Перейти до вмісту

Хаїм га-Коген Рапопорт

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю необхідно переписати. Можливо, стаття містить помилки, або її формулювання і стиль викладу не підходять.
Ви можете допомогти й виправити недоліки, але, будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено.
Цю статтю необхідно переписати. Можливо, стаття містить помилки, або її формулювання і стиль викладу не підходять.
Ви можете допомогти й виправити недоліки, але, будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено.
Хаїм га-Коген Рапопорт
Основна інформація
Відомий якПольсько-галицький рабин
Дата народження5 кислева 5460 (27 листопада 1699)
Дата смерті13 тамуза 5531 (25 червня 1771)
Місце похованняЛьвів[В]
Місце діяльностіДятлово, Слуцьк, Львів
Рід діяльностірабин[В]
Освітанавчався в Слуцьку
Посадарабин і голова єшиви в Дятлові, рабин Слуцька, голова рабинського суду і голова єшиви у Львові, голова рабинського суду всієї Галичини
УчителіБешт
Сім'я
БатькоСімха Коген Рапопорт
ДружинаМір'ям, донька р. Шмуеля-Шмелке
ДітиАр'є-Лейб га-Коген Рапопорт, Нахман га-Коген Рапопорт, Сімха га-Коген Рапопорт, Яра, Малка, Рівка та інші

Рабі Хаїм га-Коген Рапопорт (5 кислева 5460 (27 листопада 1699) — 13 тамуза 5531 (25 червня 1771)) — польсько-галицький рабин, один із визначних учнів Бешта. Рабин Львова та один із керівників боротьби з франкістським рухом.

Біографія

Народився в гаона рабі Симхи Когена Рапопорта[1].

У дитинстві навчався в Слуцьку й одружився з Мір'ям, донькою р. Шмуеля-Шмелке, глави рабинського суду Перемишля, сина р. Менахема-Мендла, глави рабинського суду Слоніма. На початку свого рабинського шляху служив рабином громади Дятлово, де був також главою єшиви.

У 5490 році (1729/1730) почав служити рабином Слуцька, а з 5501 року (1740/1741) — главою рабинського суду й главою єшиви у Львові, замість рабі Ар'є-Лейба, сина р. Шауля, який тоді перейшов служити рабином Амстердама. У 5523 році (1762/1763) був призначений главою рабинського суду всієї Галичини з титулом «глава рабинського суду всієї Руської землі».

Служив рабином у місті Львові протягом тридцяти одного року, до 12 тамуза 5531 (24 червня 1771).

Спочатку писав проти рабі Йонатана Ейбешюца у справі про амулети, але, найімовірніше, відмовився від своїх слів.

Його наближення до Бешта

Одна з версій про його наближення до Бешта:

Р. Хаїм га-Коген Рапопорт був із противників шляхів хасидизму і Бешта. Бешт знав і розумів, що в р. Хаїма висока душа, і дуже хотів, щоб він став хасидом.

Одного разу вони зустрілися,

р. Хаїм запитав Бешта: «Як твоє ім'я»?

«Моє ім'я, — відповів Бешт, — порох і попіл».

«Ага», — усміхнувся р. Хаїм.

«Моє ім'я теж — порох і попіл».

«Ну, — заперечив Бешт, — якщо ми обидва порох і попіл, то чому немає миру між нами»?

І одразу після цієї зустрічі р. Хаїм став одним із найвизначніших хасидів Бешта.

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

У респонсах «Рабейну Хаїм га-Коген» рабі Хаїма Рапопорта є збір свідчень у Бешта щодо звільнення агунот[3].

На чолі боротьби із сектою франкістів і диспуту у Львові стояли Бешт, його учні та хасиди, а на чолі їх — рав Хаїм га-Коген Рапопорт (докладніше див. статтю «Боротьба із сектою франкістів»).

Розповідають, що він «керував[4] паствою своєї громади з мудрістю і знанням, і був главою гаонів свого часу, і вів диспут із членами секти Шабтая Цві — франкістами — на очах народів і вельмож у великому кафедральному соборі у Львові, і подолав їх, і було це в 5519 році (1758/1759).

Бо тоді єпископ Мікульський постановив, щоб зібрали рабинів Ізраїлю з Польської держави до міста Львова, щоб стати на диспут із ватажками франкістів, і зібралося сорок осіб, і з сорока було обрано трьох: гаона рава Хаїма Когена Рапопорта, і рава Дов-Бера, главу рабинського суду Бізлавиці, і рава Ісраеля Бешта, і протягом трьох днів тривав диспут, з 23 тамуза 5519 (18 липня 1759) до 26 тамуза».

У респонсах «Маїм хаїм»[5] у передмові написано:

Батьки наші розповідали нам, що гаон рав Хаїм Коген Рапопорт, глава рабинського суду Львова, був обраний вести диспут із сектою Шабтая Цві перед князями, володарями, вельможами держав і єпископами в місці суду, яке було для цього приготоване, і він пішов туди без страху в серці, і, ідучи, зодягнувся в біле, у ті шати, в яких людина йде до свого вічного дому, і переміг з допомогою Ш-дая великою своєю мудрістю, так що навіть вельможі дивувалися величі його розуму і вихваляли його, кажучи: це не інакше як дух Б-жий рухає ним.

Місія з виправлення душі

У 5519 році (1758/1759)[6] рабі Ісраель Бааль-Шем-Тов послав його з особливою місією виправити заблукалу душу.

Родина

  • Його старший син, рабі Ар'є-Лейб га-Коген Рапопорт — глава рабинського суду і рам Львова. Його сином був рабі Дов-Беріш Рапопорт, глава рабинського суду Меджибожа, батько рабі Хаїма га-Когена Рапопорта (Другого), глави рабинського суду Острога, якого було названо на честь діда його батька.
  • Рабі Нахман га-Коген Рапопорт — глава рабинського суду Глогау
  • Рабі Симха га-Коген Рапопорт — глава рабинського суду Підгайців (помер 5525)
  • Яра — вийшла заміж за рава Йоеля Каценеленбогена, главу рабинського суду Сеняви, Яричева і Грубешова[7]. Син рабі Давида Каценеленбогена, глави рабинського суду АГВ, і онук рабі Єхезкеля Каценеленбогена, «Кнесет Єхезкель»
  • Донька, яка вийшла заміж за рава Агарона Етінгу, главу рабинського суду Яворова і Жешува
  • Малка — вийшла заміж за рава Гершона Гінзбурга, главу рабинського суду Горок
  • Донька, яка вийшла заміж за рава Нахмана бен Бецалеля Каца, сина рабі Нафталі Каца, «Сміхат хахамім»
  • Рівка — вийшла заміж за сина рабі Шалома-Шахни зі Слуцька
  • Донька, яка вийшла заміж за рава Симху, сина її дядька рабі Біньяміна га-Когена Рапопорта, глави рабинського суду Каліша
  • Його молодша донька вийшла заміж за рава Баруха, сина р. Менахема-Мендла, сина р. Гірца

З його нащадків:

Його книги

  • «Зехер хаїм, друшім», Львів: Ісраель-Елімелех Штанд, 5626
  • Шеелот у-тшувот «Рабейну Хаїм Коген», Лондон 5717 (інше видання: Нью-Йорк 5741)

Більшість його творів утрачено, і серед них — коментар до книги «Зогар».

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Його батька, гаона, наприкінці його днів було прийнято главою рабинського суду і рамом у святій громаді Львова, але під час поїздки з Любліна до Львова він помер у місті Щебрешин у 5505 році (1744/1745), і там спочиває.
  2. ^ Зі статті рава Шломо-Йосефа Зевіна: toratchabad.com https://toratchabad.com › «Гдолей га-хасидут ба-галаха» — «Маянотеха»
  3. ^ У респонсах «Маїм хаїм» рабі Хаїма Рапопорта, правнука героя нашої статті, надруковано галахічне запитання з Меджибожа про сірху на легені, від Бешта до гаона р. Меїра, сина гаона р. Яакова Емдена (Яавеца), який був головою рабинського суду Костянтина, і відповідь гаона рабі Хаїма на нього. Під відповіддю підписалися Бешт і магід-мейшарім громади: «Слово Ісраеля Бааль-Шема з Товстого» — і «тутешній магід-мейшарім». Відповідь гаона р. Меїра наведено розлого. Він, р. Меїр, не належав до громади хасидів. І цікавий титул, написаний про Бешта на початку відповіді р. Меїра: «Вождь в Юдеї та в Ізраїлі, що чинить доблесть, малий і великий там він, що знаходить ліки і зцілення для мужа, в якого немає сили, великий він у кіноварі, і поклав собі смарагд, і перевершив у всьому, це він, видатний і прославлений рав, Бааль-Шем-Тов, наш учитель рав Ісраель, хай береже його Милосердний і дарує йому життя, і зі сподвижників, усі рабини улюблені...». [2]
  4. ^ Див. про це докладно в книзі «Аншей шем» Шломо Бубера, сторінка 69 і далі.
  5. ^ Книга «Маїм хаїм» гаона, нашого вчителя Хаїма Когена Рапопорта Настра, онука рабі Хаїма га-Когена Рапопорта, а передмову написав син автора, правнук рабі Хаїма Рапопорта, якому присвячена наша стаття.
  6. ^ Див. «Лікутей дібурім», лікут 32. У «Лікутей дібурім» мовою лашон га-кодеш, с. 767 і далі.
  7. ^ Див. рав рабі Йоель, син р. Давида Каценеленбогена «Аншей шем», на сайті HebrewBooks
Хаїм га-Коген Рапопорт згадується ще в 10 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 4440811701

Повідомити про помилку на цій сторінці