Сім учень
Цю статтю необхідно переписати. Можливо, стаття містить помилки, або її формулювання і стиль викладу не підходять.
| ||
| Цю статтю необхідно переписати. Можливо, стаття містить помилки, або її формулювання і стиль викладу не підходять. | |
Сім учень Бааль-Шем-Това, що відкрилися Ребе Рашабу, — це вчення, які наш учитель Бешт виголосив у Ган Едені в 5652 році (1891/1892). У Шміні Ацерет 5653 року (1892/1893) Ребе Рашаб розповів подробиці події (публічно або лише за своєю трапезою). І відтоді про неї зовсім не згадували понад сорок років, і в 5697 році (1936/1937) її було розкрито й оприлюднено Ребе Раяцем. У 5752 році (1991/1992) було надруковано кунтрес із добіркою всіх роз'яснень Ребе до цих учень
Зв'язок учень саме з хасидизмом Хабад
Хоча частину із семи учень (два перші вчення) було сказано на зібранні, у присутності всіх учнів Бешта, і учнів їхніх учнів, і їхніх хасидів, все ж їхнє розкриття внизу відбулося не через інших учнів Бешта, а через провідників Хабаду – Ребе Рашаба [1], і Ребе Раяца [2], наступників Алтер Ребе, засновника хасидизму Хабад.
Є ті, хто дорікає хасидам Хабаду, що вони «беруть собі» і Бешта, і його учня й наступника Магіда, тоді як є ще безліч учнів Бешта, – так от, ця претензія має підставу лише щодо учень, які Бешт сказав за життя в цьому світі, переданих також іншим учням Бешта, але щодо учень, які Бешт сказав після свого відходу, у Ган Едені, то вони були передані вниз не через інших учнів Бешта, а саме через провідників Хабаду.
І суть справи – у тому, що з плином часу дедалі більше розкривається зв'язок і стосунок між загальним ученням хасидуту і вченням хасидуту Хабад, що це не два окремі предмети, а один предмет, що вчення хасидуту Хабад «це і є вчення Бешта», і через нього здійснюється головне у справі «Поширяться джерела твої назовні»[3].
Опис події передачі учень
У п'ятницю, напередодні святого Шабату, 10 елула 5652 року (2 вересня 1892) відбулося весілля ребецн Мусі, останні шева брахот були в четвер, цього дня Ребе Рашаб їздив до Огелю Ребе Магараша. Після повернення з Огелю в згаданий четвер були шева брахот, і він виголосив маамар «Сос тасіс», і сказав, що це 32-й маамар, який виголосив його батько Ребе Магараш після свого весілля.
У згадану п'ятницю, напередодні святого Шабату, він знову їздив до Огелю і був там до пізнього часу, а коли повернувся, по його очах було видно, що він багато плакав, у наближених уся ця справа викликала подив в їхніх очах його поїздка до Огелю в день шева брахот і також наступного дня.
У святий Шабат глави «Таво» був маамар «Ве-гая кі таво». Молитва в згаданий святий Шабат «Кі таво» була не як зазвичай, із вогненними спалахами й особливим натхненням. Його звичаєм було у святий Шабат вивчати уроки перед кідушем, а є уроки, які він вивчав після кідушу, і під час кідушу він промовляв благословення на плоди дерева і землі, щоб примножити благословення, того святого Шабату через те, що він закінчив молитву в пізній час, він устиг лише зробити кідуш і помолитися мінху і омити руки до шабатньої трапези.
У Шміні Ацерет 5653 року (1892/1893) під час фарбрейнгену Ребе Рашаб розповів про своє перебування в Огелі в четвер і сказав, що в нього заведено, що всякий маамар, який він хоче виголосити публічно, після праці над ним він не виголошує, поки не отримає на це вказівки (загалом, вказівка на оприлюднення маамару публічно — це «утвердження» і прояснення маамару в його розумі). І оскільки маамар «Ве-гая кі таво» і після праці над ним не утвердився в ньому, він сказав: «Піду до автора вислову». І поїхав до Огелю, і не домігся, і, за його словами, «справа ще не утвердилася», і поїхав наступного дня знову до Огелю, і тоді удостоївся, що справа утвердилася в ньому.
У нагороду за велику працю, яку він мав заради поширення вчення хасидуту і розуміння згаданого маамару, сказав йому Ребе Магараш: того Шабату було 18 елула, день народження Бешта, ходімо послухаємо Тору від нашого пана Бешта, і взяв його із собою. І тоді він почув того святого Шабату від Бешта сім учень в особливий час.
Сім учень
Перше
Перше вчення Бешта було після Зустрічі Шабату – на вірш «І буде, коли прийдеш у землю», і тлумачення слова ерец у значенні бігу, бо слово ерец має два тлумачення, як наводиться в мідраші: чому названа вона ерец, бо побажала виконати волю свого Власника, і ерец у значенні бігу.
І буде, коли прийдеш у землю, коли прийдеш до волі і бігу – яку Г-сподь, Б-г твій, дає тобі в наділ, і успадкуєш її – це дар згори у спадщину кожному з Ізраїлю, служіння в цьому — і оселишся в ній, щоб було в стійкості, і візьмеш і т. д. і покладеш у кошик, зодягнути світла в посудини, – і підеш до місця, це суть особливого провидіння, яке обере Г-сподь, Б-г твій, коли єврей іде до місця, це не тому, що він іде, а його ведуть, вище провидіння. І тоді бажаний намір — оселити там Ім'я Своє – оприлюднити Б-жественність у світі.
Друге
Друге вчення було після молитви Арвіт. Він знову сказав попереднє вчення і додав: І буде, коли прийдеш – щоб прийти до розкриття волі, яка є в кожного в дар, це через «оселити там Ім'я Своє» — віддати душу, щоб оприлюднити Його Б-жественність у світі. А як? Через благословення і вірш Тегілім.
І сказав: у цьому світі захоплення викликається гаскалою, але там – захоплення викликається Хумашем і Тегілім.
Третє
На вірш «Цього дня Гаває, Б-г твій, повеліває тобі виконувати хукім і мішпатім» і т. д., і поставив запитання, чому поставив хукім раніше за мішпатім, порядок — насамперед у розумі, а потім вище за розум.
Четверте
На вірш «Маскіль ле-Ейтан га-Езрахі», тлумачення якого вже роз'яснено в хасидуті[4], а наприкінці вчення Бешт додав і сказав, що сяйво простоти Ацмуту в простих з Ізраїлю більше, ніж у людей Тори.
П'яте
Основна стаття – Біда
Уся Тора — це імена Святого, благословенний Він. У «Сефер Єціра» сказано: три камені будують шість домів. Слово צהר має шість сполучень, п'ять явних і одне приховане. הרץ, צרה רצה צהר. הרץ, що завдяки тому, що біжать до справи заповіді, із צרה робиться רצה, і це подібно до «хай буде воля» — притягнути нову волю, аж поки не робиться צהר, — стає світло (ес верт ліхтіг). І закінчив: якби знали силу, що в сполученнях літер Тори, не було б жодного з Ізраїлю, хто не був би обізнаний у Хумаші й у Тегілім.
Шосте
На вірш «Щасливий народ, що знає сурмлення, Г-споди, у світлі лиця Твого ходитимуть», і сказав: мета служіння — сокрушене серце, мета способу служіння — скромно ходити, і само собою — щасливий народ, що знає сурмлення, які знають, як сурмити, як бути в сокрушенні серця (ві цу брехн зіх), щоб усередині було сокрушене серце, а зовні був радісний, що удостоївся бути із тих, хто служить Всевишньому, і про це він просить Гаває, Гаває ді-лейла, у світлі лиця Твого ходитимуть, будуть у світлі лиця Твого.
Сьоме
На вірш «Встань, світися, бо прийшло світло твоє, і слава Гаває над тобою засяяла», маамар був для провідників Ізраїлю (учнів Бешта, які були присутні при події), і сказав їм: ви, провідники Ізраїлю, які залишаєте свою Тору і служіння заради блага багатьох, що буде з вами самими? Це аспект «встань, світися» — «у світлі окремому для загального» бо прийшло світло твоє . . . (бракує).
Третє вчення було на трапезі «Хакаль тапухін кадішін», четверте і п'яте на трапезі «Атіка кадіша» (Шабат удень), шосте на мінсі, а сьоме на третій трапезі.
Додаткова література
- Кунтрес «Сім учень, які сказав наш учитель Бааль-Шем-Тов у Ган Едені, з роз'ясненнями Любавицького Ребе (шліта)», 5752.
Примітки
- ^ Який сам чув сім учень, сказаних нашим учителем Бештом у Ган Едені
- ^ Який розкрив і оприлюднив ці вчення публічно
- ^ «Кетер Шем Тов» доповнення 120
- ^ Див. «Лікутей Тора» початок глави Ре'е (18, а). «Сефер га-маамарім»: 5679 с. 611. 5681 с. 330. 5685 с. 60. 5686 с. 125. 5698 с. 67. «Кунтрес лімуд га-хасидут» розд. 3 («Ігрот кодеш» Ребе Раяца т. 3 с. 335).