутність правозастосування»: Галант просив оголосити догану командирові округу Юдеї і Самарії в поліції.
  14. ^ «Нападали на палестинців у Юдеї і Самарії»: Байден запровадив санкції проти 4 поселенців
  15. ^ Речник ЦАХАЛу: кількість заручників зросла до 240
  16. ^ Батько заручника провів фарбрейнген у 770 заради його звільнення
  17. ^ Тижневик «Бейт Мошіах» 1386, сторінки 24-27.
  18. ^ Звільнені заручники: благословення Ребеקישור לאתר הגאולה
  19. ^ Три тіла заручників, які повернулися
  20. ^ Зворушливо: вручення «Хітаса» і благословення когенів заручникові
  21. ^ «І повернуться сини у свої межі»: четверо заручників визволені з полону здоровими й неушкодженими
  22. ^ Батько заручниці отримує долар Ребе
  23. ^ Сіха «Бемідбар» 5739 року (1978/1979), «Сефер га-сіхот» 5739
  24. ^ Список 300 терористів — кандидатів на звільнення з в'язниці, на сайті «Бе-хадрей харедім»
  25. ^ Як нарікав Ребе щодо угоди, укладеної про звільнення викраденого солдата Аврагама Амрама в обмін на 76 терористів, у сіхі Шабату тижневої глави «Бемідбар» 5739 року (1978/1979).
  26. ^ Про угоди щодо заручників і про війну в Ізраїлі
  27. ^ 1 2 «Бейт Мошіах», випуск 1390, сторінка 31
  28. ^ Тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2036.
  29. ^ Слідом за угодою про повернення заручників: думка Ребе проти звільнення терористів, Викуп полонених чи кривава угода?, у «Бейт Мошіах», випуск 1386, сторінки 35–37. Тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2036.
  30. ^ Тижневик «Бейт Мошіах», випуск 1425
  31. ^ Родини заручників: встановити повний ізраїльський контроль у Газі
  32. ^ Повідомлення про візит на сайті «Хабад он-лайн»
  33. ^ Повтор трансляції зустрічі з родинами заручників у Сенаті
  34. ^ За повідомленням «Аруц 7».
  35. ^ Див. відповідь Ребе, Мелех га-Мошіаха, про залишення порожнього стільця
  36. ^ Цвіка Мор: «Ця угода може вбити мою дитину» .
  37. ^ Тисячі вийшли на демонстрацію в Єрусалимі
  38. ^ Тижневик «Бейт Мошіах» 1444
  39. ^ Тижневик «Бейт Мошіах» 1448
  40. ^ Трагедія в Хабаді: солдат Біньямін Лев
  41. ^ Ризикував життям, щоб урятувати євреїв: солдат Біньямін Лев
  42. ^ Запис до сліз: батько, який утратив свого святого сина, у словах мужності
  43. ^ Святий солдат тамім Елі-Еміль Шмаїлов • Доки?!
  44. ^ Святий солдат Аміхай-Шимон Рубін
  45. ^ Поліг, захищаючи населені пункти півдня: солдат Аміхай-Шимон Рубін
  46. ^ Солдат тамім Ев'ятар Охайон, хай помститься Всевишній за його кров
  47. ^ Запис до сліз: тисячі на похороні святого бійця таміма Іссахара Натана , тижневик «Бейт Мошіах» 1385 — жалоба в Нахалат-Гар-Хабаді, святий боєць Іссахар Натан
  48. ^ Тижневик «Бейт Мошіах», випуск 1386, сторінка 59
  49. ^ Син хабадської родини: солдат Арнон-Моше-Аврагам Бенвеністі-Васпі
  50. ^ Єрусалим: святий хабадський боєць Нетанель-Менахем Ейтан , «Хабад Інфо»
  51. ^ У жахливій аварії на шосе 4: солдат Еліягу Суіса,
  52. ^ Для піднесення душ хабадських солдатів: захід зміцнення для батальйону «Нецах Єгуда»
  53. ^ Повідомлення на сайті
  54. ^ Президент Герцог на написанні сувою Тори для піднесення душі капітана Ісраеля Юдкіна
  55. ^ Законопроєкт: дозволити написи на надгробках полеглих солдатів ЦАХАЛу
  56. ^ Докладніше див. «Всевишній помститься за його кров». У тижневику «Бейт Мошіах», випуск 1415, сторінка 46.
  57. ^ Див. у статті «У наближених до Мене освячуся» з тижневика , випуск 2061, сторінка 44.
  58. ^ З хабадської громади в Раанані: солдат Еліягу Амслем
  59. ^ Жалоба в Хабаді: солдат тамім Шнеур-Залман Коген поліг у Газі
  60. ^ Про все це та інше було опубліковано уривки із сіхот Ребе в унікальній добірці в тижневику «Бейт Мошіах» 1382, сторінки 34-36.
  61. ^ Мітка «Бейт Мошіах» на сайті «Хабад Інфо»
  62. ^ Під назвою: П'ять зауважень щодо становища קישור לשבועון בית משיח
  63. ^ Тижневик «Бейт Мошіах», випуск 1385.
  64. ^ 1390, сторінки 30-31
  65. ^ «Війна Всевишнього»? Разюча зміна у сприйнятті бойових дій • рав Вольпо.
  66. ^ Тижневик «Бейт Мошіах» 1392
  67. ^ Див. інтерв'ю в тижневику «Кфар-Хабад», випуск № 2044.
  68. ^ Інтерв'ю Моше Малаєва, тижневик «Бейт Мошіах», випуск 1383.
  69. ^ Тижневик «Бейт Мошіах», випуск 1386.
  70. ^ Тижневик «Бейт Мошіах» 1381.
  71. ^
  72. ^ «Цей малюнок — мій»: Єхіель Опнер і малюнок на стіні
  73. ^ Духовне пробудження, що охоплює десятки тисяч солдатів на місцях קישור לשבועון בית משיח,
  74. ^ Активісти Хабаду Гіло-Алеф у діяльності з солдатами на кордоні з Газою קישור לאתר הגאולה.
  75. ^ Огортають солдатів у прикордонні звісткою про Геулу קישור לאתר הגאולה.
  76. ^ Тмімім з Беер-Шеви вирушили зміцнити і порадувати солдатів у Беері на кордоні сектора קישור לאתר הגאולה.
  77. ^ Активісти Мошіаха в Нетанії балують солдатів ЦАХАЛу קישור לאתר הגאולה.
  78. ^ Шлухім з тилу вирушили зміцнити солдатів на фронті קישור לאתר הגאולה.
  79. ^ Західний Біньямін: Бейт Хабад у мівцо зі зміцнення солдатів קישור לאתר הגאולה.
  80. ^ Фото дня / Зміцнюють солдатів посланням про Геулу קישור לאתר הגאולה.
  81. ^ Роздавання суботніх наборів солдатам Мобільними центрами Хабаду.
  82. ^ Мобільні центри Хабаду зміцнюють солдатів у секторі Газа.
  83. ^ Рав Давид Нахшон: солдати просто чекають обіймів і підтримки.
  84. ^ Документація діяльності Мобільних центрів Хабаду на південному та північному фронтах.
  85. ^ «Ті, що повертають дух», тижневик «Кфар-Хабад».
  86. ^ Тижневик «Бейт Мошіах» 1382 — інтерв'ю з хабадськими офіцерами і солдатами.
  87. ^ Мівцо поширення «Хітаса».
  88. ^ «Бейт Мошіах» 1386, сторінка 57
  89. ^ Друкування «Танії» в Беері
  90. ^ Величезна галерея з масового молитовного зібрання у Всесвітньому центрі Хабаду
  91. ^ Жителі Краун-Гайтс об'єдналися в молитві й пробудженні навпроти 770
  92. ^ Повтор трансляції: тисячі на масовому молитовному зібранні навпроти Бейт хаєйну
  93. ^ «Мі ше-берах» для солдатів: Авремл Фрід з піснею, запис якої він не закінчив
  94. ^ Протест у Брукліні на підтримку полонених
  95. ^ Фарбрейнген «Об'єднуємося звісткою про Геулу»
  96. ^ Повтор трансляції: зустріч гостей, які повернулися з 770, і зібрання зміцнення та пробудження у світлі становища у Святій Землі קישור לאתר הגאולה
  97. ^ Коли довкола стільки смутку, варто всім нам замислитися над цим завданням
  98. ^ Рав Давид Нахшон розповів «Бейт Мошіах», що кілька разів накладав главі уряду, але не подумали це сфотографувати
  99. ^ Інтерв'ю з Йосі Саломоном, тижневик «Бейт Мошіах» 1426
  100. ^ «Кфар-Хабад» 2081, с. 72. Можна зазначити, що кілька шлухім і хабадських закладів відзначили на особливих заходах григоріанську дату нападу
  101. ^ Тижневик «Бейт Мошіах» 1382, замітка й оголошення
  102. ^ [ https://chabad.info/video/news-video/kinus/1155944/ Три цілісності: промова депутата Кнесету Ротмана на банкеті]
  103. ^ Панель про чудеса на банкеті З'їзду шлухім 5785
  104. ^ Колишній міністр оборони Йоав Галант прийшов до «770», щоб подякувати за чудеса
  105. ^ Галант: «Я керував війною як посланець Святого, благословенного Він, без віри і молитов неможливо було б досягти успіху»
  106. ^ Загиблу виявлено під час прочісування в будівлі, що постраждала в районі Цфата.
  107. ^ З них 3 у стані середньої тяжкості і 4 у легкому, з травмами кінцівок, усі при повній свідомості.
  108. ^ Тижневик «Бейт Мошіах» 1382 для завантаження у зв'язку з воєнним становищем קישור לשבועון בית משיח
  109. ^ «Аруц 7», п'ятниця, 9 іяра 5784 року (17 травня 2024)
  110. ^ Приблизно через 9 годин пожежу на півночі взято під контроль
  111. ^ «Хезболла» — залпом по містах півночі
  112. ^ 11 ліквідованих терористів і 4000 поранених унаслідок вибухів у Сирії та Лівані
  113. ^ Після затвердження кабінетом: припинення вогню з Ліваном набуло чинності
  114. ^ «Підписуючи угоду з Ліваном, Нетаньягу підписує наступну катастрофу»קישור לשבועון בית משיח
  115. ^ Перемога Ребе в питанні Голанських висот • рав Шабтай Вайнтрауб
  116. ^ Ми пильно стежимо за запланованою атакою Ірану та його посланців проти Держави Ізраїль.
  117. ^ Протягом вихідних ми провели в ЦАХАЛі оцінки обстановки, затвердження планів і підготовку до атаки з Ірану. Сили ЦАХАЛу перебувають у дуже високій готовності в нападі, в обороні та в широкому розгортанні.
  118. ^ Тижневик «Бейт Мошіах», випуск 1421, с. 28-30
  119. ^ Пряме влучання в школу «Шальгавот Хабад» у Гедері
  120. ^ Ракета з Ірану влучила в школу прямим влучанням, тижневик «Бейт Мошіах», випуск 1430, с. 38-41
  121. ^ [https://chabad.info/news/war/1145566/ Інфо]
  122. ^ Тяжка трагедія: шаліаха Ребе рава Цві Когана вбито
  123. ^ Авреймке Айзенштейн, Люди всього політичного спектра сумують через убивство шаліаха Ребе, на сайті , 23 хешвана 5785 (24 листопада 2024)
  124. ^ Операція «Ам ке-лаві»: Ізраїль розпочав превентивну атаку в Ірані
  125. ^ Операція «Рик лева»: Ізраїль і США завдали удару по Ірану
  126. ^ «Коли гинуть нечестиві — радість»: ось ліквідована безпекова верхівка Ірану
  127. ^ «Зітри пам'ять про Амалека»: ненависника євреїв Хаменеї, хай зітреться ім'я його, — ліквідовано!
  128. ^ Рав Шнеур Ашкеназі — Пробирає до тремтіння: Ізраїль вирішив ліквідувати Хаменеї в день стирання Амалека
  129. ^ «Хезболла» приєдналася до кампанії, ЦАХАЛ завдав удару по Дахії
  130. ^ ЦАХАЛ розпочав наземну операцію в Лівані
  131. ^ У захищеному приміщенні: так читали Мегілу в хабадській синагозі в Реховоті
  132. ^ Попри безпекову ситуацію: жителі Хайфи прийшли послухати Мегілу
  133. ^ «Рик лева»: уперше в Джессі-Коген — масштабне пуримське мівцо в укриттях
  134. ^ «Рик лева» на кордоні з Єгиптом
  135. ^ Під землею: читання Мегіли на мінус 4 в Тель-Авіві

Повідомити про помилку на цій сторінці