Олія

שמן הוא משקה המופק מסחיטת הזית. השמן הוא אחד משבעת המשקים המכשירים פרי לקבל טומאה.
У хасидуті олію уподібнюють сфірі Хохма і сфірі Хесед.
У Галахі
Благословення на неї
Той, хто п'є оливкову олію саму по собі, не благословляє на неї зовсім. Бо він зовсім не отримує насолоди від її пиття, і навпаки — вона йому шкодить[1].
Якщо він п'є її з іншими напоями і головне в цьому — пиття олії (наприклад, для лікування), він благословляє «...Боре при га-ец». Той самий закон і щодо хліба, просоченого олією, коли в нього немає жодного бажання до самого хліба[2].
Олія — єдина рідина, яка має таку важливість, що й після її вичавлювання на ній залишається благословення на плід; на інші напої благословляють «Шегаколь».
Благословення на її запах
У вченні хасидизму
Олія загалом за своєю суттю — сфіра Хохма, проте в частковості її суть — хохма стімаа, що в Кетері, джерелі Хохми (і відповідне цьому в людині — розум, прихований від будь-якої думки). І тому олія спливає поверх води: «хоча олія буде спочатку нижче від води і наллють воду на неї, вона підніметься нагору, над водою»[3] — бо вода за своєю суттю є хохма, а олія, що над нею, — джерело хохми.
Утім, у розділі 35 «Танії» наводиться, що олія — притча не про хохму, а про заповіді (і на цьому ґрунтується усе продовження там до кінця «Танії», у розділі 53). Пояснення, чому основне служіння Всевишньому ґрунтується саме на цій притчі, — див. тут.
Олія і вино
Багато разів згадуються в хасидуті олія і вино як два види служіння: служіння в натхненні й запалі (вино), пов'язане більше зі служінням левітів, і служіння в самоскасуванні й потай (олія), пов'язане більше зі служінням когенів.
בלשכת בית השמנים שבבית המקדש היו מונחים בקביעות חביות רבות שבהם יין ושמן זית. הדבר רומז על עבודת היהודי, אשר צריכים להיות בה שני העניינים, גם יין וגם שמן, היינו התלהבות וביטול כאחד.
Причина того, що в палаті було також і вино, — у тому, що самоскасування єврея не має бути через те, що в нього немає життєвості й запалу у вивченні Тори, не дай Б-г. Проте при цьому ми бачимо, що палата називається саме палатою олій (а не палатою вина й олії тощо), бо головний наголос — на началі самоскасування[4].
Олія як така, що поширює аромат
Олія багато разів згадується і як така, що поширює аромат далеко. І тому олію уподібнюють служінню праотців, яке було в категорії самого лише аромату, а не сутнісного розкриття світла Всевишнього у світі. Тобто своїм служінням у виконанні заповідей вони притягали лише Б-жественне сяйво, а не досягали гідності виконання заповідей, якими вони є після Дарування Тори, у яких є притягнення і розкриття Його сутності, благословенний Він.
Див. також
Примітки
- ^ «Седер біркат га-неенін», розділ 7, п. 11, і в Шулхан аруху, розділ 202, п. 10.
- ^ «Кцот га-шулхан», розділ 53, пункт 2.
- ^ «Дерех міцвотеха» 71а — заповідь ханукальної свічки.
- ^ «Гітваадуйот» 5742 частина 4.